Рішення

від 14.11.2024 по справі 932/10296/23

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/10296/23?

Провадження № 2/932/157/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Кудрявцевої Т.О.

за участю секретаря судового засідання - Білоконь О.В. ?

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Адміністрація Новокодацького району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини та встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Новокодацького району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2023 дану для розгляду справи визначена суддя Кудрявцева Т.О.

Ухвалою суду від 17.01.2024 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

02 травня 2024 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач через свого представника - адвоката Шпиганович Є., відповідно до ст. 49 ЦПК України, доповнив позовні вимоги та посилається на те, що він з відповідачкою ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з 04.10.2016, від якого вони мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З лютого 2023 року вони з дружиною проживають окремо один від одного, син постійно проживав з ним, в дні, коли він працював, він відвозив сина до його матері. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.04.2023 року шлюб між ним та відповідачкою розірвано. Після розірвання шлюбу син продовжив проживати з ним, іноді мешкав у матері, однак траплялись випадки, коли колишня дружина не бажала повертати дитину, що спричиняло конфліктну ситуацію та непорозуміння між ними. З липня 2023 року син постійно проживає з ним - позивачем та його співмешканкою за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться виключно на його утриманні, він повністю опікується інтересами і потребами дитини, піклується про нього, займається його вихованням, слідкує за розвитком та здоров`ям. Син навчається у КЗО СЗШ № 124, він приводить сина до шкоди та забирає його зі школи, слідкує за здоров`ям та зовнішнім виглядом дитини, постійно цікавиться досягненнями та успіхами сина у навчанні та його поведінкою. Він повністю віддає дитині свою любов і турботу, велику увагу приділяє розвитку дитини, окрім відвідування навчального закладу він з сином грає у розвиваючі та сюжетно рольові ігри, вони читають книжки. Особливу увагу він - позивач приділяє здоров`ю дитини, регулярно відвідує разом із дитиною консультації профільних лікарів та обстежує дитину, з відповідальністю виконує рекомендації спеціалістів.

Позивач зазначає, що ним створені найкращі умови для дитини, у хлопчика є своя дитяча кімната, де він грається, є спальний куточок, де він відпочиває, дитину забезпечено речами для навчання, розвитку та іграшками. Він працює в ТОВ «Завод «ТИТАН-ДНІПРО» на посаді слюсар-ремонтник, має ненормований робочий день та зручний графік роботи, що дає йому можливість приділяти дитині більше часу. З роботодавцем нього укладено трудовий договір, який передбачає своєчасну виплату заробітної плати, він позитивно характеризується. Він не заперечує проти того, що кожен з батьків має право у вихованні дитини, проте, відповідач натепер знаходиться в активному пошуку, зайнята своїм життям та налагодженням нової сім`ї, вона на даний час не турбується про благополуччя свого сина, не висловлює бажання його бачити та приймати участь у його вихованні. У зв`язку з тим, що після розірвання шлюбу вони з відповідачкою разом не проживають, між ними виник спір щодо визначення місця проживання дитини.

Посилаючись на зазначене, позивач просить визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем його проживання АДРЕСА_1 , встановити, що він самостійно виховує та утримує дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 20 червня 2024 року закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та справу призначено до судового розгляду.?

Позивач та його представник у судовому засіданні 18.10.2024 підтримали заявлені позовні вимоги з урахуванням їх уточнення та, посилаючись на обставини, викладені у позові, просили їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні 18.10.2024 позовні вимоги визнала, проти задоволення позову не заперечувала.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у наданій суду заяві просив розглядати справу у його відсутність.

В подальшому, у наданих суду 14 листопада 2024 року заявах позивач та його представник не заперечували проти розгляду даної справи без фіксування судового засідання технічним засобом, позовні вимоги позивача підтримали та просили задовольнити

У наданій суду 14 листопада 2024 року заяві відповідач не заперечувала проти розгляду даної справи без фіксування судового засідання технічним засобом та не заперечувала проти задоволення позовної заяви позивача.

Зважаючи на викладене, відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи 14 листопада 2024 року здійснювався судом за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши справу, вислухавши позивача з представником, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.?

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.?Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.?Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.?

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України?суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.?Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.?Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.?

Згідно до ст. 15 ЦК України?кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.?Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ч.1 ст. 16 ЦК України?кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України?доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.?Ці дані встановлюються такими засобами:?1) письмовими, речовими і електронними доказами;?2) висновками експертів;?3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України,?належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.?Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.?Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.?Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до?ст. 79 ЦПК України,?достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що?достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України,?кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.?Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.?Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.?

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 04.10.2016 року перебували у шлюбі, зареєстрованому в Ленінському районному у місті Дніпропетровську відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблений запис № 403 від 04 жовтня 2016 року.?

Сторони є батьками малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 30 листопада 2016 року Ленінським районним у місті Дніпропетровську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 квітня 2023 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

З липня 2023 року дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , де також проживає цивільна дружина позивача - ОСОБА_4 .

Вказане підтверджується Актом №199 проживання без реєстрації від 13.11.2023 року, складеним сусідами, підписи яких засвідчені головою квартального комітету та Управлянням майном смт. Таромське Дніпровської міської ради.

Позивач самостійно утримує дитину, опікується інтересами і потребами дитини, піклується про нього, займається його вихованням, слідкує за розвитком та здоров`ям, приводить сина до шкоди та забирає його зі школи, слідкує за здоров`ям та зовнішнім виглядом дитини, постійно цікавиться досягненнями та успіхами сина у навчанні та його поведінкою, дитина виявила бажання проживати з ним - батьком. Батько дитини - ОСОБА_1 любить дитину, велику увагу приділяє розвитку сина, грає з ним у розвиваючі та сюжетно рольові ігри, вони читають книжки. Особливу увагу позивач приділяє здоров`ю дитини, регулярно відвідує разом із дитиною консультації профільних лікарів та обстежує дитину, з відповідальністю виконує рекомендації спеціалістів. Позивачем створені найкращі умови для дитини, у хлопчика є своя дитяча кімната, де він грається, є спальний куточок, де він відпочиває, дитину забезпечено батьком речами для навчання, розвитку та іграшками, мати у матеріальному забезпеченні сина ніякої участі не приймає.Позивач у позові посилається на те, що між ним і відповідачкою виникали ситуації, коли вона попри бажання сина проживати з ним - батьком, намагалась перешкоджати дитині проживати з ним, тому він вимушений звернутись до суду із даним позовом.

З матеріалів справи вбачається, про що зазначено в заяві про уточнення позовних вимог, що власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де наразі проживають позивач з сином та цивільною дружиною, є в рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що підтверджується нотаріально засвідченою заявою ОСОБА_4 від 31.10.2024 року. Крім того, ОСОБА_4 31.10.2024 склала на ім`я ОСОБА_1 заповіт, яким заповідала йому все належне їй майно.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 10 листопада 2023 року, складеного спеціалістами Управління - служби у справах дітей Новокодацького району Дніпровської міської ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 . У дитини в будинку є окрема кімната, де обладнано спальне місце, шафа для одягу, куточок для навчання. Потреби дитини забезпечені у повному обсязі. У сім`ї доброзичливі стосунки, між батьком та дитиною існує взаємопорозуміння та повага. Дитина доглянута та охайна.

ОСОБА_3 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , навчається у 2-Б класі Дніпровської гімназії №124 Дніпровської міської ради, що підтверджується довідкою № 507 від 22.10.2024 року, виданою вказаним навчальним закладом. Згідно характеристики, наданої за підписом класного керівника та директора Дніпровської гімназії № 124 ДМР, ОСОБА_3 навчається у гімназії з першого класу. Загально пізнавальні уміння і навички розвинені на достатньому рівні, має хороший фізичний та розумовий розвиток. Хлопчик скромний, життєрадісний, добрий, ввічливий, товариський, спокійний, зовнішній вигляд у дитини завжди охайний. Батько приділяє належну увагу навчанню та вихованню сина, щодня приводить і забирає його зі школи. Протягом навчання біологічна мама ОСОБА_2 не з`являлася у школі жодного разу.

Встановлено, що дитина повністю перебуває на утриманні батька ОСОБА_1 , який займається вихованням сина, його матеріальним забезпеченням, піклується про його здоров`я, фізичний та духовний розвиток.?

Позивач працевлаштований в ТОВ «Завод «ТИТАН-ДНІПРО» на посаді слюсар-ремонтник.? Згідно довідки про доходи від 08.11.2023, загальна сума доходу за період з жовтня 2022 року по вересень 2023 року становить 83 204 грн. Згідно характеристики від 08.11.2023 ОСОБА_1 працює на ТОВ «Завод «ТИТАН-ДНІПРО» з 01 червня 2017 року, за час роботи зарекомендував себе як відповідальний та дисциплінарний працівник, за характером спокійний та врівноважений, стійкий до стресів, в колективі користується повагою та авторитетом.

Згідно витягу з Інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 08.11.2023 до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .? В судовому засідання відповідач позов визнала та пояснила, що вона працює неофіційно, отримує мінімальну заробітну плату, якої вистачає на оплату комунальних послуги та її харчування, тому у неї немає можливості фінансово утримувати дитину. Вона часто працює у нічні зміни, і у неї відсутня можливість належним чином доглядати за сином, вчасно його годувати, приділяти увагу, контролювати її поведінку, утримувати матеріально. За місцем її проживання відсутні умови для комфортного проживання дитини, оскільки у помешканні, де вона живе, сиро, холодно, відсутнє належне опалення. Батько дитини - ОСОБА_1 повністю взяв на себе утримання та виховання сина, створив комфортні умови для проживання дитини, він любить дитину, турбується про сина, приділяє увагу розвитку дитини, регулярно відвідує разом із дитиною консультації лікарів та за необхідністю купує ліки, оплачує його лікування та обстеження дитини, батьком створені дуже добрі умови для проживання дитини. Визнала, що між ними існували суперечки щодо місця проживання дитини з батьком, проте згодом вона зрозуміла, що в інтересах дитини доцільно проживання із батьком та його цивільною дружиною. Проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Відповідно до ч.1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.?

Згідно з частиною четвертою?статті 29 ЦК?України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження начального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до?статті 153 Сімейного кодексу України?мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою,?крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Той із батьків, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право спілкуватися з нею, а інший з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати цьому, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Після побачення з дитиною, батьки зобов`язані гарантувати повернення дитини до місця її постійного проживання та не допускати неправомірної зміни її місця проживання.

Згідно ст.154 Сімейного кодексу України, батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.

Частиною 1 ст. 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Згідно вимог ч.1 ст. 161 СК України спір вирішується не з приводу встановлення адреси місця знаходження дитини, а з приводу проживання дитини з одним із батьків, які є вільними у виборі місця проживання та пересуванні в силу ст. 33 Конституції України, ч.ч.1, 6 ст. 29 ЦК України, ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та можуть мати одночасно кілька місць?проживання (ч.6 ст. 29 ЦК України), і у такому разі особа?здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором (ст. 6 Закону № 1382-IV), а наявність такої реєстрації не обмежує право особи на вибір іншого місця проживання.

Згідно зі ст.8 закону «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів.

Згідно зі ст. ст.18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою ВР від 27.02.91 року, держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання й розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання й розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі "М. С. проти України", заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Абзацом 2 ч.1 ст. 161 СК України передбачено, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.?

Відповідно до ч. 2 ст. 161 СК України орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

При розгляді справи судом не встановлена наявність обставин, передбачених ч.2 ст.161 СК України, натомість вбачається, що позивач має самостійний дохід, працює, до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, позитивно характеризується.

Ухвалюючи рішення в справі «М.С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

У рішенні по справі "Мамчур проти України" від 16 липня 2015 року (заява N 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

При цьому Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним. Найкращі інтереси дитини можуть, залежно від їх характеру та серйозності, перевищувати інтереси батьків.

Ураховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7?ст. 7 СК України?при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.?

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, зокрема, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року.?

Відповідно до положень??статті 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.?

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Як вбачається з Висновку органу опіки та піклування Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради № 2/9-78 від 02.03.2024 року, орган опіки та піклування Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради вважає за доцільне в інтересах дитини визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком, ОСОБА_1 . Даний висновок обґрунтовано тим, що батько дитини - ОСОБА_1 має житло, де проживає разом із сином та цивільною дружиною, в якому для дитини створені всі умови для розвитку та виховання. Батько дитини працевлаштований, має стабільний дохід, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягався. Батько піклується про здоров`я дитини, хлопчик соматично здоровий. Тімур навчається, має хороший фізичний та розумовий розвиток. Батько та його цивільна дружина приділяють належну увагу навчанню та вихованню хлопця. При спілкування зі спеціалістом управління - служби у справах дітей малолітній ОСОБА_3 виявив бажання проживати разом із батьком ОСОБА_1 , з матір`ю ОСОБА_3 - спілкуватися, гостювати в неї. Мати дитини на засіданні комісії з питань захисту прав дитини вважала за доцільне в інтересах дитини визначити його місце проживання разом із батьком.

Вбачається, що син сторін виявив бажання проживати тільки із батьком, більше прив`язаний до нього та краще знаходить із ним спільну мову, зазначені вище обставини не заперечуються і матір`ю дитини, що у свою чергу також підтверджує факт здійснення батьком самостійного виховання свого сина та його перебування на повному фінансовому утримання батька.

Таким чином, судом встановлено, що позивач самостійно виховує та утримує сина ОСОБА_3 , мати дитини залишила проживати сина разом із батьком, самоусунулася від виховання та утримання останнього, з огляду на встановлені судом обставини та наведені положення законодавства, оцінивши зібрані у справі докази, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, суд приходить до висновку, що за встановлених під час розгляду справи обставин, з урахуванням обставин належного піклування позивача за дитиною, інтересам дитини відповідатиме проживання разом з батьком, що не тягне за собою обмеження матері у праві спілкування і участі у вихованні дитини, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.?

За правилами ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору належить стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 2284 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 265, 268, 352-355 ЦПК України, -?

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Адміністрація Новокодацького району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини та встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, - задовольнити.?

Визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за місцем його проживання.?

Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , самостійно виховує та утримує малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати по справі - сплачений судовий збір в сумі 2284 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.?

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя ?? Т.О. Кудрявцева