Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
У Х В А Л А
про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
04 лютого 2025 р. Справа № 520/1663/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 25.02.2022 по 20.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди: з 25.02.2022 року по 31.12.2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2023 року по 20.05.2023 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.
Представником позивача 29.01.2025 через систему "Електронний суд" було подано заяву про усунення недоліків, в якій останній просив поновити позивачу строк звернення до суду з позовом та відкрити провадження. Зазначив, що оскільки початок позовного періоду припадає на ту редакцію ст.233 КЗпП, яка не містила в собі строкових обмежень на звернення до суду та позовний період не переривався, редакція ст.233 КЗпП України до змін, внесених Законом України №2352-ІХ, підлягає поширенню на весь позовний період. Вказує, що, як вбачається з копії наказу про звільнення, такий не містить в собі інформації щодо сум, з приводу яких ініційовано вказане судове провадження. Фактично ж, відповідне письмове повідомлення викладено відповідачем у листі від 27.12.2024 та довідці, яка є додатком до цього листа, а з позовом позивач звернувся з дотриманням трьохмісячного строку після отримання означених доказів.
З цього приводу суд зазначає таке.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.
Приписами частин третьої і п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами ч.ч.1 та 2 ст.233 КЗпП України у редакції, чинній до 19.07.2022, передбачалося, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України №2352-IX від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.233 КЗпП України.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви), працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Суд зазначає, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.
Судом встановлено, що позивач оскаржує бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті йому грошового забезпечення з 25.02.2022 по 20.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Отже, зважаючи на зміст спірних правовідносин, позивачу, в даному випадку, встановлено тримісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Водночас, суд наголошує, що відповідно до пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відтак, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відтак, строк, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України, був продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.
Суд зазначає, що до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішеннях Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №260/3564/22 та від 19.01.2023 у справі №460/17052/21.
Так, позивач оскаржує бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті йому грошового забезпечення з 25.02.2022 по 20.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Отже, спірні правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду з вказаними позовними вимогами, виникли у період з 25.02.2022 по 20.05.2023.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України до 06.06.2023, що підтверджується копією витягу з наказу від 06.06.2023 №159, який міститься у матеріалах позовної заяви.
Представником позивача було подано заяву про усунення недоліків, в якій останній посилався на численну кількість правових висновків Верховного Суду.
Щодо посилань позивача на правові висновки Верховного Суду у рішеннях від 06.04.2023 у справі №260/3564/22 та від 19.01.2023 у справі №460/17052/21 щодо застосування трьохмісячного строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Зазначені положення щодо строку звернення вже були викладені судом в межах ухвали про залишення позовної заяви без руху та відкриття провадження, у зв`язку з чим судом встановлено, що строк пропущений щодо частини періоду. Водночас, до правовідносин у період з 19.07.2022 по 20.05.2023, з урахуванням строку дії карантину, підлягає застосуванню тримісячний строк, який підтверджений численною практикою Верховного Суду.
Щодо посилань позивача на те, що копія наказу про звільнення не містить в собі інформації щодо сум, з приводу яких ініційовано вказане судове провадження, суд зазначає таке.
Виплата грошового забезпечення, яке є предметом оскарження у даній справі, не є виплатою, пов`язаною зі звільненням, а здійснюється щомісячно за відповідні періоди із повідомленням особи, яка отримує такі виплати, що прямо передбачено приписами ст. 110 КЗпП України, в якій зазначено, що при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.
З огляду на вказане, відпрацювавши місяць, особа, яка отримує грошове забезпечення, повинна знати про нараховані та виплачені суми.
Окрім того, суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено зазначення в такому наказі виплат, які не нараховані та не підлягають виплаті.
Отримавши наказ, в якому не зазначено виплат, на які претендує позивач у цій справі, позивач вже був обізнаний, що такі суми не підлягають виплаті, що свідчить про його обізнаність. Жодних дій протягом розумного строку позивачем вчинено не було.
Щодо початку обрахунку строку звернення суд зазначає, що такий строк обраховується саме для позивача, а не його представника. Матеріали справи не містять даних щодо вчинення позивачем жодних дій. Тобто, у заяві фактично описується час, коли представник позивача почав вчиняти дії для отримання відповідної інформації, а саме, представник позивача у своїй заяві посилається на лист відповідача від 27.12.2024, яким було надано відповідь на адвокатський запит Коломойцева М.М. Суд зазначає, що позовна заява та заява про усунення недоліків не містить даних, що позивач, починаючи з 06.06.2023 (дата виключення позивача зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України), вчиняв дії щодо отримання відповідної інформації, якщо вона є необхідною, протягом одного року та шести місяців.
З огляду на що, суд не приймає вказані доводи до уваги, оскільки позивач, отримуючи щомісячне грошове забезпечення, був обізнаний про його розмір. Отримання відповіді на заяву не змінює момент, з якого особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він чи його представник почали вчиняти дії щодо реалізації права особи і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, як і не перериває такий строк.
Згідно із постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №990/303/24 від 19.12.2024 підставою для поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду можуть бути визнані лише обставини, які становили об`єктивну непереборну перешкоду для звернення до суду (п.6.31).
Відтак, викладені позивачем доводи не доводять підстав поважності пропуску строку звернення до суду.
Отже, позивач пропустив встановлений законодавством строк звернення до адміністративного суду у період з 19.07.2022 по 20.05.2023, з урахуванням строку дії карантину.
Схожу позицію також викладено в постанові Верховного Суду від 12.09.2024 у справі №200/5637/23, в якій судом касаційної інстанції вказано: "Суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях зазначили, що з 01 липня 2023 року у позивача є три місяці для звернення до суду з цим позовом - до 01 жовтня 2023 року".
Так, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про поновлення строку звернення до суду та розгляду позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 19.07.2022 по 20.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, оскільки позивач пропустив строк звернення до суду з даними позовними вимогами, заява про поновлення строку звернення до суду обґрунтованих та поважних причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом не містить.
Разом з тим, суд, розглядаючи справу щодо частини вимог, де строк не пропущений, приймає до розгляду позовні вимоги позивача про:
- визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 25.02.2022 по 18.07.2022 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди: з 25.02.2022 року по 18.07.2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
Спір належить до юрисдикції адміністративних судів, має розглядатись в порядку адміністративного судочинства та підсудний Харківському окружному адміністративному суду.
Перешкоди для відкриття провадження в адміністративній справі відсутні, підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі немає.
Відповідно до положень статей 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Керуючись статтями 160, 161, 171, 257, 260, 261, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В :
1. Заяву представника позивача - залишити без задоволення.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в частині визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 19.07.2022 по 20.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії - повернути позивачу.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
У частині повернення позовної заяви ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в строки, встановлені статтею 295 КАС України.
3. Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії в частині вимог про:
- визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 25.02.2022 по 18.07.2022 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди: з 25.02.2022 року по 18.07.2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
Розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження.
Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.
Повідомити учасників справи, що заяви по справі, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази можуть бути подані ними в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі Електронний суд.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Роз`яснити особам, які беруть участь у справі, що вони мають права та обов`язки, визначені статтями 44, 47, 51, 131 Кодексу адміністративного судочинства України.
У частині відкриття провадження у справі ухвала набирає чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.02.2025 |
Оприлюднено | 07.02.2025 |
Номер документу | 124945716 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Волошин Д.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні