Постанова

від 28.01.2025 по справі 909/715/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2025 р. Справа №909/715/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Панова І.Ю.,

СуддівЗварич О.В.,

Кравчук Н.М.,

секретар судового засідання: Фарина Х.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Лазар В.І.;

від відповідачів: Булавинець М.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях б/н від 10.12.2024 (вх. №01-05/3582/24 від 10.12.2024)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2024 (повний текст рішення складено 22.11.2024)

у справі №909/715/24 (суддя Скапровська І.М.)

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76019,

до відповідача 1: ТОВ "Дюпонт-плюс", вул. Пушкіна, буд. 8А, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300,

до відповідача 2: ТОВ "Богрусс", вул. Пушкіна, буд. 8А, м. Калуш, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77304,

про розірвання договору купівлі-продажу окремого майна за результатами електронного аукціону № UA-PS-2021-12-22-0000018-1 від 18.02.2022 №455 - адміністративного будинку А загальною площею 729,5 кв. м., гаражу Б загальною площею 49,1 кв. м., що знаходиться за адресою Івано-Франківська обл., Калуський р-н, м. Долина, вул. Визволення (Пушкіна) 12, визнання недійсним договору від 12.09.2022 № 2588 купівлі-продажу, зобов`язання повернути у державну власність майно за актом приймання-передачі відповідно до Порядку повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого наказом Фонду державного майна України 27.11.2018 за № 1338/32790

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Дюпонт-плюс", ТОВ "Богрусс" про: розірвання договору купівлі-продажу окремого майна за результатами електронного аукціону № UA-PS-2021-12-22-0000018-1 від 18.02.2022 № 455 - адміністративного будинку А загальною площею 729,5 кв. м., гаражу Б загальною площею 49,1 кв. м., що знаходиться за адресою Івано-Франківська обл., Калуський р-н, м. Долина, вул. Визволення (Пушкіна) 12; визнання недійсним договору від 12.09.2022 № 2588 купівлі-продажу адміністративного будинку А загальною площею 729,5 кв. м., гаражу Б загальною площею 49,1 кв. м., що знаходиться за адресою Івано-Франківська обл., Калуський р-н, м. Долина, вул. Визволення (Пушкіна) 12; зобов`язання повернути у державну власність майно - адміністративний будинок А загальною площею 729,5 кв. м., гараж Б загальною площею 49,1 кв. м., що знаходиться за адресою Івано-Франківська обл., Калуський р-н, м. Долина, вул. Визволення (Пушкіна) 12, за актом приймання-передачі відповідно до Порядку повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого наказом Фонду державного майна України 27.11.2018 за № 1338/32790 та стягнення судового збору.

В обґрунтування позивач послався на те, що відповідачі всупереч умовам договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 18.02.2022 №455, не виконали обов`язків передбачених розділом 6 договору та не погодили відчуження майна з позивачем, як продавцем у спірному договорі, не подали до органу приватизації копії документів, що підтверджують перехід права власності і, як наслідок, порушили вимоги ст. 526 ЦК України,ч.2 ст.26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", відповідно, спірні договори слід розірвати, визнати недійсним на підставі ст.ст.215,216 ЦК України, ч.ч.10,11 ст. 26 Закону України « Про приватизацію державного і комунального майна», майно повернути у державну власність.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2024 у справі №909/715/24 відмовлено у позові.

Рішення мотивовано тим, що порушення договору відповідачем не потягло для позивача неможливості досягнення ним цілей договору, тобто порушення не було істотним, а отже, у позові слід відмовити

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 10.12.2024. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2024 у справі №909/715/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позов.

Зазначає, що за результатами проведеної перевірки, згідно акту поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 18.02.2022 року №455 від 28.11.2022 року № 14 встановлено, що ТОВ «ДЮПОНТ-ПЛЮС» не виконано умови договору купівлі-продажу від 18.02.2022 року, а саме: пункт 6.4 Договору, оскільки Покупцем проведено відчуження об`єкта приватизації без згоди органу приватизації, чим порушено пункт 6.7 Договору, оскільки Покупцем проведено відчуження об`єкта приватизації без згоди органу приватизації, оскільки новим власником (Товариство з обмеженою відповідальністю «БОГРУСС») у двотижневий строк з дня переходу до нього права власності на об`єкт не надано до органу приватизації копії документів, що підтверджують перехід до нього права власності. Даний факт представником Відповідачів не заперечувався у судовому засіданні.

23.12.2024 від ТзОВ "Дюпонт-Плюс" надійшов відзив б/н від 23.12.2024 (вх. № 01-04/8855/24) на апеляційну скаргу в якому відповідач зазначає, що позов є безпідставним, наведені позивачем обставини не можуть бути відповідно до норм чинного законодавства підставою для розірвання договору з ТОВ "Дюпонт-Плюс" і визнання недійсним договору укладеного між відповідачами у справі, відповідно, позбавлення відповідачів власності, набутої в порядку передбаченому законодавством України.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2024 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Кравчук Н.М.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях б/н від 10.12.2024 (вх. №01-05/3582/24 від 10.12.2024) на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2024 у справі №909/715/24.

Ухвалою суду від 14.01.2025 призначено розгляд справи на 28.01.2025.

У судовому засіданні 28.01.2025 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги із підстав викладених у ній. Представник відповідача заперечив щодо доводів апеляційної скарги із підстав викладених у відзиві.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

При перегляді ухвали господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частина 2 статті 15 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарський договір укладається в порядку, встановленому ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ст. 181 ГК України).

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Момент виконання продавцем обов`язку передати товар покупцеві визначений статтею 664 ЦК України, за змістом частини першої якої обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

- вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

- надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Водночас приписи статті 692 ЦК України встановлюють обов`язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України).

За змістом статті 13 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом продажу об`єктів права державної або комунальної власності на аукціоні; викупу об`єктів приватизації.

У частинах 1, 2 статті 7 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" визначено, що Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють, зокрема, такі основні повноваження: продають майно, що перебуває у державній власності, у процесі його приватизації, а також акції (частки), що належать державі у майні господарських товариств; контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна.

Статтею 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" передбачено порядок оформлення угод приватизації. Так, під час приватизації об`єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.

До договору купівлі-продажу включаються передбачені умовами аукціону, викупу зобов`язання сторін щодо: збереження основних видів діяльності підприємства; технічного переозброєння, модернізації виробництва (сума інвестицій) та енергомодернізації об`єкта; виконання встановлених мобілізаційних завдань; погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства; забезпечення соціальних гарантій працівникам згідно з вимогами трудового законодавства; вимог та додаткових обмежень природоохоронного законодавства щодо користування об`єктом; оплати послуг юридичних та фізичних осіб (у разі їх залучення), пов`язаних із виконанням заходів з приватизації об`єктів державної власності, зокрема: проведення обов`язкового екологічного аудиту у випадках, передбачених законодавством; надання послуг радника у випадках, передбачених цим Законом; проведення оцінки майна в процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом.

З моменту переходу права власності на об`єкт приватизації покупець, який придбав об`єкт приватизації, зобов`язаний виконувати всі умови договору купівлі-продажу об`єкта приватизації.

Виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є: 1) несплата протягом 60 днів коштів за об`єкт приватизації з дня укладення договору купівлі-продажу відповідно до його умов; 2) невиконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк; 3) подання органу приватизації неправдивих відомостей; 4) сплата за об`єкт приватизації коштів, отриманих з порушенням вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; 5) невиконання зобов`язання покупця щодо недопущення скорочення чисельності працівників з ініціативи нового власника чи уповноваженого ним органу; 6) продаж або в інший спосіб відчуження покупцем приватизованого об`єкта особам, визначеним частиною другою статті 8 цього Закону, протягом виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу.

На вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду (частина 9 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна").

Разом із тим, згідно із частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У розумінні положень наведеної норми істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17).

Крім того, виходячи зі змісту статті 651 Цивільного кодексу України, положеннями зазначеної норми передбачено також можливість розірвання договору за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом або договором.

Згідно із матеріалами справи, між сторонами існували договірні відносини на підставі договорів купівлі-продажу окремого нерухомого майна об`єкта малої приватизації адміністративного будинку за результатами електронного аукціону від 18.02.2022 року №455 між Регіональним відділенням ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях та першим відповідачем та договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 12.09.2022 № 2588 між відповідачами.

Відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації № 455 від 18.02.2022 покупець ТОВ « Дюпонт-Плюс» був зобов`язаний сплатити за придбаний об`єкт 6600932,4 грн. з урахуванням ПДВ у повному обсязі, протягом 30 днів з дня підписання цього договору.

Право власності, відповідно до вимог п. 3.1 договору між позивачем та відповідачем 1 на об`єкт приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об`єкта приватизації разом з неустойкою ( у разі її нарахування).

Відповідно до п. 3.2.договору між сторонами право власності на об`єкт приватизації виникає у покупця з моменту державної реєстрації права власності, в порядку визначеному законодавством України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, з акту приймання-передачі державного майна від 29.07.2022 між позивачем та ТОВ « Дюпонт-плюс» та копії договору купівлі-продажу № 455 від 18.02.2022 об`єкта малої приватизації, останній посвідчений приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу Лесик В.Б. та зареєстрований в реєстрі за № 455.

Платіжним дорученням від 22.02.2022 № 18642 на суму 565,15 грн, платіжним дорученням від 27.07.2022 № 292 на суму 2600367,25 грн., платіжним дорученням від 28.07.2022 № 295 на суму 4000000,00 грн. перший відповідач фактично сплатив за об`єкт малої приватизації згідно з умовами договору № 455 від 18.02.2022 - 6600932,40 грн.

Відповідно до умов спірного договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації збереження робочих місць не передбачено договором, збереження( збільшення) обсягів виробництва продукції ( товарообігу, надання послуг)( у порівняних цінах), внесення інвестицій у грошовій формі також не передбачено вказаним договором купівлі-продажу.

Відповідно до вимог п. 6.2 договору покупець зобов`язаний в установлений цим договором строк прийняти об`єкт приватизації за актом приймання-передачі, що фактично сторонами було виконано, акт приймання-передачі підписаний між органом приватизації та покупцем ТОВ «Дюпонт-Плюс» 29.07.2022.

Згідно з актом поточної перевірки позивачем виконання умов договору купівлі-продажу від 18.02.2022 №455 об`єкта малої приватизації адміністративного будинку А від 28.11.2022 року, відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ( інформаційна довідка від 01.11.2022 № 313855460, спірний об`єкт приватизації був відчужений 12.09.2022 за договором купівлі-продажу від 12.09.2022 № 2588, укладеним між відповідачами - ТОВ « Дюпонт-Плюс» та ТОВ « Богрусс».

Розділом 6 « Обов`язки Покупця» договору №455 від 18.02.2022 сторони обумовили такі обов`язки продавця як, зокрема, в строк і в порядку, встановленому Договором, сплатити ціну продажу об`єкта приватизації ( п.6.1), прийняти об`єкт за актом приймання-передачі ( п.6.2); погодити з Продавцем відчуження майна, обтяженого передбаченими в Договорі зобов`язаннями ( п.6.4), у разі подальшого відчуження приватизованого об`єкта, новий власник у двотижневий строк із дня переходу до нього права власності на такий об`єкт зобов`язаний подати до органу приватизації копії документів, що підтверджують перехід до нього права власності ( п. 6.7).

Однак, як правомірно звернув увагу в оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд, недотримання відповідачами обов`язків погодити подальше відчуження сплаченого в повному обсязі та прийнятого у встановленому договором порядку окремого майна з позивачем як продавцем у спірному договорі, а також обов`язку подати до органу приватизації копії документів, що підтверджують перехід права власності, не може слугувати достатньою підставою для розірвання договору купівлі-продажу окремого майна за результатами електронного аукціону від 18.02.2022 року №455 і як наслідок, - визнання недійсним договору купівлі-продажу від 12.09.2022 № 2588 між відповідачами за рішенням суду.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що порушення умов договору про купівлю-продаж об`єкта малої приватизації відповідачами не потягло для позивача неможливості досягнення ним цілей договору, тобто порушення з боку відповідачів не було істотним, в зв`язку з чим, місцевий господарський суд в даному випадку правомірно відмовив у задоволені позову.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2024 у справі №909/715/24 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстави для його скасування відсутні, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях б/н від 10.12.2024 (вх. №01-05/3582/24 від 10.12.2024) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2024 у справі №909/715/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 06.02.2025

Головуючий суддяПанова І.Ю.,

СуддяЗварич О.В.,

Кравчук Н.М.