П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/15130/24
Перша інстанція: суддя Свида Л.І.,
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Димерлія О.О.,
секретар Афанасенко Ю.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 420/15130/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
У травні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанови державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Савченко Світлани Володимирівни про відкриття виконавчого провадження №74905763 від 02.05.2024 з примусового виконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси у справі №521/8926/23 від 29.08.2023 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 53 606,10 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 28.12.2023 змінено резолютивну частину постанови від 29.08.2023 та притягнуто до відповідальності ОСОБА_1 . На адресу ОСОБА_1 не надходила постанова від 28.12.2023 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, в судове засідання по розгляду описки його не викликали. Отже, до 03.04.2024 він добросовісно вважав, що суд притягнув до відповідальності одного з посередників, які за плату допомагали йому у придбанні та митному оформленні автомобілю. На постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 29.08.2023 представником ОСОБА_1 04.04.2024 подана апеляційна скарга. Рішенням Одеського апеляційного суду від 06.05.2024 строк на апеляційне оскарження постанови першої інстанції поновлено, однак постанова суду першої інстанції залишена без змін. Того ж дня, 06.05.2024, ОСОБА_2 сплатив на рахунок ГУК в Одеській області суму штрафу в розмірі 53 606,10 грн. та суму стягнутого судового збору. Після подання апеляційної скарги на постанову Малиновського районного суду м. Одеси Одеська митниця Державної митної служби України звернулася до виконавчої служби, у зв`язку з чим було відкрито виконавче провадження №74905763 та арештовано рахунки ОСОБА_1 . Про існування постанови про арешт коштів боржника ОСОБА_3 стало відомо від АТ КБ ПРИВАТБАНК лише 09.05.2024. Копії постанов державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Савченко Світлани Володимирівни ані про відкриття виконавчого провадження № 74905763, ані про арешт коштів боржника, на адресу ОСОБА_1 не направлялися та боржником не отримувалися. Позивач вважає, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №74905763 з примусового виконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 29.08.2023 у справі № 521/8926/23 (яка на час відкриття виконавчого провадження не набрала законної сили) є такою, що грубо порушує права позивача та підлягає скасуванню, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Відповідач поти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що 02.05.2024 на адресу відділу надійшла заява про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2024, яка направлена засобами поштового зв`язку разом з оригіналом виконавчого документу № 521/8926/23 від 29.08.2023 виданого Малиновським районним судом м. Одеси, який набрав законної сили 12.09.2023, а також з оригіналом постанови № 521/8926/23 від 28.12.2023 виданої Малиновським районним судом м. Одеси яка набрала законної сили 28.12.2023 . Дослідивши отримані матеріали, державним виконавцем прийнято рішення про відкриття виконавчого провадження, оскільки підстави для повернення виконавчого документу без прийняття до виконання, які перелічені в ч. 4 ст. 4 Закона України Про виконавче провадження відсутні. 02.05.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження відповідно до ч. 5 ст. 26 Закона України Про виконавче провадження, винесено постанову про стягнення виконавчого збору відповідно до ч. 5 ст. 26 та ст. 27 Закону, а також постанову про розмір витрат виконавчого провадження відповідно до ст. 42 Закону, які направлені боржнику замовним листом. Відповідач вказує, що у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню), виконавче провадження зупиняється виконавцем, на підставі отриманого рішення, відповідно до ст. 38 Закону України Про виконавче провадження. Станом на 24.09.2024 на адресу Відділу не надходили заяви, клопотання, скарги, пропозиції від ОСОБА_1 чи його представника, а також рішення суду про поновлення строку подання апеляційної скарги на рішення. Відповідач вважає, що дії державного виконавця відповідають вимогам законодавства, у зв`язку з чим позов є безпідставним та необґрунтованим.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 31 жовтня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції не звернув уваги на те, що постанова державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Савченко Світлани Володимирівни про відкриття виконавчого провадження №74905763 від 02.05.2024 з примусового виконання постанови Малиновського районного суду м.Одеса від 29.08.2023 у справі № 521/8926/23 (яка на час відкриття виконавчого провадження не набрала законної сили та яка містила суттєві недоліки щодо її змісту в частині ідентифікаційних даних боржника), є такою, що грубо порушує права позивача та підлягає скасуванню;
- суд першої інстанції не врахував висновки Верховного суду в аналогічних справах, а саме, що способом захисту порушеного інтересу позивача в аналогічних правовідносинах є скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, про що зокрема зазначено в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.03.2019, справа № 826/15117/17, від 31 січня 2020 року, справа №712/5096/17, від 14.03.2024 справа № 591/4234/23.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином, від представника апелянта надійшла заява про розгляд справи за відсутності апелянта та його представника, відповідач в судове засідання не з`явився, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, що на примусовому виконанні в Суворовському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження ВП №74905763 з примусового виконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 29.08.2023 у справі №521/8926/23 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 53 606,10 грн. на користь Одеської митниці.
Постановою головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Савченко С.В. від 02.05.2024 за результатами розгляду заяви від 17.04.2024 (вх. від 02.05.2024) про примусове виконання постанови №521/8926/23 виданої 29.08.2023 Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь Одеської митниці штрафу у розмірі 53 606,10 грн., відкрито виконавче провадження ВП №74905763, стягнуто з боржника виконавчий збір у сумі 5 360,61 грн.
Постановою головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Савченко С.В. від 02.05.2024 ВП №74905763 при примусовому виконанні постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 29.08.2023 у справі № 521/8926/23 визначено для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 269,00 грн.
Постановою головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Савченко С.В. від 02.05.2024 ВП № 74905763 при примусовому виконанні постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 29.08.2023 року у справі № 521/8926/23 стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 5 360,61 грн.
Постановою головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Савченко С.В. від 08.05.2024 ВП №74905763 при примусовому виконанні постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 29.08.2023 року у справі №521/8926/23 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику - ОСОБА_3 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 59 235,71 грн.
Позивач не погодився з постановою від 02.05.2024 ВП №74905763 про відкриття виконавчого провадження та звернувся до суду з цим позовом про її скасування.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 02.05.2024 у державного виконавця були відсутні передбачені Законом України Про виконавче провадження підстави для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
В свою чергу, ОСОБА_2 06.05.2024 сплатив визначену постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 29.08.2023 у справі №521/8926/23 суму штрафу в розмірі 53 606,10 грн. та суму стягнутого судового збору в розмірі 5 36,80 грн., що підтверджується наданими квитанціями.
Отже, позивач не виконав постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 29.08.2023 у справі № 521/8926/23 до відкриття виконавчого провадження.
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень ст. 1, 3, ч. 1, 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов`язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною 1 статті 26 Закону України Про виконавче провадження унормовані строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, а саме : виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до частини 2 цієї статті строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 1 статті 535 Митного кодексу передбачено, що постанова органу доходів і зборів про накладення стягнення за порушення митних правил підлягає виконанню після закінчення строку оскарження, зазначеного у статті 529 МК, а саме: у визначений положеннями Кодексу про адмінправопорушення строк 10 днів з моменту отримання її копії особою, щодо якої її постановлено.
Згідно із статтею 533 МК подання скарги (адміністративного позову) зупиняє виконання постанови у справі про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги (адміністративного позову).
Ч.астиною 1 статті 539 МК визначений порядок виконання постанови органу доходів і зборів про накладення штрафу, відповідно до якої штраф повинен бути сплачений особою, яка вчинила порушення митних правил, не пізніше 15 днів з дня вручення або надіслання їй копії постанови органу доходів і зборів про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніше 15 днів з дня залишення скарги (адміністративного позову) без задоволення.
Згідно із ч. 1 статті 540 МК у разі якщо штраф не буде сплачено у строки, встановлені статтею 539, постанова органу доходів і зборів або суду (судді) надсилається для примусового виконання до відділу ДВС за місцем проживання або роботи порушника або за місцезнаходженням його майна.
Статтею 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Згідно з п. 6 ч. 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
З аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що примусовому виконанню підлягає постанова, яка не виконана особою, відносно якої її постановлено, якщо така постанова не оскаржувалася, а у випадку її оскарження після залишення скарги без задоволення або набрання постановою законної сили.
Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 29.08.2023 у справі № 521/8926/23 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 53 606,10 грн., стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Також Малиновський районний суд м. Одеси постановою від 28.12.2023 у справі № 521/8926/23 виправив описку в постанові Малиновського районного суду міста Одеси від 29.08.2023, резолютивну частину постанови виклав наступним чином: ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 53 606,10 грн. та стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн., а також зазначено, що постанова суду про виправлення описки є невід`ємною частиною ухвали суду від 29.08.2023.
Як зазначає апелянт у апеляційній скарзі, 26.06.2023 адвокат Самборська Н.П. подала до Малиновського районного суду м.Одеса заяву про ознайомлення з матеріалами справи № 521/8926/23.
03.04.2023 після надання доступу до матеріалів справи та ознайомлення, позивачу стало відомо, що постановою Малиновського районного суду м.Одеса від 28.12.2023 було повністю змінено резолютивну частину постанови від 29.08.2023 та притягнуто до відповідальності саме ОСОБА_1 .
Апелянт зазначає, що на його адресу не надходила постанова від 28.12.2023 щодо притягнення саме його до адміністративної відповідальності, в судове засідання по розгляду питання щодо виправлення описки його не викликали. Отже, до 03.04.2024 він добросовісно вважав, що суд притягнув до відповідальності одного з посередників, які за плату допомагали йому у придбанні та митному оформленні автомобіля.
На постанову Малиновського районного суду м. Одеса від 29.08.2023 представник ОСОБА_1 - адвокат Самборська Н.П. 04.04.2024 подала апеляційна скарга.
Одеський апеляційний суд постановою від 06.05.2024 дійшов висновку про обґрунтованість доводів клопотання про причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді районного суду, та строк на апеляційне оскарження постанови першої інстанції поновив.
У цій же постанові зазначено, що представник Одеської митниці проти задоволення клопотання про поновлення строку заперечував, що є доказом обізнаності представника Одеської митниці про оскарження позивачем постанови Малиновського районного суду м.Одеси про накладення на ОСОБА_5 адміністративного стягнення.
Також 06.05.2024 Одеський апеляційний суд апеляційну скаргу представника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Самборської Н.П. залишив без задоволення. Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 29.08.2023, в якій виправлено описку постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 28.12.2023, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України - залишив без змін.
Отже вказана постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 29.08.2023 набрала законної сили 06.05.2024.
Того ж дня, 06.05.2024, ОСОБА_2 сплатив на рахунок ГУК в Одеській області суму штрафу в розмірі 53 606,10 грн. та суму стягнутого судового збору.
Наведене дає підстави для висновку, що після подання апеляційної скарги 04.04.2024 на постанову Малиновського районного суду м.Одеса, Одеська митниця була обізнана про подання апеляційної скарги, адже як зазначає позивач один примірник скарги було направлено на її адресу, та відповідно до змісту постанови про поновлення строку на апеляційне оскарження заперечувала проти такого клопотання.
Не зважаючи на те, що ОСОБА_2 04.04.2024 оскаржив постанову Малиновського районного суду м.Одеса від 28.03.2024 до Одеського апеляційного адміністративного суду , Одеська митниця 17.04.2024 звернулась до виконавчої служби, у зв`язку з чим було відкрито виконавче провадження № 74905763 та арештовано рахунки ОСОБА_1 . Про існування постанови про арешт коштів боржника ОСОБА_3 стало відомо від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» лише 09.05.2024.
02.05.2024 за вх. №14570/21.26.32 до Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява від Одеської митниці від 17.04.2024 №7.10--4/20-06/8.19/6941 про примусове виконання рішення суду, в якій вона просила прийняти до виконання постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 29.08.2023 №521/8926/23 в справі про порушення митних правил від 16.02.2023 №0216/50000/23, відкрити виконавче провадження щодо стягнення штрафу в розмірі 53 606,10 грн. та стягнуті кошти перерахувати на визначений рахунок.
На підставі цієї заяви державний виконавець 02.05.2024 прийняв оскаржувану постанову, якою відкрив виконавче провадження ВП №74905763 з примусового виконання постанови № 521/8926/23 виданої 29.08.2023 Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь Одеської митниці штрафу у розмірі 53606,10 грн.
Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Колегія суддів констатує, що з обсягу встановлених обставин випливає, що, станом на час звернення до відповідача із заявою про примусове виконання, а також станом на час прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 29.08.2023, в якій виправлено описку постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 28.12.2023, постанова не набрала законної сили.
Втім, Одеська митниця, будучи обізнаною про наявність апеляційного оскарження у заяві про примусове виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29.08.2023 зазначила, що постанова набрала законної сили 28.12.2023, та у заяві зазначила, що останній день пред`явлення постанови 28.03.2024.
Проте, зазначена заява про виконання рішення суду була направлена до органів ДВС 17.04.2024, тобто із пропуском тримісячого строку для її пред`явлення.
Колегія суддів зазначає, Верховний Суд у постанові від 14.03.2024 по справі № 591/4234/23 наголосив на тому, що органи ДВС в силу Закону № 1404-VIII не наділені повноваженнями перевірки факту оскарження відповідної постанови (виконавчого документу) в судовому порядку.
Отримавши виконавчий документ, державний виконавець обтяжений обов`язком винести постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня.
Водночас, відповідно до п. 1, 2 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання
За приписами статті 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Тобто, у даному випадку відповідач не маючи обов`язку перевірки факту оскарження відповідної постанови (виконавчого документу) в судовому порядку, відкрив виконавче провадження не зважаючи на те, що відповідно даних які містились у заяві та доданий до неї постанови районного суду Одеської митниці строк пред`явлення до виконання такої постанови слив.
Статтею 307 КУпАП передбачені строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу. Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
В даному випадку, враховуючи те, що позивач скористався своїм правом на судове оскарження постанови Малиновського районного суду м.Одеси від 26.08.2023 звернувся до суду, про що зазначено в постанові Одеського апеляційного суду від 06.05.2024 по справі №521/8926/23, строки сплати суми штрафу в силу приписів КУпАП було зупинено, а тому зазначена постанова не підлягала направленню до примусового виконання, до розгляду справи Одеським апеляційним судому по суті та набрання судовим рішенням законної сили.
Виключно після набрання постановою Малиновського районного суду м.Одеси від 26.08.2023 законної сили та несплати суми штрафу позивачем в добровільному порядку у Одеської митниці був обов`язок направити до примусового виконання постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 26.08.2023.
Тотожній підхід був застосований Верховним Судом в постановах від 27.03.2019, справа № 826/15117/17, від 31 січня 2020 року, справа №712/5096/17, від 14.03.2024 справа № 591/4234/23.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів зазначає, що станом на 02.05.2024 у Одеської митниці були відсутні підстави для направлення постанови Малиновського районного суду м.Одеси від 26.08.2023 до державної виконавчої служби, а 02.05.2024 у відповідача були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження та вчинення відповідних дій щодо примусового виконання постанови Малиновського районного суду м.Одеси від 26.08.2023 (оскільки формально така постанова була пред`явлена із пропуском строку), зокрема накладати арешт на кошти.
Крім того, судом враховуються висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 31.01.2020 по справі № 712/5096/17, відповідно до яких суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що оскарження постанови про порушення митних правил зупиняє перебіг строку давності пред`явлення її до виконання до набрання законної сили рішенням органу, що здійснює її перегляд. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 740/3556/16-а та від 10.10.2019 у справі № 740/3558/16-а.
Щодо обраного позивачем способу захисту.
За правилами пунктів 2, 10 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При цьому належним способом захисту порушеного права є лише такий спосіб, який відповідає вимогам матеріального закону і призводить до поновлення прав позивача до такого стану, що існував до порушення права, а якщо відновлення такого стану є неможливим - компенсує позивачу шкоду, завдану неправомірним рішенням.
Так, позивач звернувся до суду першої інстанції із вимогою визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Савченко Світлани Володимирівни про відкриття виконавчого провадження №74905763 від 02.05.2024 з примусового виконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси у справі №521/8926/23 від 29.08.2023 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 53 606,10 грн.
У оскаржуваній постанові зазначено про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 53 606,10 грн та виконавчого збору у розмірі 5360,61 грн.
Слід зазначити, що з урахуванням того, що штраф в розмірі 53 606,10 грн та виконавчий збір у розмірі 5360,61 був добровільно був сплачений позивачем, та з урахуванням постанови Одеського апеляційного суду від 06.05.2024 штраф у розмірі 53 606,10 грн не є спірним.
Окрім того, апелянт не аргументував яким чином скасування постанови про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення основної суми штрафу призведе до поновлення прав позивача, з урахуванням того, що Одеський апеляційний суд залишив в силі рішення Малиновського районного суду м.Одеси яким притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Між тим, враховуючи передчасне направлення Одеською митницею виконавчого документа на виконання, що зумовило відкриття виконавчого провадження стягнення з ОСОБА_5 виконавчого збору є протиправним.
В аспекті наведеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи, неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 317 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення яким позов слід задовольнити частково. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Савченко Світлани Володимирівни про відкриття виконавчого провадження №74905763 від 02.05.2024 з примусового виконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси у справі №521/8926/23 від 29.08.2023 в частині стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 5 360, 61 грн.
Відповідно до частин першої, третьої, шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки за наслідками апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, має бути здійснений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Позивач за подання позовної заяви у цій справі сплатив судовий збір в сумі 1211,20 грн згідно з квитанцією № 6663-1105-4555-8175 від 16.05.2024, за подання апеляційної скарги 1453,44 грн (квитанція № 4744-2672-3696-1106 від 26.11.2024, відповідно сума судового збору 1 332,32 грн підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 139, 308, 309, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 420/15130/24 - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Савченко Світлани Володимирівни про відкриття виконавчого провадження №74905763 від 02.05.2024 з примусового виконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси у справі №521/8926/23 від 29.08.2023 в частині стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 5 360, 61 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 41405348) судові витрати на сплату судового збору в сумі 1 332 (одна тисяча триста тридцять дві) грн 32 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді О.О. Димерлій Г.В. Семенюк
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.02.2025 |
Оприлюднено | 07.02.2025 |
Номер документу | 124947810 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Шляхтицький О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні