Рішення

від 23.01.2025 по справі 520/1379/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 р. №520/1379/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Домніч О.В.,

представника позивача - Бабки С.А.,

представника відповідача - Садієва Н.А.,

представник третьої особи - Прудь О.В.,

розглянувши у порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (вул. Плеханівська, буд. 126, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 14315629) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), третя особа: Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" (вул. Дегтярівська, буд. 36,м. Київ,04119, код ЄДРПОУ 37854297) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , в якому просило суд:

-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 30.07.2021 № 00154860718, 00154890718.

-стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код СДРПОУ (ВП) 43983495) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" (код СДРПОУ 14315629, вул. Плеханівська, 126, м. Харків, 61001, ІВАК №ІІА133223130000026006000033829, м. Київ, АТ Укрексімбанк, Україна, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 200115228) витрати зі сплати судового збору у сумі 24 810,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він разом із виплатою доходу фізичним особам сплачував поточні податки та збори, що підтверджується призначенням платежу в платіжних дорученнях. Ним здійснювались заходи щодо сплати сум зобов`язань з податків та зборів до бюджету, проте, через велику суму заборгованості по виплаті заробітної плати сплата відбувалась несвоєчасно та не у повному обсязі. Відтак, позивачем вчинялись активні дії на погашення суми боргу, Підприємство нараховувало та утримувало податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у повному обсязі без порушень, про що надавало звіти з податків, згідно з нормами ПК України.

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказав, що в матеріалах справи жодних обставин, які б свідчили, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України та іншим законодавством, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи, тобто наявності умислу в діях платника податку, не зазначено. У свою чергу вказує, що позивач разом із виплатою доходу фізичним особам сплачував поточні податки та збори, що підтверджується призначенням платежу в платіжних дорученнях. Тобто, позивачем здійснювались заходи щодо сплати сум зобов`язань з податків та зборів до бюджету, проте, через велику суму заборгованості по виплаті заробітної плати сплата відбувалась несвоєчасно та не у повному обсязі. Відтак, позивачем вчинялись активні дії на погашення суми боргу, що не враховано судом при ухваленні рішення. Вказує, що підприємство нараховувало та утримувало податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у повному обсязі без порушень, про що надавало звіти з податків, згідно з нормами ПК України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 у справі № 520/1379/22 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду постановою від 12.10.2023 у справі № 520/1379/22 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 у справі № 520/1379/22 скасовано, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.07.2021 № 00154890718 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 47 584 245,83 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.07.2021 № 00154860718 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8686,83 грн. В іншій частині задоволення позову відмовлено.

Постановою Верхового Суду від 04.07.2024 у справі № 520/1379/22, касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року у справі №520/1379/22 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Згідно проведеного розподілу автоматизованою системою документообігу суду, вказана справа розподілена до провадження судді Мороко А.С.

Ухвалою суду від 30.07.2024 справу № 520/1379/22 за позовом Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (вул. Плеханівська, буд. 126,м. Харків,61037, код ЄДРПОУ 14315629) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495), третя особа: третя особа: Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" (вул. Дегтярівська, буд. 36,м. Київ,04119, код ЄДРПОУ 37854297) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень прийнято до провадження. Призначено підготовче засідання.

Представник відповідача через функціонал «Електронний суд» подав відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши, що позивачем не заперечується факт несвоєчасної сплати податків; позивачем зазначено що ним вживалися активні дії для погашення зобов`язань, проте не наведено жодної конкретної дії, яка ним вчинялася та який був результат таких дій; позивачем зазначено про відсутність коштів на рахунках, проте жодним документом в матеріалах справи це не підтверджується; позивачем зазначено про неможливість отримання ним коштів через перебування у процедурі банкрутства, проте ним не надано жодного доказу на підтвердження того, що він звертався до інших суб`єктів господарювання чи фінансових установ з проханням виділення коштів та отримав відмову у зв`язку з перебуванням його у процедурі банкрутства. Посилання позивача на перебування його в процедурі банкрутства як на обставину, що унеможливлює своєчасне виконання ним своїх податкових зобов`язань, є безпідставним., оскільки в процедурі банкрутства ДП «Завод ім. В. О. Малишева» перебуває ще з 2011 року (ухвала Господарського суду Харківської області від 27.12.2011 про порушення провадження у справі № 5023/10655/11). На даний час підприємство перебуває на стадії розпорядження майном. Зазначив, що з порушенням провадження у справі про банкрутство не пов`язується завершення підприємницької діяльності боржника, ДП «Завод ім. В. О. Малишева» і надалі укладає угоди, підприємницька діяльність продовжується, отримується дохід та в нього і надалі виникають зобов`язання (в тому числі і податкові), які підлягають виконанню. Звертає увагу суду на ту обставину, що у період за який була проведена перевірка та встановлені відповідні порушення (з 01.07.2017 по 31.12.2020) ДП «Завод імені В.О. Малишева» задекларовано в рядку 01 декларацій „Дохід від будь- якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку у сумі 4 888 357 193 грн (підпункт 3.1.1.1 пункту 3.1.1. розділу 3.1 акту перевірки від 25.06.2021 № 11042/20-40-07-02-08/14315629). На підтвердження цієї обставини надаємо копії звітних (річних) податкових декларацій ДП «Завод імені В.О. Малишева» з податку на прибуток підприємств за період 2017-2020 роки. Тобто, навіть перебуваючи у процедурі банкрутства ДП «Завод імені В.О. Малишева» за перевіряємий період декларує отриманий дохід у розмірі майже 5 млрд.грн. З огляду на вказане просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача через функціонал «Електронний суд» подав додаткові пояснення, в яких вказав, що підставі наказу від 16.03.2021 № 1724-п ГУ ДПС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ДП «Завод імені В.О.Малишева» з 27.04.2021 по 11.06.2021 та за наслідками її проведення прийнято спірні податкові повідомлення-рішення. У вказаний період дія карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не завершилася, а відтак діяв і мораторій на проведення документальних планових перевірок. Цей мораторій був прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Враховуючи наведені законодавчі норми, контролюючий орган, під час проведення перевірки, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки у відповідача не було права на проведення документальної планової виїзної перевірки в період дії мораторію на проведення перевірок з урахуванням вимог пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Звернув особливу увагу суду, що вищезазначені обставини порушення контролюючим органом положень чинного податкового законодавства при призначенні та проведенні перевірки (неврахування пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення Податкового кодексу України), не є зміною підстав позову, оскільки зазначене є доповненням/зміною у обґрунтуванні застосування до спірних правовідносин норм матеріального права, при збереженні первісних обставин.

Представники сторін у судовому засіданні 23.01.2025 підтримали свої правові позиції у справі.

Представник третьої особи підтримав позиції позивача та просив скасувати спірні податкові повідомлення рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступного висновку.

Як встановлено судовим розглядом, ГУ ДПС у Харківській області на підставі наказу від 16.03.2021 № 1724-п проведено документальну планову виїзну перевірку ДП «Завод імені В.О. Малишева» за період з 01.07.2017 по 31.12.2020 з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства.

За результатами перевірки складено акт №11042/20-40-07-02-08/14315629 від 25.06.2021, відповідно до якого, встановлено наступні порушення, зокрема:

-п.87.9 ст.87, п. 54.2 ст.54 , пп. 168.1.2., пп.168.1.4, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168, п.176.2 (а) ст. 176 ПК України - несвоєчасне перерахування утриманого податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати оподатковуваного доходу за період з 01.07.2017 року по 31.12.2020 року у сумі 193 454 304,11 грн., у тому числі по заборгованості станом на 01.07.2017 року у сумі 133 159 800,48 грн., за липень 2017року у сумі 4986233,33 грн., за серпень 2017року у сумі 4982447,73 грн., за вересень 2017року у сумі 5048658,32грн., за жовтень 2017року у сумі 5229384,52 грн., за листопад 2017року 5335032,95 грн., за грудень 2017року 5636857,65грн., за січень 2018року - 5224617,16 грн., за лютий 2018 у сумі - 5340246,22 грн., за березень 2018 року у сумі - 5315342,15грн., за квітень 2018 року - 5281017,01грн., за травень 2018року -5251436,72 грн., за червень 2018року - 2663229,82 грн., та неперерахування утриманого податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати оподатковуваного доходу у сумі 190 035 941,30 грн., в т. р. за червень 2018року у сумі 2805661,29 грн., за липень 2018 року у сумі 5434815,19грн., за серпень 2018року у сумі 5331786,98 грн., за вересень 2018 року у сумі 5513979,04 грн., за жовтень 2018 року у сумі5754940,57 грн., за листопад 2018 року у сумі 5766430,60 грн., за грудень 2018 року у сумі 5807868,10 грн., за січень 2019року у сумі 6152867,42грн., за лютий 2019року у сумі 6297169,40грн., за березень 2019 року у сумі 6562083,81 грн., за квітень 2019 року у сумі 6651976,89 грн., за травень 2019 року у сумі 6781035,85 грн., за червень 2019 року у сумі 7070288,34 грн., за липень 2019 року у сумі 7174579,36 грн., за серпень 2019 року у сумі 6956880,72 грн., за вересень 2019 року у сумі 7186715,16 грн., за жовтень 2019 року у сумі 6621480,89 грн., за листопад 2019 року у сумі 6553375,15 грн., за грудень 2019 року у сумі 6102680,39 грн., за січень 2020 року у сумі 6544877,07 грн., за лютий 2020року у сумі 6970987,47грн., за березень 2020рокуу сумі 6839785,75 грн., за квітень 2020 року у сумі 6121382,00 грн., за травень 2020року у сумі 6486843,20 грн., за червень 2020 року у сумі 6669763,83 грн., за липень 2020 року у сумі 6721766,15 грн., за серпень 2020 року у сумі 6594361,13 грн., за вересень 2020року у сумі 6662402,12 грн., за жовтень 2020 року у сумі 6878143,16 грн., за листопад 2020 року у сумі 6934985,20 грн., за грудень 2020 року у сумі 6557199, 40 грн., в т. ч. строк якого не настав - 6473170,28 грн;

- пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.176.2 «а» п.176.2 ст.176, п.161 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме несвоєчасне перерахування військовою збору за листопад, грудень 2019 року, січень, лютий, травень - грудень 2020 року у загальній сумі 837106,43 грн. під час виплати заробітної плати або у термін, встановлений для місячного податкового періоду, не перераховано до бюджету військовий збір (строк сплати якого настав) у сумі 167891,30 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем сформовано податкові повідомлення- рішення:

- від 30.07.2021 № 00154890718 про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, штрафних санкцій та пені на загальну суму 291 577 921,52 грн.;

- від 30.07.2021 № 00154860718 про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, штрафних санкцій та пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) на загальну суму 176 631,13 грн.

Позивач 19.08.2021 звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень.

Рішенням від 20.12.2021 №28497/6/99-00-06-01-04-06 про результати розгляду скарги податкові повідомлення рішення Головного управлінння ДПС у Харківській області від 30.07.2021 № 00154860718, 00154890718 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Не погодившись із висновками контролюючого органу, що відображені в акті перевірки, та прийнятими на підставі таких висновків податковими повідомленнями-рішеннями, ДП "Завод імені В.О.Малишева" звернувся до суду з цим позовом.

Скасовуючи рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2023 року та направляючи дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд в постанові від 04.07.2024 року по справі №520/1379/22 звернув увагу на те, що судам слід було з`ясувати та перевірити доказами в матеріалах справи чи діяв позивач нерозумно, недобросовісно та без належної обачності у межах спірних обставин цієї справи, враховуючи при цьому судові рішення по справі №520/10317/2020 у розрізі дій позивача щодо сплати грошових зобов`язань у межах охопленого камеральною перевіркою від 30 червня 2021 року періоду.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Приписами п. 81.1 статті 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Згідно з пунктом 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пунктів 77.6-77.9 статті 77 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18, окрім наведених вище висновків, погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

Отже, зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що установивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося. Таким чином, звертаючись до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, позивач вправі посилатись на процедурні порушення проведення перевірки та надіслання рішень за результатами перевірки, а суд зобов`язаний надавати правову оцінку таким доводам позивача в першу чергу.

При цьому, суд враховує посилання представника позивача у своїх додаткових поясненнях від 19.11.2024 на обставини порушення контролюючим органом положень чинного податкового законодавства при призначенні та проведенні перевірки (неврахування пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення Податкового кодексу України), що, водночас, не вважається зміною підстав позову, оскільки зазначене є доповненням/зміною у обґрунтуванні застосування до спірних правовідносин норм матеріального права, при збереженні первісних обставин.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верхового Суду, яка викладена у постанові від 12.11.2024 у справі № 520/21921/21.

Отже, у даному випадку, для правильного вирішення справи насамперед необхідно встановити чи належить проведення планової виїзної документальної перевірки до тих процедурних порушень, які об`єктивно можуть вплинути на правильність висновків контролюючого органу за наслідками такої перевірки і, відповідно, чи слугують такі порушення самостійною підставою для скасування податкових повідомлень рішень у відповідній частині, прийнятих згідно із такими висновками.

Так, 18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17.03.2020 № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктами 52-1 - 52-5.

Зокрема, згідно з пунктом 52-2 установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України і абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У зв`язку з цим абзаци другий - четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим - десятим.

29.05.2020 набрав чинності Закон України від 13.05.2020 №591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в абзацах першому і дев`ятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Отже, законодавець шляхом внесення змін до Податкового кодексу України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (крім чітко визначеного переліку видів перевірок) на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними.

Водночас, 04.10.2020 набрав чинності Закон України від 17.09.2020 №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцевих положень» якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Відповідно до зазначеного пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17 вересня 2020 року № 909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема: документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу.

Таким чином, виникла колізія між нормами Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України № 89 в частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.

Верховний Суд у постанові від 22.02.2022 у справі № 420/12859/21 виклав правову позицію стосовно того, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась. Виходячи зі змісту пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України. Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексі України і в постанові Кабінету Міністрів України - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.

У постанові від 27.04.2022 у справі № 140/1846/21 Верховний Суд також підтримав позицію про неможливість застосування постанови Кабінету Міністрів України № 89 як такої, що змінила строки обмежень на проведення планових перевірок, встановлені пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Додатково Верховний Суд звернув увагу, що постанова Кабінету Міністрів України № 89 прийнята не на підставі та не на виконання Податкового кодексу України та законів з питань митної справи, у зв`язку з чим згідно з пунктом 3.1 статті 3 Податкового кодексу України не може вважатися складовою податкового законодавства і не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням.

Питання щодо впливу таких процедурних порушень на правомірність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведення відповідної податкової перевірки, також вже неодноразово вирішувалось Верховним Судом.

Так, у постановах від 28.12.2022 у справах №420/22374/21, № 540/5445/21, № 160/14248/21, від 28.10.2022 у справі №600/1741/21-а, від 12.10.2022 у справі № 160/24072/21, від 01.09.2022 у справі № 640/16093/21 Верховний Суд констатував, що проведення перевірки на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Під час ухвалення постанов від 28.10.2022 у справі №600/1741/21-а, від 12.10.2022 у справі № 160/24072/21 Верховний Суд також враховував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 і зазначив, що доводи про неправомірність дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм Податкового кодексу України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень, прийнятих за її наслідками.

Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 160/20112/21.

Отже, позиція Верховного Суду щодо наслідків неправомірного проведення документальних перевірок на підставі підпункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення Податкового кодексу України вже є сформованою та усталеною.

Судом встановлено, у період проведення перевірки (з 27.04.2021 по 27.05.2021) дія карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не завершилася, а відтак діяв і мораторій на проведення документальних планових перевірок. Цей мораторій був прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Факт призначення та проведення перевірки під час дії мораторію відповідачем не спростовувався.

Враховуючи наведені законодавчі норми та встановлені обставини даної справи, суд приходить до висновку, що ГУ ДПС у Харківській області при проведенні перевірки ДП « Завод імені В.О. Малишева» діяло всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки у відповідача не було права на проведення документальної планової виїзної перевірки в період дії мораторію на проведення перевірок з урахуванням вимог пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а тому такі обставини тягнуть за собою протиправність оскаржуваних податкових повідомлень рішень від 30.07.2021 № 00154890718 та від 30.07.2021 № 00154860718, прийнятих за наслідками такої перевірки, а отже відсутня необхідність переходити до перевірки наявності порушень податкового та/або іншого законодавства, викладених у висновках такої перевірки.

Вказане повністю узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 вересня 2022 року по справі № 640/16093/21 (адміністративне провадження № К/9901/39937/21), що враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

Окрім того, суд зазначає, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2024 у справі № 520/21921/21, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2024, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 28.07.2021 № 00150940702, від 28.07.2021 № 00150970710, від 28.07.2021 № 00151020702 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 18123831грн, від 28.07.2021 № 00151050702 в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 28303080грн., які прийняті на підставі висновків того самого акту перевірки №11042/20-40-07-02-08/14315629 від 25.06.2021, згідно висновків якого сформовано і спірні у даній справі податкові повідомлення - рішення.

Підставою для скасування податкових повідомлень - рішень у межах справи № 520/21921/21 слугували також порушення ГУ ДПС у Харківській області процедури проведення документальної планової виїзної перевірки в період дії мораторію на проведення перевірок з урахуванням вимог пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (вул. Плеханівська, буд. 126, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 14315629) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), третя особа: Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" (вул. Дегтярівська, буд. 36,м. Київ,04119, код ЄДРПОУ 37854297) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 30.07.2021 № 00154890718, яким Державному підприємству "Завод імені В.О.Малишева" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, штрафних санкцій та пені на загальну суму 291 577 921 (двісті дев`яносто один мільйон п`ятсот сімдесят сім тисяч дев`ятсот двадцять одна) грн. 52 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 30.07.2021 № 00154860718, яким Державному підприємству "Завод імені В.О.Малишева" збільшено суму грошового зобов`язання з податків і зборів, штрафних санкцій та пені з податків на доходи фізичних осіб (військового збору) на загальну суму 176 631 (сто сімдесят шість тисяч шістсот тридцять одна) грн. 13 коп.

Стягнути на користь Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" ( код ЄДРПОУ 14315629) сплачену суму судового збору у розмірі 24 810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять)грн.00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України ( код ЄДРПОУ (ВП) 43983495).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде виготовлено 03 лютого 2025 року.

Суддя А.С.Мороко