Рішення

від 04.02.2025 по справі 340/4969/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

04 лютого 2025 рокум. ДніпроСправа № 340/4969/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Хмельницькій області), з такими вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 18.06.2024 № 110130016065 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву від 11.06.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії за Списком № 1, періоди роботи з 23.02.1993 по 18.12.1993, з 03.07.1995 по 04.01.1996, з 1.05.1996 по 31.12.1998, з 12.06.2003 по 06.07.2003 у ВП шахта "Пролетарська" ВО "Стахановвуголь", шахта "Пролетарська" ВО "Стаханов вугілля", ВП шахта "Карбоніт" ДП "Первомайськ вугілля"; Шахта ім. В.В. Вахрушева Луганська область, відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 23.02.1993 та зарахувати страховий стаж за період з 01.08.2020 по 31.12.2021, відповідно до даних трудової книжки серії ОСОБА_1 від 23.02.1993 та довідки форми ОК-5 відповідно до даних про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

В обґрунтування позовну зазначив, що є внутрішньо переміщеною особою.

11.06.2024 звернувся з заявою до Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Отримав 20.07.2024 лист від Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому знаходився супровідний лист від 09.07.2024 № 1100-0305-8/45852 від Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та рішення про відмову в призначені пенсії від 18.06.2024 № 110130016063 винесеного Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило, що заява про призначення пенсії від 11.06.2024 № 6966 розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 18.06.2024 №110130016065 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач вважає рішення про відмову в призначенні пенсії протиправним та таким, що порушує його право на належний соціальний захист.

02.12.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на таке.

11.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV.

Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку № 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 18.06.2024 № 110130016065 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (10 років) та страхового стажу (25 років) визначеного п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано період з 01.08.2020 по 31.12.2021, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

До пільгового стажу позивача не зараховано періоди з 23.02.1993 по 18.12.1993, з 03.07.1995 по 04.01.1996, з 01.05.1996 по 31.12.1998, з 12.06.2003 по 06.07.2003, оскільки відсутні уточнюючі довідки, згідно додатку № 5 Порядку № 637 з зазначенням періодів роботи та посади, на якій працювала особа з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України, якою затверджено Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, чинні на період роботи особи, розділ, підрозділ та позицію зазначених Списків. Накази про результати атестації робочих місць позивачем також не надано.

Згідно наявних документів та даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, загальний страховий стаж позивача складає 18 років 11 місяців 23 дні, що не достатньо для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, при необхідних 25 років, в тому числі пільговий стаж роботи згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-VI 02 роки 09 місяців 27 днів, що не достатньо для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, при необхідних 10 років.

Як стверджує представник відповідача, в наданій трудовій книжці не містяться дані про повний робочий день, про пільговий характер роботи, не зазначаються відомості про прогули, простої, страйки, перебування у відпустках, відомості про атестацію робочого місця тощо у зв`язку з чим, підстав для зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно даного документу немає.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 04.03.2020 по справі № 155/1180/17 дійшов висновку про відсутність підстав для зарахування до стажу роботи періодів роботи зазначених в трудовій книжці, яка не оформлена в установленому порядку. В трудовій книжці містяться відомості лише про прийняття та звільнення з роботи, які б уточнювали пільговий характер роботи, відсутні.

Враховуючи зазначене, та те, що позивачем не було додано інших документів для підтвердження спірних періодів роботи, головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області правомірно відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вимоги частини 9 статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.

Судом по справі вчинено наступні процесуальні дії:

- ухвалою суду від 13.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкриття провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні);

- ухвалою суду від 11.11.2024 вирішено продовжувати розгляд справи за правилами загального позовного провадження;

- ухвалою суду від 03.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції;

- ухвалою суду від 03.12.2024 повторно витребувано від відповідача додаткові докази;

- ухвалою суду від 08.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України та довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера.

Згідно з довідкою від 22.12.2022 № 3525-5001298427 позивач є внутрішньо переміщеною особою.

11.06.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою встановленого зразка за реєстраційним номером 6966, в якій просив призначити пенсію по Списку № 1.

Заява від 11.06.2024 № 6966 була розглянута за принципом екстериторіальності головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

За результатами розгляду зазначеної заяви відповідачем було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 18.06.2024 № 110130016065 (далі рішення від 18.06.2024 № 110130016065).

Зі змісту рішення від 18.06.2024 № 110130016065 вбачається, що вік заявника 50 років, страховий стаж позивача становить 18 років 11 місяців 23 дні, пільговий стаж 2 роки 9 місяців 27 днів. Період з 01.08.2020 по 31.12.2021 не зараховано до страхового стажу, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. До пільгового стажу позивача не зараховано періоди з 23.02.1993 по 18.12.1993, з 03.07.1995 по 04.01.1996, з 01.05.1996 по 31.12.1998, з 12.06.2003 по 06.07.2003, оскільки відсутні уточнюючі довідки, згідно додатку № 5 Порядку № 637 з зазначенням періодів роботи та посади, на якій працювала особа з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України, якою затверджено Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, чинні на період роботи особи, розділ, підрозділ та позицію зазначених Списків. Накази про результати атестації робочих місць позивачем також не надано. Для зарахування до пільгового стажу періодів з 23.02.1993 по 18.12.1993, з 03.07.1995 по 04.01.1996, з 01.05.1996 по 31.12.1998, з 12.06.2003 по 06.07.2003 необхідно надати довідки, уточнюючі пільговий характер роботи згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України. Періоди роботи з 01.01.1999 по 21.12.2002, з 29.07.2002 по 28.05.2003 та з 15.02.2011 по 20.02.2011 зараховано до пільгового стажу відповідно до відомостей по спеціальному стажу, які містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список № 1), у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (10 років) та страхо

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам, якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до часини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення (далі Закон №1788) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Частиною 1 зазначеної статті передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; 2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.

Відповідно до приписів частин 1, 2, 4 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок та умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є належність його професії, посади до пільгової, передбаченої Списком №1 (у даному випадку), та підтвердження шкідливих умов праці за результатами проведеної атестації робочого місця, а також наявність достатньої кількості пільгового стажу на таких роботах і досягнення відповідного віку, встановленого законом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Статтею 48 Кодексу Законів про працю України також визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить і Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок №637).

Так, згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами пункту 20 вказаного Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 16.05.2019 у справі №161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17, від 10.12.2020 у справі №372/403/17.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Так, у разі якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №439/1148/17.

За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно з абз.1,3 п. 2.14 Інструкції №58 у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства. У графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

Відповідно до абз. 4, 5 п. 2.14 Інструкції №58 якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Аналогічні за змістом положення містить Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затверджена постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20 червня 1974 року №162 (надалі - Інструкція №162).

Відповідно до записів трудової книжки трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 22.02.1993, підтверджено наступні періоди роботи позивача:

- 23.02.1993 прийнятий до шахти «Пролетарська» промислового об`єднання «Стахановвугілля» машиністом електровозу підземним третього розряду повним робочим днем під землею, наказ № 82 к від 22.02.1993 запис № 3;

- 18.12.1993 звільнений у зв`язку із військовою службою згідно з п. 3 ст. 36 КЗпП України, наказ 640 к від 21.12.1993, запис № 4;

- 03.07.1995 прийнятий до ордену червоного прапора шахтоуправління імені Кірова «Стахановвугілля» учнем гірника очисного забою підземним з повним робочим днем на підземних роботах на ділянку з видобутку вугілля № 9, наказ № 55к від 03.07.1995, запис № 5;

- 30.09.1995 переведений гірником очисного забою підземним п`ятого розряду з повним робочим днем на підземних роботах ділянки з видобутку вугілля, наказ № 81-к від 30.09.1995, запис № 6;

- 04.01.1996 звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, наказ № 2к від 04.01.1996, запис № 7;

- 20.05.1996 прийнятий до шахти «Пролетарська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля» гірником підземним очисного забою з повним робочим днем під землею ділянки видобутку вугілля № 2, наказ № 163 к від 20.05.1996, запис № 8;

- 18.11.1998 на підставі атестації робочих місць професія гірник очисного забою з повним робочим днем на підземних роботах користується правом переходу на пенсію на пільгових умовах сп. 1 розр. 1 підр. 1, поз. 10101002, наказ 441 від 18.11.1998, запис № 10;

- 21.12.2000 звільнений у зв`язку із ліквідацією підприємства за ст. 40 КЗпП України, наказ 583к від 11.12.2000, запис № 11;

- 12.06.2003 прийнятий до «Шахти ім. В.В.Вахрушева» гірником підземним з повним робочим днем під землею очисного забою, наказ № 432п від 12.06.2003, запис № 19;

- 20.06.2002 робоче місце атестовано з умов праці по Списку № 1, наказ 376 від 20.06.2002, запис № 20;

- 06.07.2003 звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, наказ № 491п від 07.07.2003, запис № 21;

- 28.01.2019 прийнятий охоронцем до ВП «Шахта імені Д.Ф.Мельникова», наказ № 76к від 25.01.2019, запис № 29.

Інші періоди роботи позивача судом не досліджуються, оскільки вони не є спірними.

Вказані записи та відмітки у трудовій книжці позивача виконано без виправлень, у чіткій послідовності, із завірянням підписами відповідальних осіб та печатками роботодавців.

Записи в трудовій книжці ніким не оспорювались та в судовому порядку недійсними не визнавались.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що положення Порядку № 637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальнім по відношенню до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме за відсутності трудової книжки, відповідних записів у ній або у трудовій книжці містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи. Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону № 1788-XII).

Наведене в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові № 687/975/17 від 21.02.2018, в якій суд касаційної інстанції вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Судом встановлено, що рішення від 18.06.2024 № 110130016065 не містить посилань відносно того, в чому полягає неповнота або невідповідність записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 22.02.1993 вимогам Інструкцій № 162 та 58.

Суд зазначає, що згідно запису № 8 трудової книжки серії НОМЕР_2 від 22.02.1993, позивача було прийнято до шахти «Пролетарська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля» саме з 20.05.1996.

З огляду на викладене, періоди роботи ОСОБА_1 з 23.02.1993 по 18.12.1993, з 03.07.1995 по 04.01.1996, з 20.05.1996 по 31.12.1998, з 12.06.2003 по 06.07.2003, підлягають зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Що стосується періоду роботи позивача охоронцем ВП «Шахта імені Д.Ф.Мельникова» з 01.08.2020 по 31.12.2021 через відсутність інформації про сплату страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, суд зазначає таке.

Дослідженням індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, судом встановлено, що страхувальником (код 26349183) не сплачено страхові внески за період з 01.08.2020 по 31.12.2021.

З положень статті 20 Закону № 1058-ІV слідує, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника таких внесків.

Оскільки обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, яке здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи, а невиконання цього обов`язку страхувальником позбавляє працівника соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, суд вважає це неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

У свою чергу, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не може бути підставою для позбавлення працівника права на призначення чи перерахунок пенсії, оскільки працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії працівникові періоду його роботи.

Зазначена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 травня 2018 року в справі № 490/12392/16-а , від 04 серпня 2018 року в справі № 482/434/17, від 01 листопада 2018 року в справі № 199/1852/15, від 17 липня 2019 в справі № 144/669/17.

Застосовуючи вказаний правовий висновок Верховного Суду до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що спірний період роботи позивача з 01.08.2020 по 31.12.2021 безпідставно не зарахований відповідачем до страхового стажу ОСОБА_1 .

Аналіз застосованих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області підзаконних нормативно-правових актів при прийнятті рішення від 18.06.2024 № 110130016065 свідчить, що вони суперечать положенням норм діючих законів, які регламентують пенсійне забезпечення позивача, відтак вони безпідставно були прийняті до уваги відповідачем при вирішенні питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області про відмову в призначенні пенсії за віком є таким, що не відповідає критеріям визначеним частиною другою статті 2 КАС України, дотримання яких перевіряє адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, внаслідок чого підлягає скасуванню.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За встановлених в цій справі обставин, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача, який у повній мірі сприятиме їх відновленню, є:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 18.06.2024 № 110130016065 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи з 23.02.1993 по 18.12.1993, з 03.07.1995 по 04.01.1996, з 20.05.1996 по 31.12.1998, з 12.06.2003 по 06.07.2003 на шахті «Пролетарська» промислового об`єднання «Стахановвугілля» та на «Шахті ім. В.В.Вахрушева»;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.08.2020 по 31.12.2021 у ВП «Шахта імені Д.Ф.Мельникова»;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву позивача від 11.06.2024 за № 6966 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийняти рішення по суті заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом по даній справі.

Так, відповідач повинен обрахувати дійсний страховий, у тому числі пільговий стаж ОСОБА_1 з урахуванням всіх періодів роботи за даними його трудової книжки серії НОМЕР_2 від 22.02.1993 та індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також вирішити питання щодо призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача ГУ ПФУ в Хмельницькій області не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог із обранням належного способу захисту порушених прав.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем при поданні позову був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок протиправного рішення відповідача, судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у загальному розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ: 21318350, місцезнаходження: Хмельницька обл., місто Хмельницький, вулиця Г.Чекірди, будинок 10) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періодів його роботи з 23.02.1993 по 18.12.1993, з 03.07.1995 по 04.01.1996, з 20.05.1996 по 31.12.1998, з 12.06.2003 по 06.07.2003 на шахті «Пролетарська» промислового об`єднання «Стахановвугілля» та на «Шахті ім. В.В.Вахрушева».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи з 01.08.2020 по 31.12.2021 у ВП «Шахта імені Д.Ф.Мельникова».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.06.2024 за № 6966 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийняти рішення по суті заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом по даній справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.О. Кисельова