Постанова

від 29.01.2025 по справі 520/15915/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 р.Справа № 520/15915/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2024, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/15915/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІКОРМ"

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "БІКОРМ", звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області про відповідність ТОВ «БІКОРМ» критеріям ризиковості платника податків на додану вартість від 22.01.2024 № 80, від 20.02.2024 № 322; від 09.04.2024 № 545.

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області виключити ТОВ «БІКОРМ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України по зупиненню реєстрації податкових накладних, складених ТОВ «БІКОРМ», а саме: податкової накладної від 31.01.2024 № 3 та податкової накладної від 31.01.2024 № 4;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 05.06.2024 про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11177253/33866995 та рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 05.06.2024 про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11177252/33866995;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені ТОВ «БІКОРМ», а саме: податкову накладну від 31.01.2024 № 3 та податкову накладну від 31.01.2024 № 4.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 22.01.2024 № 80, від 20.02.2024 № 322 та від 09.04.2024 № 545 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "БІКОРМ" критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "БІКОРМ" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Харківській області № 11177253/33866995 від 05.06.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 31.01.2024, складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "БІКОРМ".

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Харківській області № 11177252/33866995 від 05.06.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 31.01.2024, складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "БІКОРМ".

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІКОРМ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, суму сплаченого судового збору в розмірі 6 056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок).

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІКОРМ" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України суму сплаченого судового збору в розмірі 6 056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок).

Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з даним рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "БІКОРМ" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 33866995.

Головним управлінням Державної податкової служби в Харківській області прийнято рішення про відповідність ТОВ «БІКОРМ» критеріям ризиковості платника податків на додану вартість від 22.01.2024 № 80, від 20.02.2024 № 322; від 09.04.2024 № 545.

Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Також, у подальшому Головним управління Державної податкової служби у Харківській області було зупинено реєстрацію поданих позивачем податкових накладних від 31.01.2024 № 3 та податкової накладної від 31.01.2024 № 4 та прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11177253/33866995 та № 11177252/33866995 від 05.06.2024.

Позивач вважає такі рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню. У зв`язку з цим позивач вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені ТОВ «БІКОРМ», а саме: податкову накладну від 31.01.2024 № 3 та податкову накладну від 31.01.2024 № 4.

Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення відповідача необґрунтовані, у зв`язку з чим підлягаю скасуванню.

Враховуючи, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, в межах розгляду даної апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок №1165).

Відповідно до п. 2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

У свою чергу, ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Пунктами 5-7 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Колегія суддів зазначає, що з аналізу вищенаведеного вбачається, що процедура розгляду документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку рішення Комісії, не є процедурою адміністративного оскарження первинного рішення Комісії. Так, за результатами розгляду документів платника податків не ухвалюється рішення про задоволення/відмову в задоволенні скарги платника податку, а виноситься аналогічне рішення, яке додатково враховує обсяг та зміст поданих до Комісії інформації та копій документів.

Критерієм ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплений у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та застосований Комісією ГУ ДПС у Харківській області, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п.8 Додатку 1).

З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Так, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання підприємством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

З аналізу вищенаведеного вбачається, що контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті відповідного рішення.

Судовим розглядом встановлено, що 22.01.2024 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області було прийнято рішення про відповідність ТОВ "БІКОРМ" критеріям ризиковості платника податків на додану вартість № 80. Зазначене рішення прийняте на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків з зазначенням наступних кодів податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

- 01 - постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;

- 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючого органу звітності;

- 09 - відсутня/анульована ліцензія, видана органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво та/або торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1., 215.3.2., 215.3.3. прим. 1 та 215.3.4. пункту 215.3. статті 215 Податкового кодексу України. (а.с. 41-42, т. 1 )

Позивачем 13.02.2024 засобами електронного зв`язку було подано відповідачу лист від 09.02.2024, яким позивач надав пояснення та документи на підтвердження реальності господарських операцій. (а.с. 50-56, т. 1)

20.02.2024 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області було прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків на додану вартість № 322. Зазначене рішення прийняте на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків з зазначенням наступних кодів податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

- 01 - постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;

- 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючого органу звітності;

- 09 - відсутня/анульована ліцензія, видана органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво та/або торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1., 215.3.2., 215.3.3. прим. 1 та 215.3.4. пункту 215.3. статті 215 Податкового кодексу України. (а.с. 41-42, т. 1)

01.04.2024 позивачем засобами електронного зв`язку було подано відповідачу лист від 01.04.2024, яким позивач надав пояснення та документи на підтвердження реальності господарських операцій. (а.с. 246-250, т.1; а.с. 1-2, т. 2)

09.04.2024 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області було прийнято рішення про відповідність Позивача критеріям ризиковості платника податків на додану вартість № 545.

Зазначене рішення прийняте на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків з зазначенням наступних кодів податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

- 01 - постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;

- 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючого органу звітності;

- 09 - відсутня/анульована ліцензія, видана органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво та/або торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1., 215.3.2., 215.3.3. прим. 1 та 215.3.4. пункту 215.3. статті 215 Податкового кодексу України. (а.с. 3-4, т. 2)

Дослідивши оскаржувані рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість № 22.01.2024 № 80, від 20.02.2024 № 322, від 09.04.2024 № 545 суд встановив, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, комісією регіонального рівня прийняті рішення про відповідність платника (позивача) Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з інформаційних систем ДПС.

Представником позивача до контролюючого органу двічі було подано повідомлення про надання додаткових документів, в яких позивач надав пояснення та документи щодо господарської діяльності та реальності господарської операції.

Однак, контролюючим органом прийнято у відношенні позивача три ідентичні рішення, якими включено позивача до переліку ризикових підприємств відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків з зазначенням наступних кодів податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

- 01 - постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;

- 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючого органу звітності;

- 09 - відсутня/анульована ліцензія, видана органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво та/або торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1., 215.3.2., 215.3.3. прим. 1 та 215.3.4. пункту 215.3. статті 215 Податкового кодексу України.

Колегія суддів звертає увагу, що податкова інформація наявна у контролюючого органу, зокрема, щодо постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання; накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05.01.20214 у справі 640/10988/230, від 19.11.2021 у справі №140/17441/20, у постанові Касаційного адміністративного суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20.

Колегія суддів зазначає, що наведена інформація не підтверджена документально, а її висновки є лише припущенням контролюючого органу. Тоді як, позивачем надавались до податкового органу пояснення та первинні документи, також ці пояснення і первинні документи надані до суду.

Судом встановлено, що позивач надав до контролюючого органу детальний опис своєї діяльності з усіма підтверджуючими документами, первинні документи щодо відносин з контрагентом.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок відповідача про відповідність позивача критеріям ризиковості не гуртуються на доказах, а лише є припущеннями, тоді як позивач надав до суду докази на спростування зазначеного висновку податкового органу.

Стосовно доводів відповідача про відсутню/анульовану ліцензію, видану органами ліцензування, яка засвідчує право платника податку на виробництво та/або торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1., 215.3.2., 215.3.3. прим. 1 та 215.3.4. пункту 215.3. статті 215 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у позовній заяві було повідомлено, що 27.10.2023 ДПС України було прийнято розпорядження № 404-р/л про анулювання ліцензії, відповідно до якого ТОВ «БІКОРМ» було анульовано ліцензію на виробництво спирту етилового неденатурованого, реєстраційний номер 990117202100010, з терміном дії з 20.07.2021 по 20.07.2026.

Однак, 28.11.2023 Харківським окружним адміністративним судом винесено ухвалу по справі №520/33506/23, якою забезпечено адміністративний позов ТОВ «БІКОРМ» до ДПС України про визнання протиправним та скасуванням розпорядження про анулювання ліцензії наступним чином: зупинено дію розпорядження ДПС України від 27.10.2023 №404-р/л «Про анулювання ліцензії» щодо анулювання ТОВ «БІКОРМ» ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого, реєстраційний номер 990117202100010, з терміном дії з 20.07.2021 по 20.07.2026; зобов`язано ДПС України внести до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, інформації про зупинення дії розпорядження ДПС України від 27.10.2023 № 404-р/л «Про анулювання ліцензії» щодо анулювання ТОВ «БІКОРМ» ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого, реєстраційний номер 990117202100010, з терміном дії з 20.07.2021 по 20.07.2026.

08.02.2024 постановою Другого апеляційного адміністративного суду у справі №520/33506/23 апеляційну скаргу ДПС України на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 по справі №520/33506/23 залишено без задоволення, а зазначену ухвалу Харківського окружного адміністративного суду залишено без змін.

Вказане забезпечення позову було зупинено ухвалою Верховного Суду від 12.03.2024 по справі №520/33506/23, а ухвалою Верховного Суду від 16.04.2024 по справі №520/33506/23 скасовано.

Проте, є слушними доводи позивача про те, що в період з 28.11.2023 по 12.03.2024, у зв`язку з забезпеченням позову, позивач мав повне право на здійснення діяльності з виробництва спирту на підставі ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого, реєстраційний номер 990117202100010, з терміном дії з 20.07.2021 по 20.07.2026.

Крім того, судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 по справі №520/33506/23 позов ТОВ «БІКОРМ» до Державної податкової служби України задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Державної податкової служби України від 27.10.2023 №404-р/л, яким анульовано ліцензію ТОВ «БІКОРМ» на виробництво спирту етилового неденатурованого, реєстраційний номер 990117202100010, з терміном дії з 20.07.2021 по 20.07.2026 та зобов`язано Державну податкову службу України видалити з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію щодо анулювання ліцензії ТОВ «БІКОРМ» на виробництво спирту етилового неденатурованого, реєстраційний номер 990117202100010, з терміном дії з 20.07.2021 по 20.07.2026, внесену на підставі розпорядження Державної податкової служби України від 27.10.2023 №404-р/л.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 по справі №520/33506/23 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 по справі №520/33506/23 залишено без змін, а апеляційну скаргу ДПС України без задоволення.

Зважаючи на вищевикладене, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності/анульованння ліцензії, виданої органами ліцензування, яка засвідчує право платника податку на виробництво та/або торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1., 215.3.2., 215.3.3. прим. 1 та 215.3.4. пункту 215.3. статті 215 Податкового кодексу України.

Колегія суддів звертає увагу, що зі змісту оскаржуваних рішень встановлено, що такі рішення не містять жодного обґрунтування підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку та не містять доказів наявності податкової інформації, що саме свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Судом встановлено, що у спірних рішеннях не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для його прийняття, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не наведено конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів прийняття таких рішень. Натомість, контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

При цьому, суд завертає увагу на те, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян та інших осіб, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Однак, відповідачем не надано жодних доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків.

Колегія суддів звертає увагу, що у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.

Судова колегія зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для складання у відношенні позивача оскаржуваних рішень.

Враховуючи, що приписами Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку, у разі віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, за відсутності жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків, суд вважає, що віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності.

Отже, наявність запису в базах даних ДПС України про позивача як «ризикове підприємство» порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних (п. 201.1. ст. 201 ПК України).

Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що враховуючи, що віднесення позивача до переліку ризикових платників податків відбулось на підставі рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області від 22.01.2024 № 80, від 20.02.2024 №322 та від 09.04.2024 № 545 про відповідність ТОВ "БІКОРМ" критеріям ризиковості платника податку, які було прийнято без належних обґрунтувань, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом скасування оскаржуваних рішень про відповідність ТОВ "БІКОРМ" критеріям ризиковості платника податку.

Щодо висновків суду першої інстанції про зобов`язання ГУ ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Бікорм" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, колегія суддів зауважує таке.

Відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зі змісту наведених норм випливає, що втручанням у дискреційні повноваження суб`єкту владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження) шляхом прийняття відповідного рішення.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно з якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, з урахуванням установлених обставин, у цій справі контролюючий орган не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

При цьому, судом ураховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Водночас, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Крім того, внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності.

Такі висновки суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов`язання ГУ ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Бікорм" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Оскільки рішення про визначення ТОВ "Бікорм" таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку підлягає скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 05.06.2024 №11177253/33866995 та №11177253/33866995 про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені ТОВ «БІКОРМ», а саме: податкову накладну від 31.01.2024 № 3 та податкову накладну від 31.01.2024 №4, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Судом встановлено, що ТОВ "БІКОРМ" були виписані податкові накладні № 3 від 31.01.2024 на суму 3 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 500,00 грн (за правилом першої події - надання послуг з оренди обладнання) та № 4 від 31.01.2024 на суму 1 016,00 грн, в т.ч. ПДВ 169,66 грн (за правилом першої події - надання послуг з оренди транспортних засобів), які було внесено до Єдиного реєстру податкових накладних для їх подальшої реєстрації та сплати ПДВ.

Проте Головним управлінням ДПС у Харківській області зупинено реєстрацію зазначених податкових накладних.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі по тексту - Порядок №520).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Колегія суддів зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий, це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Так, з аналізу наведених вище норм вбачається, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом реєстрація податкових накладних № 3 від 31.01.2024 та № 4 від 31.01.2024 була зупинена та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ "БІКОРМ" до контролюючого органу було надіслано повідомлення № 1 від 20.05.2024 щодо надання пояснень та/або копій документів та всі копії наявних документів на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ "ЗБАРАЗЬКИЙ ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД". (а.с. 13, т. 2)

Вказане повідомлення було отримано контролюючим органом та прийнято до розгляду, що підтверджується квитанцією про прийняття документа № 2 від 20.05.2024. (а.с. 14, т. 2)

Відповідачем було складено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.05.2024 № 11110568/33866995 та від 24.05.2024 № 11110569/33866995 (а.с. 15-17, 82-84, т. 2)

Позивачем було надіслано до контролюючого органу повідомлення № 1 від 30.05.2024 та повідомлення № 2 від 30.05.2024 щодо надання пояснень та/або копій документів. (а.с. 18-21, 85-89, т. 2)

Комісією Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення від № 11177253/33866995 та №11177252/33866995 від 05.06.2024 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладеної № 3 від 31.01.2024 на загальну суму 3 000,00 грн, в тому числі ПДВ 500,00 грн, та податкової накладеної № 4 від 31.01.2024 на загальну суму 1 016,00 грн, в тому числі ПДВ 169,33 грн. (а.с. 118-121, т. 2)

Підставою для прийняття зазначених рішень вказано - ненадання/часткове надання письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних.

Як встановлено судовим розглядом, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, видами діяльності ТОВ "БІКОРМ" (ЄДРПОУ 33866995) є: 11.01 Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв (основний); 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; 20.14 Виробництво інших основних органічних хімічних речовин; 20.30 Виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик; 20.41 Виробництво мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 52.10 Складське господарство; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 11.04 Виробництво інших недистильованих напоїв із зброджуваних продуктів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Податкова накладна № 3 від 31.01.2024, в реєстрації якої було відмовлено, була виписана на виконання умов договору оренди майна від 01.11.2023 № 22, укладеного між ТОВ "БІКОРМ" (ОРЕНДОДАВЕЦЬ) та ТОВ "ЗБАРАЗЬКИЙ ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД" (ОРЕНДАР).

Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору Орендодавець зобов`язується передати Орендарю у користування за плату на певний строк майно: Хроматограф в комплекті (Хроматек Кристал, генератор водню).

31.01.2024 сторонами підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 3, згідно з яким ТОВ "БІКОРМ" надало ТОВ "ЗБАРАЗЬКИЙ ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД" послуги з оренди обладнання за січень 2024 року на загальну суму 3 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 500,00 грн. (а.с. 80, т. 2)

За правилом «першої події» (надання послуг з оренди майна) та підписанням сторонами акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 3 від 31.01.2024 ТОВ "БІКОРМ" 31.01.2024 склало податкову накладну № 3 від 31.01.2024 на суму 3 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 500,00 грн. (а.с. 5-6, т. 2)

Податкова накладна № 4 від 31.01.2024, в реєстрації якої було відмовлено, була виписана на виконання умов договору оренди рухомого майна від 22.11.2022, укладеного між ТОВ "БІКОРМ" (ОРЕНДОДАВЕЦЬ) та ТОВ "ЗБАРАЗЬКИЙ ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД" (ОРЕНДАР). (а.с. 104-107, т. 2)

Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору Орендодавець зобов`язується передати Орендарю у користування за плату на певний строк наступне майно: трактор колісний Беларус 82.1; вилковий автонавантажувач TOYOTA 32-8FG15, фронтальний навантажувач KL-16.02А.

31.01.2024 сторонами підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 4, згідно з яким ТОВ "БІКОРМ" надало ТОВ "ЗБАРАЗЬКИЙ ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД" послуги з оренди транспортних засобів за січень 2024 року на загальну суму 1 016,00 грн, в т.ч. ПДВ 169,33 грн. (а.с. 116, т. 2)

За правилом «першої події» (надання послуг з оренди транспортних засобів) та підписанням сторонами акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 4 від 31.01.2024 ТОВ "БІКОРМ" 31.01.2024 склало податкову накладну № 4 від 31.01.2024 на суму 1 016,00 грн, в т.ч. ПДВ 169,33 грн. (а.с. 8-9, т. 2)

Суд зазначає, що первинні документи та пояснення стосовно здійсненої господарської операції позивачем було надано до контролюючого органу, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі.

Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагенту позивача, нікчемності або недійсності угод укладених позивачем з вказаним контрагентом або відсутності реального характеру цієї операції матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів до суду не надано.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій товариства є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванню оброблення даних на підставі первинних документів складаються зведені облікові документи товариства.

Враховуючи вищевикладене, надані позивачем до контролюючого органу, а також до суду, первинні бухгалтерські документи підтверджують настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань та права виписки податкових накладних позивачем.

Колегія суддів звертає увагу, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11177253/33866995 та № 11177252/33866995 від 05.06.2024, яким ТОВ "БІКОРМ" відмовлено у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних по операції з контрагентом ТОВ "ЗБАРАЗЬКИЙ ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД" є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено, а тому є таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію податкової накладної, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 19, 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що реєстрація податкових накладних належить до компетенції контролюючого органу.

Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що в спірних правовідносинах задоволення позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати, подану позивачем податкову накладну, є дотриманням судом гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду № 360/2460/20 від 03.11.2021 р., № 140/14282/20 від 17.05.2023 р., № 380/14551/23 від 18.04.2024 р.

З урахуванням того, що відмова у реєстрації податкової накладної визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається, колегія суддів уважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 3 від 31.01.2024, № 4 від 31.01.2024, складені та подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "БІКОРМ".

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 по справі № 520/15915/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. СпаскінСудді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 05.02.2025 року