Рішення

від 04.02.2025 по справі 520/9748/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2025 р. № 520/9748/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області стягнення коштів

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить суд стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області на користь судді Коломацького районного суду Харківської області ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати суддівської винагороди за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 у справі №520/1362/21 за період з 01 вересня 2020 року по 31 жовтня 2022 року у розмірі 34294,19 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати суддівської винагороди за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 у справі №520/1362/21 за період з 01 вересня 2020 року по 31 жовтня 2022 року у розмірі 34294,19 грн, тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду прийнято адміністративну справу №520/9748/24 до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Ольги Горшкової, подальший розгляд якої ухвалено здійснювати у спрощеному провадженні без виклику осіб.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області про стягнення коштів - залишено без руху. Надано позивачеві термін для усунення недоліків позовної заяви.

Від позивача надійшла заява на виконання вимог суду, в якій усунуто недоліки позову.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду продовжити розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області про стягнення коштів. Зобов`язано відповідача протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали надати до суду відзив на позовну заяву, з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

Копія ухвали про продовження розгляду справи надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому виклав свої заперечення проти позову. Зазначив про відсутність підстав для виплати позивачу компенсації. Просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Наказом Президента України від 23.01.2012 № 29/2012 позивач призначений на посаду судді Коломацького районного суду Харківської області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 у справі №520/1362/21, що залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду, зокрема, зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області провести оплату праці судді Коломацького районного суду Хаківської області ОСОБА_1 (нарахування та виплату суддівської винагороди) за період 18.04.2020-28.08.2020 у порядку статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», провівши платіж на погашення боргу у загальній сумі 87.869,99 грн.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач вважає, що він має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати суддівської винагороди за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 у справі №520/1362/21 за період з 01 вересня 2020 року по 31 жовтня 2022 року у розмірі 34294,19 грн, тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі по тексту Закону України №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі по тексту Порядок №159).

Відповідно до статті 1 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника (абзаци 2, 5, 6, 7, 8 частини другої статті 2 Закону № 2050-ІІІ).

Згідно статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Статтею 4 Закону України № 2050-ІІІ визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Постановою Кабінету Міністрів України №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі по тексту - Порядок №159).

Відповідно до пункту 2 Порядку №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Згідно з пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.

Слід зазначити, що за наведеного нормативного регулювання правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням.

Відтак, саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

При цьому, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Так, у статті 3 Закону № 2050-ІІІ та пункті 4 Порядку № 159 є формулювання, що сума компенсації обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць.

Це означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

З аналізу норм Закону № 2050-ІІІ і Порядку № 159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:

1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;

2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);

3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);

4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;

5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

При цьому, як зазначено вище, основною умовою для виплати позивачу, передбаченої статті 2 Закону № 2050-ІІІ компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Таким чином, за наявності визначених Законом № 2050-ІІІ умов, присуджена за рішенням суду сума підлягає компенсації у тому ж самому порядку, якщо ці умови настали у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.

З наведеного слідує, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.

Враховуючи вищенаведене, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ, є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.

За таких обставин право на компенсацію позивач набуває після набрання законної сили даним судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Вищевказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 22.06.2018 у справі № 810/1092/17, від 13.01.2020 у справі № 803/203/17, від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19, від 29.04.2021 у справі № 240/6583/20, від 05.07.2022 у справі № 420/7633/20 та від 09.08.2022 у справі № 460/4765/20.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, як вже було встановлено судом, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 у справі №520/1362/21, що залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду, зокрема, зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області провести оплату праці судді Коломацького районного суду Хаківської області ОСОБА_1 (нарахування та виплату суддівської винагороди) за період 18.04.2020-28.08.2020 у порядку статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», провівши платіж на погашення боргу у загальній сумі 87.869,99 грн.

Тобто, в даному випадку має місце несвоєчасна виплата позивачу суддівської винагороди.

Поряд із тим, суд не приймає посилання відповідача у відзиві, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/2011/23 від 11.09.2024 вже було зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області нарахувати та виплатити позивачеві компенсацію втрати частини доходу, у зв`язку з порушенням строку виплати суддівської винагороди, а тому частина заявлено позивачем періоду в даній позовній заяві не підлягає компенсуванню, оскільки в межах справи №520/2011/23 розглядалось питання щодо нарахування компенсації за наслідками справи №520/3411/21 в той час, коли в даному випадку досліджується питання стосовно нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати суддівської винагороди за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 у справі №520/1362/21.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Так, позивач фактично заявив позовні вимоги про стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області на його користь компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати суддівської винагороди за період з 01 вересня 2020 року по 31 жовтня 2022 року.

Розглядаючи справу в межах позовних вимог, суд зазначає, що за встановлених вище обставин, позивач має право на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати суддівської винагороди за період 01 вересня 2020 року по 31 жовтня 2022 року.

Щодо позовних вимог у частинні стягнення з відповідача на користь позивача компенсації втрати частини доходу в розмірі 34294,19 грн, у зв`язку із порушенням строку виплати суддівської винагороди з доплатою за вислугу років, суд зазначає наступне.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого, є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Таким чином, враховуючи викладене, суд зауважує, що не може підміняти визначений орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та виплати компенсації втрати частини доходу, у зв`язку із порушенням строку виплати суддівської винагороди з доплатою за вислугу років, та на свій розсуд розраховувати суми такої компенсації, відтак вказані позовні вимоги є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.

Отже, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу, у зв`язку з порушенням строку виплати суддівської винагороди з доплатою за вислугу років за період з 01 вересня 2020 року по 31 жовтня 2022 року, та зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу, у зв`язку з порушенням строку виплати суддівської винагороди з доплатою за вислугу років за період з 01 вересня 2020 року по 31 жовтня 2022 року.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корпус 2, м. Харків, 61050, ЄДРПОУ 26281249) стягнення суми - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу, у зв`язку з порушенням строку виплати суддівської винагороди з доплатою за вислугу років за період з 01 вересня 2020 року по 31 жовтня 2022 року.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу, у зв`язку з порушенням строку виплати суддівської винагороди з доплатою за вислугу років за період з 01 вересня 2020 року по 31 жовтня 2022 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ольга ГОРШКОВА