Рішення

від 20.12.2024 по справі 320/11991/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2024 року№ 320/11991/23

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХЕКСІМ» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «ТЕХЕКСІМ» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 7949478/40030046 від 27.12.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Позивачем податкову накладну № 18 від 16.11.2022 датою її фактичного направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що товариством було подано до контролюючого органу податкову накладну для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак спірним рішенням було відмовлено у реєстрації податкової накладної, не зважаючи на її відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Позивач звернув увагу на те, що після зупинення реєстрації податкової накладної ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарських операцій, а тому вважає, що спірне рішення було прийнято протиправно та має бути скасоване.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачами подано до суду відзиви з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив в якій останній підтримав свою позицію викладену в позовній заяві.

Представником відповідача - ГУ ДПС у м. Києві подано до суду додаткові пояснення в яких останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивачем подано до суду заперечення на додаткові пояснення в яких останній наполягав на задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ТОВ «ТЕХЕКСІМ» зареєстроване як юридична особа за номером запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 1000651070008026794 від 10.06.2022.

Основним видом діяльності Позивача є «Неспеціалізована оптова торгівля» (код УКТ ЗЕД 33.12.). Проте разом з цим, відповідно до статуту, Позивач також здійснює «електромонтажні роботи (код УКТ ЗЕД 43.21.), «вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур» (код УКТ ЗЕД 01.11.), «після урожайна діяльність» (код УКТ ЗЕД 01.63.) та інші види господарської діяльності.

Неспеціалізована оптова торгівля та виконання робіт та надання послуг протипожежного призначення Позивач здійснює на підставі відповідної ліцензії, виданою Державною службою України з надзвичайних ситуацій за № 610 від 23.10.19 на провадження господарської діяльності з провадження з надання послуг i виконання робіт протипожежного призначення, а саме: монтаж, підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування), систем пожежогасіння (водяних, пінних, газових, порошкових, аерозольних), монтаж, підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) систем пожежної сигналізації оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, устаткування для передачі тривожних сповіщень.

Крім того, Позивач має відповідний дозвіл Головного управління Держпраці у Київській області № 953.20.32 від 20.03.2020 на виконання монтажних, демонтажних, налагоджувальних, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: устаткування напругою понад 1000 В (електричне устаткування електричних станцій та мереж, технологічне електрообладнання).

Керівні органи, бухгалтерія та інший адміністративний апарат підприємства здійснював свою діяльність в офісному приміщенні загальною площею 32 кв.м.

Для зберігання придбаних товарно-матеріальних цінностей Позивач використовував складське приміщення загальною площею 110,6 м. кв. , розташоване за адресою Дніпропетровська область Криворізький район, с. Коломійціве вул. Залізнодорожня, 7В. Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур та після урожайну діяльність Позивач здійснює на орендованих земельних ділянках.

У своїй виробничій діяльності Позивач використовував наступне виробниче обладнання: вібропневмостіл ВПС-800, вібросепаратор калібрувальний КВ-1, грунтофреза б/в для трактора, міні-трактор б/в KUBOTAGT-8 50227, дискова борона навісна, перфоратор DeWALTDCH273P2, трієрний блок Петкус К-236 з комплектом змінних листів, універсальний міжрядний культиватор (причіпне 3 точки), лебідка з електричним двигуном стаціонарна KDJ-300 T1, апарат зварювальний повітряно-плазмового різання CUT45, аналоговий акумуляторний тестер YT-8310, анемометр testo 410-2, вимірювач-регулятор ТРМ1-Щ1.У.Р, драбина 3-х секційна 3*10(6,5м) алюм., драбина 3-х секційна 3*8 (5,1м) алюм., драбина кругла труба 10 сх. (2,2/4,5м) (9 сход+ст.) метал, лазерний далекомір LeicaDisto D2, перфоратор Bosch GBH 2-24 DRE, повітряний компресор BauMaster 50 л, дриль-шуруповерт 400 Вт Sturm, машина углошлифов."профи" Sturm 180 мм, вишка-тура "Атлант" 1,2*2,0(м) з колесами, зі стабiлізаторами, бензопила MAXIMUSNG6180CS, перфоратори, комп`ютерну та оргтехніку, а також інше промислове обладнання.

Позивач використовував у своїй виробничій діяльності власні автомобілі RENAULT MASTER д/н НОМЕР_1 , SKODA OCTAVIA д/н НОМЕР_2 , які використовуються Позивачем для перевезення вантажу.

Так, між позивачем та ТОВ «ТЕХНОКОМПЛЕКТ-КР» укладено договір поставки № Ц-02/11-21-01 від 02.11.2021 з реалізації пожежного обладнання, комплектуючих та кріплення.

Відповідно до укладеного між сторонами договору, Позивач зобов`язався передати у власність Покупцеві пожежне обладнання, комплектуючи та кріплення, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний Товар у власність і оплатити його на умовах визначених цим договором.

За змістом п. 1.3. даного договору поставки, найменування, кількість, ціна Товару, а також інша необхідна інформація була визначена сторонами в рахунках, видаткових накладних, специфікаціях (у випадку необхідності), які підписуються обома сторонами на є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 4.2 поставка товару проводиться Постачальником протягом десяти календарних днів з дня отримання заяви. Сторони можуть погодити і інші строки поставки по кожній іншій партії Товару.

На виконання умов укладеного сторонами договору поставки, Позивач належним чином виконав взяті на себе зобов`язання, а саме здійснив поставку оповіщувачів та модулів порошкового пожежогасіння у кількості та асортименті, передбаченому видатковою накладною № 17 від 16.11.2022 на загальну суму 217 369,32грн., що підтверджується доданими до позову видатковою накладною № 217 від 16.11.2022 та подорожнім листом вантажного автомобіля № 5 від 16.11.2022.

За результатами здійснення вказаної господарської операції, Позивачем було складено податкову накладну №18 від 16.11.2022 за датою першої події постачання товарів/робіт (послуг), яку було направлено Позивачем у встановленому законодавством порядку та строки для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунки за придбаний товар здійснювалися Позивачем у безготівковій формі. Кредиторська та дебіторська заборгованість за договором, на момент подання цього позову, між сторонами відсутня, що підтверджується доданим до позову платіжними інструкціями № 365 від 14.12.2022, № 380 від 28.12.2022, № 242 від 30.12.2022, та випискою банку від 12.01.2023.

Якість товару підтверджується доданими до позову відповідними сертифікатами відповідності за № DCS.0001171-21 від 06.07.2021, № DCS.0001167-21 від 06.07.2021, № UA.032.CC.0321-19 від 21.10.2019, № UA.10393.00199-21 від 26.10.2021.

Реалізований товар був відображений у бухгалтерському обліку Позивача, що підтверджується доданими до позову реєстром виданих податкових накладних та оборотно-сальдовою відомістю за 631 рахунком «Розрахунки з вітчизняними контрагентами» за 4 квартал 2022 року.

Комплектуючі для реалізації на користь ТОВ «ТЕХНОКОМПЛЕКТ-КР» протипожежного обладнання були придбані Позивачем у двох постачальників: ТОВ «Торгівельний дім ПЛАНЕТА БЕЗПЕКИ» та ТОВ «Науково виробнича фірма «ФАКТОР».

Так, протипожежні оповіщувачі «СЕРЖАНТ» С-07-С-12 у кількості 58 шт. на загальну суму 22 475,00 грн., оповішувачі «ГНОМ-1» у кількості 13 шт. на загальну суму 4 734,21 грн., а також сповіщувач ИПР-1 у кількості 51 шт. на загальну суму 12 623,16 грн., сповіщувач ИПК-8 у кількості 16 шт. на загальну суму 1 600,00 грн. були придбані Позивачем у ТОВ «Торгівельний дім ПЛАНЕТА БЕЗПЕКИ» у спрощений спосіб, шляхом підписання сторонами видаткової накладної № ПБ-5835 від 31.12.2021.

Поставка здійснювалася власним автотранспортом ТОВ «ТЕХЕКСІМ» за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 7, що підтверджується доданим до позову подорожним листом легкового автомобіля №19 від 31.12.2021.

Дебіторська та кредиторська заборгованість між сторонами відсутня, що підтверджується доданим до позову платіжним дорученням №257 від 28.12.2021.

Якість товару підтверджується доданими до позову відповідними сертифікатами відповідності за № DCS.0001171-21 від 06.07.2021, № DCS.0001167-21 від 06.07.2021.

В свою чергу, модуль «Спрут-15» (о) у кількості 12 шт. на загальну суму 61 410,00 грн. та модуль «Спрут-15» (он) у кількості 1 шт. на загальну суму 5 357,50 грн. був придбаний Позивачем у ТОВ «Науково виробнича фірма «ФАКТОР» у спрощений спосіб, шляхом підписання сторонами видаткової накладної № 272 від 08.11.2022.

Поставка здійснювалася власним автотранспортом ТОВ «ТЕХЕКСІМ» за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 7, що підтверджується подорожним листом вантажного автомобіля №5 від 16.11.2022.

Дебіторська та кредиторська заборгованість між сторонами відсутня, що підтверджується доданою до позову платіжним дорученням № 165 від 31.10.2022.

Якість товару підтверджується доданими до позову відповідними сертифікатами відповідності за № UA.032.CC.0321-19 від 21.10.2019, № UA.10393.00199-21 від 26.10.2021.

Позивач направив через «Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів», версія 2.3.1.21» до Державної податкової служби України податкову накладну №18 від 16.11.2022 для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманої Позивачем квитанції № 9269145472 від 14.12.2022, Відповідач № 2 отримав вищевказану податкову накладну, але відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, автоматизована система моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків ДПС України зупинила її реєстрацію у зв`язку з тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг«8531» відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - ПДВ), як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає

п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

В отриманих Позивачем квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної, Відповідач № 2 запропонував Позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

19.12.2022 Позивач, направив Відповідачу № 1 відповідні пояснення та копії документів, на підставі яких Позивачем було складено та направлено для реєстрації вищевказані податкові накладні, реєстрація яких була зупинена,

а саме: договори поставки, видаткові накладні, подорожні листи, рахунки на оплату, платіжні доручення та інші.

Проте, за наслідками розгляду наданих Позивачем пояснень та їх документального підтвердження, рішеннями комісії Відповідача № 1 за № 7949478/40030046 від 27.12.2022, Позивачу було відмовлено у реєстрації вищезазначеної податкової накладної у зв`язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Як додаткову підставу для відмови у реєстрації складеної Позивачем податкової накладної, Відповідач № 1 зазначив про те, що сума, зазначена у видатковій накладній із покупцем не співпадає із сумою, зазначеною у податковій накладній.

29.12.2022 Позивач оскаржив прийняте Відповідачем № 1 рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в адміністративному порядку до ДПС України.

06.01.2023 Позивач отримав через електронний сервіс «Електронний кабінет» веб-порталу ДПС України рішення Відповідача № 2 про результати розгляду скарг щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 1966/40030046/2 від 06.01.2023, яким Відповідач № 2 залишив скаргу Позивача без задоволення, а рішення Відповідача № 1 про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН - без змін, у зв`язку із ненаданням Позивачем копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів: інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

Позивач не погоджується з результатами адміністративного оскарження прийнятого Відповідачем № 1 рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, вважає його незаконним, безпідставним та необґрунтованим, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3і 200-1.9 статті 200-1 ПК України(для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, який набрав чинності з 01 лютого 2020 року (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку(додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Таким чином, законодавець встановив перелік обов`язкової для фіксації інформації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної. Слідуючи з цього, без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Отже, недотримання Відповідачем № 2 принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у Відповідача № 2 виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого Позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної.

Крім того, за змістом п. 1 критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку № 1165) податкова накладна зупиняється у разі відсутності товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

При цьому слід зазначити про те, що код товару « 8531» з УКТЗЕД/ДКПП вказаний Відповідачем № 2 у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, відсутній у переліку кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям ризиковості здійснення операції, який визначений у Наказі ДПС України № 67 від 03.02.2020.

Слідуючи з цього, Відповідач № 2 безпідставно застосував до складеної Позивачем податкової накладної п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та як наслідок протиправно здійснив зупинення її реєстрацію.

Між тим, згідно правового висновку Верховного суду, викладеного у постанові від 10.04.2020 р. під час розгляду справи № 819/330/18 слідує, що зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права платника податків шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Вказана правова позиція неодноразово викладена у Постановах Верховного Суду (справи № 822/1817/18, №821/1173/17 та ін.).

Таким чином, враховуючи відсутність коду УКТЗЕД/ДКПП товару « 8531» у Наказі ДПС України від 03.02.2020 № 67 «Про затвердження Переліку кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям ризиковості здійснення операції» слідує, що Відповідач № 2 не дотримався вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації спірних податкових накладних, що прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, також не є законним.

Разом з цим, як вбачається з наданих Позивачем пояснень та доданих до них та цього позову документів, надані Позивачем документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, їх зберігання і транспортування спростовують вказану у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних наявну в органах державної податкової служби України податкову інформацію про здійснення Позивачем ризикових операцій, слідуючи з наступного.

На підтвердження невідповідності Позивача критеріям ризиковості платника податків, свідчить той факт, що Позивач є юридичною особою, яка наділена у встановленому законом порядку належною господарською компетенцією та має повну спеціальну правосуб`єктність, а також, вчасно та у повному обсязі подає до контролюючих органів звітність та сплачує податки.

Позивач не зареєстрований (переєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Разом з цим, Позивач зареєстрований платником ПДВ більше трьох місяців та має відкриті рахунки в банківських установах. Посадові особи та/або засновники Позивача не були посадовими особами та/або засновниками суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років.

Податкова звітність з податку на додану вартість за останні два звітні періоди подавалась Позивачем у відповідності до положень підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а фінансова звітність за останній звітній період подавалась у відповідності до положень підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

Матеріалами справи встановлено, що позивач має всі необхідні умови для реального здійснення визначених його статутом видів економічної діяльності з урахуванням часу, місця знаходження майна та обсягу матеріальних ресурсів, виконання робіт, виробничих приміщень, тощо, що підтверджує його невідповідність критеріям ризиковості платника податків.

Крім того, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

-документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

В даному ж випадку, судом встановлено, що позивачем подано до контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по ПН/РК, реєстрація яких зупинена, а також надано пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснених господарських операцій.

З викладеного вбачається, що контролюючим органом формально визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02 липня 2019 року по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У пункті 75 постанови Верховного Суду від 17 грудня 2018 року по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого, адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.

Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення контролюючого органу не відповідає вимогам умотивованості, адже містить лише загальні твердження про ненадання платником первинних документів, в той час, як матеріалами провадження зазначене спростовано, оскільки копії таких документів позивачем подано до контролюючого органу. Реальність відомостей цих документів, а також правильність їх складання не була поставлена контролюючим органом під сумнів та, відповідно не була спростована.

Як зазначалося судом, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Щодо додаткової підстави для відмови у реєстрації спірної податкової накладної пов`язаної з тим, що сума, зазначена у видатковій накладній із покупцем не співпадає із сумою, зазначеною у податковій накладній, слід зазначити наступне.

Відповідно до укладеного між Позивачем та покупцем товару -

ТОВ «ТЕХНОКОМПЛЕКТ-КР» договору поставки № Ц-02/11/21-01 від 02.11.2022 сторони узгодили, що оплата вартості поставленого Позивачем обладнання буде здійснюватися покупцем за фактом його поставки (передачі/отримання товару).

У зв`язку з тим, що сторонами було визначено порядок оплати покупцем вартості придбаного обладнання після його фактичного отримання, Позивачем було складено податкову накладну №18 від 16.11.2022 за датою першої події постачання товарів/робіт (послуг), які відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України було направлено Позивачем у встановленому законодавством порядку та строки для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вже вказувалось вище, автоматизована система моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків ДПС України зупинила реєстрацію складеної Позивачем даної податкової накладної 14.12.2022.

19.12.2022 Позивач направив Відповідачу № 1 відповідні пояснення та копії документів, на підставі яких Позивачем було складено та направлено для реєстрації вищевказану податкову накладну, реєстрація якої була зупинена.

19.12.2022 Відповідач № 1 відмовив Позивачу у реєстрації вищезазначеної податкової накладної.

30.12.2022 ТОВ «ТЕХНОКОМПЛЕКТ-КР» повністю розрахувалось з Позивачем за придбане обладнання, що підтверджується доданими до позову платіжними дорученнями та карткою рахунку № 361 «Розрахунки з контрагентом» за 4 квартал 2022.

Таким чином, на момент надання Позивачем пояснень та їх документального підтвердження, Позивач не міг надати відповідні розрахункові документи, які би підтверджували факт оплати покупцем вартості товару з огляду на те, що останній повністю розрахувався з Позивачем лише 30.12.2022, тобто вже після прийняття Відповідачем № 1 оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, що до речі, не було враховано Відповідачем № 2 під час адміністративного оскарження Позивачем вказаного рішення.

В даному випадку, під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення

В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у м. Києві не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №18 від 16 листопада 2022 року.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та необхідність їх задоволення.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

В даному ж випадку, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №18 від 16.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно частини третьої статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну датою її фактичного подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та, з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача зареєструвати податкову накладну позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).

Приписами частини 4-6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, Позивачем не надано документів, з огляду на це суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн..

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача підлягає сплачена сума судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки саме спірні рішення відповідача призвели до виникнення спірних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №7949478/40030046 від 27.12.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ «ТЕХЕКСІМ» податкову накладну № 18 від 16.11.2022 датою її фактичного направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХЕКСІМ» сплачений судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.