Рішення

від 05.02.2025 по справі 320/43113/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2025 року справа №320/43113/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення та наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - відповідач 1), Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач 2), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №77дп-24 від 19 червня 2024 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани на прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Офісу Генерального прокурора №29-дц від 05 липня 2024 року «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким застосовано до прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани.

В якості підстави позову зазначено про незгоду з оскаржуваними рішенням та наказом в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення. Так, винесене КДКП рішення, а в подальшому і наказ ОГП про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, є протиправними оскільки в діях його відсутній склад дисциплінарного правопорушення. Більше того, дисциплінарна скарга розглянута за межами встановлених законом строків та за наявності підстав для відмови як у відкритті дисциплінарного провадження так і для закриття дисциплінарного провадження. Комісією, у дисциплінарному провадженні не встановлено конкретних фактів, які безсумнівно свідчать про вчинення позивачем дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/43113/24 передано 18.09.2024 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

11.10.2024 представником Офісу Генерального прокурора подано заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 є службовою особою, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції», займає відповідальне та особливо відповідальне становище, а справа стосується проходження публічної служби, а тому спір не належить до справ незначної складності та не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 задоволено заяву Офісу Генерального прокурора про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, ухвалено перейти до розгляду справи №320/43113/24 за правилами загального позовного провадження.

Підготовче судове засідання призначено на 04.12.2024 об 13 год. 00 хв.

Згідно протоколу судового засідання №3734992 в судове засідання прибули представник позивача та представник відповідача 2. В судовому засіданні була оголошена перерва та призначено дату чергового розгляду справи на 15.01.2025 о 12:00 год.

Відповідно довідки від 15.01.2024 у зв`язку з перебуванням судді Парненко В.С. на лікарняному, судове засідання призначене на 15.01.2025 о 12:00 год. не проводилось, розгляд справи відкладено.

Чергове судового засідання призначене на 29.01.2025 о 12:30 год.

29.01.2025 від представника позивача надійшла заява, в якій просить суд закрити підготовче провадження у справі та здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Заперечення щодо даної заяви від відповідачів не надходили.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 закрито підготовче провадження в адміністративній справі №320/43113/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення та наказу; ухвалено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

В матеріалах справи містяться:

- поданий 11.10.2024 відзив Офісу Генерального прокурора, згідно якого останній заперечує проти вимог позову у повному обсязі. Так, Рішенням КДКП від 19.06.2024 №77дп-24 притягнуто прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді догани. Підставою для призначення Генеральним прокурором (наказ від 05.12.2023 №321) службового розслідування стали дані, що оприлюднені у мережі Інтернет у публікації під назвою «На дні» прокуратури. Як столичні прокурори відзначали професійне свято» (https//www.pravda.com.ua/articles/2023/12/4/7431642/). Опрацюванням Публікації та оприлюдненого в ній відеосюжету встановлено, що у них серед іншого зафіксовано події, що відбувались в День працівників прокуратури 01 грудня 2023 року біля будівлі Офісу Генерального прокурора за адресою м. Київ, вул. Різницька, 13/15. Зокрема, зафіксовано отримання від сторонніх осіб, речей, що мають ознаки подарунків, рядом прокурорів Офісу Генерального прокурора, у тому числі ОСОБА_1 . Зазначені дії прокурорів, що полягали в отриманні 01.12.2023 паперових пакетів, що мають ознаки подарунків, переміщення таких речей у приміщення Офісу Генерального прокурора, обґрунтовано створили в суспільстві негативне уявлення про наявність корупційної складової у діяльності органів прокуратури, що завдало істотної шкоди авторитету прокуратури та викликало негативний суспільний резонанс. За результатами службового розслідування (висновок службового розслідування від 05.01.2024) інформація про можливе недотримання прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законом України «Про запобігання корупції», у тому числі щодо отримання подарунків, свого об`єктивного підтвердження не знайшла, водночас виявлено ознаки порушення правил прокурорської етики в діях прокурора Офісу Генерального прокурора. У зв`язку з такими обставинами Генеральною інспекцією до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів 10.01.2024 подано дисциплінарну скаргу (№17/1-18811-24/4вих/ДСК-24), у якій, зокрема, зазначено про порушення прокурором ОСОБА_1 вимог статей 11, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів та про наявність в його діях ознак дисциплінарного проступку, відповідальність за який передбачено пунктом 6 частини першої статті 43 Закону №1697-VII (систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики). Так, отримання ОСОБА_1 подарункових пакетів від сторонніх осіб у День працівників органів прокуратури, переміщення таких речей у приміщення обґрунтовано створило в суспільстві негативне уявлення про наявність корупційної складової в діяльності органів прокуратури, що завдало істотної шкоди авторитету прокуратури та викликало негативний суспільний резонанс. Доводи ОСОБА_1 про передачу у подарунковому пакеті процесуальних документів окрім його слів та пояснень працівників поліції, які є процесуально підпорядкованими ОСОБА_1 , іншими доказами не обґрунтовані, тому з урахуванням сукупності матеріалів службового розслідування та перевірки, проведеної під час дисциплінарного провадження, оцінені КДКП критично. Також відповідач 2 зазначає, що з моменту ухвалення КДКП рішення (19.06.2024), яким виявлено дисциплінарний проступок прокурора та накладено на нього дисциплінарне стягнення, у Генерального прокурора виник обов`язок в місячний строк застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення. У зв`язку з цим, на підставі відповідного рішення КДКП наказом Генерального прокурора від 05.07.2024 №29-дц до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани. Вказаний наказ видано на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. При цьому, відповідач 2 звертає увагу, що у позові взагалі відсутні доводи на обґрунтування протиправності наказу Офісу Генерального прокурора. Поряд із цим Генеральний прокурор не здійснює дослідження та оцінювання обставин, які слугували підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення, а в межах своєї компетенції видає наказ на підставі рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження. При цьому, Закон №1697-VII не передбачає можливості незастосування Генеральним прокурором до прокурора дисциплінарного стягнення, або діяти на власний розсуд. Тобто, фактично спірний наказ виданий з метою реалізації рішення КДКП про накладення дисциплінарного стягнення на позивача.

- відповідь на відзив Офісу Генерального прокурора, згідно якого позивач зазначає, що відповідач 2 у відзиві не спростував твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог. При цьому позивач вважає наведені Офісом Генерального прокурора заперечення необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

- заперечення Офісу Генерального прокурора на відповідь на відзив на позовну заяву, згідно яких відповідач 2 підтримує свою правову позицію, викладену у відзиві та просить у задоволені позову відмовити повністю.

- подане 04.12.2024 клопотання позивача про долучення доказів по справі.

- поданий 24.12.2024 відзив Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, згідно якого відповідач 1 вважає доводи ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що суперечать встановленим у дисциплінарному провадженні обставинам. Так, Інтернет-виданням «Українська правда» 04 грудня 2023 poкy за посиланням https//www.pravda.com.ua/articles/2023/12/4/7431642/ розміщено відеоматеріал «На «дні» прокуратури. Як столичні прокурори відзначали професійне свято», у якому продемонстровано як 01 грудня 2023 року (професійне свято - День працівників прокуратури) у місті Києві працівники прокуратури та відвідувачі заходили і виходили з приміщення центральної будівлі Офісу Генерального прокурора по вул. Різницька, 13/15 з подарунками, пакетами, схожими на подарункові пакети, іншими пакетами та квітами. Відомості, що містяться у Публікації, стали підставою для призначення наказом Генерального прокурора від 05 грудня 2023 року №17/1-3вн/ДСК-24 службового розслідування щодо можливого недотримання окремими прокурорами вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про прокуратуру» та «Про запобігання корупції». Встановлено осіб, яких зафіксовано 01 грудня 2023 року на опублікованому відео біля входу до приміщення центральної будівлі Офісу Генерального прокурора, у тому числі: чотирьох працівників Національної поліції України, серед яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які прямували з пакетами, схожими на подарункові пакети, до входу в будівлю ОГП, а далі, відповідно до камер фойє, передали ці пакети прокурору ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_26 та ОСОБА_6 . Службовим розслідуванням дії ОСОБА_1 , та інших прокурорів у цьому дисциплінарному провадженні, які полягали в отриманні 01 грудня 2023 року в День працівників органів прокуратури України від сторонніх осіб речей, які мають ознаки подарунків, переміщення таких речей як у приміщення так і з приміщення ОГП, а також забезпеченні доступу до службового приміщення сторонніх осіб з такими речами, визнано такими, що обґрунтовано створили в суспільстві негативне уявлення про наявність корупційної складової в діяльності органів прокуратури, що завдало істотної шкоди авторитету прокуратури та викликало негативний суспільний резонанс. Таким чином зазначено, що такі дії прокурора ОСОБА_1 свідчать про одноразове грубе порушення ним вимог статей 11, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів та в його діях вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, відповідальність за який передбачено пунктом 6 частини першої статті 43 Закону №1697-VII. КДКП не приймає рішення на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації, а відтак, Комісією не встановлено фактів отримання прокурором ОСОБА_1 , подарунків, як і не встановлено достеменно вміст отриманих ним пакетів. Разом з тим, прокурор ОСОБА_1 та інші прокурори у цьому дисциплінарному провадженні, будучи напередодні попередженим керівництвом Офісу Генерального прокурора про необхідність дотримання правил професійної етики під час відзначення Дня працівників прокуратури, 01 грудня 2023 року, у порушення вимог статті 21 Кодексу, згідно з якою прокурору слід не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс, зустрічався у його фойє будівлі Офісу Генерального прокурора, з невідомими, як для сторонніх спостерігачів, громадянами, які, між тим, є працівниками піднаглядних органам прокуратури правоохоронних органів, отримував від них, брав з собою та заносив в приміщення ОГП речі, пакети, що, у сукупності із їх зовнішніми ознаками (характерна витягнута форма, кольори, форма ручок), місцем, часом, обстановкою та способом їх вручення та отримання, обґрунтовано створило в суспільстві негативне уявлення про наявність корупційної складової в діяльності органів прокуратури та викликало негативний суспільний резонанс. Вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку підтверджено відомостями, які містяться у дисциплінарній скарзі виконувача обов`язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та зібраними у ході проведеної перевірки матеріалами. Щодо тверджень позивача про порушення строків проведення перевірки за дисциплінарною скаргою Комісія зазначає, що час, який сплив з моменту реєстрації дисциплінарної скарги (11 січня 2024 року), відкриття провадження (16 січня 2024 року), продовження строків перевірки (рішення Комісії №38/1дп-24 до 11 квітня 2024 року) й завершення її перевірки - останній запит (до прокурорів Офісу Генерального прокурора, стосовно яких розглядається дисциплінарна скарга) у дисциплінарному провадженні, який під час перевірки підготовлено членом Комісії та датовано 14 березня 2024 року, тобто в межах строку проведення перевірки, передбаченого частиною дев`ятої статті 46 Закону №1697-VII, який закінчувався 11 квітня 2024 року. Отже з наведеного слідує, що член Комісії ОСОБА_8 закінчив перевірочні дії у дисциплінарному провадженні до 11 квітня 2024 року, тобто у межах строків частини дев`ятої статті 46 Закону №1697-VII, пунктом 106 Положення та приступив до аналізу доказів, зібраних під час перевірки, та складання висновку. Щодо необхідності застосування до прокурора у дисциплінарному провадженні стандарту доказування «поза всякий розумний сумнів» відповідач 1 зазначив, що обираючи стандарт доказування, який має використовуватися в дисциплінарних провадженнях, і беручи до уваги публічно-правову природу дисциплінарної відповідальності, стандарту «поза всяким розумним сумнівом» слід віддати перевагу перед стандартом «баланс ймовірностей». Він означає, що в достовірності факту (винуватості особи) не повинно залишитися розумних сумнівів: це не означає, що у його достовірності взагалі не має сумнівів, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними. Підґрунтям стандарту «поза всяким розумним сумнівом» є фундаментальна цінність суспільства - гірше осудити невинного, ніж дозволити винному уникнути покарання; відповідно суспільство, яке цінує добре ім?я і свободу кожного, не повинно засуджувати людину, коли є розумні сумніви в її винуватості. Жодне законодавче положення не підштовхує Комісію до того вибору такого стандарту, радше навпаки: що Конституція (стаття 62), що КПК України (стаття 17), пов`язують стандарт переконанню «поза розумним сумнівом» (beyond a reasonable doubt) винятково з кримінальним провадженням. Також відповідач 1 наголошує, що висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора є особистою думкою члена Комісії, який його готував і не може бути наперед прогнозованим і ідентичним майбутньому рішенню, оскільки, як зазначено вище, рішення за результатами розгляду висновку приймаються членами КДКП (окрім члена, який його готував), в якому зазначаються мотиви його прийняття.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 згідно з наказом №1604ц від 14.09.2022 перебуває на посаді прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора.

Інтернет-виданням «Українська правда» 04 грудня 2023 року за посиланням https//www.pravda.com.ua/articles/2023/12/4/7431642/ розміщено відеоматеріал «На «дні» прокуратури. Як столичні прокурори відзначали професійне свято», у якому продемонстровано як 01 грудня 2023 року (професійне свято - День працівників прокуратури) у місті Києві працівники прокуратури та відвідувачі заходили і виходили з приміщення центральної будівлі Офісу Генерального прокурора по вул. Різницька, 13/15 з подарунками, пакетами, схожими на подарункові пакети, іншими пакетами та квітами.

Відеоогляд супроводжено коментарями автора відеосюжету про неприпустимість таких дій працівниками прокуратури.

Зазначену Публікацію розповсюджено іншими медіа ресурсами, зокрема, інтернет-виданнями.NET,.ua,.ua, Цензор.Нет, Українська газета Час,.news,.net, 5.ua, Апостроф тощо та вона викликала негативний суспільний резонанс. Тільки розміщений на відеохостингу зазначений відеосюжет переглянуто більше 287 тисяч користувачів, які залишили понад 1800 обурених негативних коментарів.

Відомості, що містяться у Публікації, стали підставою для призначення наказом Генерального прокурора від 05.12.2023 службового розслідування щодо можливого недотримання окремими прокурорами вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про прокуратуру» та «Про запобігання корупції».

Комісією Офісу Генерального прокурора проведено службове розслідування за фактами можливого порушення прокурорами вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про прокуратуру» та «Про запобігання корупції», за результатами якого складено висновок від 05.01.2024.

У вказаному висновку Комісія дійшла висновку, що інформація про можливе недотримання прокурорами вимог, заборон і обмежень, встановлених Законом України «Про запобігання корупції» не знайшла свого об`єктивного підтвердження, водночас виявлено порушення правил прокурорської етики в діях окремих прокурорів Офісу Генерального прокурора.

11.01.2024 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов`язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про вчинення дисциплінарного проступку прокурорами ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 .

За результатами перевірки членом Комісії ОСОБА_28 31.05.2024 складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора ОСОБА_17 та про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурорів ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , який із зібраними матеріалами передано на розгляд Комісії.

Рішенням Комісії від 19.06.2024 №77дп-24 заступника начальника першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 та прокурорів першого, другого та третього відділів управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на них дисциплінарне стягнення у виді догани.

На підставі рішення Комісії від 19.06.2024 №77дп-24, наказом Генерального прокурора від 05.07.2024 №29-дц до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.

Вважаючи, що у відповідачів не було правових підстав для притягнення позивача до відповідальності, останній звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 6 частини першої статті 43 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII) передбачено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав, зокрема, систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

За визначенням абзацу 1 частини першої статті 45 Закону №1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Частиною четвертою статті 46 Закону №1697-VII установлено, що після відкриття дисциплінарного провадження член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки.

Згідно з частиною дев`ятою статті 46 Закону №1697-VII перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, але не більш як на місяць.

Частиною 1 статті 47 Закону №1697-VII передбачено, що розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону №1697-VII відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

Згідно з частинами третьою-четвертою статті 48 Закону №1697-VII при прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення. Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Частиною першою статті 49 Закону №1697-VII передбачено, що на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: догана; заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); звільнення з посади в органах прокуратури.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач 1 виходив з доведеності того, що прокурор ОСОБА_1 , будучи ознайомленим з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів та попередженим 30.11.2023 та повторно 01.12.2023 керівництвом Офісу Генерального прокурора про необхідність дотримання правил професійної етики під час відзначення Дня працівників прокуратури, 1 грудня 2023 року, на порушення вимог статті 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, згідно з якою прокурору слід не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс, допустив дії, які полягали в отриманні 1 грудня 2023 року біля входу до будівлі Офісу Генерального прокурора від працівників Національної поліції України пакетів, схожих на подарункові пакети, що свідчить про грубе порушення ним вимог статей 11, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів та про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку, одноразового грубого порушення правил прокурорської етики, відповідальність за який передбачено пунктом 6 частини 1 статті 43 Закону №1697-VII.

При цьому як зазначено в оскаржуваному рішенні, вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку підтверджено відомостями, які містяться у дисциплінарній справі виконувача обов`язки керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та додатках до неї; поясненнями прокурора ОСОБА_1 та працівників НП України; матеріалами службового розслідування.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 3 Закону №1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 19 Закону №1697-VII прокурор зобов`язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року затверджено Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів (із змінами, затвердженими всеукраїнською конференцією прокурорів від 21.12.2018, від 28.08.2021), відповідно до Преамбули якого Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів визначає основні принципи, моральні норми та правила прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов`язків та поза службою.

Статтею 4 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів визначено, що професійна діяльність прокурора ґрунтується на принципах доброчесності, зразковості поведінки та дисциплінованості.

Відповідно до статті 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність.

Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов`язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності вживає заходів до спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку. Сприяти йому в цьому повинні керівники відповідних прокуратур.

Рішенням Ради прокурорів України від 23 листопада 2022 року №36 затверджено Коментар Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів. Даний Коментар Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів розроблений згідно з наказом Генерального прокурора від 12.09.2022 №180 у взаємодії з Офісом Генерального прокурора, обласними прокуратурами та за підтримки відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Тренінгового центру прокурорів України. Коментар містить роз`яснення положень Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, ситуативні (ілюстративні) приклади, з урахуванням результатів його практичного застосування, діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та судової практики.

Звертаючись до Коментаря статті 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, суд зауважує, що формування довіри до прокуратури - одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури у суспільстві, що досягається їх кропіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів та сумлінним виконанням ними службових обов`язків.

Берегти свою гідність, зокрема професійну, на практиці означає відповідність індивіда вимогам моралі, професійної етики, а також певний рівень моральної культури оточуючих людей, що дозволяє бачити в іншому подібного собі.

Професійна честь потребує від прокурора підтримувати репутацію своєї професії (ділової репутації), захищати інтереси професійної спільноти, до якої він належить.

З наведеного слідує, що вчинення прокурором грубого порушення вимог статей 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів полягає у вчиненні дій, які не узгоджуються з усталеними вимогами до професійної компетентності, честі і гідності.

Статтею 16 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів установлено, що при виконанні службових обов`язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.

Прокурор повинен використовувати ввірене йому службове майно бережливо та лише за призначенням.

У Коментарі до вказаної статті Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів зауважено, що доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість є основоположними нормами поведінки прокурорів. Уявлення про останніх формується у більшості громадян крізь призму цих категорій.

Загальне визначення доброчесності зустрічається в Рекомендаціях Ради Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), яка трактує публічну доброчесність як послідовне дотримання та прихильність загальновизнаним етичним цінностям, принципам та нормам з метою відстоювання та забезпечення пріоритету суспільних інтересів над приватними в публічному секторі. Як високу моральну чесноту, чесність визначає доброчесність Великий тлумачний словник сучасної української мови, одночасно характеризуючи доброчесного як такого, що живе чесно, дотримується всіх правил моралі. Вищезазначене свідчить, що доброчесність не правова, а морально-етична, багатогранна категорія, яку навряд чи справедливо обмежувати певним набором елементів. Разом із цим важливо, щоб саме вони були чітко визначені законодавством та мали єдине загальне розуміння.

У цілому етичні норми поширюються на службову сферу, на приватне життя прокурора, включають у себе як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального й загального законодавства і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, сприяти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії. Таким чином, при виконанні службових обов`язків прокурорам важливо дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури, а порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими.

Під непристойним розуміється все, що виходить за межі загальноприйнятих моральних норм, а отже, непристойною поведінкою є сукупність вчинків, спосіб життя, що виходять за межі загальноприйнятих морально-етичних норм.

Як вбачається зі змісту постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 9901/19/17, ознаками непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкоду (репутації прокурора та авторитету органів прокуратури), наявність наслідків (негативний громадський резонанс). Оскільки саме ці ознаки має встановити дисциплінарний орган, щоб констатувати вчинення прокурором грубого порушення правил прокурорської етики. Дисциплінованість визначається як звичай, уміння дотримуватися дисципліни, а дисциплінований - такий, що незмінно дотримується вимог дисципліни, правил поведінки, організований, витриманий, здійснює свою діяльність на засадах твердої дисципліни.

Таким чином, саме порушення прокурором вимог щодо доброчесності, зразковості поведінки та дисциплінованості можна кваліфікувати як грубе порушення вимог статті 16 Кодексу етики.

Згідно зі статтею 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.

Прокурору слід уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Поза службою поводитися коректно і пристойно. При з`ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення прокурора з метою впливу на посадових осіб.

У Коментарі до вказаної статті Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів роз`яснено, що наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора.

Цей обов`язок випливає зі змісту:

- ст. 68 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей;

- ст. 19 Закону України «Про прокуратуру», за якими прокурор зобов`язаний виявляти повагу до осіб під час здійснення своїх повноважень, діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та додержуватися правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури;

- ст. 41 Закону України «Про запобігання корупції», за якою особи, на яких поширюється дія цього Закону, діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.

Крім того, положення Рекомендацій Rec (2000) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо ролі прокуратури в системі кримінального правосуддя, ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи (п. 24), передбачають, що при виконанні своїх обов`язків прокурори, зокрема, повинні:

- справедливо, неупереджено й об`єктивно виконувати свої функції;

- поважати і намагатися захищати права людини, як це викладено в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

- намагатися гарантувати якнайшвидшу дієвість системи кримінального судочинства.

Згідно зі Стандартами професійної відповідальності та виклад основних обов`язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23.04.1999, прокурори зобов`язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їх професії, в будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Отже, виконання вимог цієї статті Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, який є профільним нормативно-правовим актом, є прямим обов`язком кожного прокурора так само, як і обізнаність з положеннями цього Кодексу.

У протилежному випадку поведінка прокурора підриває авторитет як самого прокурора, так і органів прокуратури та держави в цілому. Такі дії мають своїм наслідком зростання обурення в суспільстві діями органів влади, провокують соціальні конфлікти.

Так, під час службового розслідування вивчено відеосюжет публікації, відеозаписи зовнішніх та внутрішніх камер спостереження у фойє Офісу Генерального прокурора, інформацію з системи реєстрації входу-виходу працівників та відвідувачів, відібрано пояснення зазначених прокурорів.

Зокрема, встановлено чотирьох працівників Національної поліції України, серед яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які прямували з пакетами, схожими на подарункові пакети, до входу в будівлю ОГП, а далі, відповідно до камер фойє, передали ці пакети прокурорам, в тому числі ОСОБА_1 .

Позивач у поясненнях до КДКП зазначив, що 01 грудня 2023 року у фойє будівлі ОГП зустрічався зі слідчими ГСУ НП України та оперуповноваженим Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України для обговорення робочих питань, пов`язаних із досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях, у яких ним здійснюється процесуальне керівництво. Після зустрічі слідчий передав йому у пакеті документи для вирішення організаційних та процесуальних питань у кримінальному провадженні, у якому Печерським районним судом м. Києва санкціоновано проведення 18 обшуків. Оперуповноважений співробітник передав пакет з документами у кримінальному провадженні щодо вжитих оперативних заходів і виконання доручень слідчого у кримінальному провадженні, а також в якості привітання з професійним святом пакет, у якому знаходився сувенір у виді кружки з логотипом Нацполіції. Слідчий також привітав ОСОБА_1 з професійним святом та передав йому пакет з сувенірною продукцією для поширення та популяризації органів Нацполіції - блокнотом і ручкою з логотипом Нацполіції. Отримані в якості привітання речі надані особами, яких він давно знає та перебуває з ними в дружніх стосунках, а один із знайомих не є слідчим у жодному з кримінальних проваджень, в якому ОСОБА_1 здійснює процесуальне керівництво. Зазначені дії щодо привітання його з професійним святом не містять у собі будь-яких ознак порушення ним професійної етики та поведінки прокурора, а також будь-яких ознак корупції.

Під час перевірки слідчі НПУ ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та оперуповноважений НПУ ОСОБА_27 підтвердили пояснення ОСОБА_1 .

Як зазначено у оскаржуваному рішенні, Комісією не встановлено фактів отримання прокурорами ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_17 , ОСОБА_5 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 подарунків, як і не встановлено достеменно зміст отриманих ними пакетів.

Незважаючи на очевидний характер порушень, Комісія вважає, що прокурори проявили нещирість та намагаючись уникнути відповідальності у поясненнях свою вину не визнали.

Суд звертає увагу, що оскаржуване рішення не містить правової оцінки наданих позивачем доказів на підтвердження щирості та правдивості наданих пояснень.

Суд зауважує, що Законом №1697-VII встановлено дев`ять підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.

З точки зору рівня визначеності змісту, єдиною нормою, яка безпосередньо відсилає до правил Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, є положення п. 6 ч. 1 ст. 43 Закону. Це систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Разом з тим недотримання правил прокурорської етики може стати підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за правопорушення з іншим юридичним складом, зокрема, за:

- вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури (п. 5 ч. 1 ст. 43 Закону);

- втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення (п. 8 ч. 1 ст. 43 Закону);

- публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості (п. 9 ч. 1 ст. 43 Закону).

Крім того, у розділі II Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів викладено основні вимоги до професійної поведінки прокурора і вони майже відтворюють зміст загальних обов`язків прокурора, наведених у ст. 19 Закону, спеціальних актах законодавства у сфері запобігання корупції та іншого законодавства. Така подібність випливає із засад діяльності прокуратури (ст. 3 Закону) та основних принципів професійної етики прокурорів (ст. 4 Кодексу).

Це означає, що в основу будь-якої процесуальної діяльності прокурора, поведінки на службі та за її межами закладено морально-етичні норми. Їх недотримання може одночасно порушувати як вимоги законів, так і Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів.

Для належної кваліфікації правопорушень слід виходити з того, що стосовно до Кодексу закони мають вищу юридичну силу, а отже, діяння перевіряється у першу чергу на предмет відповідності нормативному акту саме цього рівня.

Суд враховує, що п. 6 ч. 1 ст. 43 Закону №1697-VII щодо інших її пунктів є загальним і бланкетним за змістом.

Таким чином, притягнути прокурора лише за порушення правил прокурорської етики можливо у разі, коли діяння не охоплюється складом спеціальної норми. Разом з тим таке порушення та порушення, передбачене спеціальною нормою, можуть кваліфікуватися за сукупністю, тобто за різними пунктами ч. 1 ст. 43 Закону.

Суд зауважує, що поширення публікації «На «дні» прокуратури. Як столичні прокурори відзначали професійне свято» дійсно викликало негативний суспільний резонанс.

Поряд з цим, зазначені обставини не звільняють відповідачів від обов`язку кваліфікувати діяння в розрізі надання правової оцінки діям кожного прокурора, який був встановлений на відео, окремо.

У даному випадку встановлені КДКП обставини подій, що відбувалися 1 грудня 2023 року за участю прокурора ОСОБА_1 , не можуть бути достатньо обґрунтованими для висновку про наявність у діях останнього ознак дисциплінарного проступку саме за грубе порушення статей 11, 16 та 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів.

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, передбаченої пунктом 6 частини першої статті 43 Закону №1697-VII, та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 19.06.2024 №77дп-24 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладання дисциплінарного стягнення у виді догани на прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу Генерального прокурора №29-дц від 05.07.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, суд зазначає, що дана вимога є похідною вимогою від заявленої першої вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 19.06.2024 №77дп-24, яка підлягає задоволенню.

Відтак, суд задовольняє другу вимогу позивача та зазначає, що останній неправомірно притягнутий до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 1 частини першої статті 43 Закону №1697-VII наказом Генерального прокурора №29-дц від 05.07.2024 у виді догани.

Інші доводи сторін висновків суду по суті спору не змінюють.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин у сукупності, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку наявність підстав для задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на суму 2422,40 грн. (ID: 0733-2630-4083-9335 від 19.07.2024).

Враховуючи висновки суду про задоволення позовних вимог, сума сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у справі.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, - задовольнити;

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №77дп-24 від 19 червня 2024 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани на прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 ;

Визнати протиправним та скасувати наказ Офісу Генерального прокурора №29-дц від 05 липня 2024 року «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким застосовано до прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани;

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Іллєнка Юрія, 81Б, ідентифікаційний код 41356563) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу генерального прокурора (місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ідентифікаційний код 00034051) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.