Ухвала

від 05.02.2025 по справі 715/2102/22

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

05 лютого 2025 року м. Чернівці

Справа № 715/2102/22

Провадження 22-ц/822/197/25

Чернівецький апеляційнийсуд ускладі суддісудової палатиз розглядуцивільних справ Литвинюк І. М., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 11 грудня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, що заявляють самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про розподіл майна подружжя, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_4 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання права власності, та за позовом третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Тарашанської сільської ради та ОСОБА_4 про визнання права власності на частки нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

На дане рішення суду позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу та заявила клопотання про зменшення розміру судового збору.

Клопотання про зменшення розміру судового збору за подачу апеляційної скарги обґрунтовано тим, що вона перебуває у важкому матеріальному становищі, спір між нею та відповідачем триває вже декілька років та при розгляді даної справи нею понесені значні витрати на сплату витрат на правничу допомогу, на її утримані перебувають діти від першого шлюбу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які є інвалідами з дитинства, а тому просила зменшити розмір судового збору за подачу апеляційної скарги з 14157,90 грн до 7 079 грн, який нею вже сплачено.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 23 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,в інтересахякої діє ОСОБА_2 ,на рішенняГлибоцького районногосуду Чернівецькоїобласті від11грудня 2024року залишено без руху.

На виконання вимог ухвали Чернівецького апеляційного суду 23 січня 2025 року, апелянт надав довідку багатодітної сім`ї №1704 від 30 січня 2025 року.

У заяві зазначає, що станом на сьогоднішній день вона є єдиною особою, яка отримує доходи та утримує сім`ю, оскільки її чоловік ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є особою з третьою групою інвалідності, її сім`я має статус багатодітної сім`ї, діти від першого шлюбу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особами з інвалідністю з дитинства, і також перебувають на утриманні апелянта.

З урахуванням наведеного, її матеріальне становище не дозволяє повністю сплатити судовий збір, тому просить зменшити його розмір з 14 157,90 грн до 7 079 грн або відстрочити сплату судового збору у розмірі 7 079 грн до ухвалення судового рішення у справі.

Клопотання про зменшення розміру судового збору за подачу апеляційної скарги підлягає часткову задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено пільги щодо сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Крім того, згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони. Наявні в матеріалах справи документи не свідчить про наявність умов, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Водночас відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом цієї практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії», «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Враховуючи наведене, відповідач у справі може за певних обставин (дійсної неспроможності сплатити судовий збір, підтвердженої належними доказами) бути звільненим від сплати судового збору або його сплата може бути відстрочена чи розстрочена, розмір судового збору може бути зменшений судом. Тобто за вказаних обставин, з метою забезпечення права особи на судовий захист, стаття 8 Закону України «Про судовий збір» може бути застосована за аналогією закону (частина дев`ята статті 10 ЦПК України) до іншої сторони спору.

Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Підставою для звільненим від сплати судового збору або його сплата може бути відстрочена чи розстрочена, розмір судового збору може бути зменшений, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і у строки, покладається на особу, яка подає скаргу.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Враховуючи наведені ОСОБА_1 у клопотанні обставини, а також надану довідку багатодітної сім`ї №1704 від 30 січня 2025 року, наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, що підтверджує її майновий стан, а також те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд апеляційної інстанції вважає за можливе зменшити розмір судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення з 14 157,90 грн до 10 000 грн.

При подачі апеляційної скарги апелянтом сплачено судовий збір у розмірі 7 079 грн.

Отже, ОСОБА_1 слід сплатити різницю недоплаченого судового збору у розмірі 2 921 грн (10 000-7 079), за наступними реквізитами:

рахунок: UA258999980313161206080024405;

отримувач коштів Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/22030101,

код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095,

банк отримувача коштів Казначейство України (ЕАП),

код банку (МФО) 899998,

код класифікації доходів бюджету 22030101 призначення платежу судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду, назва суду Чернівецький апеляційний суд.

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на викладене, заявнику слід продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати різниці недоплаченого судового збору у розмірі 2 921 грн, з наданням відповідних доказів до Чернівецького апеляційного суду.

Керуючись частиною 2 статті 127, частинами 1, 2 статті 185, пунктом 1 частини 4 статті 356, частиною 2 статті 357 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Зменшити розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 11 грудня 2024 року, до 10 000 гривень.

Продовжити ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , строк для усунення недоліків, а саме сплати різниці недоплаченого судового збору у розмірі 2 921 грн, з наданням відповідних доказів, який не може перевищувати п`ять днів з дня отримання цієї ухвали.

Роз`яснити апелянту, що у випадку неусунення зазначених недоліків у зазначений строк апеляційна скарга може бути визнана неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Литвинюк