Постанова від 28.01.2025 по справі 320/38428/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/38428/23 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Єгорової Н.М.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІНЕС Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.05.2023 №0036636/0706;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.05.2023 №0036637/0706.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що згідно з наказом від 27.02.2023 Nє 828-п, виданих Головним управлінням ДПС у м. Києві Литвином Євгенієм та Коханчук Катериною - головними державними інспекторами відділу перевірок у сфері державного управління та оборони управління податкового аудиту інших галузей економіки Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс України), проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІНЕС УКРАЇНА" з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за січень 2023 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за вересень, жовтень, листопад та грудень 2022 року.

Копію наказу Головного управління ДІС у м. Києві від 27.02.2023 №828-п та повідомлення про проведення перевірки від 28.02.2023 №10/26-15-07-06-01-18 направлено 28.02.2023 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення (номер поштового відправлення 0315127377368).

Відповідно до поштового повідомлення про вручення та до офіційного сайту Укрпошта поштове відправлення №0315127377368, на дату реєстрації акта перевірки повернулось до Головного управління ДПС у м. Києві з відміткою про невручення від 31.03.2023.

До АТ «УКРПОШТА» направлено рекомендований лист з повідомленням про вручення від 30.03.2023 Nє23493/6/26-15-07-06-01-09 (номер відправлення: 0215208714062) про надання інформації щодо вручення рекомендованого листа (номер відправлення 0315127377368) на податкову адресу ТОВ "ДЖІНЕС УКРАЇНА", яким до підприємства направлено наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 27.02.2023 Nє 828-п та повідомлення про проведення перевірки від 28.02.2023 №10/26-15-07-06-01-18. Станом на 12.04.2023 відповіді не було отримано.

Контролюючим органом направлено до ТОВ "ДЖІНЕС УКРАЇНА" запит на отримання пояснень та документів. Проте, контролюючий орган в Акті перевірки зазначив, що ТОВ "ДЖІНЕС УКРАЇНА" не надано до перевірки первинних, бухгалтерських та інших документів щодо підтвердження від`ємного значення з ПІДВ (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, рядок 21 декларації з ПДВ) на загальну суму 1910 488 грн., в тому числі за січень 2023 року на суму 1910488 грн.

У зв`язку з чим податковим органом зроблений висновок, що, ТОВ "ДЖІНЕС УКРАЇНА" порушено п. 44.1, п. 44.6 ст.44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, н. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК), п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) на загальну суму 1 910 488 грн., в т.ч. за січень 2023 року на суму 1 910 488 гривень.

За результатом перевірки прийнято Акт від 12.04.2023 №26403/Ж5/26-15-07-06-01-19/39252793 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "ДЖІНЕС УКРАЇНА" з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за січень 2023 року» (далі - Акт перевірки).

У подальшому, контролюючим органом складено акт неможливості вручення ТОВ «ДЖІНЕС УКРАЇНА» акту перевірки, в результаті чого Акт перевірки направлено 12.04.2023 на податкову адресу підприємства (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 172) рекомендованим листом з повідомленням про вручення, поштове відправлення №0315124100454.

Вказаний рекомендований лист повернуто на адресу Головного управління ДПС у м. Києві з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

На підставі Акту перевірки, контролюючим органом 25.05.2023 винесено податкові повідомлення-рішення:

- форма «Р» №0036637/0706 від 25.05.2023, на суму 492 244 грн, у якому зазначено про порушення п. 44.1, п. 44.6, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 492 244 грн. 00 коп., а саме: за податковим зобов`язанням на суму 393 795 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 98 449 грн.

- форма «В4» №0036636/0706 від 25.05.2023, на суму 1910488 грн., у якому зазначено про порушення п. 44.1, п. 44.6, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1 910 488 грн по декларації: номер реєстрації в контролюючому органі 9027573520, дата реєстрації в контролюючому органі 17.02.2023, за звітний (податковий) період, за який подано декларацію: січень 2023 року.

