Рішення

від 06.02.2025 по справі 641/65/25

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2-а/641/10/2025 Справа № 641/65/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Кожихової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Кузьменко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостнійних вимог на предмет спору, ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штруфу, -

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог, виклад позиції позивача

06.01.2025 до Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 11012 від 28.12.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закриття справи у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення.

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП нібито за порушення останнім, як військовозобов`язаним, правил військового обліку, а саме неявки без поважних причин за викликом до РТЦК. При цьому в постанові зазначається, що «15.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 військовозобов`язаному ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» була направлена повістка № 1213338, яка сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, за місцем його проживання, а саме АДРЕСА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 28.11.2024 о 09:00 для звірки військово-облікових даних. Вищезазначена повістка була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_4 з відміткою про відсутність особи ОСОБА_1 за місцем проживання. ОСОБА_1 оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме на 05.12.2024 о 14:00 год., на указану дату та час не з`явився без поважних причин, про поважні причини неявки ніякі не повідомив". В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ці дані надані та маються у реєстрі військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак із постанови випливає, що поштова повістка була направлена на адресу: АДРЕСА_1 . Відповідач, повністю нехтуючи процедурою розгляду справи про адміністративне правопорушення передбаченої ст. 280 КУпАП, взагалі не з`ясував чи є в діях позивача склад адміністративного правопорушення, чи наявна вина в його діях. Зазначає, що порушення з боку відповідача свідчать про очевидний обвинувальний нахил при процедурі розгляду ним справи, що є грубим порушенням вимог, передбачених ст. 245 КУпАП, про повноту, всебічність, об`єктивність та неупередженість з`ясування обставин кожної справи, вирішення їх в точній відповідності із законом.

ІІ. Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

ІІІ. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 січня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Також цією ухвалою залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 та витребувано у порядку ч. 3 ст. 80 КАС України у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП (постанова № 11012 від 28.12.2024).

Позивач в судове засідання не з`явився, надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи у його відсутність та вказав, що підтримує доводи позовної заяви.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання шляхом доставки судової повістки про виклик до суду в електронному вигляді до електронного кабінету. Клопотань про відкладення розгляду справи або проведення судового засідання за відсутності представника відповідача або третьої особи до суду не надходило.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем також надано копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

ІV. Установлені у справі обставини та зміст спірних правовідносин

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , починаючи з 02.03.1994 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до протоколу № 10936 від 27.12.2024 про адміністративне правопорушення, складеного ЗН ІНФОРМАЦІЯ_4 начальником МВ підполковником ОСОБА_2 , щодо ОСОБА_1 встановлено факт порушення ним в особливий період законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2024 № 49 «Про загальну мобілізацію» на території України оголошено проведення загальної мобілізації, яка неодноразово продовжувалася та проводиться по теперішній час.

15.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 військовозобов`язаному ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомлення про вручення, засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» була направлена повістка № 1213338, яка сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, за місцем його проживання, а саме: АДРЕСА_2 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 28.11.2024 о 09:00 год, для звірки військово-облікових даних. Вищезазначена повістка № 1213338 була повернута 26.11.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_4 з відміткою про відсутність особи ОСОБА_1 за місцем проживання. Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, вбачається, що у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних. Таким чином, ОСОБА_1 будучи оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 28.11.2024 о 09:00 год, у вказану дату та час до ІНФОРМАЦІЯ_4 без поважних причин не з`явився за викликом, про поважні причини неявки не повідомив, чим порушив вимоги частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в особливий період та вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11 год 00 хв 28 грудня 2024 року.

У протоколі містяться підпис особи, що притягається до адміністративної відповідальності, зокрема у графах щодо роз`яснення прав, повідомлення про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також щодо отримання другого протоколу. Протокол підписаний особою, яка його склала. В графі пояснення щодо змісту протоколу особою, яка притягується до відповідальності, міститься власноруч зроблені пояснення про те, що останній повістку не отримував.

Згідно з постановою № 11012 від 28.12.2024 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000. В постанові зазначено, що 15.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 військовозобов`язаному ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомлення про вручення, засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» була направлена повістка № 1213338, яка сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, за місцем його проживання, а саме: АДРЕСА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 28.11.2024 о 09:00 год, для звірки військово-облікових даних. Вищезазначена повістка № 1213338 була повернута 26.11.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_4 з відміткою про відсутність особи ОСОБА_1 за місцем проживання. Отже, останній, будучи оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 05.12.2024 о 11:00 год, у вказану дату та час до ІНФОРМАЦІЯ_4 без поважних причин не з`явився за викликом, про поважні причини неявки не повідомив, чим порушив вимоги частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в особливий період.

Не погодившись із постановою про накладення адміністративного стягнення № 11012 від 28.12.2024, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Так, спірні відносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за те, що позивач не з`явився за викликом до ТЦК та СП по повістці, яка була надіслана засобами поштового зв`язку та повернулася до відправника з відміткою про те, що адресат відсутній за адресою.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування. Висновки суду, оцінка аргументів,наведених учасникамисправи

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оборону України" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Так, статтею 210-1 КУпАПпередбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Зокрема, відповідно ч.3ст.210-1 КУпАПза вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - передбачено стягнення у виді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з абз. 11ст. 1 Закону України «Про оборону України»особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

17.03.2014 оприлюдненоУказ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»,Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Зокрема, згідно з абз. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно із п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок 560), належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Зі змісту наведеного положення вбачається, що у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку резервіст або військовозобов`язаний вважається належним чином оповіщенним про виклик до районного (міського) ТЦК у разі проставлення у поштовому повідомленні (І) відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних або (ІІ) відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.

Отже, проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання прирівнюється законодавцем до належного повідомлення особи про виклик її до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, навіть незважаючи на те, що фактично особа може бути не ознайомлена із необхідністю явки її до територіального центру. Вказані приписи Порядку № 560 є чинними та в установленому порядку не скасовані.

В даному спірному випадку для з`ясування факту того, чи повідомлений належним чином позивач про виклик його за повісткою, необхідно дослідити дотримання відповідачем - ТЦК та СП порядку направлення повістки та дотримання умов її вручення засобами поштового зв`язку.

З огляду на матеріали справи, відповідно до положень Порядку № 560 на ім`я ОСОБА_1 було сформовано повістку № 1213338 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду із відповідною інформацією. З копії повістки встановлено, що позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 09:00 год. 28.11.2024 з метою уточнення даних. Вказану повістку направлено засобами поштового зв`язку (номер відправлення 0610207611355) на адресу АДРЕСА_2 . Згідно довідки про причини повернення зазначено 26.11.2024 "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд звертає увагу, що адреса АДРЕСА_2 є зареєстрованим місцем проживання позивача. Отже, фактично направлення повістки відбулося за належним адресом, повістка направлена 20.11.2024, що підтверджується даними поштового відстеження 0610207611355 на сайті "Укрпошта" та після невдалої спроби вручення 22.11.2024 та проставлення 26.11.2025 про це відмітки в довідці про причини повернення повернулася 27.11.2024 на адресу відправника.

За таких встановлених обставин, оповіщення позивача про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення даних відбулося з дотримання норм Порядку № 560.

Доводів в позовній заяві про неналежне повідомлення, так само і доказів того, що працівниками АТ "Укрпошта" не було дотримано порядку вручення поштового відправлення, матеріали справи не містять.

В свою чергу до дня винесення оскаржавної постанови та протоколу позивач ігнорував необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення даних, що свідчить про порушення ОСОБА_1 норм ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк). В свою чергу порушенням норм Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Як підставу задоволення позовних вимог щодо скасування оскаржуваної постанов позивач посилається на те, що в постанові зазначено, що поштова повістка була направлена на адресу: АДРЕСА_1 , в той час як він мешкає за іншою адресою, тому не був належним чином повідомлений про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

З цього приводу Суд зазначає, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що повістка була направлена за належною адресою АДРЕСА_2 , про що також зазначено в протоколі у справі про адміністративне правопорушення, в той час як в постанові про адміністративне правопорушення в описовій частині зазначено, що повістка направлена за адресою АДРЕСА_1 .

Отже, спірним у даному випадку є питання чи може бути скасована з формальних підстав постанова у справі про адміністративне правопорушення за наявності фактичного складу адміністративного правопорушення, але за наявності окремих недоліків (описок) в тексті такої постанови.

Суд уважає, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення суб`єкта владних повноважень з одних лише формальних міркувань.

На переконання суду, певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Відтак, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, «чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий». При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.

Інакше кажучи, за принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

На думку суду, напрацьовані ЄСПЛ положення щодо правові наслідки допущених судами порушень при розгляді справ та критерії його застосування можуть бути вжиті за аналогією й до аналізу оскаржуваного у цій справі адміністративного акту відповідача.

Зокрема, не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму.

Водночас під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

При цьому доводи позивача про те, що у нього не відбиралися пояснення, про те, що під час складання оскаржуваної постанови він не в повній мірі скористався правами, які гарантовані йому статтею 268 КАС України, зокрема правом на захист, Суд відхиляє, оскільки з наявного в матеріалах справи протоколу вбачається, що ОСОБА_1 належним чином оповіщений про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, йому роз`яснені його права, передбачені статтею 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, при цьому останній скористався правом надати пояснення, які були власноручно викладені в графі пояснення та зауваження до змісту протоколу. Клопотань про відкладення розгляду справи, в тому числі з метою скористатися правничою допомого, позивач не заявляв. Крім того, копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності отримано в день її винесення, що підтверджується підписом позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Визначений цією правовою нормою обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Отже, з огляду на встановлені в цій справі обставини і правове регулювання спірних відносин, надаючи правову оцінку аргументам позивача, суд дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано з дотриманням вимог чинного законодавства, наявності доказів вчинення адміністративного правопорушення, визнано винуватим ОСОБА_1 за ч.3 ст .210-1 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу, а тому в задоволенні позову належить відмовити.

Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

VІІ. Судові витрати

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог позивача, відсутністю витрат відповідача, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241 243, 246, 250, 255, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостнійних вимог на предмет спору, ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штруфу залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Найменування учасників справи:

- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;

- відповідач ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження, АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження, АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено та підписано 06.02.2025.

Суддя Г.В.Кожихова