Вирок

від 06.02.2025 по справі 619/1502/19

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/1502/19

провадження № 1-кп/619/38/25

ВИРОК

іменем України

06 лютого 2025 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні під час судового засідання в залі суду в місті Дергачі обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019220280000180 від 07.02.2019, відносно обвинуваченого:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 30.10.2003 вироком Дергачівського районного суду Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, 69, 70 КК України до 4 років позбавлення волі; 19.12.2007 вироком Ленінського районного суду м. Харків за ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; 27.07.2012 вироком Шевченківського районного суду м. Харкова за ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 05.02.2015 з Дергачівської ВК № 109 умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 4 місяці 11 днів; 08.09.2017 Дергачівським районним судом Харківської тобласті за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений на підставі вимог ст.ст. 75,76 КК України від відбуття основного покарання з іспитовим строком 3 роки,-

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України,-

встановив:

ОСОБА_7 07.11.2017 приблизно 11:00 години, перебуваючи на території подвір`я домоволодіння за місцем мешкання ОСОБА_8 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , діючи повторно та з умислом направленим, на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, попередньо переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, вчинив крадіжку грошових коштів у сумі 3 400 гривень, що належать ОСОБА_9 , зі спальньої кімнати останнього.

Після чого ОСОБА_7 розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

У результаті злочинних дій ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_9 , було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Цього ж дня, приблизно о 23:00 годині, ОСОБА_7 перебуваючи на території подвір`я домоволодіння за місцем мешкання ОСОБА_8 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , діючи повторно та з умислом, направленим на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме мотоциклу Musstang MT 125-2, державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився на території подвір`я вказаного домоволодіння, шляхом перекатування вказаного мотоциклу з території подвір`я вивіз його на вулицю, тобто, за територію вказаного домоволодіння, чим самим незаконно заволодів мотоциклом Musstang MT 125-2, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_9 .

В подальшому, за допомогою ключів, які знаходились у замку запалювання, запустив двигун та з місця вчинення злочину зник, чим незаконно заволодів транспортним засобом, а саме мотоциклом Musstang MT 125-2, державний номерний знак НОМЕР_1 ., та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

У результаті злочинних дій ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_9 , було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 10 129 (десять тисяч сто двадцять дев`ять) гривень 83 копійки.

Окрім цього, 30.12.2018 приблизно о 05:45 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходився за місцем своєї роботи у приміщенні цеху пошиття тентів для парасольок, що належить ФОП « ОСОБА_10 », яке розташоване на другому поверсі будівлі, за адресою: АДРЕСА_3 , куди йому дозволив увійти охоронець підприємства ОСОБА_11 .

Саме в той час ОСОБА_7 став ініціатором конфлікту з ОСОБА_11 на грунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході якого у нього виник злочинний умисел на протиправне заподіяння останньому тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , розізлившись на ОСОБА_11 , діючи агресивно, застосовуючи фізичну силу, спочатку збив останнього із ніг, а потім, схопивши його руками за шию, почав силою її здавлювати.

У відповідь на протиправне діяння з боку ОСОБА_7 потерпілий ОСОБА_11 , захищаючись, намагався відштовхнути долонями рук від себе нападника, цілеспрямовано направив їх в ділянку обличчя останнього. ОСОБА_7 , долаючи опір ОСОБА_11 , бажаючи заподіяти останньому тілесні ушкодження будь-якого ступеня тяжкості, умисно укусив того за пучку 2-го пальця лівої кисті.

У свою чергу ОСОБА_11 , відчуваючи нестачу кисню у зв`язку із здавлюванням ОСОБА_7 руками його шиї, продовжуючи захищатися, діючи правомірно, силою відштовхнув того від себе лівою ногою.

В подальшому ОСОБА_7 , не полишаючи злочинного наміру на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , вирішив використати в якості знаряддя злочину помічений ним молоток, який лежав на столі, розташованому посеред приміщення цеху пошиття тентів для парасольок.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу та бажаючи довести його до кінця, ОСОБА_7 спочатку взяв зі столу молоток, а потім, відчуваючи ненависть до ОСОБА_11 , діючи умисно, суб`єктивно усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність свого діяння, наніс робочою частиною молотка множинні удари в ділянку голови, по плечам, тулубу та ногам, внаслідок чого потерпілий отримав такі ушкодження: забиту рану тім`яно-потиличної області голови, забійну рану передньої поверхні лівого колінного суглоба, укушену рану 2 пальця лівої кисті, напружений гемартроз правого колінного суглоба, які утворилися від травматичної дії тупих твердих предметів садно механізмом тертя-ковзання, рани за механізмом удара-стиснення та могли бути отримані не пізніше 30.12.2018 року.

За ступенем тяжкості садно та укушена рана 2 пальця відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів. За ступенем тяжкості забиті рани голови та лівого колінного суглобу рани, які піддавалися хірургічної обробки з накладанням швів відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше як 3 тижні. Напружений гемартроз правого колінного суглоба підтверджений діагностичної пункцією відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше як 3 тижні.

У відповідь на насильницькі дії ОСОБА_7 потерпілий ОСОБА_11 , діючи правомірно, захищаючи своє життя та здоров`я, виставив перед собою руки та намагався вихопити молоток у останнього. При цьому ОСОБА_7 , продовжуючи проявляти агресію та діючи зі злочинним умислом, схопив з того ж столу інший молоток, використовуючи в якості знарядь злочину обидва молотки, наніс удари в ділянку голови останнього.

Від отриманих ударів ОСОБА_11 упав на підлогу та, рятуючись від нападника, заповз під стіл, після чого використав наявний у нього мобільний телефон та почав викликати на місце події поліцію.

В подальшому ОСОБА_7 залишив останнього лежати під столом і з місця скоєння злочину зник.

Потерпілого ОСОБА_11 30.12.2018 відразу після зазначених вище подій було госпіталізовано до КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова», де йому своєчасно було надано кваліфіковану медичну допомогу.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_7 спричинив потерпілому ОСОБА_11 наступні тілесні ушкодження: укушена рана 2-го пальця лівої кисті та садно на голові, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів.

Забиті рани на голові та лівого колінного суглобу, які піддавалися хірургічній обробці з накладенням швів, та напружений гемартроз правого колінного суглоба, підтверджений діагностичною пункцією, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 днів, але не більше як 3 тижні (21 день).

Таким чином, ОСОБА_7 заподіяв потерпілому ОСОБА_11 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Окрім цього, 07.02.2019 приблизно о 22:30 годині ОСОБА_7 знаходився на залізничній зупинці «Цупівка», що розташована в с. Цупівка, Дергачівського району, Харківської області, де сів до електропоїзду № 6039, сполученням «Козача Лопань - Харків», та у вагоні № 9 вказаного електропоїзду помітив, що крім раніше незнайомого йому ОСОБА_12 інших пасажирів немає, та сів до нього у купе, де вони почали розмовляти та спільно вживати алкогольні напої.

В подальшому, на підставі раптово виниклих особистих неприязних відносин, обумовлених станом сп`яніння та виниклою конфліктною ситуацією з потерпілим ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , маючи намір на умисне протиправне заподіяння смерті останньому, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, реалізуючи свій раптовий умисел, спрямований на протиправне спричинення смерті ОСОБА_12 , усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи реальну можливість настанння суспільно-небезпечних невідворотних, негативних наслідків у вигляді настання смерті потерпілого, та бажаючи її настання, використовуючи в якості знаряддя злочину розкладний ніж, який витяг правою рукою з кишені свого верхнього одягу та одразу його розклав, після чого діючи умисно, з достатньою силою, наніс дев`ять ударів вказаним ножем в область життєво-важливих органів ОСОБА_12 , а саме: один удар в область шиї праворуч, в результаті якого у ОСОБА_12 утворилась різана рана шиї праворуч, чотири удари в область живота ліворуч, в результаті чого у ОСОБА_12 утворилась різана рана живота ліворуч, що не проникає у черевну порожнину; три удари в область лівого плеча, в результаті чого у ОСОБА_12 утворилась різана рана лівого плеча, один удар в область лівого повіка, в результаті якого у ОСОБА_12 утворилась колото-різана рана верхнього повіка ліворуч.

Після чого ОСОБА_12 вдалось втекти та попрохати інших посажирів електропоїзда викликати швидку медичну допомогу і поліцію, в результаті чого протиправні дії ОСОБА_7 були припинені. Таким чином, ОСОБА_7 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення свого умислу до кінця, проте даний злочин не було завершено з причин, що не залежали від його волі, оскільки смерть ОСОБА_12 не настала у зв`язку зі своєчасним наданням останньому медичної допомоги.

Відповідно до висновків судово-медичної експертизи у ОСОБА_12 мали місце наступні тілесні ушкодження: різана рана живота ліворуч, що не проникає у черевну порожнину; різана рана шиї праворуч, локалізація якої є такою, що підпадає на проекцію крупних судин та нервів; різана рана лівого плеча; колото-різана рана верхнього повіка ліворуч, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Своїми умисними протиправними діями за епізодом від 07.11.2017 об 11:00 ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Своїми умисними протиправними діями за епізодом від 07.11.2017 о 23:00 ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Своїми умисними протиправними діями за епізодом від 30.12.2018 ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, тобто легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Своїми умисними протиправними діями за епізодом від 07.02.2019 ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, тобто закінчений замах на вбивство (умисне вбивство), тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 289 КК України визнав повністю. Вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 115 КК України, не визнав.

Пояснив, що у листопаді 2018 року у селищі Хорошеве проживав у співмешканки декілька місяців. Після сварки з співмешканкою, прийшовши додому з роботи, він зайшов у кімнату її брата та узяв гроші в сумі приблизно 3000 гривень, які в подальшому витратив на власний розсуд.

Потім, увечері того ж дня прийшов знову. Собака його знав, тому не реагував. Він взяв ключі від мопеду - йому раніше дозволяли ним користуватися, та поїхав. У подальшому мопед залишив у знайомого.

Щодо епізоду нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 обвинувачений пояснив, що він з колегами був на роботі після корпоратива приблизно 29.12.2018, разом з ОСОБА_11 багато вживали алкогольні напої. Десь біля третьої години ранку почали розходитися по домам. Він пішов додому, але згадав, що забув зарядний пристрій від телефону і повернувся, ОСОБА_11 відчинив. Він ліг спати приблизно о 04.00-05.00 годині ранку. Приблино через годину ОСОБА_11 почав його будити та виганяти з приміщення - хватав за ногу та сильно кричав. Вказує, що ОСОБА_11 впав та почав видавлювати йому очі - вони боролися, палець ОСОБА_11 потрапив до його рота і він його укусив. У приміщенні стояла полиця з інструментами. ОСОБА_7 зазначив, що був у стані сильного сп`яніння та коли ОСОБА_11 кинув в нього молоток - він відібрав його. Надалі вони ще продовжували битися руками, але молотком ОСОБА_11 він не бив. У подальшому ОСОБА_11 заліз під стіл і почав телефонувати до поліції. Вказав, що двері до приміщення поліцейським напевно відчиняв потерпілий. Вбити ОСОБА_11 він не погрожував.

За епізодом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 обвинувачений пояснив, що приблизно у лютому місяці 2019 року о 23.00 годині їхав з роботи, мав при собі кошти, був напідпитку. Зайшов до останнього вагону електропоїзда на зупинці «Цупівка». Після того як сів на пасажирське місце побачив, що лежав чоловік - підійшов до нього, щоб поцікавитися, чи все добре. Той прокинувся та запропонував вжити алкогольні напої. ОСОБА_7 відмовився, тоді той чоловік дістав пляшку самогона та сало, але його нічим було порізати. ОСОБА_7 вказав, що мав з собою ніж, який лежав у рюкзаці, він його достав та дав тому чоловікові. Зазначив, що у подальшому забрав у свого ножа та пішов на вихід з електропоїзда, але в ту ж мить впав від удару ОСОБА_12 та втратив свідомість. ОСОБА_7 вказав, що той його душив, в результаті чого обвинувачений достав свого ножа та вдарив його ним один раз у лівий бік. Той крикнув «Ай», потім встав та пішов до вагону. Пояснив, що ОСОБА_12 був 6 разів судимий за вимагання та грабіжи.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 пояснив, що ОСОБА_7 прожив у них вдома в с. Хорошево два тижні. Проживають вони з сестрою разом з батьками. ОСОБА_7 познайомився з сестрою на роботі, йому не було де жити. Потім ОСОБА_7 захворів і вони його лікували. В подальшому ОСОБА_13 з сестрою посварилися, після чого сестра сказала йому з`їхати. В той день мати з сестрою десь поїхали, а ОСОБА_13 з батьком залишилися вдома. Зі слів батька, перед тим як піти ОСОБА_7 зайшов до кімнати потерпілого та забрав із гаманця приблизно 4 000 гривень. Наступного дня, після того як потерпілий пішов на роботу, йому зателефонував батько та спитав де його мопед. ОСОБА_7 викатив мопед із двору, що знаходився у спеціальному приміщенні, бо його знав собака, що в подальшому було підтвержено слідчим експериментом. Грошові кошти та мопед належали потерпілому. Мопед повернули. Претензій до обвинуваченого не має.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що у них з ОСОБА_7 були стосунки, і в період часу приблизно з вересня по жовтень 2018 року він проживав у них вдома за адресою у АДРЕСА_2 разом з її батьками та братом. Здійснив крадіжку грошових коштів у розмірі приблизно 3 500 - 4 500 гривень та транспортного засобу - мопеду, який належав її молодшому брату ОСОБА_9 . Він прийшов уночі, доки всі спали, ніхто нічого не чув, так як його знав собака, після цього він зник. На той час вони разом вже не проживали. Вранці прокинувшись виявили, що мотоцикла вже немає. Вночі двері до будинку не зачинялися. Транспортний засіб було повернуто, а грошові кошти повернуті не були.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснила, що її дочка працювала разом з ОСОБА_7 , одного дня привела його додому, пояснивши що йому ніде жити. Проживав він у них вдома за адресою АДРЕСА_2 приблизно з місяць з вересня по жовтень 2018 року. Спочатку у них з дочкою були стосунки, а потім вона сказала, щоб ОСОБА_13 йшов геть. Після цього його не було десь до ночі, а гроші він забрав раніше ніж пішов з дому, приблизно 1 500 - 2 000 гривень. Вночі ОСОБА_7 прийшов і вигнав мотоцикл із двору, що знаходився у спеціальному приміщенні на видному місці. Грошові кошти та мотоцикл належали сину ОСОБА_9 . Мотоцикл викрав ОСОБА_7 , бо у дворі був собака, який крім знайомих у двір нікого не впускав. В подальшому ОСОБА_7 привозили для проведення слідчого експерименту, під час якого він показав де і як забрав гроші та мотоцикл, після чого вона його більше не бачила. Мотоцикл було повернуто. Претензій до обвинуваченого не має.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні пояснив, що він працює патрульним інспектором відділу поліції. Декілька років тому приблизно 6 години ранку до відділу поліції надійшов виклик до заводу Шевченка, який знаходиться по вул. Селянській, про те, що на території маються тілесні ушкодження. Приїхали на службовому авто НОМЕР_5, піднялися на другий поверх, назустріч вийшов чоловік зі слідами крові на голові, який пояснив, що його побив знайомий, який разом з ним працює та перебував у стані алкогольного сп`яніння. В подальшому постраждала особа пояснила, що винуватець загнав його під стіл та намагався нанести йому тілесні ушкодження молотком та так як він відбивався дуже постраждали ноги. Напарники викликали швидку допомогу. Особи, на яку посилався постраждалий на місці не було, та свідок її не бачив. На місці бачив події бачив кров, потерпілий мав ушкодження голови та ніг. Більш детально обставини події не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні пояснив, що він працює фельдшером швидкої допомоги. ОСОБА_7 не пригадує. За адресою: м. Харків, вул. Селянська, 124 до цеху виїзджав у бригаді швидкої за викликом з приводу якоїсь драки. Коли приїхали, то потерпілий пояснив, що його побив працівник цеху. Ця подія відбулася приблизно за пів-години до нашого приїзду. Бригада швидкої надала потерпілому чоловікові допомогу та шпиталізували до лікарні. Чи був у цеху ще хтось, окрім потерпілого свідок не пам`ятає. На голові у потерпілого була рана на голові, він мав черепно-мозкову травму також ушкоджена була нога. Чи була кров у приміщені цеху свідок не пам`ятає. Хто був той чоловік який наніс потерпілому травми свідок не знає.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні пояснив, що він працює патрульним поліції. ОСОБА_7 йому раніше не знайомий. Під час патрулювання Новобоварського району м. Харкова отримали виклик стосовно тілесних ушкоджень. Місце події - це були складські приміщення, або цех. Піднімалися на другий поверх. З-під столу виповз чоловік, у якого була розбита голова. Потерпілий пояснив, що тілесні ушкодження йому наніс його знайомий, який спав у нього на роботі, а коли прийшов час його будити, той прокинувся і почав бити потерпілого молотком по голові. Точної дати свідок не пам`ятає, але вказав, що це була нічна зміна, було темно, зима, більше 4 років тому. У цеху більше нікого не було, окрім потерпілого. Викликали швидку та СОГ Новобоварського району м. Харкова, спитали у потерпілого особливі прикмети кривдника (в чому той був одягнений, як виглядає) для передачі цих даних до патрульної служби для можливого впізнання. Кров була на голові, чи була ще десь свідок не пам`ятає. Ким він працював свідок не знає. Спілкувалися тільки з потерпілим, інших людей на місці не було. Двері у цех були відчинені, їх ніхто не відчиняв.

Вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_14 , а також письмовими доказами, зокрема Протоколом огляду місця події з фототаблицею від 08.11.2017 року та Протоколом проведення слідчого експерименту від 23.11.2017 з фототаблицею у домоволодінні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 вказав де він знаходився у вищезазаначеному житловому будинку коли вирішив викрасти грошові кошти зі спальної кімнати і як туди потрапив та викрав гаманець із грошовими коштами (том. 1 а.с. 102-114).

Крім того, сам ОСОБА_7 визнав вину у вчиненні цього злочину в повному обсязі та надав відповідні пояснення.

Отже, своїми умисними протиправними діями за епізодом від 07.11.2017 об 11:00 ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України тобто, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_14 , показаннями самого ОСОБА_7 , а також письмовими доказами, зокрема Протоколом огляду місця події від 12.11.2017 у буд. АДРЕСА_4 ; Протоколом проведення слідчого експерименту від 23.11.2017; Заявою ОСОБА_18 про добровілну видачу працівникам поліції мотоцикла торгової марки «Musstang MT 125-2», державний номерний знак НОМЕР_1 ; Постановою слідчого про визнання мотоцикла торгової марки «Musstang MT 125-2», державний номерний знак НОМЕР_1 речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи №22840 від 21.11.2017 середня ринкова вартість мотоцикла торгової марки «Musstang MT 125-2», державний номерний знак НОМЕР_1 , вказаного в постанові про призначення експертизи на момент скоєння злочину, тобто на 07.11.2017 складала 10 129, 83 гривні.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту в м. Мерефі від 23.11.2017, проведеного у домоволодінні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 вказав, як з подвір`я викатував мотоцикл, вказав місце, де він завів двигун та поїхав вгору по вул. Зелена. (том. 1 а.с. 102-114).

Крім того, сам ОСОБА_7 визнав вину у вчиненні цього злочину в повному обсязі та надав відповідні пояснення.

Отже, своїми умисними протиправними діями за епізодом від 07.11.2017 об 23:00 ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_7 щодо нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_11 кваліфіковано за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, а саме у вчиненні незакінченого замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Суд не погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України та вважає, що його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились в умисному нанесенні потерпілому легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Оцінюючи зібрані по справі докази на предмет доведеності зазначених сторонами кримінального провадження обставин, суд приймає до уваги приписи ч. 1 ст. 94 КПК України, якою встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

При оцінці доказів суд також враховує положення ч. 3 ст. 62 Конституції України, яка передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Доводи обвинувачення про наявність у діях обвинуваченого ознак складу іншого, більш тяжкого злочину - замаху на вбивство є припущеннями, тому не можуть покладатись в основу вироку з огляду на наступне.

Статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Стаття 370 КПК України вимагає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Беручи до уваги наведені вище процесуальні норми, суд вважає, що оцінка доказів у даному кримінальному провадженні та відповідні висновки мають ґрунтуватись на стандарті доказування «поза розумним сумнівом».

Загальні критерії доведення поза розумним сумнівом у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини сформульовані ним у п. 54 Рішення від 06.12.2007 року у справі «Козинець проти України» та п. 43 Рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України», та зводяться до того, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. В інших рішеннях (зокрема, рішення у справі «Сергій Савенко проти України» від 24.10.2014 року, рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого королівства») Європейський суд з прав людини зауважує, що таке доведення може випливати із співіснування достатньо сильних, чітких і таких, що підтверджують один одного, умовиводів або аналогічних неспростовних презумпцій факту.

При оцінці доказів суд також застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», визначений п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України».

Разом з тим суд зауважує, що конкретних правил формулювання таких умовиводів та неспростовних презумпцій факту ані в прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, ані в чинному законодавстві України не встановлено, однак критерій доказування поза розумним сумнівом втілений у загальному правилі оцінки доказів, яке сформульоване у статті 94 КПК України.

Оцінивши доводи сторін кримінального провадження та надані ними докази, суд вважає, що з суб`єктивної сторони умисел на завдання потерпілому поранень які утворилися від травматичної дії тупих твердих предметів садно механізмом тертя-ковзання, з огляду на обстановку виник у обвинуваченого раптово, однак без умислу здійснити вбивство.

Завдаючи ударів потерпілому, обвинувачений як доросла дієздатна людина, не міг не усвідомлювати суспільно небезпечний характер своїх дій і не передбачати, що внаслідок такої його поведінки буде заподіяно шкоду здоров`ю потерпілому. Водночас, цілеспрямовано наносячи удари молотками по тілу потерпілого обвинувачений не конкретизував у своїй свідомості, яку ж саме шкоду здоров`ю (тяжкість тілесних ушкоджень) буде фактично заподіяно ним потерпілому. Тобто, в даному випадку він діяв із невизначеним (неконкретизованим) умислом, за якого особа хоча і бажає спричинити або свідомо припускає спричинення шкоди здоров`ю потерпілого, але при цьому не конкретизує точними межами у своїй свідомості тяжкість цієї шкоди. У таких випадках особа має відповідати за той результат (шкоду), який фактично було заподіяно.

Доводи сторони обвинувачення на наявність мотиву на вбивство не знайшли підтвердження під час судового розгляду.

Враховуючи викладене, окремі твердження у обвинувальному акті щодо замаху на вбивство обвинуваченим не узгоджуються із фактичними обставинами кримінального провадження, не відповідають стандарту доказування «поза розумним сумнівом», а обвинувачення в цій частині ґрунтується на припущеннях та є сумнівним.

Так, сторона обвинувачення у обвинувальному акті вказує, що обвинувачений наносив удари прицільно у голову потерпілого з метою його вбити.

Це спростовується наступним.

З висновку експерта на а.с. 110-112 т.3 вбачається, що 31.12.2018 року при повторному огляді хірурга не було виявлено даних щодо черепно-мозкової травми.

З протоколу слідчого експерименту від 12.02.2019 (а.с. 50 - 59, т.3) вбачається, що обвинувачений завдавав ударів по різним частинам тіла потерпілого, без прицільних ударів по життєво важливим частинам.

Більш того, коли потерпілий впав на підлогу обличчям вниз, обвинувачений, маючи безумовну можливість завдати ударів по будь-якій частині тіла потерпілого, бив його по ногах та по спині.

Крім того, як пояснив обвинувачений в судовому засіданні, і це узгоджується з іншими доказами у справі, він, побачивши, що потерпілий телефонує до поліції, запитав у потерпілого, чи він дозвонився, після чого залишив місце скоєння злочину.

Потерпілий при цьому перебував у вразливому стані, під столом. Є очевидним, що ОСОБА_7 об`єктивно мав і час, і можливість вчинити дії, направлені на вбивство потерпілого, якщо б у нього був відповідний умисел.

Із врахуванням наведених вище мотивів, дотримуючись принципів верховенства права, законності, змагальності сторін, диспозитивності кримінального судочинства, суд тлумачить усі сумніви на користь обвинуваченого, тому відкидає докази обвинувачення в частині наявності кваліфікуючих ознак незакінченого замаху на вбивство.

За таких обставин, суд вважає кваліфікацію вчиненого ОСОБА_7 діяння за ч. 3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України неправильною, оскільки вона не враховує всю сукупність фактичних обставин, що мають значення для кваліфікації.

Виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, місце вчинення злочину, суд вважає, що обвинувачений при нанесенні ударів потерпілому реалізовував злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, при цьому об`єктивно міг і повинен був передбачити ступінь тяжкості таких ушкоджень.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Суд вважає, що дії ОСОБА_7 слід кваліфікувати саме за ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились в умисному нанесенні потерпілому легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

При цьому вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, доведена поза розумним сумнівом, та підтверджується також наступними доказами.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 30.12.2018 року з фототаблицею, оглянуто місце події помешкання ФОП « ОСОБА_10 », яке розташоване на другому поверсі будівлі, за адресою: АДРЕСА_3 , в якому показано місце вчинення злочину (том 3 а.с. 9-14).

Відповідно до протоколу огляду предмету від 31.12.2018, було виявлено наступні предмети: паперовий конверт, у якому знаходиться змив речовини бурого кольору; полімерний експертний пакет у якому знаходяться два молотка із дерев`яними рукоятками; паперовий конверт у якому знаходяться навушники чорного кольору (том 3 а.с. 18-19).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту з фототаблицею від 12.02.2019 потерпілий ОСОБА_11 показав на статисті як саме ОСОБА_7 штовхнув його, після чого той упав на підлогу у цеху 30.12.2018, душив його, в результаті чого відкусив йому пучку двох пальців лівої руки. Показав як саме ОСОБА_7 наніс йому удари одним молотком по голові та ногам. А також двома молотками по голові, спині та ногам, після того, як він впав на підлогу (том 3 а.с. 50-59).

Відповідно висновку експерта ХОБСМЕ №14/328-Дм/19 від 12.02.2019 (судово-імунологічного дослідження), кров ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти - А (том 3 а.с. 109).

Згідно висновку експерта ХОБСМЕ №09-143/2019 від 01.03.2019 та в яких враховано дані медичної документації у ОСОБА_11 мали місце забита рана тім`яно-потиличної області голови, забійна рана передньої поверхні лівого колінного суглоба, укушена рана 2 пальця лівої кисті, напружений гемартроз правого колінного суглоба, які утворилися від травматичної дії тупих твердих предметів садно механізмом тертя-ковзання, рани за механізмом удара-стиснення та могли бути отримані не пізніше 30.12.2018 року. За ступенем тяжкості садно та укушена рана 2 пальця відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів. За ступенем тяжкості забиті рани голови та лівого колінного суглобу рани, які піддавалися хірургічної обробки з накладанням швів відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше як 3 тижні. Напружений гемартроз правого колінного суглоба підтверджений діагностичної пункцією відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше як 3 тижні.

Тілесні ушкодження у ОСОБА_11 могли утворитися за обставинами та механізмом на які він вказує у протоколі слідчого експерименту від 12.02.2019 року за його участю (том 3 а.с. 110-111).

З висновку експерта ХОБСМЕ №15/134-Дм/2019 від 02.03.2019: 3.1. Згідно «Висновку експерта» №14/328-Дм від 12.02.2019, проведеного у відділенні судово-медичної імунології Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, кров ОСОБА_11 відноситься до групи В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А; 3.2. В результаті проведення судово-медичної експертизи молотка «№2» (об`єкти №№8-14), вилученого 30.12.2018 року, в ході огляду місця події, за адресою: м. Харків, вул. Селянська, 124, у приміщенні цеху (як зазначено в ухвалі), встановлено наступие в об`єктах №№10,12 знайдені сліди крові людини змішані з потожировими виділеннями. При серологічному дослідженні, в даних слідах, виявлені антигени А та В Таким чином, враховуючи результати досліджень, можна припустити походження даних слідів крові та потожирових виділень від будь-якої особи з груповою належністю крові AB (IV). Проте, враховуючи групу крові потерпілого, а також конкретні обставини справи, можна припустити, походження слідів крові, в даних об`єктах, від будь-якої особи з груповою належністю крові В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А, в тому числі від потерпілого ОСОБА_11 , а потожирових виділень від будь-якої особи (осіб) з груповою належністю крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В або АВ (IV); в об`єктах №№8,9,13,14 знайдені сліди крові людини. При серологічному дослідженні, в даних слідах, виявлений антиген В. Таким чином, враховуючи результати досліджень, можна припустити, походження даних слідів крові від будь-якої особи з груповою належністю крові В (III) з ізогемаглютиніном анти-А, в тому числі від потерпілого ОСОБА_11 ; об`єкті №11 сліди крові не знайдені; 3.3. В результаті проведення судово-медичної експертизи молотка «№1» (об`єкти №№1-7), вилученого 30.12.2018 року, в ході огляду місця події, за адресою: м. Харків, вул. Селянська, 124, у приміщенні цеху (як зазначено в ухвалі), сліди крові не знайдені (том 3 а.с. 112-115).

Згідно висновку експерта ХОБСМЕ №14/373-Дм/19 від 02.03.2019: 3.1. Кров ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить до група В з ізогемаглютиніном анти-А; 3.2. На ватному тампоні зі змивом (об`єкт №1), вилученим 30 грудня 2018 року під час огляду місця події з підлоги цеху, під столом, за адресою: місто Харків, вул. Селянська, 124 виявлена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, походження якої від потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виключається (том 3 а.с. 116-118).

Відповідно до протоколу огляду предмету від 19.03.2019, згідно якого слідчим було проведено огляд роздрукіівки з мобільного телефону оператора «Київстар» за номером НОМЕР_2 , що перебуває у володінні (користуванні) ОСОБА_7 , з якого вбачається, що вищезазаначений абонентський номер 30.12.2018 року у період часу з 00:00 по 06:32 перебуває у зоні дії базової станції розташованої за адресою: м. Харків, вул. Селянська, 124; у період часу з 06:32 по 07:36 перебуває у зоні дії базової станції розташованої за адресою: м. Харків, вул. Москалівська, буд. 131-А; у період часу з 07:36 по 07:38 перебуває у зоні дії базової станції розташованої за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 79; у період часу з 07:38 по 13:36 перебуває у зоні дії базової станції розташованої за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 99-А та в подальшому пересувався поза межі м. Харкова (том 3 а.с. 132-137).

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №215 від 08.04.2019: ОСОБА_7 страждає на хронічне психічне захворювання у формі дисоціального розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними; у період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_7 виявляв ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання та перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів медичного харакрету не потребує (том 3 а.с. 169-171).

Доводи обвинуваченого щодо наміру потерпілого оговорити його з метою отримання коштів суд вважає необґрунтованими, оскільки на підтвердження цього будь-які докази не подавались, а дослідженими судом доказами це підтверджується. Причини для обмови потерпілим обвинуваченого в судовому засіданні не встановлено, оскільки сам по собі намір отримати відшкодування завданих збитків не може вважатись обмовою.

Таким чином, обвинувачений допускав спричинення шкоди здоров`ю потерпілого та бажав нанести йому тілесні ушкодження, не розраховуючи їх тяжкість, усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, при цьому він усвідомлював значення своїх дій, керував ними, що підтверджується висновками експертизи, тому обвинувачений повинен відповідати за фактично спричинені ним потерпілому легкі тілесні ушкодження, що призводять до короткочасного розладу здоров`я.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 щодо нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_12 в електропоїзді сполученням «Козача Лопань - Харків», які кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто закінчений замах на вбивство (умисне вбивство), тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за вийнятком вбивства передбаченого ст.ст. 116-118 КК України, слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки відсутня кваліфікуюча ознака «вчинення злочину повторно», що передбачена п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Незважаючи на процесуальну позицію обвинуваченого ОСОБА_7 щодо повного невизнання вини у вчиненні цього кримінального правопорушення, його вина підтверджується наступними дослідженими судом доказами.

Відповідно до протоколів огляду місця події від 07.02.2019 та 08.02.2019 року з фототаблицями за участі інспектора-криміналіста, оглянуто місце події за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в електропоїзді сполученням «Козача Лопань - Харків», з яких вбачається, що у вагоні електропотягу були виявлені та вилучені речові докази (том 1 а.с. 11-31).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту з фототаблицею від 12.03.2019 потерпілий ОСОБА_12 на статисті показав у який спосіб йому було спричинено тілесні ушкодження, своє розташування у вагоні та місце розташування ОСОБА_7 (том 1 а.с. 216-227).

Відповідно висновку експерта ХОБСМЕ №09-303/19 від 26.03.2019 вбачається, що у зв`язку з подією 07.02.2019 у ОСОБА_12 , 43 років, такі ушкодження: різана рана живота ліворуч, що не проникає у черевну порожнину; різана рана шиї праворуч; різана рана лівого плеча; колото-різана рана верхньої повіки ліворуч. Локалізація рани на шиї ОСОБА_12 є такою, що підпадає на проекцію крупних судин та нервів. Показання ОСОБА_12 , які були надані ним у ході слідчого експерименту 12.03.19 відповідають об`єктивним судово-медичним даним щодо розташування ушкоджень у нього, предмету, що травмував, механізму травмування, кількості ушкоджень та взаєморозташування учасників події.

Дати відповідь на питання №5 ухвали про призначення судово-медичної експертизи неможливо у зв`язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_7 відмовився від участі в експерименті 22.03.2019 (том 2 а.с. 9-13).

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.02.2019 потерпілий ОСОБА_12 впізнав особу на фото №3 за зовнішніми ознаками, яка наненсла йому більше 5 ударів ножем, гучно викрикувавши погрози вбивства. Особою із фото №3 виявився ОСОБА_7 (том 1 а.с. 72-74)

Згідно висновку експерта ХОБСМЕ №09-230/19 від 11.03.2019 у зв`язку із подією 07.02.19 у ОСОБА_12 , мали місце такі ушкодження: різана рана живота ліворуч, що не проникає у черевну порожнину; різана рана шиї праворуч; різана рана лівого плеча; колото-різана рана верхньої кінцівки ліворуч. Ці ушкодження сформувалися внаслідок чотирьохразової дії гострого предмета із ріжучими та колюче-ріжучими властивостями поверхні, що травмувала. Таким предметом міг бути клинок ножа, встановити індивідуальні властивості якого за наявними медичними даними неможливо. (том 1 а.с. 143-145).

Згідно висновку експерта ХОБСМЕ №15/195-Дм 2019 (судово-медичної цитології) від 26.03.2019, в результаті проведення судово-медичної експертизи двох змивів з підлоги вагону №1 та №2 під час огляду місця події - електропотягу сполученням «Козача Лопань - Харків-Пасажирський», знайдені сліди крові людини. При серологічному досліджені виявлений антиген А та ізогемаглютинін анти-В. Таким чином, сліди крові могли походити від любої людини з групою крові А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В. Враховуючи групові характеристики лиць проходячих по справі, можна припустити походження слідів крові як від громадянина ОСОБА_12 , так і від громадянина ОСОБА_7 (том 1 а.с. 152-157).

Згідно висновку експерта ХОБСМЕ №15/196-Дм 2019 від 26.03.2019, в результаті проведення судово-медичної експертизи розкладного ножу, вилученого у громадянина ОСОБА_7 з рюкзака, на клинку знайдено сліди крові людини. Встановити групову приналежність слідів крові не представилось можливим в зв`язку з не виявленням ні одного з антигенів А, В та Н.

При дослідженні рукоятки цього ж ножу сліди крові не знайдені (том 1 а.с. 159-164).

Відповідно висновку експерта ХОБСМЕ №15/194-Дм 2019 від 26.03.2019, в результаті проведення судово-медичної експертизи пляшки з водою торгової марки «Утренняя роса» ємкістю 0,5 л., вилученої 07.02.2019р. під час огляду місця події - в вагоні електропотягу сполученням «Козача Лопань - Харків-Пасажирський», знайдені сліди крові людини, в якій виявлений антиген А. Таким чином, сліди крові могли б походити від людини з групою крові А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В. Враховуючи групові характеристики лиць проходячих по справі, можна припустити походження слідів крові як від громадянина ОСОБА_12 , так і від громадянина ОСОБА_7 (том 1 а.с. 166-171).

Відповідно висновку експерта ХОБСМЕ №14/503-Дм/19 від 28.03.2019 (імунологічного дослідження), на спортивних брюках (об`єкти №1-8), вилучених у ОСОБА_7 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_5 , виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від ОСОБА_12 не виключається, оскільки згідно довідки №984/1 від 08.02.2019. виданої Інститутом загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева, група крові його - А(ІІ) (том 1 а.с. 180-183).

Згідно висновку експерта ХОБСМЕ №14/502-Дм/19 від 30.03.2019, на куртці (об`єкти №1-16) , вилученій у ОСОБА_7 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_5 , виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від ОСОБА_12 не виключається, оскільки згідно довідки 984/1 від 08.02.2019р. виданої Інститутом загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева, група крові його - А(ІІ) (том 1 а.с. 185-188).

Відповідно висновку експерта ХОБСМЕ №14/504-Дм/19 від 30.03.2019 (судово-медична імунологія), на черевиках чоловічих зимових чорного кольору ТМ «NIKE», які належать ОСОБА_7 , вилучених 08.02.2019 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_5 , в об`єктах №1,2,4,6-8, виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В. Походження цієї крові від потерпілого ОСОБА_12 не виключається, оскільки згідно довідки 984/1 від 08.02.2019р. ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева Національної академії медичних наук України», група крові ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - А(ІІ). 3.2. На черевиках чоловічих зимових підозрюваного ОСОБА_7 в об`єктах №3,5 кров не виявлена (том 1 а.с. 190-193).

Згідно висновку експерта ХОБСМЕ №14/506-Дм/19 від 26.03.2019 (судово-медична), на трикотажній шапці, вилученій під час проведення огляду місця події, а саме вагону електропотягу, плям, схожих на кров, не знайдено (том 1 а.с. 195-196).

Відповідно висновку експерта ХОБСМЕ №14/505-Дм/19 від 28.03.2019 (судово-медична імунологія), на шапці (об`єкти №4, 5), вилученій у ОСОБА_7 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_5 , виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від ОСОБА_12 не виключається, оскільки згідно довідки 984/1 від 08.02.2019р. виданої Інститутом загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева, група крові його - А(ІІ). 3.2. На вищевказаній шапці, в об`єктах №1-3, виявлена кров людини, встановити групову належність якої не виявилося можливим (том 1 а.с. 198-201).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту з фототаблицею від 12.03.2019 потерпілий ОСОБА_12 на статисті показав у який спосіб йому було спричинено тілесні ушкодження, своє розташування у вагоні та місце розташування ОСОБА_7 (том 1 а.с. 216-227).

Відповідно висновку експерта ХОБСМЕ №09-303/19 від 26.03.2019 вбачається, що у зв`язку з подією 07.02.2019 у ОСОБА_12 , 43 років, такі ушкодження: різана рана живота ліворуч, що не проникає у черевну порожнину; різана рана шиї праворуч; різана рана лівого плеча; колото-різана рана верхньої повіки ліворуч. Локалізація рани на шиї ОСОБА_12 є такою, що підпадає на проекцію крупних судин та нервів. Покази ОСОБА_12 , які були надані ним у ході слідчого експерименту 12.03.19, відповідають об`єктивним судово-медичним даним щодо розташування ушкоджень у нього, предмету, що травмував, механізму травмування, кількості ушкоджень та взаєморозташування учасників події.

Дати відповідь на питання №5 ухвали про призначення судово-медичної експертизи неможливо у зв`язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_7 відмовився від участі в експерименті 22.03.2019 (том 2 а.с. 9-13).

Згідно висновку експерта ХОБСМЕ №17-96-МК/19 від 29.03.2019 предметів одягу ОСОБА_12 та ножа, результатів попередніх експертиз, відомих обставин справи: 1. При судово-медичній експертизі предметів одягу, встановлено пошкодження: На куртці: на лівій полі в нижньому відділі - чотири наскрізних колото-різаних пошкодження тканини та синтепону (умовно пронумерованих №1,2,3,4), на задній поверхні лівого рукава в верхньому відділі - два наскрізних колото-різаних пошкодження тканини та синтепону (умовно пронумерованих №5,6), на що вказує їх наскрізний характер, подовжена форма, рівні краї, волокна яких пересічені рівно, наявність одного «П»-подібної форми кінця та протилежного - гострокінцевого; на задній поверхні лівого рукава в верхньому відділі- одне наскрізне різане пошкодження тканини (умовно пронумероване №7), на внутрішній поверхні коміра справа - одне наскрізне різане пошкодження тканини( умовно пронумероване №8), на що вказує їх наскрізний характер, лінійна та дугоподібна форми, рівні краї, волокна яких пересічені рівно, наявність обох кінців гострокутних форм; розриви на правій полі в нижньому відділі, які утворилися внаслідок зачеплення за виступаючі краї(поверхні) предметів при їх послідуючому динамічному контакті з тканиною. На кофті: на спинці в верхньому та нижньому відділах - два наскрізних колото-різаних пошкодження трикотажу ( умовно пронумерованих №1,2), на задній поверхні лівого рукава в верхньому відділі - одну наскрізне колото-різане пошкодження трикотажу( умовно пронумероване №3), на що вказує їх наскрізний характер, подовжена форма, рівні краї, волокна яких пересічені рівно, наявність одного «П»-подібної форми кінця та протилежного - гострокінцевого та заокругленого; два розрізи трикотажу, в проекції правого бічного шва та задньої поверхні правого рукава, які ймовірніше за все утворились внаслідок розривів, при наданні медичної допомоги. На джемпері: на спинці в нижньому відділі - одне наскрізне колото-різане пошкодження трикотажу (умовно пронумероване №1), на азадній поверхні лівого рукава в верхньому відділі - одне наскрізне колото-різане пошкодження трикотажу ( умовно пронумероване №2). Про те, що пошкодження являються колото-різаними, свідчить їх наскрізний характер, подовжена форма, рівні краї, волокна яких пересічені рівно, наявність одного «П» - подібної форми кінця та протилежного - заокругленого, з надсіканням поздовжніх кінцевих ниток до 2/3, та повністю пересічених наступних кінцевих ниток, з рівним перетинанням їх волокон; два розрізи трикотажу, на спинка та передня поверхня правого рукава, які ймовірніше за все утворились внаслідок розрізів, при наданні медичної допомоги.

При судово-медичній експертизі колото-різаних пошкоджень тканини та трикотажу встановлено наявність ознак (подовжені форми, відносно рівні краї, перервані на одному рівні кінці крайових ниток, волокна яких пересічені рівно, наявність одного «П»-подібної форми кінця та протилежного - гострокінцевого та заокругленого з надсіканням поздовжніх кінцевих ниток до 2/3), що можуть відповідати розмірним характеристикам та конфігурації наданого до дослідження ножа ( плаский, загострений з однієї сторони , з вираженим вістрям та обухом П-подібного поперечного перерізу, з помірно вираженими ребрами та помірно загостреним лезом).

Враховуючи вищеписане, не виключається можливість спричинення колото-різаних пошкоджень тканини та трикотажу, клинком, наданого на судово-медичну експертизу ножа, або будь-яким іншим клинком ножа з аналогічними конструктивними характеристиками. В момент спричинення ушкоджень потерпілому через всі шари одягу, слід враховувати зміщення останніх відносно тіла потерпілого, зміну положення тулубу та кінцівок (пози), та що не кожне пошкодження предметів одягу, повинно супроводжуватись ушкодженням тіла потерпілого.

Зважаючи на вищеописане, поранення на тілі ОСОБА_12 , на переднє бічній поверхні шиї справа, задній поверхні лівого плеча, переднє бічній поверхні живота зліва, можуть співпадати по локалізації з колото-різаним пошкодженням на предметах одягу ОСОБА_12 (том 2 а.с. 21-27).

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №186 від 01.04.2019: ОСОБА_7 страждає на психічне захворювання у формі дисоціального розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_7 виявляв ознаки вищесказаного хронічного психічного захворювання та перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Відповіді на питання №3-6 ухвали знаходяться поза межами компетенції психіатричної експертизи (том 2 а.с. 37-39).

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна правова конструкція закріплена й у ч. 4 ст. 17 КПК України. Зі змісту ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України вбачається, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (п. 45) випливає, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Верховний Суд, ухвалюючи свої постанови, неодноразово роз`яснював, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання) «поза розумним сумнівом».

Дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення. (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 12 червня 2018 р. у справі № 712/13361/15)

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к).

У відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Судове засідання відбувалося відповідно до вимог ст. 22 КПК України на засадах змагальності, жодна із сторін не була позбавлена права заявляти відповідні клопотання та ставити перед судом питання дослідження тих чи інших доказів.

Аналогічний висновок міститься в Постанові Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 688/2831/17.

Із урахуванням цього, а також того, що усі зазначені докази зібрані із дотриманням вимог КПК України, суд бере їх до уваги та покладає в основу вироку.

Суд також враховує, що обвинувачений не заперечував сам факт конфлікту, в тому числі завдання одного удару ножем в живіт потерпілому.

При цьому його пояснення про заподіяння тільки одного удару спростовуються протоколом слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_12 , де останній показав кількість та спосіб заподіяння ударів, та висновком експерта ХОБСМЕ №09-303/19 від 26.03.2019 вбачається, що у зв`язку з подією 07.02.2019 у ОСОБА_12 такі ушкодження: різана рана живота ліворуч, що не проникає у черевну порожнину; різана рана шиї праворуч; різана рана лівого плеча; колото-різана рана верхньої повіки ліворуч. Локалізація рани на шиї ОСОБА_12 є такою, що підпадає на проекцію крупних судин та нервів.

Наведене, зокрема кількість ударів, застосування ножа, та спрямованість ударів в живіт та шию свідчить саме про умисел ОСОБА_7 на вбивство потерпілого.

Отже, дії ОСОБА_7 щодо нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_12 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, що витікає з положень ч. 2 ст. 50 КК України.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, зокрема те, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, відповідно до вимог ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК УКраїни є тяжким злочином, злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК Укрїани, є нетяжким злочином, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України є проступком, дані про ОСОБА_7 , який не одружений, не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, згідно висновку судово-психіатричного експерта №101 від 10.02.2020 року на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю, раніше судимий, враховуючи відсутність обставин, які пом`якшують покарання та обставину, яка обтяжує покарання (за епізодом щодо ч. 2 ст. 125 та ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України), якою відповідно до ст. 67 КК України є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді обмження та позбавлення волі в межах санкцій статей.

Оскільки обвинуваченим вчинено декілько злочинів, покарання слід призначити за сукупністю злочинів згідно ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, з урахуванням суті вчинених правопорушень та даних про особу обвинуваченого.

Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 засуджений 08.09.2017 Дергачівським районним судом Харківської тобласті за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений на підставі вимог ст. 75 КК України від відбуття основного покарання з іспитовим строком 3 роки.

Враховуючи вчинення ОСОБА_7 нових кримінальних правопорушень протягом іспитового стороку за попереднім вироком, остаточне покарання йому слід призначити за правилами, передбаченими ст. 71 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_7 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_11 , суд виходить з наступного.

Потерпілий в судові засідання не з`являвся, проте надав суду заяви, в яких просив розглядати справу за його відсутності.

Згідно з ч. 2 ст.1 27 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно із положеннями ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Вирішуючи заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов, суд виходить із наступного.

Судом встановлено, що завдання тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_11 перебуває в прямому причинно-наслідковому зв`язку із неправомірними діями ОСОБА_7 .

Вказаний позов обвинувачений не визнав.

Потерпілий просить стягнути з ОСОБА_7 на його користь: суму заподіяної матеріальної (майнової) шкоди у зв`язку зі скоєнням злочину у розмірі 83 089 (вісімдесят три тисячі вісімдесят дев`ять) гривень; суми заподіяної моральної (немайнової) шкоди у зв`язку зі скоєнням злочину у розмірі 100 000 (сто тисяч гривень); витрати на правничу допомогу адвоката у загальному розмірі 2 350 (дві тисячі триста п`ятдесят) гривень.

В обґрунтування понесених матеріальних витрат надано документи, які підтверджують факт лікування внаслідок отриманих потерпілим в ході скоєння злочину ОСОБА_7 , а саме: товарний чек №ЧК-0019729 від 26.03.2019 ТОВ «Аптека №222», Аптека 222, Аптека №3 (Данилевського), ЄДРПОУ: 31439339 - на витрати медикаментів на загальну суму 8 807 (вісім тисяч вісімсот сім) гривень 54 копіки; рахунок №СА-020/19 від 25.03.2019 та чек (код квитанції 1544-5367-1751-8222) від 25.03.2019 за сплату ОСОБА_11 за купівлю ендопротезу колінного суглобу Rolflex Evolutis (сертифікат PR.005-17 від 22.02.2017) у сумі 69 000 (шістдесят дев`ять тисяч) гривень.

Суд вважає можливим стягнути матеріальну шкоду, яка заподіяна потерпілому ОСОБА_11 , у наслідок злочинних дій ОСОБА_7 , яка виразилася в оплаті витрат пов`язаних з травмами, отриманих ушкоджень під час нападу, які не були відшкодовані потерпілому ні під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду справи, підтвердженні належним чином, у розмірі 77 807 (сімдесят сім тисяч вісімсот сім) гривень 54 копійки, оскільки ця сума підтверджується відповідними доказами.

Щодо позовних вимог потерпілого ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди, суд приходить наступного висновку.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Виходячи з наведеного, суд дійшов до висновку, що діями обвинуваченого ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_11 завдана моральна шкода, яка полягає у фізичних та душевних стражданнях, перенесених потерпілим внаслідок отриманих під час нападу травм, необхідністю на протязі тривалого часу лікуватися від фізичних та психологічних травм, спричинених цим злочином, тяжкість вимушених змін у його житті, стосунках, що вимагає від потерпілого додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода може полягати, зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів

Згідно зі ст. 1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Зважаючи, що між злочинними діями обвинуваченого та завданою матеріальною шкодою є причинно-наслідковий зв`язок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

В зв`язку з цим суд вважає за необхідне виходячи з принципів розумності, справедливості та доцільності вимоги щодо відшкодування моральної шкоди задовольнити, стягнувши з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_11 100 000 гривень вважаючи, що відшкодування шкоди в такому розмірі відповідає суті позовних вимог, характеру діяння винного та характеру і глибині моральних страждань потерпілого.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.

У п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України вказано, що у резолютивній частині вироку, крім вирішення інших питань, зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат.

Главою 8 КПК України визначено процесуальні витрати у кримінальному провадженні, ст. 120 КПК України до них віднесено витрати на правову допомогу, ч. 2 даної статті передбачено, що витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, відповідач.

Так, до складу витрат на правову допомогу входять дії адвоката або фахівця з права, які, в тому числі вчинені ним поза судовим засіданням. Такими діями, наприклад, є надання консультацій, складання позовної заяви, оформлення та копіювання додатків. Проте, такі витрати є предметом доказування у справі і повинні бути підтверджені документами. Такими документами, як правило, є: договір про надання правової допомоги, доручення, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки, посвідчення про відрядження, квитки на поїзд, тощо).

В матеріалах справи міститься квитанція №10 від 01.08.2019 про отримання адвокатом ОСОБА_19 від ОСОБА_11 відповідно договору №63 від 01.08.2019 про надання правової допомоги оплату у розмірі 2 350 (дві тисячі триста п`ятдесят) гривень за надану правову допомогу у вигляді: правовї консультації - 250 гривень, складення позовної заяви - 1 600 гривень та ознайомлення з матеріалами справи - 500 гривень.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_7 витрат пов`язаних із отримання правничої допомоги у розмірі 2 350 (дві тисячі триста п`ятдесят) гривень.

Частина 2 статті 124 КПК України передбачає, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

Строк призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_7 обчислювати з дня ухвалення вироку, зарахувавши йому у строк покарання строк попереднього ув`язнення, а саме з моменту його фактичного затримання, а саме з 08.02.2019, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши арешти майна, накладені ухвалами слідчого судді Дергачівського районного суду Харкіаської області від 12.02.2019 та 20.02.2019, відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України.

Оскільки обвинуваченому ОСОБА_7 судом призначено покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально, тому до набрання вироком законної сили стосовно нього необхідно залишити без змін раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 124, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 15 ч.1 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

- за ч. 2 ст. 289 КК України у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі, без конфіскації майна;

- за ч. 2 ст. 125 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, із застосуванням ч. 3 ст. 68 КК України, у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, із застосуванням положень ст. 72 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 7 (семи) років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 08.09.2017, та призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років без конфіскації майна.

Міру запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 у виді тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання рахувати з дня фактичного затримання ОСОБА_7 , а саме з 08 лютого 2019 року, зарахувавши у строк відбування покарання період тримання під вартою з 12.11.2017 по 18.04.2018.

Цивільний позов ОСОБА_11 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок скоєння злочину у розмірі 77 807 (сімдесят сім тисяч вісімсот сім) гривень 54 копійки.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , моральну шкоду, заподіяну внаслідок скоєння злочину у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , витрати за надану правничу допомогу у розмірі 2 350 (дві тисячі триста п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь держави в особі ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи №22840 від 21.11.2017 у розмірі 990 (дев`ятсот дев`яносто) гривень. - (Musstang MT 125-2, державний номерний знак НОМЕР_1 - том 2 крим пров. СВ ГУНП).

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 09.01.2019 на вилучені під час огляду місця події, за адресою: м. Харків, вул. Селянська, 124, речі: два молотка із дерев`яними рукоятками, один загальною довжиною 37 см., ударна частина якого зроблена з металу та покрита фарбою блакитного кольору, з одного боку має загострення, з іншого боку має круглу форму, другий загальною довжиною 29 см., ударна частина якого зроблена з металу, з одного боку має загострення, з іншого боку має прямокутну форму та навушники чорного кольору, вакуумні із надписом «Panasonic», з метою забезпечення збереження речових доказів - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 12.02.2019 на тимчасово вилучене майно відповідно до протоколу огляду місця події від 07.02.2019, а саме: 1) шапку чоловічу, чорного кольору, синтетичну, поміщену до паперового конверту; 2) пляшку полімерну з прозорою речовиною з написом на етикетці - «Утренняя роса», об`ємом 0,5 літрів, поміщену до паперового конверту; 3) два недопалки цигарок, поміщені до двох відокремлених пакетів; 4) змиви речовини бурого кольору поміщені до двох відокремлених пакетів - скасувати.

Арешт, накладений увалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 12.02.2019 на тимчасово вилучене майно відповідно до протоколу огляду місця події від 08.02.2019, а саме: Змиви речовини бурого кольору: з поверхні підлоги вагону №2 (об`єкт №1), з поверхні правого сидіння шостого прольоту вагону №2 з лівої сторони (об`єкт №1), з поверхні підлоги вагону №2 (об`єкт №2), з підлоги вагону №2 (об`єкт №3), з сидіння вагону №2 (об`єкт №3), з поверхні підлоги тамбуру вагону №2 (об`єкт №4), з поверхні підлоги вагону №5 (об`єкт №5), з поверхні підлоги вагону №5 (об`єкт №6), з поверхні сидіння вагону №5 (об`єкт №6), з поверхні підлоги вагону №5 (об`єкт №7), з поверхні підлоги вагону №4 (об`єкт №8), з поверхні сидіння вагону №8 (об`єкт №9), з поверхні підлоги вагону №8 (об`єкт №9), з поверхні підлоги вагону №1 (об`єкт №10), з поверхні сидіння вагону №1 (об`єкт №10), з поверхні підлоги тамбуру вагону № 1 (об`єкт №11); змиви речовини, а саме: з лівої лавки шостого прольоту ліворуч вагону №2, з правої лавки шостого прольоту ліворуч вагону №2, з лівої лавки шостого прольоту праворуч вагону №2, з правої лавки шостого прольоту праворуч вагону №2, з правої лавки десятого прольоту праворуч вагону №2, з лівої лавки першого прольоту ліворуч вагону №8, з правої лавки першого прольоту ліворуч вагону №8, з лівої лавки десятого прольоту ліворуч вагону №1; сліди низу взуття на трьох дактилоплівках: з підлоги вагону №2, з підлоги вагону №8, з підлоги вагону №1; сліди рук, що зафіксовані на десяти відрізках липкої стрічки: №1 з поверхні внутрішньої обшивки вагону №2; №2, 3, 4, 5 з поверхні пляшки об`ємом 0, 5 літрів з написом "Жигулівське", вагону №5 булі сидіння, зліва; №6, 7 з поверхні обшивки вагону №8, біля лавки зправа; 8, 9, 10 - з поверхні обшивки вагону №1, біля сидіння при виході зліва; недопалок цигарки "Rothmans" - скасувати.

Арешт, накладений Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 20.02.2019 на тимчасове вилучене майно, а саме: чоловічі спортивні штани «Adidas» з нашаруванням речовини бурого кольору; куртку чоловічу темно-синього кольору марки «Puma»; шапку темно-синього кольору; пару зимових черевиків чорного кольору марки «Nike» з нашаруванням речовини бурого кольору; розкладний ніж - скасувати.

Речові докази:

- мотоцикл Musstang MT 125-2, державний номерний знак НОМЕР_1 - вважати повернутим власнику;

- 1) шапку чоловічу, чорного кольору, синтетичну, поміщену до паперового конверту; 2) пляшку полімерну з прозорою речовиною з написом на етикетці - «Утренняя роса», об`ємом 0,5 літрів, поміщену до паперового конверту; 3) два недопалки цигарок, поміщені до двох відокремлених пакетів; 4) змиви речовини бурого кольору поміщені до двох відокремлених пакетів; Змиви речовини бурого кольору: з поверхні підлоги вагону №2 (об`єкт №1), з поверхні правого сидіння шостого прольоту вагону №2 з лівої сторони (об`єкт №1), з поверхні підлоги вагону №2 (об`єкт №2), з підлоги вагону №2 (об`єкт №3), з сидіння вагону №2 (об`єкт №3), з поверхні підлоги тамбуру вагону №2 (об`єкт №4), з поверхні підлоги вагону №5 (об`єкт №5), з поверхні підлоги вагону №5 (об`єкт №6), з поверхні сидіння вагону №5 (об`єкт №6), з поверхні підлоги вагону №5 (об`єкт №7), з поверхні підлоги вагону №4 (об`єкт №8), з поверхні сидіння вагону №8 (об`єкт №9), з поверхні підлоги вагону №8 (об`єкт №9), з поверхні підлоги вагону №1 (об`єкт №10), з поверхні сидіння вагону №1 (об`єкт №10), з поверхні підлоги тамбуру вагону № 1 (об`єкт №11); змиви речовини, а саме: з лівої лавки шостого прольоту ліворуч вагону №2, з правої лавки шостого прольоту ліворуч вагону №2, з лівої лавки шостого прольоту праворуч вагону №2, з правої лавки шостого прольоту праворуч вагону №2, з правої лавки десятого прольоту праворуч вагону №2, з лівої лавки першого прольоту ліворуч вагону №8, з правої лавки першого прольоту ліворуч вагону №8, з лівої лавки десятого прольоту ліворуч вагону №1; сліди низу взуття на трьох дактилоплівках: з підлоги вагону №2, з підлоги вагону №8, з підлоги вагону №1; сліди рук, що зафіксовані на десяти відрізках липкої стрічки: №1 з поверхні внутрішньої обшивки вагону №2; №2, 3, 4, 5 з поверхні пляшки об`ємом 0,5 літрів з написом «Жигулівське», вагону №5 бурі сидіння, зліва; №6, 7 з поверхні обшивки вагону №8, біля лавки зправа; 8, 9, 10 - з поверхні обшивки вагону №1, біля сидіння при виході зліва; недопалок цигарки «Rothmans»; куртка чоловіча чорного уольору, сверт синтетичний бежевого кольору, светр синтетичний жовтого кольору - де на вказаному одязі маються пошкодження у вигляді порізів гострим предметом; чоловічі спортивні штани «Adidas» з нашаруванням речовини бурого кольору; куртку чоловічу темно-синього кольору марки «Puma»; шапку темно-синього кольору; пару зимових черевиків чорного кольору марки «Nike» з нашаруванням речовини бурого кольору; розкладний ніж; два молотка із дерев`яними рукоятками, один загальною довжиною 37 см., ударна частина якого зроблена з металу та покрита фарбою блакитного кольору, з одного боку має загострення, з іншого боку має круглу форму, другий загальною довжиною 29 см., ударна частина якого зроблена з металу, з одного боку має загострення, з іншого боку має прямокутну форму та навушники чорного кольору, вакуумні із надписом «Panasonic» - знищити.

Вирок може бути оскаржений безпосередньо Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3