Постанова

від 05.02.2025 по справі 207/3019/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1243/25 Справа № 207/3019/17 Суддя у 1-й інстанції - Скиба С. А. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Максюти Ж.І., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря судового засідання Паромової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 жовтня 2024 року в цивільній справі номер 207/3019/17 за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС»,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», обґрунтовуючи її тим, що рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 червня 2018 року позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 33913,41 грн та судового збору у розмірі 1600,00 грн було задоволено. На підставі цього рішення суду 31 липня 2018 року було видано виконавчий лист, строк пред`явлення до виконання якого сплив 13 липня 2021 року. ПАТ «Альфа-Банк» своїм правом на пред`явлення виконавчого документа до виконання до органів, які здійснюють примусове виконання рішень протягом зазначеного строку не скористалося, виконавче провадження не відкривалося, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не переривався та не поновлювався.

Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 вересня 2023 року у задоволенні заяви ТОВ «Дебт Форс» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником у цивільній справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №630002896 було відмовлено.

19 грудня 2023 року представник ТОВ «Дебт Форс» знову звернувся до суду з заявою про заміну сторони шляхом заміни стягувача його правонаступником.

Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 січня 2024 року у задоволенні заяви ТОВ «Дебт Форс» про заміну вибулої сторони стягувача у виконавчому проваджені з ТОВ «Вердикт Капітал» його правонаступником ТОВ «Дебт Форс» у цивільній справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №630002896 було відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2024 року ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 січня 2024 року скасовано; заяву ТОВ «Дебт Форс» про заміну стягувача його правонаступником задоволено. Питання про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа №207/3019/17 від 31 липня 2018 року до виконання, який сплив 13 липня 2021 року, під час ухвалення Дніпровським апеляційним судом постанови від 12 березня

2024 року не розглядалося та не вирішувалося.

01 квітня 2024 року через мобільний застосунок «ДІЯ» скаржнику стало відомо, що, не зважаючи на сплив 13 липня 2021 року строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, 27 березня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74565033 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дебт Форс» заборгованості у сумі 33913,41 грн.

Скаржник вважає, що постанова приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. про відкриття 27 березня 2024 року виконавчого провадження №74565033 є неправомірною та підлягає скасуванню, оскільки укладення договору факторингу №2 від 21 грудня 2020 року, договору факторингу №21-12/20 від 21 грудня 2020 року, договору №09-03/23 про відступлення права вимоги від 29 травня 2023 року не є підставами переривання строків пред`явлення виконавчого документу на виконання. Також, пред`явлення виконавчого листа до виконання ТОВ «Вердикт Капітал» у березні 2023 року та ТОВ «Дебт Форс» у жовтні 2023 року не є підставами переривання строків пред`явлення виконавчого листа до виконання, бо такі дії вчинялися після спливу 13 липня 2021 року строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, який не переривався та не поновлювався.

Скаржник просив суд визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. при винесенні постанови про відкриття 27 березня 2024 року виконавчого провадження №74565033; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №7465033, яку винесено 27 березня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О.

Ухвалою Баглійського районного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2024 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», відмовлено.

Із вказаним рішенням не погодився скаржник ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв Мокрий О.М., подав апеляційну скаргу, просив апеляційний суд скасувати ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 03 жовтня 2024 року у цивільній справі №207/3019/17 та ухвалити нове судове рішення, яким скаргу задовольнити.

Доводами апеляційної скарги наведено, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є незаконною і необґрунтованою.

Строк пред`явлення виконавчого листа від 31 липня 2018 року у цивільній справі №207/3019/17 до виконання сплив 13 липня 2021 року.

Укладення договору факторингу №2 від «21» грудня 2020 року, договору факторингу №21-12/20 від 21 грудня 2020 року, договору №09-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 09 березня 2023 року та договору №29-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 29 травня 2023 року не є підставами переривання строків пред`явлення виконавчого документа на виконання рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 червня 2018 року у цивільній справі №207/3019/17, які передбачено частиною 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Також, пред`явлення зазначеного виконавчого листа до виконання ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» в березні 2023 року та ТОВ «ДЕБТ ФОРС» в жовтні 2023 року відповідно до частини 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» також не є підставами переривання строків пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки такі дії вчинялися після спливу 13 липня 2021 року строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, який не переривався та не поновлювався.

Під час звернення до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. стягувачем ТОВ «ДЕБТ ФОРС» не було надано жодних судових рішень, які б свідчили про поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська ПАТ «АЛЬФА-БАНК» 31 липня 2018 року, строк пред`явлення до виконання якого сплив 13 липня 2021 року.

Отже, постанову про відкриття виконавчого провадження №74565033 від 27 березня 2024 року винесено приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. з грубими порушеннями зазначених вище норм Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим вона є неправомірною та підлягає скасуванню.

Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 159, 160, 163).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю нез`явившихся осіб.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтями 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 червня 2018 року позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 33913,41 грн та судового збору у розмірі 1600,00 грн задоволено.

На підставі рішення суду видано виконавчий лист №207/3019/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа Банк» заборгованості у розмірі 33913,41 грн (а.с. 7 8).

Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 лютого 2022 року замінено сторону стягувача по справі №207/3019/17 за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №630002896, з АТ «Альфа-Банк» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал».

Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 січня 2024 року у задоволенні заяви ТОВ «Дебт Форс» про заміну вибулої сторони стягувача у виконавчому проваджені з ТОВ «Вердикт Капітал» на його правонаступника - ТОВ «Дебт Форс» у цивільній справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №630002896 відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2024 року ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 січня 2024 року скасовано; заяву ТОВ «Дебт Форс» про заміну стягувача його правонаступником задоволено; замінено вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому листі №207/3019/17 за позовом ПАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого виступає ТОВ «Вердикт Капітал», боржник ОСОБА_1 .

Постановою Верховного Суду від 22 січня 2025 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2024 року залишено без змін.

Відповідно до інформації з АСВП виконавче провадження №59570231 відкрито 17.07.2019 року, боржник - ОСОБА_1 , стягувач - ТОВ «Вердикт Капітал», стан ВП - завершено (а.с. 35).

З постанови від 02 березня 2023 року державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гези А.С. вбачається, що виконавчий документ повернуто стягувачу у виконавчому провадженні №59570231 щодо примусового виконання виконавчого листа №207/3019/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості у сумі 35513,41 грн (а.с. 32).

16 жовтня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. виконавчий лист було повторно повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 45).

27 березня 2024 року згідно з заявою ТОВ «Дебт Форс» про відкриття виконавчого провадження від 18 березня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74565033 з примусового виконання виконавчого листа №207/3019/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості у розмірі 33913,41 грн, судового збору у розмірі 1600,00 грн (а.с. 9-10, 44).

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з її необґрунтованості.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він є правильним та таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам закону.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Положеннями ст. 13 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 18 Закону «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з положеннями ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

У постанові від 22 вересня 2021 року у справі №240/10258/19 провадження №К/9901/20374/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що суть переривання строку полягає у тому, що при настанні зазначених обставин (юридичних фактів) перебіг строку починається спочатку, а час, який минув до перерви, до нового строку не зараховується. Про це було безпосередньо зазначено у частині другій статті 23 Закону №606-XIV, яка є попередньою редакцією Закону №1404-VIII, тоді як в чинній редакції Закону питання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання урегульовано статтею 12, але в ній ця норма відсутня. Норми щодо переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебувають у системному зв`язку із застосуванням норм, що регулюють завершення виконавчого провадження шляхом повернення виконавчого документа стягувачу. Отже, з аналізу частини четвертої та п`ятої статті 12 Закону №1404-VIII вбачається, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Таким чином, повернення виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача права на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого статтею 12 Закону №1404-VIII. Така позиція узгоджується з подібними правовими висновками, висловленими у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 29 жовтня 2020 року у справі №916/922/16 та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі №303/2642/20.

Судом встановлено, що рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 червня 2018 року позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 33913,41 грн та судового збору у розмірі 1600,00 грн задоволено.

На підставі рішення суду видано виконавчий лист №207/3019/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа Банк» заборгованості у розмірі 33913,41 грн.

Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 лютого 2022 року замінено сторону стягувача по справі №207/3019/17 за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №630002896, з АТ «Альфа-Банк» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал».

Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 січня 2024 року у задоволенні заяви ТОВ «Дебт Форс» про заміну вибулої сторони стягувача у виконавчому проваджені з ТОВ «Вердикт Капітал» на його правонаступника - ТОВ «Дебт Форс» у цивільній справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №630002896 відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2024 року ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 січня 2024 року скасовано; заяву ТОВ «Дебт Форс» про заміну стягувача його правонаступником задоволено; замінено вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому листі №207/3019/17 за позовом ПАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого виступає ТОВ «Вердикт Капітал», боржник ОСОБА_1 .

Постановою Верховного Суду від 22 січня 2025 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2024 року залишено без змін.

Відповідно до інформації з АСВП виконавче провадження №59570231 відкрито 17.07.2019 року, боржник - ОСОБА_1 , стягувач - ТОВ «Вердикт Капітал».

З постанови від 02 березня 2023 року державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гези А.С. вбачається, що виконавчий документ повернуто стягувачу у виконавчому провадженні №59570231 щодо примусового виконання виконавчого листа №207/3019/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості у сумі 35513,41 грн.

Зазначену вище постанову разом з оригіналом виконавчого листа було направлено ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», та копію направлено ОСОБА_1 для відома.

16 жовтня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. виконавчий лист було повторно повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження».

27 березня 2024 року згідно з заявою ТОВ «Дебт Форс» про відкриття виконавчого провадження від 18 березня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74565033 з примусового виконання виконавчого листа №207/3019/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості у розмірі 33913,41 грн, судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Таким чином, стягувачу виконавчий документ повертався 02 березня 2023 року та 16 жовтня 2023 року, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про переривання строків пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Доводи апеляційної скарги про непред`явлення стягувачем виконавчого документу до виконання, сплив строку пред`явлення до виконання виконавчого листа та відсутність підстав для переривання строку для пред`явлення до виконання виконавчого документу апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №207/3019/17 було відкрито 17.07.2019 року в межах строку для пред`явлення до виконання виконавчого документу (ВП №59570231).

З огляду на наведене, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 жовтня 2024 року в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», оскільки приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О.О., приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження №№74565033 діяла у межах своїх

повноважень відповідно до вимог статті 12 Закону №1404-VIII.

Інші, наведені в апеляційній скарзі доводи, були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи в апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки учасників справи, обставини справи, перевірив їх доводи і заперечення, дав їм належну правову оцінку та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону.

Підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишитибез задоволення,ухвалу Баглійськогорайонного судум.Дніпродзержинська Дніпропетровськоїобласті від03жовтня 2024року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: