Рішення

від 31.01.2025 по справі 640/15751/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2025 року справа №640/15751/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Уаселл» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Суть спору: до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне підприємство «Уаселл» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління у м. Києві від 30.06.2022 №154573 про відповідність Приватного підприємства «Уаселл» критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві виключити Приватне підприємство «Уаселл» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення контролюючого органу не містить правових підстав для його прийняття, а обмежене лише загальною інформацією щодо наявності податкової інформації, яка свідчить про ризиковість операцій з контрагентом підприємства. На переконання позивача, наведене беззаперечно вказує на протиправність рішення контролюючого органу. При цьому наголошує, що здійснює господарську діяльність відповідно до положень чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2022 відкрито в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2022 відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

21.11.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н б/д, в якому відповідач стверджує про правомірність прийнятого ним рішення, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві на адміністративний позов, як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, відповідач вказує, що ним отримано податкову інформацію щодо формування позивачем податкового кредиту від суб`єкта господарювання, який здійснює ризикову діяльність. При цьому наголосив, що відповідне рішення скеровано платнику податків (позивачу) системою автоматично.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

13.07.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 29.12.2022 №03-19/7758/22 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи №640/15751/22.

13.07.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 прийнято адміністративну справу №640/15751/22 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Продовжено розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

11.06.2009 Приватне підприємство «УАСЕЛЛ» (ідентифікаційний код юридичної особи 36536397; місцезнаходження: 03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 42) взято на облік як платника податків з податку на додану вартість у Головному Управлінні ДПС у м. Києві (ДПС у Солом`янському районі м. Києва), що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основним видом економічної діяльності є неспеціалізована оптова торгівля (код за КВЕД 46.90).

30.06.2022 ПП «УАСЕЛЛ» для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних направлені податкові накладні №№ 71,74,75,76,77,78,79 від 23.03.2022.

До даних податкових накладних отримано від контролюючого органу квитанції про зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України із зазначенням, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.06.2022 №154573 встановлено відповідність ПП «УАСЕЛЛ» критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, із зазначенням: «В ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що підприємство ПП «УАСЕЛЛ» формує податковий кредит від контрагента-постачальника, який здійснює ризикову діяльність, а саме ТОВ «ЛІМЕЙТКОМ». Також здійснює націнку на товари конденсатори, лічильники, трансформатори електричні, діоди, транзистори та аналогічні напівпровідникові прилади. Податковий кредит сформовано за рахунок придбання косметичних препаратів, вудки риболовні, гачки та інші снасті для риболовлі, прутки, бруски та профілі алюмінієві, обладнання для оброблення шкіри, які в ході поточної діяльності не реалізовувались».

Вважаючи вищезазначене рішення протиправним та таким, що прийнято всупереч нормам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню, позивач з метою захисту своїх прав та інтересів звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Нормами пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Суд звертає увагу на те, що Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку №1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

«пункт 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.».

Разом з цим, досліджуючи оскаржуване рішення, судом встановлено, що останнє не містить доказів наявності податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником податків із посиланнями на відповідні документи.

Суд наголошує, що спірне рішення не ідентифікує, які операції із зазначеним контрагентом є ризиковими.

Більше того, суд звертає увагу, що ухвалою від 31.08.2023 витребувано від відповідача, зокрема, копії всіх документів та матеріалів, на підставі яких прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку Приватного підприємства «Уаселл» критеріям ризиковості платника податку від 30.06.2022 №154573; копію податкової інформації/податкових інформацій, яка/які стала/стали підставою для прийняття рішень про відповідність платника податку Приватного підприємства «Уаселл» критеріям ризиковості платника податку від 30.06.2022 №154573.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 16.09.2023, зазначена ухвала надійшла до електронного кабінету ГУ ДПС у м. Києві 31.08.2023.

Разом з цим, на час вирішення спору по суті, контролюючим органом не подано витребуваних судом документів.

Отже відповідачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження обставин, які покладені ним в основу прийнятого спірного рішення.

Суд зауважує, що зазначення в оскаржуваному рішенні про здійснення контрагентом позивача ризикової діяльності, без надання відповідних пояснень щодо підстав та обґрунтувань стосовно таких висновків, є необґрунтованими.

Тобто, в даному випадку, використання контролюючим органом загальних висновків призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.

Суд відмічає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі.

Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами.

Таким чином, суд вважає, що спірне рішення контролюючого органу не містить конкретної податкової інформації, які саме операції є ризиковими з їх ідентифікацією (за якою податковою накладною, кодом УКТЗЕД тощо), що свідчить про необґрунтованість прийнятого ним рішення.

Наведене у сукупності свідчить про формальний підхід контролюючого органу до інформації, яка повинна бути зазначена у рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, під час вирішення даного спору по суті, суд вважає, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, проаналізувавши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши наявні докази, суд дійшов до висновку про невідповідність спірного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України. Відтак оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Щодо вимог позивача про виключення товариства з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу тридцять першого пункту 6 Порядку №1165 (у редакції чинній станом на час вирішення спору по суті), у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За таких обставин, зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту його порушеного права.

Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відтак адміністративний позов також підлягає задоволенню у цій частині.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, відповідач правомірності оскаржуваного рішення не довів, а тому позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 16.09.2022 № 91.

Враховуючи задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, протиправне рішення якого призвело до виникнення спірних правовідносин.

Докази понесення позивачем інших витрат, пов`язаних із розглядом справи, у матеріалах справи відсутні.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у м. Києві від 30.06.2022 №154573 про відповідність Приватного підприємства «Уаселл» критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; ідентифікаційний код ВП 44116011) виключити Приватне підприємство «Уаселл» (місцезнаходження: 03067, м.Київ, вул. Машинобудівна, буд. 42, ідентифікаційний код 36536397) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

4. Стягнути на користь Приватне підприємство «Уаселл» (місцезнаходження: 03067, м.Київ, вул. Машинобудівна, буд. 42; ідентифікаційний код 36536397) судовий збір у розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; ідентифікаційний код ВП 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.