Рішення

від 04.02.2025 по справі 520/30956/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 р. Справа № 520/30956/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позов Приватного підприємства "Цукровик-Агро" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Приватне підприємство "Цукровик-Агро", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом (з урахуванням наданих уточнень) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях, в якому просить суд:

1. визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 129231 від 29.10.2024;

2. визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 129232 від 29.10.2024;

3. визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 129233 від 29.10.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що жодних порушень з боку позивача допущено не було, оскільки вага транспортного засобу фактично не перевищувала допустимих 26 т. Фактичне навантаження у товаро-транспортній накладній зазначено помилково посадовою особою вантажовідправника у розмірі 31,64 т. Помилку у товарно-транспортній накладній виправлено вантажовідправником та зазначено, що фактичне навантаження складає 24,64 т, що не було враховано відповідачем під час розгляду справи про порушення. За таких обставин, позивач вважає, що оскільки відповідачем не проведено зважування транспортного засобу та вантажу, висновки відповідача про те, що позивачем перевищено нормативно допустиму масу транспортного засобу разом з вантажем, є необґрунтованими. Щодо відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографа, який передбачений п. 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Міністерством транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385, позивач зазначив, що на момент проведення рейдової перевірки водій мав в наявності та пред`явив документи, передбачені законодавством про автомобільний транспорт, а тому підстави для застосування до позивача штрафу на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ були відсутні. Також, позивач зазначив, що ПП «Цукровик-Агро» не здійснює комерційних перевезень вантажів, а використовує власний транспорт у господарській діяльності для перевезення власних вантажів або вантажів підприємств, пов`язаних засобами контролю. Водіям ПП «Цукровик-Агро» встановлений 8 годинний робочий день з 8 до 17 години. Відповідно, в цей часовий проміжок входять: вантажно-розвантажувальні роботи, попередній огляд автомобіля перед виїздом з гаража, обідня перерва і безпосередньо рух транспортного засобу. Тому, згідно вказаного графіку, робочий час водія, проведений за кермом транспортного засобу, не перевищує 8 годин, а займає значно менший проміжок часу. У зв`язку з цим підприємство вважає, що транспортні засоби здійснювали перевезення вантажів по вказаному маршруту без порушень діючого законодавства. З огляду на викладене, позивач вважає, що оскаржувані постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 21.11.2024 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача надіслано до суду відзив на позов, в якому зазначено, що під час проведення рейдової перевірки на а/д Н-12 «Суми Полтава», 72 км + 900 м, яка є дорогою державного значення, був зупинений транспортний засіб марки КАМАЗ 6520, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . В ході перевірки зазначеного транспортного засобу встановлено, що він належить позивачу та використовується у господарській діяльності позивачем. На момент проведення перевірки встановлено: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 21,7 % при перевезенні подільного вантажу (фактична маса транспортного засобу з вантажем 31,64 т при допустимих 26,00 т, згідно товарно транспортної накладної №57 від 23.09.2024); відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Також, був зупинений транспортний засіб марки КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 , зі спеціалізованим причепом НЕФАЗ, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 . В ході перевірки зазначеного транспортного засобу встановлено, що він належить позивачу та використовується у господарській діяльності позивачем. На момент проведення перевірки встановлено: відсутність діючого протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. У зв`язку з вищезазначеними порушеннями, державними інспекторами складені акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 23.09.2024 та винесені відповідні постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу. Отже, відповідач вважає, що ним правомірно винесені постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 129231 від 29.10.2024, № 129232 від 29.10.2024 та № 129233 від 29.10.2024 за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у відповідності до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та застосовано у відношенні позивача адміністративно-господарські штрафи в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян та перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 20 до 30 відсотків при перевезенні подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а всі інші наведені у позовній заяві твердження є надуманими та спростовуються матеріалами справи, направлені лише на ухилення від встановленої законом відповідальності.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що у відзиві на позовну заяву відповідач не надав жодних доказів щодо підтвердження правомірності винесення оскаржуваних постанов. Вважає, що оскаржувані постанови є незаконними, не містять жодних посилань на докази винуватості позивача, а відповідач, приймаючи оскаржувані постанови, допустив неповноту з`ясування усіх обставин справи про адміністративне правопорушення.

У поданих запереченнях відповідач посилався на необґрунтованість та недоведеність доводів відповіді на відзив, у зв`язку з чим, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, позивач як юридична особа зареєстрований 11.12.2006, та серед визначених за КВЕД видів економічної діяльності серед іншого, також здійснює: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у. та ін.

Відповідно до товарно-транспортної накладної №57 від 23.09.2024 року автомобільний перевізник: Приватне підприємство "Цукровик-Агро" здійснювало перевезення замовнику: СГ ТОВ Агрофірма "Восход", вантажу кукурудзи врожаю 2024 року на зберігання, насипом, маса брутто 24,640 т на автомобілі КАМАЗ 6520, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 (посвідчення НОМЕР_4 від 19.07.2011) з пункту навантаження: Сумська обл., Тростянецький р-н, с. Ницаха, в пункт розвантаження: Харківська обл., Богодухівський р-н, с. Олексіївка.

Старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Лободой О.В. на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області та направлення на перевірку № НР 000822 від 20.09.2024, 23.09.2024 проводилась рейдова перевірка на а/д Н-12 «Суми Полтава», 72 км + 900 м, яка є дорогою державного значення.

В ході перевірки був зупинений транспортний засіб марки КАМАЗ 6520, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , за результатами перевірки якого встановлено: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 21,7 % при перевезенні подільного вантажу (фактична маса транспортного засобу з вантажем 31,64 т при допустимих 26,00 т, згідно товарно транспортної накладної №57 від 23.09.2024); відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Результати рейдової перевірки оформлені актом №АР050731 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 23.09.2024, яким зафіксовано відсутність на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та порушення вимог абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 20 до 30 відсотків при перевезенні подільного вантажу.

Водій зі змістом акту № АР 050731 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 23.09.2024 був ознайомлений, підписав його, зазначивши: «Копію отримав».

Також, відповідно до товарно-транспортної накладної №56 від 23.09.2024 року автомобільний перевізник: Приватне підприємство "Цукровик-Агро" здійснювало перевезення замовнику: СГ ТОВ Агрофірма "Восход", вантажу кукурудзи врожаю 2024 року на зберігання, насипом, маса брутто 39,240 т на автомобілі КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 , зі спеціалізованим причепом НЕФАЗ, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 (посвідчення від 06.08.2022) з пункту навантаження: Сумська обл., Тростянецький р-н, с. Ницаха, в пункт розвантаження: Харківська обл., Богодухівський р-н, с. Сонцедарівка.

Головним спеціалістом Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Петриченко О.М. на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області та направлення на перевірку № НР 000822 від 20.09.2024, 23.09.2024 проводилась рейдова перевірка на а/д Н-12 «Суми Полтава», 72 км + 900 м, яка є дорогою державного значення.

В ході перевірки був зупинений транспортний засіб марки КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 , зі спеціалізованим причепом НЕФАЗ, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , за результатами перевірки якого встановлено: відсутність діючого протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Результати рейдової перевірки оформлені актом №АР050719 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 23.09.2024, яким зафіксовано відсутність на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Водій зі змістом акту № АР 050719 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 23.09.2024 був ознайомлений, підписав його, зазначивши: «Копію отримав».

Листом № 89433/40/24-24 від 10.10.2024, направленим поштою 14.10.2024 рекомендованим повідомленням № 0600971649566, позивача викликано для розгляду справи на 29.10.2024 з 9.00 до 11.00.

Відповідно до даних трекінгу Укрпошти, вищевказане повідомлення про розгляд справи відправлено позивачу 14.10.2024 та 16.10.2024 вручено особисто.

До Відділу надані пояснення від Приватного підприємства «Цукровик Агро» № 262 від 25.10.2024, в яких зазначено, що при складанні товарно-транспортної накладної помилково визначено масу вантажу, а саме: зазначено відомості про вантаж, брутто 31,640 т, тара 12,480 т, нетто 19,160 т, а повинно бути - фактична маса нетто складає 12,160 т, брутто 24,640 т, тара 12,460 т.

За результатами розгляду акту № АР 050731 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 23.09.2024 (за кожне правопорушення у акті) винесені постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 129232 від 29.10.2024 та № 129233 від 29.10.2024.

За результатами розгляду акту № АР 050719 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 23.09.2024 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 129231 від 29.10.2024.

Копії постанови № 129232 від 29.10.2024, № 129233 від 29.10.2024 та № 129231 від 29.10.2024 направлено 01.11.2024 позивачу разом із супровідним листом від 31.10.2024 №96396/40/24-24 та згідно рекомендованого повідомлення №0600978838216 отримані позивачем 06.11.2024.

Позивач, вважаючи протиправними постанови № 129232 від 29.10.2024, № 129233 від 29.10.2024 та № 129231 від 29.10.2024, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III.

Статтею 6 Закону України № 2344-III встановлено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно пункту 2 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Положеннями частини 12 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно приписів статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі №820/4624/17.

Згідно з приписами абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з приписами абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 1.3. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340) визначено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Так, відповідно до приписів 1.5 Положення № 340, тахограф це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Згідно з п. 7.1 Положення №340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до п. 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

Пунктом 3.5 Інструкції № 385 встановлено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.

Відповідно до п. 3.6. Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Окрім того суд враховує, що відповідно до пункту "а" частини 1 статті 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.

Згідно з частиною 3 статті 10 Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Ведення тахографу чи індивідуальної контрольної книжки водія передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон.

Отже, водії, які здійснюють перевезення з використанням вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Підсумовуючи результати аналізу змісту наведених вище норм права, суд доходить до переконання про те, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі: або заповнені тахокарти, або картку водія, або роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, або заповнену індивідуальну контрольну книжку водія у разі керування транспортним засобом, який не обладнаний тахографом).

Таке тлумачення змісту наведених норм права є цілком релевантним правовій позиції постанови Верховного Суду від 11.02.2020 у справі 820/4624/17.

Відтак, чинним законодавством не передбачена відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв.

Такий саме правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.03.2020 у справі № 823/1199/17.

Щодо відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографа, який передбачений п. 3.3 Інструкції № 385 (постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №129232 від 29.10.2024), суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки транспортного засобу марки КАМАЗ 6520, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , останній пред`явив до перевірки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , реєстраційний № НОМЕР_6 ; посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 ; індивідуальну контрольну книжку водія ОСОБА_1 , товарно - транспортну накладну № 57 від 23.09.2024.

Як зазначено у позовній заяві, комплектацією транспортного засобу КАМАЗ 6520, реєстраційний № НОМЕР_6 - 2006 року випуску, не був передбачений тахограф та на час проведення перевірки не був встановлений на транспортний засіб.

Отже, у даному випадку транспортний засіб не був обладнаний тахографом.

Вказані обставини відповідачем не спростовані.

Натомість, на час перевірки у водія транспортного засобу КАМАЗ 6520, реєстраційний № НОМЕР_6 ОСОБА_1 була наявна індивідуальна контрольна книжка водія (копія якої наявна в матеріалах справи), яка і була надана посадовим особам відділу державного нагляду (контрою) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті, однак, не прийнята до уваги посадовими особами відповідача.

Судом встановлено, що індивідуальна контрольна книжка водія ОСОБА_1 оформлена належним чином та постійно ведеться (заповнюється) водієм. Норми тривалості робочого часу та відпочинку водія не порушуються.

Слід зазначити, що диспозиція норми статті 60 Закону №2344-III відносить до об`єктивної сторони складу відповідного правопорушення лише факт відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, водночас, у спірних правовідносинах такі документи, зокрема, індивідуальної контрольної книжки водія, були наявні та пред`явлені водієм перевіряючим.

Отже, підстави для застосування до позивача штрафу на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ відсутні, оскільки на момент проведення рейдової перевірки водій мав в наявності та пред`явив документи, передбачені законодавством про автомобільний транспорт, а тому постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №129232 від 29.10.2024 є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо відсутності діючого протоколу перевірки та адаптації тахографа, який передбачений п. 3.3. Інструкції № 385 (постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №129231 від 29.10.2024), суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки транспортного засобу марки КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 , зі спеціалізованим причепом НЕФАЗ, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , останній 23.09.2024 пред`явив до перевірки, зокрема: протокол перевірки та адаптації тахографа до вказаного транспортного засобу від 15.12.2021, строк дії якого закінчився 15.12.2023.

Іншого протоколу перевірки та адаптації тахографа до перевірки не надано, що позивачем не заперечується.

З фактичних обставин перевірки вбачається, що маса автомобіля позивача 33100 т та він не обладнаний тахографом.

Разом з тим, індивідуальної контрольної книжки водія до перевірки також надано не було, що позивачем не заперечується.

У позовній заяві позивач посилається на те, що Приватне підприємство "Цукровик-Агро" не здійснює комерційних перевезень вантажів, а використовує власний транспорт у господарській діяльності для перевезення власних вантажів або вантажів підприємств, пов`язаних засобами контролю.

Проте, наведені позивачем доводи у даному конкретному випадку об`єктивно не здатні звільнити позивача від виконання обов`язків за ст. 48 Закону України від 05.04.2001р. №2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт" та від несення відповідальності за абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України від 05.04.2001р. №2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт".

Суд зазначає, що відповідальність у вигляді адміністративно - господарського штрафу передбачена саме за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений, зокрема, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Більш того, з огляду на обсяг доказів, наданих під час здійснення перевірки та під час розгляду даної справи, відповідно до яких користувачем транспортного засобу є позивач, який здійснював перевезення вантажу, то суд дійшов висновку про те, що саме він і є суб`єктом відповідальності як перевізник у розумінні вищенаведених вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до пунктів 20, 21 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Згідно з пунктом 22 Порядку № 1567 у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Як вбачається з акту № АР 050719 від 23.09.2024року водій ОСОБА_2 зі змістом акту проведеної перевірки ознайомлений, підписав його, зазначивши: «Копію отримав».

Жодних заперечень до акту перевірки не висловив.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про наявність підстав для застосування до позивача штрафу на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ за відсутність діючого протоколу перевірки та адаптації тахографа, який передбачений п. 3.3. Інструкції № 385 під час перевірки транспортного засобу марки КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 , зі спеціалізованим причепом НЕФАЗ, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , а тому постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №129231 від 29.10.2024 є правомірною та не підлягає скасуванню.

Щодо проведеного відповідачем документального габаритно-вагового контролю (постанова Відділу державного нагляду (контролю) у державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській Та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №129233 від 29.10.2024), суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 16 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 р. № 879 (далі Порядок № 879), габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Пункт 2 Порядку № 879 розкриває зміст термінів, які вживаються в цьому Порядку, зокрема: 2) вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу; 5-1) документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу; 6) вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики; 11) точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання).

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки транспортного засобу марки КАМАЗ 6520, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , останній пред`явив до перевірки, зокрема: товарно-транспортну накладну № 57 від 23.09.2024, відповідно до якої вантажовідправник СТОВ Агрофірма «Восход», вантажоодержувач ПСП «БУРАН», перевізник ПП «ЦУКРОВИК-АГРО», вантаж, що перевозився кукурудза, вид пакування - насипом, вагою 12,160 т на виконання заявки від 23.09.2024 року № 90/1 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України згідно договору від 01.03.2024 року № 01-03/09/24.

У позовній заяві позивач зазначає, що фактичне навантаження у товарно-транспортній накладній зазначено помилково посадовою особою вантажовідправника у розмірі 31,64 т.

З матеріалів справи, судом встановлено, що помилку у товарно-транспортній накладній виправлено вантажовідправником та зазначено, що фактичне навантаження складає 24,64 т, що підтверджується копією цієї товарно-транспортної накладної та поясненнями вантажовідправника.

Зазначені документи були надані під час розгляду справи про порушення в територіальному органі Укртрансбезпеки (відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях).

Як вказує позивач, фактичне зважування під час перевірки не проводилося, що відповідачем не спростовано.

Також, в акті проведення перевірки вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажу немає посилання на вимірювальне або зважувальне обладнання, яке було використано посадовими особами відділу трансбезпеки при проведенні габаритно-вагового контролю.

З наявних матеріалів справи перевірки, зокрема, з копії довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 23.09.2024 року № 0020966, вбачається, що інспектором відповідача фактично проведено документальний габаритно-ваговий контроль.

Відповідач, з посиланням на товарно-транспортну накладну № 57 від 23.09.2024 року, стверджує, що за результатами здійснення документального габаритно-вагового контролю було встановлено перевищення габаритно-вагових норм від 20 до 30 відсотків при перевезенні подільного вантажу, а саме фактична маса транспортного засобу з вантажем, на переконання відповідача, складала 31,64 т, при допустимих 26,00 т.

Отже, до висновку про те, що належний позивачу транспортний засіб під час спірного перевезення відповідає критеріям великовагового транспортного засобу, відповідач дійшов з урахуванням лише одного документа - наданої водієм до перевірки товарно-транспортної накладної.

Натомість, відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Отже, товарно-транспортна накладна, з якої відповідач взяв масу вантажу, є первинним документом бухгалтерського обліку, який містить відомості про господарську операцію, однак не є документом, який складається з метою визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу.

Окрім того, у спірному випадку позивачем при розгляді справи про порушення в територіальному органі Укртрансбезпеки (відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській Та Харківській областях) вже вказувалося на помилковість даних, зазначених у товарно-транспортній накладній та яка була у подальшому виправлена.

Зазначені обставини свідчать про неможливість проведення документального габаритно-вагового контролю.

При цьому, точного габаритно-вагового контролю, відповідачем проведено не було, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 23.09.2024 року № 0020966 не містить результатів вагового контролю навантаження на осі транспортного засобу.

За таких обставин, оскільки відповідачем не проведено зважування транспортного засобу та вантажу, висновки відповідача про те, що позивачем перевищено нормативно допустиму масу транспортного засобу разом з вантажем, є необґрунтованими.

З огляду на викладене, постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №129233 від 29.10.2024 є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат зі сплати судового збору слід здійснити відповідно до положень статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 129232 від 29.10.2024.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 129233 від 29.10.2024.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ: 39816845, адреса: 03150, м. Київ, вулиця Фізкультури, будинок, 9) на користь Приватного підприємства "Цукровик-Агро" (код ЄДРПОУ: 34643996, адреса: 62013, Харківська обл., Богодухівський район, с. Пархомівка, вул. Кооперативна, буд. 14) частину судових витрат в розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 04.02.2025, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

СуддяМарина Лук`яненко