Вказані повідомлення рішення направлено на податкову адресу підприємства (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 172) рекомендованим листом з повідомленням про вручення, поштове відправлення підприємства рекомендованим листом з повідомленням про вручення, поштове відправлення №0315127675784.

Вказаний рекомендований лист №0315127675784 повернуто 30.06.2023 на адресу Головного управління ДПС у м. Києві з відміткою «за закінченням строку зберігання».

Після того, як ТОВ «ДЖІНЕС УКРАЇНА» дізналася про вказані обставини, останніми було направлено заперечення від 21.09.2023 №21/09 до акту від 12.04.2023 №26403/Ж5/26-15-07-06-01-19/39252793 та надано докази на підтвердження обставин, які зазначено в Акті перевірки.

Разом з тим, листом контролюючого органу від 27.09.2023 №31952/І/26-15-07-06-01-09 повідомлено, що заперечення ТОВ «ДЖІНЕС УКРАЇНА» до Акту перевірки залишено без розгляду.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що винесені Головним управління ДПС у м. Києві податкові повідомлення-рішення від 25.05.2023 №0036636/0706 та від 25.05.2023 №0036637/0706 є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності врегульований статтею 44 ПК.

Так, пунктом 44.1 вказаної статті визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії), (пункт 44.3 статті 44).

Відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9).

Відповідно до положень пункту 1.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в регістрах бухгалтерського обліку провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

З огляду на вказані норми права підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності не підтверджених відповідними первинними документами.

Таким чином, на підтвердження правомірності формування даних податкового обліку Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які і є підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 85.2 статті 85 ПК платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Отже платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Відповідно до вимог пункту 44.6 статті 44 ПК у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно з пунктом 86.7 статті 86 ПК у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Таким чином, у разі якщо до закінчення перевірки або протягом десяти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Отже, ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності.

Аналогічне правозастосування викладено у постановах Верховного Суду від 24.10.2024 у справі № 160/4504/23, від 31.07.2024 у справі № 380/5630/23, від 06.07.2019 у справі №160/8441/18, від 28.10.2021 у справі №802/880/18-а, від 06.09.2022 у справі №640/772/21, від 14.12.2022 у справі № 640/637/19, від 07.02.2023 у справі №640/9880/19, від 03.10.2023 у справі №420/534/20.

Приписи статті 44 ПК визначають обов`язок платника податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та податкових зобов`язань, а також визначають наслідки недотримання вимог щодо наявності та надання до контролюючого органу під час перевірки первинних документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Хоча вказані норми є матеріально - правовими, однак для застосування стандартів доказування при розгляді адміністративних спорів, які виникають за наслідками проведених перевірок, такі фактично впливають на визначення властивостей доказів, а саме які докази можуть вважатись допустимими.

Відтак передумовою застосування приписів процесуального закону щодо доказування в адміністративних справах по розгляду податкових спорів необхідною умовою, якщо на цьому наполягають сторони, є перевірка на дотримання норм матеріального закону, якою є, зокрема, стаття 44 ПК, від чого залежатиме оцінка доказів на їх допустимість для доведення фактів, що є предметом доказування.

Зважаючи на правові позиції Верховного Суду щодо застосування вимог статті 44 ПК (що має передувати дослідженню податкового правопорушення), у спірних правовідносинах належить встановити на підставі належних, допустимих, достатніх і достовірних доказів факт дотримання податковим органом процедури проведення перевірки (належне направлення поштової кореспонденції на адресу позивача, посилаючись на конкретні докази у справі).

На такому правозастосуванні наголосив Верховний Суд у постанові від 21.01.2025 у справі №140/6001/24.

Суд звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 08.092021 у справі № 816/228/17 колегія суддів Великої Палати Верховного Суду вказала, що із наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Отже, істотною обставиною при вирішенні питання своєчасного повідомлення платника податків про проведення відносно нього перевірки є встановлення дати, з якої наказ про проведення перевірки вважається врученим у відповідності до вказаних вимог податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 42.1, 42.2, 42.5 статті 42 ПК податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Таким чином, податковим законодавством передбачено два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків (без використання електронного кабінету): надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення (що і було зроблено відповідачем у спірному випадку) або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Водночас, у разі надіслання документів поштою, крім отримання платником цієї кореспонденції на пошті, вони також вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що суди в обов`язковому порядку повинні встановлювати причини невручення документів платнику податків та наявності/відсутності підстав вважати направлену кореспонденцію врученою відповідно до вимог статті 42 ПК, а відтак, і наявністю підстав вважати платника податків обізнаним про призначення перевірки до її початку.

У постановах від 06.08.2019 у справі № 520/8681/18, від 11.06.2020 у справі № 823/1606/17, від 12.08.2021 у справі № 640/3605/19 Верховний Суд сформував висновки про те, що наказ вважається надісланим контролюючим органом в порядку, встановленому законом, у разі повернення за закінченням терміну зберігання поштою наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки, направленого на податкову адресу платника податків рекомендованим поштовим відправленням.

Зазначене узгоджується з правовими висновками викладеними у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 640/9016/20, від 26.09.2024 у справі № 600/6022/23-а.

При цьому, у постанові від 09.01.2024 у справі № 140/515/23 Верховний Суд вказав, що контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов`язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.

Як вбачається з матеріалів справи, копію наказу Головного управління ДІС у м. Києві від 27.02.2023 №828-п та повідомлення про проведення перевірки від 28.02.2023 №10/26-15-07-06-01-18 направлено 28.02.2023 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення (номер поштового відправлення 0315127377368). Відповідно до поштового повідомлення про вручення та до офіційного сайту Укрпошта поштове відправлення №0315127377368, на дату реєстрації акта перевірки повернулось до Головного управління ДПС у м. Києві з відміткою про невручення від 31.03.2023 (т. 2 а.с. 109).

Контролюючим органом 17.03.2023 направлено до ТОВ "ДЖІНЕС УКРАЇНА" запит на отримання пояснень та документів від 17.03.2023 № 10652/І/26-15-07-06-01-09 рекомендованим листом з повідомленням про вручення (номер поштового відправлення 0315127377384). Відповідно до поштового повідомлення про вручення та до офіційного сайту Укрпошта вказаний рекомендований лист повернуто на адресу Головного управління ДПС у м. Києві з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (т. 2 а.с. 112).

Акт перевірки направлено 12.04.2023 на податкову адресу підприємства (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 172) рекомендованим листом з повідомленням про вручення, поштове відправлення №0315124100454. 12.05.2023 вказаний рекомендований лист повернуто на адресу Головного управління ДПС у м. Києві з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, як наказ про проведення перевірки, запит про надання документів та акт перевірки направлялись позивачу у встановленому порядку, проте вся кореспонденція була повернута контролюючому органу із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

За таких обставин, зважаючи на дотримання контролюючим органом порядку направлення документів (наказу, повідомлень, запиту), то позивач є таким, що належним чином повідомлений про проведення перевірки та про свій обов`язок з надання відповідачу документів.

Протягом встановлених строків позивач не надав контролюючому органу первинних чи інших документів, що підтверджують спірні показники податкової звітності. Позивач також не надав жодних пояснень чи доказів щодо поважних причин для неотримання кореспонденції або ненадання документів для перевірки.

У зв`язку із викладеним, суд першої інстанції помилково прийняв та надав оцінку первинним та іншим документам податкової та бухгалтерської звітності, які були долучені позивачем до позовної заяви, оскільки в силу наведених вище вимог статті 44 ПК вважається, що такі документи були відсутні у позивача на час складення звітності.

За даних обставин, оскільки судова колегія не встановила порушень з боку відповідача під час повідомлення позивача та проведення спірної перевірки, то оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 34, 243, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити.

Скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 та ухвалити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІНЕС Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Н.М. Єгорова

Повний текст постанови складений 03.02.2025.