Рішення

від 05.02.2025 по справі 440/13348/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/13348/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Неомінерали" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Неомінерали" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0608600411 від 27.09.2024.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Неомінерали» (далі ТОВ «Неомінерали», позивач) зазначив, що вказане податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач) є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки на підставі положень підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до класу "Промислові та складські будівлі" (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Об`єкти, щодо яких відповідачем визначений обов`язок позивача до оподаткування є будівлями промисловості, віднесені до класу "Промислові та складські будівлі" (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності позивача; основна діяльність ТОВ «Неомінерали» класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010; спірні об`єкти не здаються ТОВ «Неомінерали» в оренду, лізинг, позичку.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області 03.12.2024 наданий відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача, заперечуючи проти позову, зазначав, що об`єкти нерухомості, належні позивача пральня та їдальня із сараєм не відносяться до переліку, визначеному в підпункті «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, що не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до класу "Промислові та складські будівлі" (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва. Відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 закрите підготовче провадження у справі, призначена справа до судового розгляду по суті.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши письмові докази, надані сторонами до матеріалів адміністративної справи, встановив такі обставини.

ТОВ «Неомінерали» (код ЄДРПОУ 32707900) створене та зареєстроване в ЄДРПОУ 10.12.2003 року; юридична адреса: 39801, Україна, Кременчуцький р-н, Полтавська обл., м. Горішні Плавні, вул. Добровольського, буд., 28б; основний вид діяльності - 20.13 Виробництво інших основних неорганічних хімічних речовин; є платником податку на прибуток підприємств.

У приватній власності Позивача є нежитлові об`єкти (зокрема про які йдеться мова в спорі з контролюючим органом): пральня, реєстраційний номер 17652581, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, пр. Аношкіна, буд. 179/234; їдальня, реєстраційний номер 17681386, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, пр. Аношкіна, буд. 179/217.

Обидва об`єкти були придбані за договором купівлі-продажу від 26.12.2007 року, укладеного між Державним підприємством «Придніпровський гідрометалургійний завод» (як Продавцем) та ТОВ «Форрекспо» (попередня назва Позивача) (як Покупцем) у відповідності та на виконання плану санації, затвердженого ухвалою Господарського суду Днипропетровської області від 27.08.2004 року по справі №Б15/48/02 зі змінами від 25.08.2005 року.

Відповідачем складений акт про результати камеральної перевірки щодо неподання/ несвоєчасного подання податкової звітності по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №56049/04-36-04-11-06/32707900 від 26.08.2024 року.

Відповідачем в ході перевірки встановлено: неподання/несвоєчасне подання податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів, нежитлової нерухомості на 2020 2024 рік (порушення вимог пп. 266.7.5. п. 266.7. ст. 266 ПК України).

Наявність об`єктів, які підлягають оподаткуванню: «пральня» площею 1907,7 кв.м. (договір купівлі-продажу від 26.12.2007 ВКВ №074400, адреса: м. Кам`янське, просп. Аношкіна, 179/234); «їдальня» площею 1030,3 кв.м. (договір купівлі-продажу від 26.12.2007 ВКВ №074400, адреса: м. Кам`янське, просп. Аношкіна, 179/217).

Податкова звітність, яку не подано/несвоєчасно подано на дату проведення перевірки: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний (податковий) період 2020 рік, граничний термін подання податкової звітності 20.02.2020 рік, фактично подано (дата подання)/не подано не подано; податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний (податковий) період 2021 рік, граничний термін подання податкової звітності 20.02.2021 рік, фактично подано (дата подання)/не подано не подано; податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний (податковий) період 2022 рік, граничний термін подання податкової звітності 20.02.2022 рік, фактично подано (дата подання)/не подано не подано; податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний (податковий) період 2023 рік, граничний термін подання податкової звітності 20.02.2023 рік, фактично подано (дата подання)/не подано не подано; податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний (податковий) період 2024 рік, граничний термін подання податкової звітності 20.02.2024 рік, фактично подано (дата подання)/не подано не подано.

Відповідач дійшов висновку, що в порушення вимог абзацу 1 підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 розділу XII ПК України платником не подано податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (в частині об`єктів нежитлової нерухомості) на 2020 2024 року.

Відповідальність платника передбачена пунктом 120.1 статті 120 глави 11 розділу II ПК України.

За вказаного, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0608600411 від 27.09.2024.

ТОВ «Неомінерали» із вказаним податковим повідомленням-рішенням №0608600411 від 27.09.2024 не годилось, звернулось до суду із даним позовом про визнання його протиправним та скасування.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі ПК України).

За змістом підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Підпунктом 12.1.2 пункту 12.1. статті 12 ПК України визначено, що Верховна Рада України встановлює на території України загальнодержавні податки та збори і визначає перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Як передбачено пунктом 12.3. статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 12.3.1. пункту 12.3 статті 12 ПК України).

Відповідно до положень підпункту 12.3.3. пункту 12.3 статті 12 ПК України копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.

Згідно з підпунктом 12.3.4. пункту 12.3 статті 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до підпункту 12.4.3 пункту 12.4 статті 12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать: до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

Пункт 12.5. статті 12 ПК України встановлює, що офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

У відповідності до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України, об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.

Відповідно до положень підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 ПК України).

Виходячи із системного тлумачення норм ПК України законодавець у кожному буквеному пункті (від "а" до "л") передбачив конкретні умови, за наявності яких нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Підпунктом "є" 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктом оподаткування, до яких віднесено будівлі промисловості, віднесені до класу "Промислові та складські будівлі" (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Підставою для звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податків за правилами абз. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України є особливість, що характеризує об`єкт оподаткування.

Застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у абз. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України законодавець ключовим критерієм обрав функціональне призначення будівлі, а не належність конкретному суб`єкту-платнику.

Прислівник «зокрема» вживається для підкреслення, виділення чого-небудь з-поміж однотипного, однак таке вживання не означає присвоєння ознаки окремо виділених видових складових (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств) загальній (родовій) категорії - будівлі промисловості, оскільки не поглинає чи узагальнює, а виокремлює.

Оскільки «будівлі промислові», які є у складі об`єктів нежитлової нерухомості виступають загальним критерієм визначення об`єкта оподаткування (абз. «ґ» пп. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України), то встановлення пільги шляхом звільнення від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, «будівель промисловості», зокрема виробничих корпусів, цехів, складських приміщень промислових підприємств (абз. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України) свідчить про достатню чіткість податкового законодавства, оскільки увівши певний загальний критерій «будівлі промислові», законодавець визначив спеціальний об`єкт (об`єкти) який звільнено від оподаткування, і зі змісту норми зрозуміло, яких об`єктів стосується така пільга.

Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як в даному випадку абз. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, за своєю сутністю спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків та мало на меті створити умови для стимулювання та зменшення податкового навантаження на тих платників податків фізичних та юридичних осіб, які є власниками певних об`єктів нерухомості, що використовуються за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва.

Такий підхід у розумінні норми, про яку йдеться, випливає з того, що функціональне призначення об`єкта, який звільняється від оподаткування, яким є предмет будівля промисловості (вид нежитлової нерухомості), є фактично визначальною родовою ознакою, оскільки не є об`єктом оподаткування саме будівлі промисловості, тобто будівлі які використовуються для виготовлення промислової продукції будь-якого виду.

Варто зауважити, що говорячи про промислове підприємство, в законодавстві України не існує правової норми, яка б чітко визначала дане поняття.

Промисловість в розумінні економічної теорії це провідна галузь господарства, яка об`єднує підприємства, що виробляють електроенергію, знаряддя праці, предмети побуту, забезпечує потреби в паливі, сировині, матеріалах та різноманітних товарах.

Відповідно до ст. 62 ГК України підприємство це самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.

В силу вимог пп. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що будівлі, стосовно яких ГУ ДПС у Полтавській області прийняті податкові повідомлення-рішення відносяться до класу "Промислові та складські будівлі" (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010.

Правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є правовий статус будівлі.

Для застосування до позивача положень абзацу «є» підпункту 266.2.2. пункту 266.2. статті 266 ПК України, необхідно встановити: що спірні об`єкти є будівлі промисловості, віднесені до класу "Промислові та складські будівлі" (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності; що основна діяльність суб`єкта господарювання класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010; що спірні об`єкти не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Основним видом діяльності ТОВ «Неомінерали» є виробництво інших основних неорганічних хімічних речовин, що дає можливість говорити саме про промисловість, відтак об`єкти нежитлового призначає, що використовує підприємство для здійснення своєї діяльності є будівлями промисловості.

Відповідно до Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, до класу "Промислові та складські будівлі" (код 125) відносяться:

- 1251 Промислові будівлі: будівлі, що використовуються для промислового виробництва, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні тощо. Цей клас не включає: резервуари, силоси та складські приміщення (1252); будівлі сільськогосподарського призначення (1271); комплексні промислові споруди (електростанції, нафтопереробні заводи тощо), які не мають характеристик будівель (230).

- 1252 Резервуари, силоси та склади: резервуари та ємності; резервуари для нафти та газу; силоси для зерна, цементу та інших сухих продуктів; холодильники та спеціальні склади. Цей клас включає також: складські майданчики. Цей клас не включає: сільськогосподарські силоси та складські будівлі, що використовуються для сільського господарства (1271); водонапірні башти (2222).

Спірні об`єкти є невід`ємною частиною цілісного майнового комплексу, та є будівлями, що використовуються для промислового виробництва, а також складом, для зберігання майна.

Основний вид діяльності за КВЕД позивача є 20.13 Виробництво інших основних неорганічних хімічних речовин, відповідно до ДК 009:2010 відноситься до секції С «Переробна промисловість», що входить до визначення законодавця B-F.

Відповідачем не наведено даних про те, що позивач здає зазначені об`єкти нерухомого майна ні в оренду, ні в лізинг, ні в позичку. В справі відсутні договори, та інформація про наявність в позиавача доходу від оренди, лізингу чи позички.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 822/1826/16 зазначено: « 23. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат. Законодавець до визначення податкової пільги у підпункті «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України ключовим критерієм обрав функціональне призначення будівлі. Обираючи за вихідне поняття «промисловість» у зв`язку з яким застосовується вказана податкова пільга, законодавець пов`язує таке звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, із його статусом (придатністю його застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм, у яких воно здійснюється), а й з використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням за її цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції.

24. У справі, що розглядається судами попередніх інстанцій встановлено, що адміністративно-побутовий комплекс є частиною цілісного майнового комплексу (такою ж рівноцінною як і інші об`єкти нерухомого майна, в т.ч. і ті, що вказані в Свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 24.03.2008 та в Свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 14.08.2007) та використовувався позивачем з метою провадження виробничої діяльності, що не було враховано контролюючим органом при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. У зв`язку з чим, колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що контролюючим органом було необґрунтовано та безпідставно прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.06.2016 за №0000342201 Форма «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 64 607,21 грн, у зв`язку з помилковим висновком відповідача про включення цілісного майнового комплексу позивача до об`єкта оподаткування вказаним податком»

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що нежитлові будівлі, а саме: пральня, реєстраційний номер 17652581, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, пр. Аношкіна, буд. 179/234; їдальня, реєстраційний номер 17681386, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, пр. Аношкіна, буд. 179/217 фактично є будівлями для використання в промисловій діяльності позивача та відносяться до класу "Промислові та складські будівлі" (код 125).

.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, обов`язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, покладено на контролюючий орган.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку що податкове повідомлення-рішення №0608600411 від 27.09.2024 не ґрунтується на вимогах законодавства, прийняте без врахування усіх обставин, які мали значення для їх прийняття, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Неомінерали» підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн /а.с.12/.

Отже, з огляду на задоволення позовних вимог ТОВ «Неомінерали», суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Неомінерали" (вул. Добровольського, 28б,м. Горішні Плавні, Полтавська область,39801, код ЄДРПОУ 32707900) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ( вул.Сімферопольська 17-А,Дніпро,49005, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0608600411 від 27.09.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Неомінерали" витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 (дві тисячі чотириста жвадцять дві гривні сорок копійок) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва