Ухвала

від 04.02.2025 по справі 480/227/25

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

04 лютого 2025 року Справа № 480/227/25

Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Соп`яненко О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою і просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування. та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величині 4065,98 гривень на місяць за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4065,98 гривень на місяць за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Ухвалою суду від 15.01.2025 вказану позовну заяву було залишено без руху, оскільки позовна заява подана з порушенням вимог ст.ст. 123, 160 КАС України, а саме не надано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою в частині ненарахування та невиплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величині 4065,98 гривень на місяць за період з 19.07.2022 по 31.12.2022, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та докази поважності причин пропуску такого строку.

На виконання ухвали суду від 03.02.2025 позивачем надано заява про усунення недоліків, в якій зазначає, що вона звернулась до суду позовом (адміністративна справа № 480/871/24) про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Саме ознайомившись із рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі № 480/871/24, яке набрало законної сили, вона дійшла висновку про неналежне нарахування та виплату ВЧ НОМЕР_1 їй індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.10.2023. Таким чином, 16.10.2024 (дата набрання законної сили рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі № 480/871/24), дізнавшись про порушення своїх прав, Позивач, здійснивши заходи досудового врегулювання спору, в межах 3-місячного строку звернулась до суду з позовом з метою захисту своїх прав.

Дослідивши матеріали позовної заяви та доводи заяви щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Законом України № 2352-IX від 01.07.2022 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (далі по тексту - Закон України № 2352-ІХ від 01.07.2022), що набрав чинності 19.07.2022, внесені зміни до норм Кодексу законів про працю України.

Зокрема, частини 1 і 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України викладені в новій редакції, згідно з якою працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1). Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч.2).

Закон України № 2352-ІХ від 01.07.2022 не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, отже, його норми не мають зворотної дії в часі.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1/99-рп, частину 1 статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, правила обчислення строку звернення до суду працівника про вирішення трудового спору та про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.

Враховуючи те, що позивач отримує щомісяця грошове забезпечення, у період з 19.07.2022 (день набрання чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" №2352) позивачу нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення, позивач був обізнаний про невиплату у повному обсязі відповідних спірних сум грошового забезпечення(індексації).

У разі оскарження дій, бездіяльності, рішення суб`єкта владних повноважень зі спливом значного періоду часу, позивачем мають бути наведені переконливі підстави для поновлення пропущеного процесуального строку. Тобто, тягар доказування, в цьому випадку, покладається саме на позивача.

Під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття ж "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Грошове забезпечення є щомісячною виплатою, її розмір щомісяця відомий особі, яка її отримує, та отримуючи її у неналежному на думку особи розмірі вона має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про складові виплати, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання відповідної виплати особою вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо причин визначення спірного розміру виплати звернулась до вповноваженої особи із заявою про надання відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від такого органу відповіді на подану заяву.

Аналогічного висновку дійшла Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб`єктивних дій самого позивача, а не об`єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 420/3001/19, від 25.02.2020 у справі № 360/1870/19.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

З матеріалів позову вбачається, що позивача виключено зі списків особового складу 18.10.2024.

У даному випадку позивачем було пропущено тримісячний строк звернення до суду з позовною заявою в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 31.12.2022, при цьому належних доказів поважності причин пропуску такого строку суду не надано.

Суд звертає увагу, що розгляд справи та прийняття рішення суду від 20.06.2024 у справі №480/871/24, ніяким чином не впливає та не перериває строк звернення до суду з спірними вимогами у даній справі. Окрім того, законодавством не передбачено таке переривання строку звернення до суду.

Таким чином звернення до суду коли інша позовна заява була розглянута судом та винесено рішення по суті справи не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, з огляду на те, що ці події відбувалися після закінчення строку звернення до суду.

Враховуючи наведені позивачем підстави поновлення строку на звернення до адміністративного суду слід визнати неповажними.

Згідно із ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить висновку, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню та позовна заява підлягає поверненню в частині позовних вимог, а саме:

"- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування. та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величині 4065,98 гривень на місяць за період з 19.07.2022 по 31.12.2022 відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4065,98 гривень на місяць за період з 19.07.2022 по 31.12.2022 включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. "

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог про:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування. та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величині 4065,98 гривень на місяць за період з 19.07.2022 по 31.12.2022 відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4065,98 гривень на місяць за період з 19.07.2022 по 31.12.2022 включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя О.В. Соп`яненко