Ухвала

від 06.02.2025 по справі 226/1421/24

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа 226/1421/24

Провадження № 1-кп/932/1103/24

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

6 лютого 2025 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровськ у складi:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

учасники судового процесу:

прокурор ОСОБА_3 ,

представник потерпілого

ОСОБА_4 ОСОБА_5 (відсутній),

представник потерпілої

юридичної особи ТОВ «ЕКО» ОСОБА_6 (відсутня),

обвинувачений ОСОБА_7 (у режимі відеоконференцз`вязку),

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Димитров Донецької області, громадянина України, не працюючого, з повною загальною середньо освітою, не судимого у порядку ст. 89 КК України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України,

у с т а н о в и в:

У провадження Димитровського міського суду Донецької області надійшли обвинувальні акти про вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України.

ОСОБА_7 обвинувачувався у тому, що 26.03.2024 приблизно о 19 годині 00 хвилин, точного часу дізнанням не встановлено, перебуваючи за місцем мешкання раніше знайомого йому ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , умисно, зловживаючи довірою потерпілого, не маючи на меті у подальшому повертати власнику майно, попросив у ОСОБА_4 передати йому у тимчасове користування мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A10 (SM-105F/DS)» 2/32GB, який належав останньому, на що ОСОБА_4 , не будучи обізнаним у дійсному намірі ОСОБА_7 , довіряючи останньому, погодився та добровільно передав йому свій мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A10 (SM-A105F/DS)» 2/32GB, вартістю 1923,58 гривень. Заволодівши вищевказаним мобільним телефоном та отримавши його у своє повне розпорядження, ОСОБА_7 , з місця вчинения кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 1923,58 гривень.

Також 30.05.2024 об 11 годині 46 хвилин, у період дії воєнного стану на території України, ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні магазину «Еко Маркет» ТОВ «ЕКО», який розташовувався за адресою: місто Мирноград, м-н Світлий, будинок 23, із корисливим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, підійшов до стелажів, розташованих у відділі кондитерських виробів торгівельного залу магазину, і, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та не усвідомлює злочинний характер його дій, діючи умисно, таємно, повторно, викрав з полиці шоколад «Roshen Lacmi» у кількості 14 одиниць, вартістю 89 гривень 85 копійок за одиницю, загальною вартістю 1257 гривень 90 копійок. Після цього ОСОБА_7 , прикривши викрадене майно своєю курткою та не оплативши його вартість, залишив місце вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд. У результаті умисних злочинних дій ОСОБА_7 , ТОВ «ЕКО» спричинено матеріальні збитки на загальну суму 1257 гривень 90 копійок без ПДВ.

Рішенням Вищої ради правосуддя №2584/0/15-24 від 29.08.2024 змінено територіальну підсудність судових справ Димитровського міського суду Донецької області шляхом її передачі Бабушкінському районному суду м. Дніпропетровськ.

Рішенням Вищої ради правосуддя №3208/0/15-24 від 05.11.2024 суддю Димитровського міського суду Донецької області ОСОБА_1 відряджено до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ для здійснення правосуддя строком на 1 (один) рік.

Відповідно доч.3ст.319КПК Україниу разі переведення судді до суду, юрисдикція якого поширюється на територію, на яку поширювалася юрисдикція суду, з якого суддя був переведений, такий суддя продовжує розгляд справ, що перебували в його провадженні на момент переведення.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з декриміналізацією закону, який встановлював відповідальність за вчинення крадіжки та шахрайства та закриття кримінального провадження з цих підстав.

Обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував проти клопотання прокурора та просив його задовольнити.

Представники потерпілих осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у поданих на адресу суду заявах не заперечували проти закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Вислухавши думки учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, суд доходить до таких висновків.

09.08.2024 набув чинності Закон УкраїниN3886-IX"Провнесення зміндо КодексуУкраїни проадміністративні правопорушеннята деякихінших законівУкраїни щодопосилення відповідальностіза дрібневикрадення чужогомайна таврегулювання деякихінших питаньдіяльності правоохороннихорганів" (далі за текстом Закон N 3886-IX), яким статтю 51КУпАП "Дрібне викрадення чужого майна" викладено в новій редакції та фактично частково декриміналізовано частину діянь, які раніше підпадали під дію ст. 185, 190, 191 КК України, через збільшення розміру вартості викраденого майна для притягнення осіб до адміністративної відповідальності за вчинення дрібних викрадень.

Відповідно до ст.58Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. За частиною 1 статті 5КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Такий же принцип не явно гарантований і ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цей принцип втілюється в правилі про те, що, якщо існують відмінності між кримінальним законодавством, чинним на момент вчинення злочину, та наступними кримінальними законами, прийнятими до винесення остаточного рішення, суди повинні застосовувати закон, положення якого є найбільш сприятливими для обвинуваченого.

Законом N3886-IX у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З цього виходить, що статті 185, 190, 191 КК України фактично містять відсилку до ст. 51 КУпАП, яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.

Таким чином, кількісна зміна розміру дрібного викрадення з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян безпосередньо вплинула на суть таких кримінально караних діянь, як крадіжка, шахрайство, привласнення та розтрата, адже в тексті кримінального закону цей розмір прямо не визначено і він указаний законодавцем у ст. 51 КУпАП.

Отже, із часу набуття 9 серпня 2024 року чинності Законом N3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191КК України може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицією ст. 51 КУпАП.

Як наслідок для діянь, які на час їх вчинення становили кримінальне правопорушення за статтями 185, 190 або 191 КК України, але в яких вартість предмета кримінального правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ця зміна "скасовує кримінальну протиправність діяння" у значенні ст.5КК України.

За приписами ч. 6 ст.3КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта неоподатковуваного мінімуму доходів громадян для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Така правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року (справа N 78/1566/21).

Відповідно до Податкового кодексуУкраїни та Закону N 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185,190КК України, у 2024 році становила 1514 грн (3028 : 50% = 1514).

ОСОБА_7 обвинувачується за ч. 1 ст.190КК України у вчиненні 26.03.2024 заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) на суму 1923,58 грн та за ч. 4 ст. 185 КК України у вчиненні 30.05.2024 таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненому повторно в умовах воєнного стану у розмірі 1257,90 грн.

Оскільки вартість майна, яким заволодів обвинувачений на час вчинення кожного з діянь не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, до цих діянь має застосовуватися ст. 5 КК України, тобто діяння, вчинені ОСОБА_7 , втратили кримінальну караність та мають ознаки адміністративного правопорушення.

Отже суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про закриття кримінального провадження у зв`язку із декриміналізацією дій обвинуваченого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Запобіжний захід по цьому кримінальному провадженню не застосовувався.

Цивільний позов не заявлявся.

Питання про речові докази підлягає вирішенню судом відповідно до ст. 100 КПК України.

Судові витрати не підлягають стягненню із ОСОБА_7 та відносяться на рахунок держави. При цьому суд враховує відповідну правову позицію, викладену у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 12.09.2022 у справі N 203/241/17 (провадження N 51-4251кмо21).

Керуючись ст. 5 КК України, ст. 284, 337, 369-372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung A10», imei НОМЕР_1 , залишити у розпорядженні представника потерпілого ОСОБА_4 ; шоколад «Roshen Lacmi» з цільним лісовим горіхом шок-карамель з начинкою у кількості 14 штук залишити у розпорядженні ТОВ «ЕКО»; DVD диск із відеозаписом зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов не заявлений.

Запобіжний захід не застосовувався.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи у розмірі 1514,56 грн. віднести на рахунок держави.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1