Ухвала

від 05.02.2025 по справі 619/9152/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/9152/24

провадження № 2/619/235/25

Ухвала

05 лютого 2025 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні питання щодо виправлення описки у судовому рішенні.

Суть питання, що вирішується ухвалою.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 04.02.2025 по справі № 619/9152/24 визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0700 га з кадастровим номером6322082001:00:000:2323 за адресою: АДРЕСА_1 , яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до вимог ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Як роз`яснено в п. 19 Постанови № 14 Пленуму ВСУ від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 521/1074/17 від 21.07.2020 року.

За матеріалами справи встановлено, що по батькові позивачки « ОСОБА_3 », тоді як у резолютивній частині рішення у другому азбаці зазначено « ОСОБА_4 », у зв`язку з чим необхідно виправити зазначену описку.

Керуючись ст. 258-260, 269 ЦПК України, суд

постановив:

Вирішити питання про виправлення описки в ухвалі суду без повідомлення учасників справи.

Виправити описку у другому абзаці резолютивної частини рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 04.02.2025 по справі № 619/9152/24 та вважати правильним по батькові позивачки ОСОБА_3 , замість ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. М. Нечипоренко