Справа № 581/36/25
Провадження № 2-о/581/3/25
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
06 лютого 2025 року с-ще Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання Бочкун Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Липова Долина цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Липоводолинська селищна рада, про встановлення факту смерті особи,
в с т а н о в и в:
Сутність поданої до суду заяви
У січні 2025 року представник заявниці ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаною заявою, яку мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Майкоп російська федерація, померла баба заявниці по лінії батька ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина до складу якої входить окрім іншого земельна ділянка площею 3,5082 га, яка належала померлій на підставі державного акту серії ЯЕ №194737. Заявниця ОСОБА_1 є спадкоємець за законом, звернулася до приватного нотаріуса Донич Г.М. із заявою про прийняття спадщини, заведена спадкова справа, але заявниця отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину,, в якій зазначено, що 01 грудня 2022 року Україна вийшла з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року та в такому разі документи видані на території російської федерації, зокрема, і свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , не визнаються державою Україна та потребують офіційного підтвердження. Зазначив, що оскільки свідоцтво про смерть ОСОБА_3 видане 09 серпня 2024 року на території російської федерації, воно не визнається Україною, а відтак потребує додаткової легалізації. Крім того, Міністерство юстиції України зазначило, що із дати зупинення дії Конвенції 1993 року у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь до документів, виданих на території цих країн, при їх пред`явленні на території України застосовуватиметься вимога засвідчення апостилем згідно з Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (1961 року, яка залишається чинною у відносинах України з росією і білоруссю). Також з дати зупинення дії Конвенції 1993 року відсутні правові підстави для здійснення безпосередніх зносин установ юстиції відповідно до Протоколу 1997 року до цієї Конвенції. Постановою Кабінету Міністрів України №107 від 4 лютого 2023 року «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» ухвалено рішення про те, що документи, видані на території російської федерації до 24 лютого 2022 року приймаються в Україні без апостилю. Відповідні документи видані в російській федерації після 24 лютого 2022 року для використання в Україні мають містити апостиль. Проте у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з росією, що у свою чергу з цієї дати унеможливлює направлення повісток, листів до посольства російської федерації в Україні у зв`язку з припиненням його роботи на території України. Судовий імунітет російської федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення російською федерацією державного суверенітету України, а отже не є здійсненням російською федерацією своїх суверенних прав, що охороняється судовим імунітетом. Оскільки станом на сьогодні заявниця не має змоги звернутися до міністерства юстиції російської федерації або посольства російської федерації, а відтак вона фактично позбавлена змоги у належний спосіб легалізувати свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , прохав суд встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: с. Панасівка Роменського району Сумської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території російською федерації, місто Майкоп, хутір Гавердовській.
Позиція заявника, представника заявника, заінтересованої особи по даній справі
Заявниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, останній подав заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність заявниці, про підтримання поданої заяви у повному обсязі.
Від представника заінтересованої особи за посадою ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи без участі представника Липоводолинської селищної ради, при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.
Процесуальні дії суду у даній справі
Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області від 14 січня 2025 року у даній справі відкрито провадження, призначено судовий розгляд на 29 січня 2025 року о 09 год 30 хв. 29 січня 2025 року року розгляд справи відкладено до 06 лютого 2025 року для витребування додаткових доказів по справі. 06 лютого 2025 року прийнято рішення по суті поданої заяви.
Установлені судом фактичні обставини даної справи
ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Панасівка Липоводолинського району Сумської області, є громадянином України, його батьками у свідоцтві про народження записані: батько ОСОБА_6 та мати ОСОБА_3 (а.с.15).
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с-щі Нікель Печензького району Мурманської області, російська федерація, є громадянкою України, її батьками у свідоцтві про народження записані: батько ОСОБА_5 та мати ОСОБА_7 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , з 04 квітня 2022 року проживає без реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.7,8,10,11,12,13-14).
ОСОБА_6 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №194737, виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 лютого 2007 року, серія ВЕЕ 062448, реєстр № 215, згідно з яким йому передана у власність земельна ділянка площею 3,5082 га на території Панасівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.16-14).
Із копії свідоцтва про смерть, виданого відділом запису актів цивільного стану м. Майкопа Управління запису актів цивільного стану Республіки Адигея, вбачається, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Майкоп, хутір Гавердовській, Республіка Адигея, російська федерація (а.с.18,19).
Згідно із витягу з реєстру Липоводолинської територіальної громади від 22 травня 2024 року, місцем проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , значиться: АДРЕСА_3 (а.с.9).
Відповідно до довідок Панасівського старостинського округу Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області № 77 від 02 жовтня 2024 року та №119 від 11 грудня 2024 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_3 ; у зазначеному будинку на час її смерті зареєстрованих осіб не було; заповіт від її імені Панасівським старостинським округом посвідчувався 18 березня 2015 року та зареєстрований за № 27; спадкоємцями першої черги ОСОБА_3 є: син ОСОБА_5 та син ОСОБА_5 , які є громадянами росії (а.с.20,21).
Із фотокопій матеріалів спадкової справи № 1/2025, заведеної у приватного нотаріуса Роменського районного нотаріального округу Сумської області Донича Г.М., убачаються відомості про подання заяви про прийняття спадщини онукою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Майкоп Республіки Адигеї російської федерації її бабусі ОСОБА_3 , рідні сини померлого спадкодавця ОСОБА_5 та ОСОБА_5 , які є громадянами росії, заяви про прийняття спадщини чи відмови від неї до нотаріуса в межах шестимісячного строку не подавали, чоловік спадкодавця ОСОБА_6 помер раніше своєї дружини ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.40-60).
Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі
Пункт 8 ч.1 ст.315 ЦПК України передбачає встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров`я або судово-медичної установи, - не пізніше п`яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.
Висновки суду по суті заявленої вимоги
У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з росією, що у свою чергу з цієї дати унеможливлює направлення повісток, листів до посольства російської федерації в Україні у зв`язку з припиненням його роботи на території України. Судовий імунітет російської федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення російською федерацією державного суверенітету України, а отже не є здійсненням російською федерацією своїх суверенних прав, що охороняється судовим імунітетом.
До таких висновків на основі аналізу норм права та фактичних обставин дійшов Верховний Суд у постанові від 14.04.2022 року у справі № 308/9708/19, від 18.05.2022 року у справі № 428/11673/19, а також Велика Палата Верхового Суду у постанові від 12.05.2022 року у справі № 635/6172/17.
Факти збройної (військової) агресії російської федерації відносно України, окупації частини території України, є загальновідомими, закріпленими на державному рівні на підставі нормативно-правових актів, а тому не підлягають доказуванню згідно з приписами частини третьої статті 82 ЦПК України.
Відповідно ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» (у редакції від 23 грудня 2022 року) документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
На час дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року (ст.13) врегульовувалося те, що документи, які на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за встановленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних сторін без якого-небудь спеціального посвідчення. Крім того, документи, які на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних сторін доказовою силою офіційних документів.
23 грудня 2022 набрав чинності Закон України від 01 грудня 2022 року №2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993». Цим Законом передбачено зупинення у відносинах з Російською Федерацією та республікою Білорусь дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України'2-2.01.1993 та Протоколу 1997 року до Конвенції, вчиненого від імені України 28.03.1997 та вихід України з Конвенції від 22.01.1993 та Протоколу від 28.03.1997. Із дати зупинення дії Мінської конвенції не здійснюється співробітництво судів та інших компетентних органів України з відповідними органами російської федерації та республіки білорусь з питань надання правової (судової) допомоги та екстрадиції у цивільних і кримінальних справах на підставі Конвенції, у тому числі, безпосередні зносини установ юстиції відповідно до Протоколу до неї.
Приписами п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України визначено те, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті, а відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. Відповідно до роз`яснень, даних в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Ураховуючи вищевикладене, оцінивши докази по справі у їх сукупності, із урахуванням чинності міжнародних договорів України із російською федерацією та принципу верховенства права, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, з огляду на те, що громадянка України ОСОБА_3 дійсно померла на території російської федерації, дипломатичні відносини між Україною та російською федерацією розірвані, проте на даний час отримати заявнику оригінал свідоцтва про смерть і надати йому необхідної юридичної сили на території України практично не є можливим.
Установлення вищенаведеного юридичного факту є необхідним заявнику для подальшої реалізації нею, як онукою покійної та відповідно її спадкоємцем, своїх прав на спадщину за законом.
До цього, судом установлена та обставина, що заявниця позбавлена практичної можливості здійснити державну реєстрацію смерті спадкодавця у позасудовому порядку, а неустановлення судом даного факту може призвести до обмеження у реалізації права заявника на спадщину; також установлення даного юридичного факту за наявними матеріалами справи не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 258, 259, 264, 265, 273, 315,316 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Задовольнити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Липоводолинська селищна рада, про встановлення факту смерті особи на території іноземної держави.
Установити факт смерті громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання на території України до виїзду за її межі: АДРЕСА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території російською федерації, місто Майкоп, хутір Гавердовській.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Заінтересована особа: Липоводолинська селищна рада (місце знаходження юридичної особи: вул. Полтавська, буд. 32, с-ще Липова Долина, Роменський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 04390972).
Повне рішення суду складено 06 лютого 2025 року.
Суддя Д. В. Бутенко
Суд | Липоводолинський районний суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2025 |
Оприлюднено | 07.02.2025 |
Номер документу | 124954077 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: факту смерті, з них: |
Цивільне
Липоводолинський районний суд Сумської області
Бутенко Д. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні