Постанова

від 05.02.2025 по справі 359/5738/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи №359/5738/23

Провадження №22-ц/824/761/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливе-ЛУ 14», про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг, суми інфляції за час прострочення платежів, трьох процентів річних від прострочених сум, штрафів та пені,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року ТОВ «Сітістейтсервіс» звернувся до суду з вказаним позовом, де посилається на те, що 23 квітня 2013 року позивач уклав з ОСОБА_1 договір про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкової території №КП/14-39. За цим договором ТОВ «Сітістейтсервіс» зобов`язався забезпечувати якісне та безперебійне надання відповідачу послуг з утримання будинку та прибудинкової території, постачання електричної та теплової енергії, водопостачання та водовідведення до квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 зобов`язалась своєчасно оплачувати позивачу вартість наданих житлово-комунальних послуг. У зв`язку з тим, що з 1 липня 2020 року до 28 лютого 2023 року відповідач не виконував грошове зобов`язання, у нього виникла заборгованість в розмірі 43041 гривні 55 копійок.

ОСОБА_1 ухиляється від добровільного погашення заборгованості.

На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг в розмірі 43041 грн 55 коп, суму інфляції за час прострочення платежів в розмірі 2555 грн 22 коп, 3% річних від прострочених сум в розмірі 1824 грн 78 коп, штрафні санкції відповідно до договору в загальному розмірі 9309 грн 92 коп та пеню в розмірі 3761 грн 00 коп.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2024 року позов задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг в розмірі 40350 грн 61 коп, суму інфляції за час прострочення платежів в розмірі 2555 грн 22 копта 3 % річних від прострочених сум в розмірі 1824 грн 78 коп; у задоволенні позову в частині вимог про стягнення заборгованості в більшому розмірі, а також штрафів та пені відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач звернулася ся до суду із апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначала, що суд першої інстанції не застосував норми абз. 4 п. 3-1 розділу VI Закону України «Про житлово- комунальні послуги», який регулює порядок припинення чинності укладених договорів із управителем внаслідок прийняття рішенням зборами ОСББ про зміну форми правління. Вказує, що судом проігноровано доводи відповідача в тій частині, що Позивачем не доведено факту надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Також суд дійшов висновку про наявність заборгованості на основі наданих Позивачем неналежних доказів, зокрема матеріали справи не містять жодного рахунку на оплату послуг, який би був наданий відповідачу, натомість суд керувався наданими рахунками на оплату, які надані іншою юридичною особою - ТОВ «Щасливе-Сервіс». Позивачем не надано підтвердження, що комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території ним фактично надавалися на спірний період. Стверджувала, що за весь період стягнення суми заборгованості Позивач не надавав та не забезпечував належним чином та у повному обсязі надання комунальних послуг згідно з договором, і не надав суду відповідні докази, які б спростовували доводи Відповідача. Крім того, суд першої інстанції, частково задовольнивши суму основного боргу, не здійснив перерахунок інфляційних та 3-х відсотків річних, а прийняв рішення про стягнення повної суми, зазначеної позивачем.

01.05.2024 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

08.07.2024 року на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

Згідно із ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах даної категорії розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з положеннями ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання встановлених законом умов) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до наступних висновків:

Судом встановлено, що 23 квітня 2013 року ТОВ «Сітістейтсервіс» уклав з ОСОБА_1 договір про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкової території №КП/14-39.

Зі змісту п.2.1.1 договору вбачається, що ТОВ «Сітістейтсервіс» зобов`язався забезпечувати якісне та безперебійне надання відповідачу послуг з утримання будинку та прибудинкової території, постачання електричної та теплової енергії, водопостачання та водовідведення до квартири АДРЕСА_1 ; зі змісту п.2.1.3 та п.10.1.1 договору вбачається, що ОСОБА_1 зобов`язалась своєчасно оплачувати позивачу вартість наданих житлово-комунальних послуг, а у разі прострочення платежів - штраф в розмірі 10% суми прострочення.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, апелянт послався на те, що суд першої інстанції не застосував норми абз. 4 п. 3-1 розділу VI Закону України «Про житлово- комунальні послуги».

Колегія суддів зазначає, що 10 грудня 2017 року набрав чинність Закон України «Про житлово-комунальні послуги». За правилами, передбаченими абз.4 п.31 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про форму управління багатоквартирним будинком договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені з виконавцем таких послуг або управителем, визначеним згідно із цим Законом до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, втрачають чинність з дати, визначеної зборами співвласників багатоквартирного будинку, або з дати початку виконання зобов`язань за договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, укладеним за правилами, визначеними цим Законом, але не раніше ніж через два місяці після направлення особою, уповноваженою на це зборами співвласників багатоквартирного будинку, такому виконавцю, управителю письмового повідомлення про припинення договорів.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСББ «Щасливе-ЛУ 14» у встановлений законом строк повідомило позивача про припинення договору про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкової території №КП/14-39, укладеного 23 квітня 2013 року між ТОВ «Сітістейтсервіс» та ОСОБА_1 . Ця обставина свідчить про те, що юридична дія вказаного договору продовжується навіть станом на день розгляду цивільної справи. Крім того, зі змісту листа голови правління ОСББ «Щасливе-ЛУ 14» №23 від 15 вересня 2020 року вбачається, що у зв`язку з прийняттям будинку на АДРЕСА_1 на баланс об`єднання, ОСББ «Щасливе-ЛУ 14» звернулось до керівника позивача з проханням укласти договори на постачання холодної та гарячої води, а також постачання теплової енергії.

Посилання апелянта на те, що позивачем не доведено, що комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території ним фактично надавалися за спірний період, колегія суддів відхиляє, оскільки, як правильно встановлено судом першої інстанції, у матеріалах справи міститься достатньо доказів у розумінні положень ч. 1 ст. 80 ЦПК України на підтвердження того, що ТОВ «Сітістейтсервіс» надавав відповідачу житлово-комунальні послуги, визначені в рахунках на сплати за липень 2021 року - лютий 2023 року. При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що ТОВ «Сітістейтсервіс» надавало відповідачу рахунки на оплату послуг, які складені ТОВ «Щасливе-сервіс» на підставі укладеного з позивачем договору доручення, за яким позивач уповноважив ТОВ «Щасливе-сервіс» здійснювати приймання платежів за договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Щодо посилань апелянта на те, що позивач припинив обслуговування будинку в цілому, а обслуговування та утримання будинку здійснює ОСББ "Щасливе-ЛУ 14", якому відповідач і сплачує за житлово-комунальні послуги, слід зазначити наступне:

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 28.10.2019 року директор ТОВ «Сітістейтсервіс» надсилав ОСББ «Щасливе-ЛУ 14» лист № 181, в якому повідомив про припинення з 01.12.2019 року дії договору від 25.07.2011 року про надання послуг балансоутримування та управління житловим комплексом. Разом з тим вказане повідомлення не свідчить про припинення дії договору про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкової території, укладеного 01.09.2012 року між позивачем та відповідачем.

При ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції врахував, що в матеріалах справи містяться наступні докази: договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 01.09.2020 року, укладений між КП Щасливської сільської ради «Щасливе-сервіс» та ОСББ «Щасливе-ЛУ 14», договір з колективним споживачем про надання послуг з централізованого водовідведення від 01.09.2020 року № 560, укладений між КП Щасливської сільської ради «Житлово-комунальний комбінат «Щасливський» та ОСББ «Щасливе-ЛУ 14», заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу від 03.11.2021 року, укладений між ТОВ «Ю. Комодітіз» та ОСББ «Щасливе-ЛУ 14», акти надання послуг від 02.10.2020 року, від 17.11.2020 року, від 12.02.2021 року, копія актів звіряння взаємних розрахунків за період часу з 1 серпня 2020 року до 28 липня 2023 року, складеного ОСББ «Щасливе-ЛУ 14» та ОСОБА_1 копії платіжних доручень №263 від 21 жовтня 2021 року, №285 від 29 листопада 2021 року, №313 від 29 грудня 2021 року, №30 від 3 лютого 2022 року, №49 від 7 грудня 2020 року та копія рахунку на оплату №60033686 від 18 листопада 2020 року.

На підтвердження здійснення часткової оплати за житлово-комунальні послуги ОСОБА_1 надала суду платіжну інструкцію №47245829 від 15 грудня 2020 року та №49961208 від 18 січня 2021 року, зі змісту яких вбачається, що відповідач сплатила ТОВ «Сітістейтсервіс» грошові кошти в розмірі 1384 гривень 01 копійки та 1306 гривень 93 копійок за спожиті нею житлово-комунальні послуги.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження врахування позивачем здійсненою ОСОБА_1 оплати грошових коштів в загальному розмірі 2690 гривень 94 копійок (1384,01 + 1306,93). Тому у ОСОБА_1 виникла заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг в розмірі 40350 гривень 61 копійки (43041, 55 -2690, 94).

Водночас, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що вищенаведені письмові докази не спростовують факт надання саме позивачем житлово-комунальних послуг, а також не спростовують достовірність рахунків на сплату житлово-комунальних послуг за липень 2020 року - лютий 2023 року, рішень Щасливської сільської ради від 14.07.2016 року № 372-8-VII та від 06.10.2016 року № 463-11-VII, рішення виконавчого комітету Пристоличної сільської ради від 21.12.2021 року № 443, якими встановлено тарифи на спірний період.

Крім цього, колегія суддів враховує, що з листа голови правління ОСББ «Щасливе-ЛУ 14» від 17.12.2021 року № 68 вбачається, що в грудні 2021 року керівництво ОСББ погоджувало позивачу тарифи на теплопостачання, гаряче та холодне водопостачання до багатоквартирного будинку на АДРЕСА_1 .

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо того, що ТОВ «Сітістейтсервіс» не надавало відповідачу житлово-комунальні послуги, оскільки дані обставини спростовуються матеріалами справи. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в цій частині відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в тій частині, що при вирішенні питання щодо розміру 3 % річних та інфляційних втрат, судом першої інстанції не було враховано, що розмір простроченої заборгованості відповідача, з урахуванням сплачених ним за період з 15 грудня 2020 року по 18 січня 2021 року суми коштів у розмірі 2690, 94 грн, становить 3 237, 55 грн.

За вказаних обставин, рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних підлягає зміні шляхом стягнення з відповідача на користь позивача трьох процентів річних у розмірі 1349, 24 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1888,31 грн., нарахованих на заборгованість у розмірі 40 350, 61 грн.

Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про зміну рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат шляхом зменшення сум стягнутих з відповідача на користь позивача трьох відсотків річних з 1824, 78 грн. до 1349, 24 грн. та інфляційних втрат з 2555, 22 грн. до 1888, 31 грн.

При цьому, внаслідок зменшення присуджених до стягнення сум трьох відсотків річних та інфляційних втрат, колегія суддів на підставі положень ст. 141 ЦПК України приходить до висновку про зміну судового рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача судового збору шляхом зменшення його розміру з 1984,55 грн. до 1824, 19 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2024 року змінити в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» (код ЄДРПОУ:34514979, адреса: вул. Лесі Українки, 14-Б, с. Щасливе, Бориспільський район, Київська область) суму інфляції за час прострочення платежів в розмірі 1888 (одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім грн) 31 коп та три проценти річних від прострочених сум в розмірі 1349 ( одна тисяча триста сорок дев`ять грн) 24 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» (код ЄДРПОУ:34514979, адреса: вул. Лесі Українки, 14-Б, с. Щасливе, Бориспільський район, Київська область) судовий збір у розмірі 1824 (одна тисяча вісімсот двадцять чотири) грн 19 коп.

У задоволенні решти вимог апеляційної скарги відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий С.О. Журба

Судді: Т.О. Писана

К.П. Приходько