Ухвала

від 05.02.2025 по справі 120/14963/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Справа № 120/14963/24

05 лютого 2025 року м. Вінниця

Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Біла Л.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року позов повернуто заявнику.

Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 січня 2025 року залишив її без руху та запропонував скаржнику в строк протягом п`яти днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху виконати вимоги ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.

30 січня 2025 до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій останній заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, розглянувши яке, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 09 вересня 2019 (справа №215/5482/17), є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість якого пов`язується з майновим станом особи.

Також, Верховний Суд вказав, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 р. у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).

В даному ж випадку, заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем не додано доказів, відповідно до яких суд може розглянути клопотання про звільнення від сплати судового збору, ураховуючи розмір річного доходу за попередній календарний рік.

Долучена до матеріалів апеляційної скарги копія відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків не дає можливості встановити розмір річного доходу апелянта за минулий рік, оскільки інформація наявна в ній стосується періоду з першого кварталу 2023 року по 1 квартал 2024 року.

При цьому, суд враховує, що неспроможність апелянта сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги потребує доведеності станом на момент звернення до суду апеляційної інстанції, а саме січень 2025 року.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на вказані обставини вважаю за необхідне продовжити скаржнику строк усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.121, 298 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Біла Л.М.