Ухвала

від 05.02.2025 по справі 335/8835/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/8835/24 1-кс/335/396/2025

05 лютого 2025 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , представника володільця майна адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна, подане в межах кримінального провадження № 42024080000000085 від 11.07.2024, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

29.01.2025 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене з процесуальним керівником у кримінальному провадженні прокурором Дніпровської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно, яке перебуває у власності ІНФОРМАЦІЯ_1 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), а саме на земельні ділянки із кадастровими номерами 2322188400:07:001:1287, 2322188400:07:001:1292, 2322188400:07:001:1275, 2322188400:07:001:1306, 2322188400:07:001:1298, 2322188400:07:001:1297, 2322188400:07:001:1302, 2322188400:07:001:1296, 2322188400:07:001:1307, 2322188400:07:001:1293, 2322188400:07:001:1294, 2322188400:07:001:1300, 2322188400:07:001:1301, 2322188400:07:001:1283, 2322188400:07:001:1291, 2322188400:07:001:1304, 2322188400:07:001:1305, 2322188400:07:001:1276, 2322188400:07:001:1295, 2322188400:07:001:1288, 2322188400:07:001:1274, 2322188400:07:001:1299, 2322188400:07:001:1303.

В обґрунтування клопотання слідчий послався на таке.

У провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження № 42024080000000085 від 11.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Встановлено, що службові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 зловживаючи своїм службовим становищем, діючи у порушення положень ст.ст. 83, 84, 122, 149 Земельного кодексу України та ст. 31 Лісового кодексу України без вилучення земель державної власності з користування ДП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 №19 від 25.04.2024 незаконно затвердили технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок з кадастровими номерами 2322188400:07:001:1273, 2322188400:07:001:1274, 2322188400:07:001:1275, 2322188400:07:001:1276, 2322188400:07:001:1283, 2322188400:07:001:1287, 2322188400:07:001:1288, 2322188400:07:001:1289, 2322188400:07:001:1290, 2322188400:07:001:1291, 2322188400:07:001:1292, 2322188400:07:001:1293, 2322188400:07:001:1294, 2322188400:07:001:1295, 2322188400:07:001:1296, 2322188400:07:001:1297, 2322188400:07:001:1298, 2322188400:07:001:1299, 2322188400:07:001:1300, 2322188400:07:001:1301, 2322188400:07:001:1302, 2322188400:07:001:1303, 2322188400:07:001:1304, 2322188400:07:001:1305, 2322188400:07:001:1306, 2322188400:07:001:1307 із подальшою реєстрацією комунальної власності на земельні ділянки, загальною площею 3,6072 га, які повністю та частково пересікаються з 53, 54, 55, 56 виділами 1 кварталу ІНФОРМАЦІЯ_4 ДП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) за матеріалами лісовпорядкування ДП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » 2008 року, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Відповідно до інформації ДП « ІНФОРМАЦІЯ_7 » № 506 від 02.09.2024, земельні ділянки із кадастровими номерами 2322188400:07:001:1274, 2322188400:07:001:1275, 2322188400:07:001:1276, 2322188400:07:001:1283, 2322188400:07:001:1287, 2322188400:07:001:1288, 2322188400:07:001:1291, 2322188400:07:001:1292, 2322188400:07:001:1293, 2322188400:07:001:1294, 2322188400:07:001:1295, 2322188400:07:001:1296, 2322188400:07:001:1297, 2322188400:07:001:1298, 2322188400:07:001:1299, 2322188400:07:001:1300, 2322188400:07:001:1301, 2322188400:07:001:1302, 2322188400:07:001:1304, 2322188400:07:001:1305, 2322188400:07:001:1306, 2322188400:07:001:1307, які розташовані на території Долинської об`єднаної територіальної громади в с. Розумівка та за матеріалами лісовпорядкування 2008 року, мають повний або частковий перетин з межами державного лісового фонду.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що він являється депутатом ІНФОРМАЦІЯ_8 , багатомандатного виборчого округу №2. Йому стало відомо, що в рамках інвентаризації декількох земельних ділянок, в межах с. Розумівка Долинської об`єднаної територіальної громади, розроблено технічну документацію на земельні ділянки розташованої в межах лісового фонду урочище «Гнилище». Вказані земельні ділянки знаходяться в межах ІНФОРМАЦІЯ_4 , що є прямим порушенням Земельного та лісового законодавства.

Допитаний в якості свідка провідний інженер лісогосподарства ДП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » філія Східний лісовий офіс ОСОБА_8 пояснив, що в його функціональні обов`язки входить аналіз, контроль за використанням та належністю земельних ділянок, які знаходяться в постійному користуванні філії ІНФОРМАЦІЯ_9 ДП « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Крім того пояснив процедуру вилучення земельних ділянок лісогосподарського призначення, які знаходяться у користуванні лісогосподарських підприємств державної форми власності, а саме зацікавлена особа звертається до органів державної влади ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ) із заявою про свій намір, мету та надає схему розташування ділянки. Після чого ІНФОРМАЦІЯ_10 розглядає заяву, та передає її на лісокористувача, який в свою чергу обстежує земельну ділянку, аналізує доцільність її вилучення, після чого приймає рішення щодо вилучення земельної ділянки. Свої висновки лісокористувач надає ІНФОРМАЦІЯ_10 , яке в свою чергу остаточно розглядає всі наданні матеріали, та приймає рішення щодо можливої передачі земельних ділянок лісогосподарського призначення. У разі позитивного розгляду, лісокористувачем надається нотаріально завірена згода щодо вилучення земельної ділянки. Остаточне рішення щодо вилучення земельних ділянок лісового призначення державної форми власності приймає Кабінет Міністрів України. Також йому стало відомо, що на території ІНФОРМАЦІЯ_11 , який знаходиться в кварталі 1 ІНФОРМАЦІЯ_4 виділ 53, 54, 55, 56 в користуванні філії ІНФОРМАЦІЯ_9 ДП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на території с. Розумівка, Запорізького району, Запорізької області (Урочище Глинище), що підтверджується матеріалами лісовпорядкування ДП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » 2008 року, яке чинне на теперішній час, з`явились сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами 2322188400:07:001:1287, 2322188400:07:001:1292, 2322188400:07:001:1275, 2322188400:07:001:1306, 2322188400:07:001:1298, 2322188400:07:001:1297, 2322188400:07:001:1302, 2322188400:07:001:1296, 2322188400:07:001:1307, 2322188400:07:001:1293, 2322188400:07:001:1294, 2322188400:07:001:1300, 2322188400:07:001:1301, 2322188400:07:001:1283, 2322188400:07:001:1291, 2322188400:07:001:1304, 2322188400:07:001:1305, 2322188400:07:001:1276, 2322188400:07:001:1295, 2322188400:07:001:1288, 2322188400:07:001:1274, 2322188400:07:001:1299, 2322188400:07:001:1303 які повністю або частково розташовані на території Державного лісового фонду загальною площею 3,6072 га. Згодом він дізнався, що вказані земельні ділянки були проінвентаризовані ІНФОРМАЦІЯ_12 , та деякі із земельних ділянок оформлені у комунальну власність зі зміною цільового призначення. В той час як звернень від ІНФОРМАЦІЯ_13 або від інших осіб щодо інвентаризації або вилучення вищевказаних земельних ділянок до ІНФОРМАЦІЯ_14 або до філії ІНФОРМАЦІЯ_9 ДП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » не надходило.

Слідчим на підставі ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_15 від 23.12.2024, 27.12.2024 за участі спеціалістів геодезиста ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » ОСОБА_9 , Запорізького лісового відділення філії « ІНФОРМАЦІЯ_9 » ДП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_10 та заступника голови ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 , проведено огляд земельних ділянок із кадастровими номерами 2322188400:07:001:1273, 2322188400:07:001:1274, 2322188400:07:001:1275, 2322188400:07:001:1276, 2322188400:07:001:1283, 2322188400:07:001:1287, 2322188400:07:001:1288, 2322188400:07:001:1289, 2322188400:07:001:1290, 2322188400:07:001:1291, 2322188400:07:001:1292, 2322188400:07:001:1293, 2322188400:07:001:1294, 2322188400:07:001:1295, 2322188400:07:001:1296, 2322188400:07:001:1297, 2322188400:07:001:1298, 2322188400:07:001:1299, 2322188400:07:001:1300, 2322188400:07:001:1301, 2322188400:07:001:1302, 2322188400:07:001:1303, 2322188400:07:001:1304, 2322188400:07:001:1305, 2322188400:07:001:1306, 2322188400:07:001:1307. Оглядом встановлено, що на вищевказані земельні ділянки на своїй території містять зелені насадження у вигляді дерев переважно породи «акація біла» та «гледичія» різних за об`ємом стовбурів. Вік дерев складає приблизно до 60 років. В ході огляду спеціалістом геодезистом за допомогою приладу визначено координати меж земельних ділянок згідно системи координат МСК 2000. Після встановлення фактичних меж земельних ділянок представником Запорізького лісового відділення філії « ІНФОРМАЦІЯ_9 » ДП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_10 зазначено, що вказані земельні ділянки розташовані повністю або частково на території 1 кварталу ІНФОРМАЦІЯ_4 .

До протоколу огляду геодезистом ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » ОСОБА_9 долучено схему розташування земельних ділянок.

З урахуванням вищевикладених обставин та норм діючого законодавства у органу досудового розслідування на теперішній час є достатньо підстав вважати, що внаслідок прийняття незаконних рішень та вчинення дій із зловживанням своїм службовим становищем посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 у змові із землевпорядними організаціями незаконно передано у комунальну власність земельні ділянки лісогосподарського призначення.

У порядку, передбаченому чинним Кримінально-процесуальним кодексом України вищеперераховані земельні ділянки визнані речовими доказами, і тому підлягають арешту в порядку ст. 170 КПК України з метою їх збереження.

В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримали, пославшись на факти та доводи, викладені у ньому. Додатково пояснили, з матеріалів досудового розслідування випливає, що під час розробки землевпорядної документації були свідомо проігноровані позначки на місцевості, що вказують на приналежність спірного масиву земель до земель лісового господарства. На думку слідчого та прокурора, цього достатньо для висновку про наявність ознак кримінального правопорушення. Водночас прокурор пояснила, що наразі проводиться земельно-технічна експертиза на предмет підтвердження або спростування факт накладення земельних ділянок. Питання про оскарження в судовому порядку рішень ІНФОРМАЦІЯ_2 про затвердження землевпорядної документації та створення вказаних у клопотанні земельних ділянок наразі не вирішено.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_17 , адвокат ОСОБА_5 , проти задоволення клопотання заперечував. Пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_17 дійсно затверджено землевпорядну документацію та оформлено у комунальну власність вказані у клопотанні ділянки. Не заперечував, що в процесі створення цих земельних ділянок могли бути допущені порушення чинного законодавства, однак заперечував наявність зловживання з чогось боку. Зауважив, що сільська рада при вирішенні цього питання керувалась генеральним планом земель територіальної громади, який був розроблений, погоджений і затверджений із залученням ІНФОРМАЦІЯ_18 і ІНФОРМАЦІЯ_19 , картографічними матеріалами якого і керувалась сільська рада. При цьому чинне законодавство не передбачало залучення до цього процесу органів та підприємств лісового господарства. З іншої сторони, ствердження органу досудового розслідування про належність масиву земель, за рахунок яких були сформовані спірні земельні ділянки, до земель лісового фонду, ґрунтується на картографічних матеріалах, створених у 1960-1980-х роках. У зв`язку з цим не можна виключати, що спірна ситуація виникла через неузгодженість землевпорядної інформації, що зберігається у різних установах. Також представник сільської ради зауважив, що у накладенні арешту немає жодної необхідності, оскільки за чинним законодавством в період воєнного стану спірні земельні ділянки не можуть бути відчужені в порядку приватизації або передані в оренду, а тому ризики їх відчуження відсутні. Більше того, у разі, якщо за результатами експертизи, призначеної органом досудового розслідування в межах цього кримінального провадження, буде підтверджено факт накладення земельних ділянок, сільська рада готова передати вже сформовані земельні ділянки на користь належного суб`єкта речових прав.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно доч.2ст.170КПК Україниметою накладенняарешту намайно можебути забезпечення:1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ст. 131 КПК України арешт майна є одним із засобів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент вчинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

З матеріалів, доданих до клопотання, випливає, що рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 №19 від 25.04.2024 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок з кадастровими номерами 2322188400:07:001:1273, 2322188400:07:001:1274, 2322188400:07:001:1275, 2322188400:07:001:1276, 2322188400:07:001:1283, 2322188400:07:001:1287, 2322188400:07:001:1288, 2322188400:07:001:1289, 2322188400:07:001:1290, 2322188400:07:001:1291, 2322188400:07:001:1292, 2322188400:07:001:1293, 2322188400:07:001:1294, 2322188400:07:001:1295, 2322188400:07:001:1296, 2322188400:07:001:1297, 2322188400:07:001:1298, 2322188400:07:001:1299, 2322188400:07:001:1300, 2322188400:07:001:1301, 2322188400:07:001:1302, 2322188400:07:001:1303, 2322188400:07:001:1304, 2322188400:07:001:1305, 2322188400:07:001:1306, 2322188400:07:001:1307 із подальшою реєстрацією комунальної власності на ці земельні ділянки, загальною площею 3,6072 га, які, можливо, повністю та частково пересікаються з 53, 54, 55, 56 виділами 1 кварталу ІНФОРМАЦІЯ_4 ДП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) за матеріалами лісовпорядкування ДП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » 2008 року.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідностіКонституціїабо законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Під час розгляду клопотання слідчого встановлено, що рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 №19 від 25.04.2024 та (або) інші акти ІНФОРМАЦІЯ_17 в судовому порядку незаконними не визнані і перед судом навіть не порушено питання про їх незаконність.

Кримінальне провадження, в межах якого подане клопотання про арешт спірних земельних ділянок, розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, з посиланням на зловживання службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи.

Водночас слідчому судді не було надано жодного доказу на підтвердження наявності хоча б початкових ознак саме кримінальної протиправності діяння, що призвело до формування спірних земельних ділянок.

Самий факт незаконності вказаного рішення сільської ради або інших її актів не обов`язково має в своїй основі саме кримінальну протиправність її службових осіб. При цьому незаконність рішення сільської ради має бути встановлена саме в судовому порядку, чого в даному випадку немає.

Наявність у службовоі? особи мети отримати неправомірну вигоду та/або і?і? зацікавленість в отриманні такоі? вигоди іншою особою є ознакою, яка дозволяє відмежувати зловживання службовим становищем від інших порушень, допущених при виконанні повноважень, і яка запобігає можливості притягнення до кримінальноі? відповідальності лише за прии?няття рішення або вчинення діи?, правомірність яких може бути поставлено під сумнів або навіть скасовано в ході подальших юридичних процедур. На це вказав Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 11 червня 2024 року по справі №359/2636/19.

Слідчий суддя в межах розгляду цього клопотання вважає не доведеним те, що існує обґрунтована підозра у вчиненні саме кримінального правопорушення, а не ухвалення сільською радою, як колегіальним представницьким органом, незаконного рішення, яке може бути оскаржене і скасоване в порядку господарського або адміністративного судочинства, що вже як таке виключає застосування арешту майна як засобу забезпечення кримінального провадження.

Крім того, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

У постанові слідчого про визнання спірних земельних ділянок речовими доказами не зазначено, за якою самою з ознак, перелічених у ст. 98 КПК України, є підстави вважати ці ділянки саме речовими доказами.

При цьому слідчий і прокурор не надали доказів на підтвердження того, що ризик передачі спірних земельних ділянок на користь третіх осіб чи інші ризики, зазначені у ч. 11 ст. 170 КПК України, станом на час розгляду клопотання є реальними та істотними (наприклад, що сільська рада вже розглядає питання про передання цих ділянок у приватну власність, або їх забудову, або використання в інший спосіб, тощо).

Таким чином, клопотання про накладення арешту майна є необґрунтованим і тому не може бути задоволене.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна, поданого в межах кримінального провадження № 42024080000000085 від 11.07.2024, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошений о 09 год 30 хв. 06.02.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1