Рішення

від 04.02.2025 по справі 380/11536/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2025 рокусправа № 380/11536/24

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Крутько О.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіжук», в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 07.02.2024 р. №4631/13-01-07-09 форми «С», яким нараховано штрафні санкції за порушення вимог п.1,2 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 46176,00 грн. (сорок шість тисяч сто сімдесят шість гривень 00 копійок);

визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Львівській області від 07.02.2024 р. №4632/13-01-07-09 форми «С», яким нараховано штрафні санкції за порушення вимог п.1,2 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 86877,00 грн. (вісімдесят шість тисяч вісімсот сімдесят сім гривень 00 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що перевірка РРО за минулий період часу на основі даних СОД РРО носить характер камеральної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій, а контролюючий орган вийшов за межі предмету встановленого такого виду перевірки як фактична.

Позивач вказує, що перевіркою досліджено лише фіскальні чеки за 30.11.2023, отримані представниками контролюючого органу в результаті проведення контрольних розрахункових операцій, інші фіскальні чеки, що видавались продавцем (позивачем) покупцям за час проведення фактичної перевірки представниками контролюючого органу не досліджувались.

Позивач наполягає, 30.11.2023 у зв`язку з проведенням поетапного оновлення програмного забезпечення «ПРРО Вебчек» відбувся короткостроковий збій в формі фіскального чеку, як наслідок, в досліджуваних контролюючим органом фіскальних чеках в графі індивідуального податкового номеру платника ПДВ виводились дані ідентифікаційного номера позивача як юридичної особи в ЄРПОУ, який є складовою частиною індивідуального податкового номера платника ПДВ. Проте, після програмного оновлення, одразу після повідомлення працівниками магазину Департамент ІТ про такі обставини, вони одразу були усунені та покупцям видавались фіскальні чеки у повній відповідності до їх форми та змісту Закону України № 265.

Позивач вважає, що оскільки з фіскальних чеків, одержаних під час вчинення контрольно-розрахункових операцій, замість індивідуального податкового номера платника ПДВ зазначено ідентифікаційний номер позивача як юридичної особи в ЄРПОУ, який є складовою частиною індивідуального податкового номера платника ПДВ, такі документи у цьому випадку не втрачають статус розрахункових. Формальна неточність у фіскальному касовому чеку не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції.

Позивач наполягає, що сама лише податкова інформація не є тим джерелом отримання податкової інформації, яка згідно з положеннями статті 83 ПК України може бути підставою для висновків контролюючих органів під час проведення перевірок, а відтак не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства таким платником. Більш того, така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону, покликається на висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 15.05.2024 у справі № 520/4564/23. На підтвердження обґрунтування позовних вимог позивач надає копії фіскальних чеків, що збережені у пам`яті програмного реєстратора розрахункових операції, що містяться на сервері позивача, та видавались покупцям під час здійснення відповідних розрахункових операцій. Позивач стверджує, що зазначені первинні документи містять усі обов`язкові реквізити фіскального чека, в тому числі індивідуальний номер платника ПДВ, та спростовують висновки контролюючого органу щодо неналежної форми та змісту виданих фіскальних чеків позивача.

Позивач звертає увагу, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не містять розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за результатами фактичної перевірки ТОВ "Мобіжук".

Позивач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, вказав, що нормами ПК України передбачено, що контролюючі органи можуть використовувати податкову інформацію, яка міститься в СОД РРО під час проведення перевірок. Норми Податкового кодексу України не містять ніяких застережень стосовно періоду, який може охоплювати фактична перевірка, але грошове зобов`язання, яке донараховується платнику податків за наслідками перевірки повинно бути прийнято в межах строків передбачених ст.102 ПК України.

Відповідач наголошує, що проведення розрахункової операції через РРО без видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання фінансової санкції, передбаченої п.1 ч.17 Закону № 265/95-ВР. У акті перевірки від 11.12.2023 №3965 та у акті перевірки від 11.12.2023 №3967 контролюючим органом встановлено одне і теж порушення: не видача розрахункового документа встановленого змісту та форми (у розрахункових документах відсутній обов`язковий реквізит індивідуальний податковий номер платника ПДВ).

Відповідач вказує, що контролюючим органом досліджувалися ті самі фіскальні чеки, які внесені у бази даних системи обліку даних РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО позивача, оскільки останні є цілісними та незмінними.

Відповідач зауважує, що відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання платником податку на додану вартість, як індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з ПК України, позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області відповідно до наказу від 29.11.2023 р. №5040-ПП «Про проведення фактичної перевірки ТзОВ «Мобіжук» та направлень на перевірку від 29.11.2023 №6911, №6913 проведена фактична перевірка господарської одиниці магазину, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, м. Верхньодніпровськ, вул. Дніпровська, б/н, та належить суб`єкту господарської діяльності ТзОВ «Мобіжук» (ЄДРПОУ 37741113). За наслідком перевірки складено акт фактичної перевірки №3965/04/36/07/08/ РРО/37741113 від 11.12.2023 року (далі Акт перевірки від 11.12.2023 №3965).

Під час проведення перевірки ТзОВ «Мобіжук» встановлено проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій та/або через програмний реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), а саме здійснено продаж HEETS стіків Brorzebabel 03.11.2023 чек №dgeW8W1i6tg.

Вибірковою перевіркою встановлено проведення розрахункових операцій з використанням РРО/ПРРО без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документа встановленого зразка, а саме в період з 30.11.2023 до 08.12.2023 у розрахункових документах відсутні обов`язкові реквізити «Індивідуальний податковий номер платника податків ПДВ», який має бути заповнено 4 рядок фіскального чеку на загальну суму 141 322,02 грн. Відтак, при проведенні перевірки встановлено порушення вимог п. 2, 11 ст. 3 Закону №265.

На підставі Акту перевірки від 11.12.2023 року №3965 ГУ ДПС у Львівській області прийняте податкове повідомлення рішення від 08.01.2024 №641/13-01-07-09, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 217 083,04 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, ТОВ «Мобіжук» подано заперечення від 22.01.2024 №б/н на акт фактичної перевірки від 11.12.2023 №3965.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області частково прийнято до уваги заперечення до акту. Враховуючи висновки постійно діючої комісії по розгляду спірних питань ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ГУ ДПС у Львівській області відкликано податкове повідомлення рішення від 08.01.2024 №641/13-01-07-09 та прийнято нове податкове повідомлення рішення від 07.02.2024 №4632/13-01-07-09 на загальну суму 86 877,0 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 07.02.2024 №4632/13-01-07-09 позивач звернувся до суду.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області відповідно до наказу від 29.11.2023 р. №5035-ПП «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Мобіжук» та направлень на перевірку від 29.11.2023 №6912, №6909, №6955 проведена фактична перевірка господарської одиниці магазину «Мобіжук», що розташований за адресою: Софіївський район, смт. Софіївка, вул. Незалежності, 81, та належить суб`єкту господарської діяльності ТзОВ «Мобіжук» (ЄДРПОУ 37741113).

Під час проведення перевірки ТзОВ «Мобіжук» встановлено проведення розрахункових операцій з використанням РРО/ПРРО без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документа встановленого зразка, а саме в період з 30.11.2023 по 08.12.2023 у розрахункових документах відсутній обов`язковий реквізит «Індивідуальний податковий номер платників ПДВ» який має бути заповнено 4 рядок фіскального чеку на загальну суму 238 787,04 грн. Відтак, при проведенні перевірки встановлено порушення вимог п. 2, ст. 3 Закону №265.

За наслідком перевірки складено акт фактичної перевірки №3967/04/36/07/08/ РРО/37741113 від 11.12.2023 року (далі Акт перевірки від 11.12.2023 №3967).

На підставі Акту перевірки від 11.12.2023 року №3967 винесене податкове повідомлення рішення 08.01.2024 №642/13-01-07-09, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 358180,56 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, ТОВ «Мобіжук» подано заперечення від 22.01.2024 №б/н на акт фактичної перевірки від 11.12.2023 №3967.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області частково прийнято до уваги заперечення до акту. Враховуючи висновки постійно діючої комісії по розгляду спірних питань ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ГУ ДПС у Львівській області відкликано податкове повідомлення рішення від 08.01.2024 №642/13-01-07-09 та прийнято нове податкове повідомлення рішення від 07.02.2024 №4631/13-01-07-09 на загальну суму 46 176,0 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 07.02.2024 №4631/13-01-07-09 позивач звернувся до суду.

При вирішення спору суд керується такими правовими нормами.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначається Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі Закон №265/95-ВР).

Згідно до частини першої статті 15 Закону №265/95-ВР контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, інших емітованих платіжних інструментів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Абзацом першим пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Так, підпунктом 75.1.3. пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно із положеннями пункту 80.1. статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пункт 80.2 цієї статті передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підп.80.2.2);

письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування (підп.80.2.3);

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (підп.80.2.7).

В силу положень частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд, застосовуючи норму пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу, у п.50 постанови від 26.03.2024 у справі №420/9909/23 дійшов до таких висновків: «…аналіз абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України не дає підстав для висновку, що в наказі про проведення перевірки в обов`язковому порядку має бути зазначено конкретну норму податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючи органи, яка порушується платником».

Більше того, у пунктах 58 та 59 цієї ж постанови Верховний Суд дійшов до таких висновків:

«Реалізуючи мету, з якою ця справа розглядається у складі Судової палати, Верховний Суд формулює такий правовий висновок, який має забезпечити єдині підходи до оцінки правомірності наказів про призначення фактичних перевірок. У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 Податкового кодексу, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.

... Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним».

В матеріалах справи міститься лист Державної податкової служби України №29736/7/99-00-07-04-02-07 від 24.11.2023, в якому, на підставі аналізу інформації, зроблено висновок про можливі порушення позивачем, серед іншого, у сфері розрахунків через програмний реєстратор розрахункових операцій та з метою виконання функцій контролюючого органу, в тому числі, протидії порушенням в частині проведення розрахунків - необхідно, зокрема, проаналізувати копії розрахункових документів у СОД РРО на предмет наявності усіх обов`язкових реквізитів.

Враховуючи наведені обставини та правовий висновок Верховного Суду у постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23, суд уважає, що наявність посилання у наказах на проведення перевірки на підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу як на підставу проведення такої, фактичним підтвердженням чого є лист Державної податкової служби України №29736/7/99-00-07-04-02-07 від 24.11.2023, не може вказувати на протиправність таких наказів.

Стосовно доводів позивача щодо виходу податковим органом за межі повноважень проведення фактичної перевірки, який ґрунтується на сукупному аналізі підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пунктів 80.1 та 80.4 статті 80 Податкового кодексу, суд зазначає таке.

У відповідності до положень абзацу першого підп.75.1.1 п.75.1 статті 75 Податкового кодексу, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Зміст даної норми, серед іншого, вказує на те, якими даними повинен керуватись контролюючий орган, та жодним чином не вказує на те, які питання можуть бути дослідженні під час проведення такої.

У своє чергу предмети камеральної перевірки визначаються в абзаці другому наведеної норми, серед яких відсутній такий, як дотримання положень Закону №265/95-ВР.

Наведені норми у своїй сукупності не дозволяють суду прийти до висновку, що перевірка, предметом якої є дотримання положень Закону №265/95-ВР, зокрема і в частині відповідності розрахункових документів у СОД РРО на предмет наявності усіх обов`язкових реквізитів, може бути лише камеральною.

Крім того, аналіз положень пунктів 80.1 та 80.4 статті 80 ПК України не вказують на те, що під час проведення фактичної перевірки не можна використовувати дані СОД РРО.

Даючи оцінку суті порушення, яке стало підставою для застосування оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями фінансових санкцій, суд керується таким.

За змістом статті 3 Закону України №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1);

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (пункт 2).

Абзацом дев`ятнадцятим статті 2 цього ж Закону визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України №265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України №13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (далі Положення).

Пунктом 3 розділу І Положення визначено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, продовжується у цьому пункті, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)» Положення фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити, зокрема: для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4).

Наведені норми у своїй сукупності вказують на те, що одним із обов`язкових реквізитів фіскального чеку є індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, якщо суб`єкт господарювання зареєстрований як платник такого податку, а відсутність такого реквізиту має наслідком не прийняття такого чеку як розрахункового.

Відповідно до пункту 1 статті 17 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі встановлення в ході перевірки факту:

- проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);

- непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;

- невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання,

застосовується штрафна санкція у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше.

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Об`єктивна сторона наведеного порушення передбачає окрім відсутності відповідного розрахункового документа (в тому числі такого що не містить обов`язкових реквізитів) також невидачу такого.

У Акті перевірки від 11.12.2023 №3965 та у Акті перевірки від 11.12.2023 №3967 контролюючим органом встановлено одне і теж порушення: не видача розрахункового документа встановленого змісту та форми (у розрахункових документах відсутній обов`язковий реквізит індивідуальний податковий номер платника ПДВ).

У спірних правовідносинах, що склались з приводу дотримання платником податку законодавства, що регулює порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, обставиною, що має бути досліджена є саме розрахункова операція, а отже безпосереднім доказом, що підтверджує її вчинення, є розрахунковий документ.

Пунктами 1, 2 Розділу ІІ «Функціонування СОД РРО» Порядку функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року №477 встановлено СОД РРО (система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів. СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

Опис порушення в актах фактичної перевірки, а також інші матеріали справи та докази, які є в матеріалах справи, вказують на те, що ні під час проведення перевірок, ні після її проведення контролюючим органом не було встановлено такої важливої складової об`єктивної сторони складу правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності, як видача чи невидача (видача неналежної форми чи змісту) розрахункового документа.

Контролюючий органом без встановлення обставин видачі чи не видачі розрахункового документа, керувався даними системи СОД РРО щодо проведення позивачем розрахункових операцій з реалізації товарів без зазначення індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість.

Так, у актах фактичної перевірки Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не зазначило, які розрахункові документи були оформлені позивачем не у встановленому порядку, без обов`язкових реквізитів (номер і дати відповідних фіскальних чеків), натомість у актах вказується, що проведена вибіркова перевірка, а з додатків до актів перевірки слідує, що податковий орган керувався при встановлені зазначеного порушення лише базами даних ДПС. У додатках до акту вказується чек РРО на 1 арк (п.2), проте про який чек йдеться, з актів та їх додатків встановити не можливо.Разом з тим, серед додатків наявні копії чеків від 30.11.2023, яких вказано ПН позивача 37741113055.

Суд не бере до уваги долучені до матеріалів справи представником ГУ ДПС у Львівській області копії фіскальних чеків, оскільки відсутні докази, що саме ці чеки були враховані під час проведення перевірок. На спростування таких доказів, позивач долучив до матеріалів справи копії належним чином оформлених розрахункових документів (а.с 24-26) за спірний період.

Ті дані, на які посилається відповідач, що внесені у базу даних системи обліку даних РРО, та за своєю суттю є податковою інформацією, не є належним доказом податкового правопорушення і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин.

Суд наголошує, що факт вчинення правопорушення має підтверджуватися належними, допустимими та достовірними доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, відповідачем не доведено порушення позивачем вимоги п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в цій частині.

Схожі за змістом правові висновки щодо застосування п.1 ст.17 Закону України №265/95-ВР наведені у постанові Верховного Суду від 16 травня 2024 року у справі № 520/4564/23.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 07.02.2024 №4632/13-01-07-09 в частині застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 81777,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 07.02.2024 №4631/13-01-07-09 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 46 176,0 грн. належить скасувати.

Під час проведення перевірки ТОВ «Мобіжук» встановлено також порушення - проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій та/або через програмний реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для під акцизних товарів) а саме: здійснено продаж HEETS стіків Brorzebabel 03.11.2023 чек №dgeW8W1i6tg.

Статтею 2 Закону №265/95-ВР визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Пунктом 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/ електронних розрахункових документів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 визначено чіткий перелік обов`язкових реквізитів фіскального касового чека, зокрема, касовий чек повинен містити, зокрема: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7).

Підакцизні товари (продукція) - це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД на які ПК України встановлено ставки акцизного податку (пп. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п. 215.1 ст. 215 ПК України, до підакцизних товарів належать: - спирт етиловий, спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу "живого" бродіння); - тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; - тютюнова сировина, тютюнові відходи; - рідини, що використовуються в електронних сигаретах; - пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД); - автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; - електрична енергія.

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Отже, у розрахунковому документі, який створюється РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов`язковий реквізит як «код УКТ ЗЕД».

До суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), через РРО/програмні РРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, застосовується фінансова санкція у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (300 х 17= 5100,0 грн.) (п. 7 ст. 17 Закону №265/95).

Позивач не спорює встановлене під час перевірки порушення порядку проведення розрахунків в частині не зазначення коду УКТ ЗЕД для підакцизної групи товарів, а саме здійснено продаж HEETS стіків Brorzebabel 03.11.2023 чек №dgeW8W1i6tg.

До матеріалів перевірки долучено копію фіскального чеку від 03.11.2023 на підтвердження вищевказаного порушення.

Отже, податкове повідомлення рішення від 07.02.2024 №4632/13-01-07-09 в частині застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 5100 грн. скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.02.2024 №4632/13-01-07-09 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» штрафних санкцій у розмірі 81777,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.02.2024 №4631/13-01-07-09 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» штрафних санкцій на загальну суму 46 176,0 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобіжук" (79015, м.Львів, вул.Кульпарківська, буд.59, код ЄДРПОУ 37741113) сплачений судовий збір у сумі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна