Вирок

від 03.02.2025 по справі 308/19120/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/19120/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2025 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченої - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

представника потерпілого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024078030000826 від 24.08.2024року, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Попасна Луганської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, непрацюючої, не заміжньої, яка має на утриманні 7 дітей, раніше не судимої,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з Ужгородської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024078030000826 від 24.08.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 190 КК України.

Судом встановлено, що за змістом обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном, шляхом обману, вчинене повторно (шахрайство).

Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім?ям з дітьми» встановлено, що громадяни України, в сім?ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах. передбачених цим Законом та іншими законами України.

В силу ст. 18-1 цього Закону право на допомогу на дітей одиноким матерям мають, в тому числі, одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (магір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, від якої вона має дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

Згідно до ст. 18-2 Закону, допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку.

Так, 06 квітня 2023 року, ОСОБА_4 у робочий час (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), з метою незаконного отримання державної соціальної допомоги одиноким матерям за рахунок бюджетних коштів, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті протиправне збагачення, шляхом обману працівників департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, знаходячись в приміщенні департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради за адресою м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, 24, подала працівникам вказаної установи заяву від 06 квітня 2023 року, «Про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг» №1352451, бланк якої затверджений наказом Міністерства соціальної політки України №441 від 21.04.2015, в яку нею умисно були зазначені завідомо неправдиві відомості про те, що вона з особою, від якої має дитину, не проживає, при цьому приховавши інформацію про те, що вона проживає, веде спільне господарство та виховує своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 з їх біологічним батьком ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , умисно відмітивши позицію «не проживаю» в табличній формі «З особою від якої маю дитину», а також в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги не вказала батька дитини, як такий що проживає спільно. Зазначена заява стала підставою для призначення та виплати їй допомоги як одинокій матері на вказану дитину.

Ha підставі вказаних документів ОСОБА_4 , шляхом отримання щомісячних виплат, заволоділа бюджетними коштами у виді державної соціальної допомоги одинокій матері на неповнолітню дитину в період з 01.04.2023 року по 30.09.2023 року на загальну суму 102 288 гривень.

Внаслідок вказаних шахрайських дій ОСОБА_4 спричинила державі, в особі департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, матеріальні збитки на загальну суму 102 288 гривень.

3 огляду на викладене, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство).

Так, 29 лютого 2024 року, ОСОБА_4 у робочий час (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), з метою незаконного отримання державної соціальної допомоги одиноким матерям за рахунок бюджетних коштів, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті протиправне збагачення, шляхом обману працівників департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, знаходячись в приміщенні департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради за адресою м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, 24 подала працівникам вказаної установи заяву від 04 квітня 2012 року "Про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг» №9019055, бланк якої затверджений наказом Міністерства соціальної політки України №3 від 09 січня 2023, в яку нею умисно були зазначені завідомо неправдиві відомості про те, що вона з особою, від якої має дитину, не проживає, при цьому приховавши інформацію про те, що вона проживає, веде спільне господарство та виховує своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 з їх біологічним батьком ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , умисно відмітивши позицію «не проживаю» в табличній формі «З особою від якої маю дитину», а також в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги не вказала батька дитини, як такий що проживає спільно. Зазначена заява стала підставою для призначення та виплати їй допомоги як одинокій матері на вказану дитину.

На підставі вказаних документів ОСОБА_4 , шляхом отримання щомісячних виплат, заволоділа бюджетними коштами у виді державної соціальної допомоги одинокій матері на неповнолітню дитину в період з 01.02.2024 року по 31.04.2024 року на загальну суму 43 603, 56 гривень.

Внаслідок вказаних шахрайських дій ОСОБА_4 спричинила державі, в особі департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, матеріальні збитки на загальну суму 43 603, 56 гривень.

3 огляду на викладене, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчинене повторно (шахрайство).

Так, 23 серпня 2024 року, ОСОБА_4 у робочий час (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), з метою незаконного отримання державної соціальної допомоги одиноким матерям за рахунок бюджетних коштів, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті протиправне збагачення, шляхом обману працівників департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради. знаходячись в приміщенні департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради за адресою м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, 24, подала працівникам вказаної установи заяву від 23 серпня 2024 року, «Про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг» №1000000000240040185568, затверджений наказом Міністерства соціальної політки України №3 від 08.01.2023, в яку нею умисно були зазначені завідомо неправдиві відомості про те, що вона з особою, від якої має дитину, не проживає, при цьому приховавши інформацію про те, що вона проживає, веде спільне господарство та виховує своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 з їх біологічним батьком ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , умисно відмітивши позицію «не проживаю» в табличній формі «З особою від якої маю дитину», а також в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги не вказала батька дитини, як такий що проживає спільно. Зазначена заява стала підставою для призначення та виплати їй допомоги як одинокій матері на вказану дитину.

На підставі вказаних документів ОСОБА_4 , шляхом отримання щомісячних виплат, заволоділа бюджетними коштами у виді державної соціальної допомоги одинокій матері на неповнолітню дитину в період з 01.08.2024 року по листопад 2024 року на загальну суму 17315, 28 гривень.

Внаслідок вказаних шахрайських дій ОСОБА_4 спричинила державі, в особі департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, матеріальні збитки на загальну суму 17315, 28 гривень.

3 огляду на викладене, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обгрунтованоь підозрюється кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчинене повторно (шахрайство).

При виконанні судом вимог ст.348 КПК України обвинувачена ОСОБА_4 зазначила, що їй зрозуміла суть обвинувачення, щиро розкаюється у вчиненому, та що вона визнає себе винною у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України та бажає давати показання. Обвинувачена зазначила, що з обставинами, викладеними в обвинувальному акті, повністю згідна, окрім того щиро розкаялася та просила суд суворо не карати.

У судовому засіданні прокурор просив провести розгляд справи у спрощеному порядку, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням характеризуючих даних про її особу.

Представник потерпілого - ОСОБА_6 не заперечувала щодо розгляду справи у спрощеному порядку.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала свою вину у вчиненні ним кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченої ОСОБА_4 та дослідженням матеріалів характеризуючи особу обвинуваченої.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Суд оцінює, що показання обвинуваченої в повній мірі узгоджуються та відповідають суті тих подій, які викладені в обвинувальному акті, тому об`єктивних сумнівів у доведеності її вини у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України, у суду не має.

Суд, обмежившись допитом обвинуваченої, її щирим визнанням вини у вчиненому, приходить до висновку, що дії останньої органом досудового розслідування за ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України кваліфіковано вірно, та вина ОСОБА_4 у інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, а саме, у заволодінні чужим майном, шляхом обману, вчинене повторно (шахрайство), є доведеною.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченій, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, особливості й обставини вчинення таких: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій, дані про особу винного.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення злочину, особу винної, її ставлення до вчиненого, наявність обставини, що пом`якшує покарання, дані про особу обвинуваченої, який на обліку у нарколога, фтизіатра та психіатра не перебуває, є внутрішньо-переміщеною особою та має на утриманні семеро дітей, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає, що для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових злочинів їй необхідно призначити покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді громадських робіт строком на 200 (двісті) годин та за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.70 КК України остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень слід визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік, звільнивши останню від реального відбуття покарання із визначенням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України, поклавши на неї обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України строком на 1 рік.

Саме таке покарання на думку суду є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нових злочинів.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Щодо цивільного позову.

Виходячи зі змісту ст. 128 КПК України потерпілий у кримінальному провадженні мас право заявити цивільний позов.

Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами, визначеними КПК України, і при цьому застосовуються норми ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала.

У вказаному кримінальному провадженні заявлений цивільний позов Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради про стягнення з ОСОБА_4 на користь держави в особі Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення в розмірі 163 206,84 гривень.

ОСОБА_4 цивільний позов визнала у повному обсязі, з огляду на викладене, суд вважає, що цивільний позов Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради підлягає задоволенню.

Щодо заявленого клопотання у судовому засіданні ОСОБА_4 про розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України, - цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства

Відповідно до положень ч. 1ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання рішення, про що зазначає в рішенні.

Розстрочка - це спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановленні наперед.

З урахуваннямположень КПК України та ЦПК України, матеріального становища ОСОБА_4 , суд вважає наявними підстави для задоволення клопотання останньої про розстрочення сплати завданої шкоди, терміном на 24 місяців, стягуючи з ОСОБА_4 щомісячно протягом 24 місяців по 6800, 28 грн., починаючи з наступного місяця після набрання рішення законної сили.

На думку суду, такий термін є обґрунтованим, оскільки ОСОБА_4 не має фінансової можливості повністю сплатити суму завданої шкоди одним платежем чи найближчим часом.

В той же час розстрочка суми завданої шкоди не буде ставити ОСОБА_4 у скрутне матеріальне становище.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.190 КК України та призначити їй покарання:

- за ч. 1 ст. 190 КК України у виді громадських робіт строком на 200 (двісті) годин;

- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Згідно із вимогами ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Звільнити обвинувачену ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на один 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України.

Відповідно до ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Нагляд за ОСОБА_4 доручити уповноваженому органу з питань пробації за місцем проживання засудженої.

Цивільний позов Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 03192997) 163 206,84 грн. гривень матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Розстрочити виконання вироку суду від 03.02.2025 року в частині стягнення шкоди з ОСОБА_4 в сумі 163 206,84грн. строком на 24 (двадцять чотири) місяці.

Стягувати з ОСОБА_4 на користь держави в особі Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради щомісячно протягом 24 (двадцять чотирьох) місяців по 6800, 28 грн., починаючи з наступного місяця після набрання рішення законної сили.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1