Ухвала

від 06.02.2025 по справі 523/13338/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 523/13338/24

Провадження № 2/947/543/25

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

06.02.2025 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Куриленко О.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса, Приватного підприємства «Малі Ленд» про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю,

ВСТАНОВИВ:

08.08.2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Суворовського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Приморської державної нотаріальної контори у м Одеса, Приватного підприємства «Малі Ленд» про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Кремер І.О., яка ухвалою від 12.09.2024 року матеріали цивільної справи направила до Київського районного суду м. Одеси та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Куриленко О.М.

Ухвалою судді від 09.10.2024 року відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса, Приватного підприємства «Малі Ленд» про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю та призначено підготовче судове засідання.

11.12.2024 року засобами поштового зв`язку від представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 надійшов Відзив на позовну заяву, в якому вона просила у задоволенні позову відмовити.

16.01.2025 року на електронну пошту суду від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, призначеного на 16.01.2025 року, у зв`язку з хворобою представника позивача, однак, доказів цього надано не було.

За клопотанням представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 , підготовче судове засідання, призначене на 16.01.2025 року було відкладено до 06.02.2025 року до 12.00 год.

05.02.2025 року на електронну пошту суду від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, призначеного на 06.02.2025 року, у зв`язку з хворобою представника позивача. На підтвердження цього надано копію лікарняного листа, що охоплює період з 29.01.2025 року по 03.02.2025 року. Однак, доказів продовження перебування лікарняного представником позивача не надано.

06.02.2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому процесі.

У підготовче судове засідання, призначене на 06.02.2025 року, сторони не з`явилися.

Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивача в даному судовому провадженні здійснює адвокат Гайдай Яніна Федорівна, яка повідомлена належним чином про час та дату підготовчих судових засідань, що призначалися на 16.01.2025 року та на 06.02.2025 року. Представник позивача по справі не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, з клопотаннями про розгляд справи за її відсутності не зверталася.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхіднезалишити позовну заяву без розгляду,оскільки представник позивача повторно не з`явилася в судове засідання без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частини першоїстатті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно з ч.3ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частинами першою, другою, п`ятоюстатті 223 ЦПК Українипередбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цьогоКодексусудове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Таким чином, згідно з вимогамиЦПК Українисуд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності. Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658 /1141/18).

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21.

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).

У рішенні від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03, у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови длятого, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати,чи відкласти судове засідання заклопотанням сторін,а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Аналіз положень ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК Українидає підстави дійти висновку, що наслідком повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

У відповідності до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного й керуючись ст. 257 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,за участютретіх осіб,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета споруПриморської державноїнотаріальної конториу м.Одеса,Приватного підприємства«Малі Ленд»про встановленняфакту проживанняоднією сім`єючоловіка тажінки безреєстрації шлюбута визнаннямайна спільноюсумісною власністю, - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу право звернутись до суду з позовом після усунення умов, що викликали залишення даного позову без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Куриленко О. М.