Рішення

від 29.01.2025 по справі 143/442/23

ПОГРЕБИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 143/442/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2025 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Сича С.М.,

з участю секретаря Левченко М.О.,

прокурора Огірчук О.Ю.,

представника позивача Дзюби О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Погребище Вінницького району Вінницької області цивільну справу за позовом керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області, поданого в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення,-

встановив:

У квітні 2023 року керівник Немирівської окружної прокуратури Вінницької області звернувся в суд з позовом в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області в особі Комунального підприємства «Погребищенська центральна лікарня» Погребищенської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, в сумі 3489 грн. 12 коп.

Позов мотивовано тим, що ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 12.07.2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та його звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв`язку із примиренням винного із потерпілим.

Судовим рішенням встановлено, що 04.05.2022 року з вини відповідача сталася дорожньо - транспортна пригода, унаслідок якої потерпілій ОСОБА_2 було заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Згідно довідки Комунального підприємства «Погребищенська центральна лікарня» Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області від 18.11.2022 року потерпіла ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні з 04.05.2022 року по 13.05.2024 року (загальна кількість ліжко - днів - 9). Середня вартість 1 ліжко - дня становить 387 грн. 68 коп., загальна вартість лікування становить 3489 грн. 12 коп. (Т.1, а. с. 23).

Враховуючи те, що лікування потерпілої ОСОБА_2 проводилось КП «Погребищенська центральна лікарня» за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, то стягнення за лікування потерпілої необхідно проводити на користь Національної служби здоров`я України та вказаного закладу охорони здоров`я.

У відповідності до ст. 1206 ЦК України відповідач зобов`язаний відшкодувати витрати, понесені на стаціонарне лікування потерпілої, однак на дату звернення до суду з цим позовом понесені витрати не відшкодовано.

Посилаючись на наведені обставини та положення ст. 131 - 1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 1166, 1206 ЦК України, просить:

- стягнути із ОСОБА_1 на користь Національної служби здоров`я України грошові кошти в сумі 3054 грн. 89 коп., які перерахувати в дохід державного бюджету;

- стягнути із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Погребищенська центральна лікарня» Погребищенської міської ради грошові кошти в сумі 434 грн. 23 коп., які перерахувати на розрахунковий рахунок цього підприємства.

Ухвалою судді від 02.05.2023 року прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (Т.1, а. с. 98 - 99).

10.11.2023 року від представника відповідача - адвоката Самородової О.П. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить позовну заяву залишити без розгляду (Т.1, а. с.176- 182).

Ухвалою суду від 19.09.2024 року відзив на позовну заяву від 09.11.2023 року залишено без розгляду. Позовну заяву керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області в частині її подання в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Погребищенська центральна лікарня» Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, залишено без розгляду (Т.2, а.с.72-79).

В судовому засіданні прокурор Огірчук О.Ю. позовну заяву підтримала та просила її задовільнити.

Представник Погребищенської міської ради Дзюба О.О. підтримав думку прокурора.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник, будучи належним чином повідомленими про дату та час її розгляду, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Разом із цим, від представника Національної служби здоров`я України С.Карачуна надійшла заява, в якій він просить розгляд справи здійснити за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити (Т.1, а.с.199).

Щодо неявки в судове засідання відповідача та його представника, то суд зауважує, що хоча відзив на позовну заяву і був залишений без розгляду, однак сам факт його подання до суду в силу положень п.3 ч.1 ст.280 ЦПК України унеможливлює проведення заочного розгляду справи.

Заслухавши учасників справи та дослідивши її матеріали, суд встановив наступне.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII (надалі - Закон №1697-VII ) здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч.4 ст.23 Закону №1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Частинами 1, 2 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до частин 3, 4, 5 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.16) і № 922/1830/19 (підпункт 7.1)).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.17) і № 922/1830/19 (підпункт 7.2)). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.18) і № 922/1830/19 (підпункт 7.3)).

У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

У пункті 9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 виснувано, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Разом з цим слід враховувати, що у контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі № 1697-VII інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави (див. пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21) .

Позов у цій справі прокурор подав в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення з посиланням на її бездіяльність щодо захисту інтересів держави, спрямованих на відшкодування витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пункті 69 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, підпункті 8.19 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 та пункті 40 постанови від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Розглядаючи питання щодо наявності у прокурора достатніх підстав для представництва інтересів держави в особі Національної служби здоров`я України, суд ураховує наступне.

В силу частин першої, третьої ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Пунктом 4 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою КМУ від 16.07.1993 року №545, визначено, що стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Відповідно до статті 18 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» фінансове забезпечення охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом.

Рівень фінансового забезпечення охорони здоров`я розраховується на підставі науково обґрунтованих нормативів.

Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров`я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної та реабілітаційної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері.

Фінансове забезпечення державних та комунальних закладів охорони здоров`я - бюджетних установ здійснюється відповідно до бюджетного законодавства.

Медична допомога надається безоплатно за рахунок бюджетних коштів у закладах охорони здоров`я та фізичними особами - підприємцями, які зареєстровані та одержали в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, з якими головними розпорядниками бюджетних коштів укладені договори про медичне обслуговування населення.

Договори про медичне обслуговування укладаються у межах бюджетних коштів, передбачених на охорону здоров`я, на підставі вартості та обсягу послуг з медичного обслуговування, замовником яких є держава або органи місцевого самоврядування. Вартість послуги з медичного обслуговування розраховується з урахуванням структури витрат, необхідних для надання такої послуги відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я. Методика розрахунку вартості послуги з медичного обслуговування, замовником якої є держава, затверджується Кабінетом Міністрів України.

До видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на програму державних гарантій медичного обслуговування населення (підпункт «ж» пункт 8 частини першої статті 87 БК України).

Частиною третьою статті 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» № 2168-VIII (надалі - Закон №2168-VIII) передбачено, що відповідно до цього Закону держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

Згідно із пунктом 7 статті 1 Закону № 2168-VIII Уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

Основними функціями Уповноваженого органу є, серед іншого, здійснення заходів, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій, у тому числі заходів з перевірки дотримання надавачами медичних послуг умов договорів про медичне обслуговування населення та про реімбурсацію, шляхом здійснення моніторингу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (пункт 4 частини першої статті 7 Закону № 2168-VIII).

Згідно із частиною першою статті 12 Закону № 2168-VIII контроль за дотриманням законодавства про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення здійснюють центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції відповідно до закону.

За пунктом 1 Положення про Національну службу здоров`я України, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2017 № 1101 (далі - Положення №1101), Національна служба здоров`я України (НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров`я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

Підпунктом 5 пункту 4 Положення № 1101 регламентовано, що НСЗУ відповідно до покладених на неї завдань здійснює заходи, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій.

НСЗУ з метою організації своєї діяльності забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів (підпункт 3 пункту 5 Положення № 1101).

В підпункті 14 пункту 5 Положення № 1101 обумовлено, що НСЗУ забезпечує в установленому порядку самопредставництво НСЗУ в судах та інших органах через осіб, уповноважених діяти від її імені, у тому числі через посадових осіб юридичної служби НСЗУ, а також забезпечує представництво інтересів НСЗУ в судах України та інших органах через представників.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Системний аналіз наведених положень чинного законодавства у сув`язі із приписами ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що Національна служба здоров`я України є центральним органом виконавчої влади (суб`єктом владних повноважень), на яку покладено завдання забезпечення ефективного і цільового використання бюджетних коштів, спрямованих на виконання програми державних гарантій медичного обслуговування населення, вона наділена повноваженнями представляти інтереси держави у справах про відшкодування коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину, а відтак є належним позивачем в даній справі, що, в свою чергу, породжує існування у прокурора процесуального права на пред`явлення позову в інтересах держави в її особі.

Згідно із листом Національної служби здоров`я України, адресованим Немирівській оружній прокуратурі, НСЗУ не заперечує щодо звернення до суду в інтересах держави прокуратурою стосовно відшкодування витрат на лікування потерпілих від кримінальних правопорушень та готова до співпраці в межах повноважень, у зв`язку з тим, що НСЗУ не наділена повноваженнями представляти інтереси держави у справах про відшкодування коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину (Т.1, а.с.54-57).

Керівник Немирівської окружної прокуратури Вінницької області Ростислав Петраш надіслав 18.04.2023 року Національній службі здоров`я України повідомлення про намір звернутися до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину у розмірі 3489 грн. 12 коп. (Т.1, а.с.92,93).

Таким чином, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру», частини четвертої статті 56 ЦПК України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому полягає порушення інтересів держави, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Національна служби здоров`я України.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вимогами ст.ст. 13, 81 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріалами справи встановлено, що ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 12.07.2022 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв`язку із примиренням винного із потерпілим. Судовим рішенням встановлено, що 12.07.2022 року з вини відповідача сталася дорожньо - транспортна пригода, унаслідок якої потерпілій ОСОБА_2 було заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження (Т.1, а.с.5,6).

Згідно довідки Комунального підприємства «Погребищенська центральна лікарня» Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області №02-21207 від 18.11.2022 року потерпіла ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні з 04.05.2022 року по 13.05.2022 року (загальна кількість ліжко - днів - 9). Середня вартість 1 ліжко - дня становить 387 грн. 68 коп., загальна вартість лікування становить 3489 грн. 12 коп. (Т.1, а.с.23).

Відповідно до листа КП «Погребищенська центральна лікарня» №02-815 від 17.04.2023 року загальна вартість лікування ОСОБА_2 становить 3489 грн. 12 коп, з них 434 грн. 23 коп. становлять витрати на комунальні послуги (Т.1, а.с. 51). Фінансування в сумі 3054 грн. 89 коп. здійснювалося за програмою медичних гарантій коштами НСЗУ відповідно до договору №0085-Е122-Р000 (Т.1, а.с. 58-72).

Отже, між діями ОСОБА_3 та перебуванням потерпілої ОСОБА_2 на лікуванні наявний прямий причинний зв`язок.

Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи наявність причинно - наслідкового зв`язку між діями відповідача та наслідками травмування потерпілої від кримінального правопорушення, суд вважає, що обов`язок з відшкодування витрат на лікування останньої, фінансування яких здійснювалося за рахунок коштів НСЗУ в сумі 3054 грн. 89 коп., необхідно покласти на відповідача, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги, пред`явленої в інтересах держави в особі Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, про стягнення із ОСОБА_3 у відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, грошових коштів в сумі 434 грн. 23 коп., то суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки зазначені кошти прокурор всупереч положенням ч.3 ст.1206 ЦК України просить стягнути безпосередньо на користь Комунального підприємства «Погребищенська центральна лікарня» Погребищенської міської ради, а не зарахувати до місцевого бюджету Погребищенської територіальної громади.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 2349 грн. 84 коп.

Керуючись ст. ст. 2-7, 10, 133, 141, 258, 259, 263, 268, 279 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну вимогу керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області, пред`явлену в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Національної служби здоров`я України у відшкодування витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, 3054 (три тисячі п`ятдесят чотири) грн. 89 коп., які перерахувати в дохід державного бюджету на розрахунковий рахунок: UA988999980313090115000002892, код ЄДРПОУ 37979858, отримувач ГУК у Вінницькій області/м. Погребище / 24060300, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).

У задоволенні позовної вимоги керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області, пред`явленої в інтересах держави в особі Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 2349 (дві тисячі триста сорок дев`ять ) грн. 84 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Немирівська окружна прокуратура Вінницької області, код ЄДРПОУ 02909909, вул. Шевченка, 23, м. Немирів, Вінницький район, Вінницька область, 22800.

Позивачі:

Національна служба здоров`я України, код ЄДРПОУ 42032422, вул. Степана Бандери, 19, м. Київ, 04073.

Погребищенська міська рада, код ЄДРПОУ 03772654, вул. Б. Хмельницького, 110, м. Погребище Вінницький район Вінницька область, 22200.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення буде складено протягом п`яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст рішення складено 04.02.2025 року

Суддя