Постанова

від 05.02.2025 по справі 915/794/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 рокум. ОдесаСправа № 915/794/24м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САЛОХА-П"

на рішення Господарського суду Миколаївської області

від 31 жовтня 2024 року (повний текст складено 11.11.2024)

у справі № 915/794/24

за позовом: Миколаївського квартирно-експлуатаційного управління командування сил логістики Збройних Сил України

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "САЛОХА-П"

про стягнення 4 416 666, 68 грн.,-

суддя суду першої інстанції: Семенчук Н.О.,місце винесення рішення: м. Миколаїв, вулиця Фалєєвська, 14, Господарський суд Миколаївської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 05.02.2025, відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, підписано вступну та резолютивну частину постанови без її проголошення.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління Командування Сил Логістики Збройних Сил України (далі також позивач, Миколаївське КЕУ) звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовної заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) САЛОХА-П (далі також відповідач, Товариство) про стягнення 4 416 666, 68 грн.

Позовні вимоги Миколаївське КЕУ обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами договором про спільний обробіток землі від 16.08.2016 №13 в частині дострокового розподілу прибутку за листопад 2023 - травень 2024.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 31.10.2024 у справі №915/794/24 (суддя Семенчук Н.О.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Крім того, з відповідача на користь позивача стягнуто 53 000,00 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви.

У вказаному рішенні суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи доведено та підтверджено наявність порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором від 16.08.2016 №13 (з урахуванням укладених до нього додаткових угод) щодо сплати коштів позивачу, а тому позовні вимоги останнього є обгрунтованими.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "САЛОХА-П" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.10.2024 року у справі №915/794/24 в частині стягнення з відповідача на користь Миколаївського квартирно-експлуатаційного управління командування сил логістики Збройних Сил України заборгованості з дострокового розподілу прибутку за договором №13 про спільний обробіток землі від 16.08.2016 за період з січня 2024 року по травень 2024 року в розмірі 1 000 000,00 грн.

Доводи апелянта полягають у наступному:

- позивачем надано обґрунтований розрахунок заборгованості від 01.07.2024, але він викладений на бланку юридичної особи, яка не є позивачем у справі;

- Акт звіряння розрахунків не відображає наявність заборгованості, починаючи з січня 2024;

- суд першої інстанції послався на судове рішення у справі №915/1218/23, яке не надавалось сторонами до суду як доказ для обґрунтування своїх вимог і заперечень.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю САЛОХА-П на рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.10.2024 у справі №915/794/24 та призначено її до розгляду на 05.02.2025 року о 12:00 год.; встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

23.12.2024 від Миколаївського КЕУ до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивачем зазначено про її безпідставність та необґрунтованість та зауважено, що апеляційна скарга подана відповідачем з єдиною метою - затягування реального виконання рішення.

Зокрема, з огляду на апеляційні аргументи, позивач зазначає, що він є правонаступником КЕВ міста Миколаєва, при цьому, фактично жодної реорганізації юридичної особи не відбулось, а мала місце лише зміна назви, що свідчить про безпідставність доводів апелянта щодо виконання розрахунку заборгованості не на бланку позивача. Щодо акту звірки розрахунків, то вказаний доказ був наданий в підтвердження того, що позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору, в тому числі, шляхом повідомлення про існування заборгованості в такий спосіб, що було оцінено судом першої інстанції. Водночас, підставою для здійснення розрахунків та виникнення заборгованості є укладений між сторонами договір про спільний обробіток землі №13 від 16.08.2016, умовами якого визначено порядок здійснення розрахунків та суми, в тому числі на 2024 рік, починаючи з 01.01.2024. Посилання Господарського суду Миколаївської області на рішення у справі №915/1218/23 пояснюється банальною опискою в судовому рішенні, оскільки позивач в позовній заяві посилався на рішення Господарського суду Миколаївської області у справі №915/1812/23 та надав в якості доказів копію зазначеного рішення.

З огляду на вказане, Миколаївське КЕУ вважає доводи апелянта немотивованими та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.

Представники жодної зі сторін у судове засідання 05.02.2025 не з`явились; про дату час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи та те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання; з огляду на те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства; участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін; явка учасників судового процесу ухвалами суду не визнана обов`язковою; матеріалів справи достатньо для її розгляду та прийняття рішення, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції за відсутністю представників сторін.

У зв`язку з неявкою сторін, в судовому засіданні 05.02.2025, відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, підписано вступну та резолютивну частину постанови без її проголошення.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.

Враховуючи вищевказані приписи ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів у даному випадку переглядає рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.10.2024 у справі № 915/794/24 лише в частині доводів та вимог апеляційної скарги ТОВ САЛОХА-П.

Щодо надання розрахунку заборгованості не на фірмовому бланку позивача.

Судовою колегією встановлено, що дійсно, у матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості з дострокового розподілу прибутку за Договором №13 від 16.08.2016 за період: листопад 2023-травень 2024, який викладений позивачем на фірмовому бланку Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїв (т. 1 а.с. 42).

Водночас, апеляційним судом також установлено, що згідно з п.15 Положення про Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління Командування Сил логістики Збройних Сил України, що затверджене наказом Командувача Сил логістики Збройних Сил України №195 від 26.05.2023, Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління Командування Сил логістики Збройних Сил України (код ЄДРПОУ 08029523) є правонаступником Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїв (код ЄДРПОУ 08029523).

При цьому, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Миколаївського квартирно-експлуатаційного управління (код ЄДРПОУ 08029523), змінено лише найменування юридичної особи з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв на Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління Командування Сил логістики Збройних Сил України. Водночас, код ЄДРПОУ, юридична та фактична адреса, організаційно-правова форма юридичної особи залишилась незмінною.

Крім того, спірний Договір та додаткові угоди до нього укладались відповідачем саме з КЕВ м. Миколаїв, а тому, враховуючи вищевикладене, доводи апелянта відносно того, що розрахунок заборгованості наведений позивачем саме на фірмовому бланку КЕВ м. Миколаїв, є неспроможними.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що питання щодо зміни КЕВ м. Миколаїв на його правонаступника вже були апеляційними доводами відповідача при апеляційному перегляду рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2023 року у справі №915/1150/21, якою розглядались аналогічні позовні вимоги Миколаївського КЕУ до ТОВ «САЛОХА-П» про стягнення 1 351 900 грн., у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору про спільний обробіток землі №13 від 16.08.2016 щодо компенсації податку на землю.

У постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі №915/1150/21 судом було досліджено обставини зміни найменування юридичної особи (повного та/або скороченого) без зміни інших відомостей, зокрема, коду ЄДРПОУ та надано ТОВ «САЛОХА-П» вичерпну відповідь з цього питання.

Щодо аргументів апелянта про те, що Акт звіряння розрахунків не відображає наявність заборгованості, починаючи з січня 2024.

Так, у матеріалах справи наявний Акт звіряння розрахунків між Миколаївським КЕУ та ТОВ «САЛОХА-П» станом на 01.01.2024. Відповідного Акту відносно 2024 року у матеріалах справи не міститься. Проте, вказане не свідчить про відсутність заборгованості відповідача з огляду на наявні у матеріалах справи докази на підтвердження останньої, зокрема: розрахунку заборгованості за Договором №13 від 16.08.2016 за період: листопад 2023-травень 2024, відповідно до якого: за січень 2024 за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 200,00,00 грн., за лютий 2024 - 200,00,00 грн., за березень 2024 - 200,00,00 грн., за квітень 2024 - 200,00,00 грн., за травень - 200,00,00 грн.

Вказаний розрахунок з боку ТОВ «САЛОХА-П» жодним належним та допустимим доказом не спростований, його не оспорено відповідачем, доказів щодо погашення будь-якої суми у матеріалах справи також не надано.

При цьому, підставою для здійснення розрахунків та виникнення заборгованості є укладений між сторонами Договір про спільний обробіток землі №13 від 16.08.2016, умовами якого визначено порядок здійснення розрахунків та суми, у тому числі, - на 2024 рік, починаючи з 01.01.2024.

Щодо посилання суду першої інстанції на рішення у справі №915/1218/23, то апеляційна колегія погоджується з доводами позивача, що з матеріалів даної справи вбачається наявність технічної описки, допущеної судом при зазначенні номеру судової справи.

Так, до заяви про усунення недоліків, яку Миколаївським КЕУ було надано до суду на виконання вимог ухвали Господарського суду Миколаївської області від 05.07.2024 у справі №915/794/24 (якою в свою чергу, судом першої інстанції позивача було зобов`язано надати суду, зокрема докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги) позивачем було долучено копію рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.04.2024 у справі №915/1812/23 (т. 1 а.с. 50-53).

При цьому, за твердженням позивача, рішення у справі №915/1812/23 було надано суду лише в якості доказів систематичного невиконання з боку ТОВ "САЛОХА-П" своїх зобов`язань за Договором про спільний обробіток землі №13 від 16.08.2016, що і було враховано судом першої інстанції.

Отже доводи апеляційної скарги є безпідставними та лише свідчать про незгоду апелянта з висновками суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, проте по суті їх не спростовують, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Щодо вимог ТОВ "САЛОХА-П" про скасування оскаржуваного рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 1 000 000,00 грн.

Так, судом першої інстанції встановлено та перевірено апеляційною колегією, що 16.08.2016 між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Миколаїв (який у подальшому змінив назву на Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління Командування Сил логістики Збройних Сил України) (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "САЛОХА-П" (сторона-2) було укладено Договір №13 про спільний обробіток землі, відповідно до умов якого з метою відпрацювання співпраці з підприємствами і залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності та життєздатності КЕВ м. Миколаїв, сторони за цим Договором домовилися про спільну діяльність і співробітництво без утворення юридичної особи з використанням земель, які надані КЕВ м. Миколаїв в безстрокове користування та можливостей ТОВ САЛОХА-П спільно діяти для досягнення загальних цілей, а саме: вирощування зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва, збирання, зберігання та їх подальша реалізація (п.1.1 Договору).

До вказаного Договору між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 від 07.04.2017, Додаткову угоду №2 від 10.09.2018, Додаткову угоду №3 від 13.02.2019, Додаткову угоду №4 від 30.11.2020 та Додаткову угоду №5 від 02.06.2023.

Відповідно до п.6.1 Договору (в редакції Додаткових угод № 1 від 07.04.2017 та № 4 від 30.11.2020) внесок сторони-1 - вартість права обробки земельних ділянок загальною площею 5000 га, згідно до Акту обміру земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору, а також ділова репутація та ділові зв`язки та складає 11 450 000,00 грн.

У відповідності до п. 6.2 Договору, внесок сторони-2 - грошові кошти, паливно-мастильні матеріали, обробка ґрунтів, сівба, посадка, внесення добрив та засобів захисту рослин, всі необхідні дії щодо вирощування сільськогосподарський культур, а також професійні знання, навички та вміння, ділова репутація та ділові зв`язки, інше, що встановлюють сторони по закінченню сільськогосподарського року.

Згідно з п. 7.1 Договору грошові та майнові внески сторін є їх спільною власністю. Земельна ділянка є власністю держави. При повному розподілу прибутку майно, створене за договором є власністю сторони-2 жодна із сторін не має права розпоряджатись майном, що є внеском іншої сторони та яке належало їй на праві власності без її дозволу.

Прибуток, що отримується сторонами від спільної обробки землі, підлягає розподілу пропорційно понесеним фактичним затратам на вирощування сільськогосподарської продукції, при цьому сторона-1 в будь-якому випадку (окрім випадків, передбачених договором) повинна отримати прибуток у розмірі не менше частки та внеску, визначеному у статті 6 цього Договору ((п.8.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 07.04.2017))

Пунктом 8.3 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 30.11.2020) визначено, що фактичний розподіл прибутку здійснюється шляхом перерахування відповідної частки прибутку стороні-1 та утримання відповідної частки прибутку стороною-2.

Відповідно до п.8.4 Договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 10.09.2018) сторони погодились, що сторона-2 перераховує стороні-1 щомісячно, до 20 числа кожного поточного місяця, починаючи з січня поточного календарного року до червня цього ж року грошові кошти в сумі 200 000,00 грн. та з липня по грудень поточного календарного року - грошові кошти в сумі 1 708 333,34 грн., що в загальному дорівнює розміру внеску сторони-1, як дострокове розподілення очікуваного прибутку від спільної діяльності у поточному календарному році.

При цьому сторони домовились, що розподіл прибутку в 2018 році здійснюватиметься наступним чином: сторона-2, починаючи з 20.09.2018 та в подальшому до 20 числа кожного поточного місяця, здійснює перерахунок на розрахунковий рахунок сторони-1 грошових коштів у розмірі 1 708 333,34 грн., при цьому частина прибутку, в сумі 4 616 666,68 грн., що підлягала сплаті за січень-серпень 2018 року, має бути перерахована стороною-2 до 20 грудня 2018 року. Кінцевим строком розподілу прибутку у 2018 році вважається 20 грудня 2018 року. За умов належного виконання зазначеного порядку розподілу прибутку сторона-2 набуває права самостійно та на власний розсуд розпоряджатись рештою результатів спільної діяльності.

Згідно з п. 12. 1 Договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту укладення.

Відповідно до п.12.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 30.11.2020) цей Договір укладений строком на 9 сільськогосподарських років, тобто до 31.12.2025 року з обов`язковим щорічним узгодженням (індексацією) ціни внесків сторін за цим Договором на кожний наступний сільськогосподарський рік впродовж строку дії Договору.

Договір та додаткові угоди підписані сторонами та скріплені печатками сторін.

З огляду на вищенаведені умови Договору, позивачем здійснено розрахунок заборгованості відповідача, наявний у матеріалах справи.

Відповідно до вказаного розрахунку, за листопад 2023 відповідачу нараховано 1 708 333,34 грн. заборгованості, за грудень - 1 708 333,34 грн.; у період з січня по травень 2024 року по 200 000,00 грн щомісячно (у відповідності до п. 8.4 Договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 10.09.2018).

Відповідач не виконав умови Договору в частині перерахування відповідної частки прибутку стороні-1, у зв`язку з чим за ним рахується відповідна заборгованість, вимоги щодо стягнення якої суд першої інстанції визнав обґрунтованими.

Судова колегія звертає увагу на те, що в обґрунтування незгоди зі стягненням з відповідача 1 000 000,00 грн. прибутку, що підлягають сплаті ТОВ «САЛОХА-П» на користь позивача за період з січня 2024 року по травень 2024 року, апелянт посилається, виходячи з обґрунтування апеляційної скарги, на обставину відсутності у матеріалах справи Акту звіряння розрахунків між Миколаївським КЕУ та ТОВ «САЛОХА-П» за січень-травень 2024 року.

Однак, як зазначалось вище, жодного доказу на спростування наведеного позивачем розрахунку боргу за вказаний період відповідачем суду не надано.

Будь-якого аргументу або документу, який би свідчив про помилковість висновків суду першої інстанції по суті спору ТОВ «САЛОХА-П» взагалі не зазначено. Апелянт не наводить жодного заперечення ні відносно укладеного між сторонами спірного Договору, ні відносно своїх зобов`язань за цим Договором, ні стосовно визначених помісячних сум, що підлягають сплаті відповідачем за Договором №13 від 16.08.2016, ні доказів оплати (навіть часткової) останніх.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що не погоджуючись зі стягненням 1 000 000,00 грн, підставно нарахованих позивачем за січень травень 2024 року, обставини справи в частині стягнення з ТОВ «САЛОХА-П» заборгованості в сумі 3 416 666, 68 грн. відповідачем не оспорюються, тому рішення суду першої інстанції в цій частині апеляційним господарським судом не переглядається.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи; обставини, які мають значення по справі, судом установлені правильно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

Ураховуючи усе вищезазначене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.10.2024 у справі №915/794/24 за наведених апелянтом доводів та мотивів апеляційної скарги.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛОХА-П» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.10.2024 у справі №915/794/24 задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі залишається без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.10.2024 у справі №915/794/24 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений 06.02.2025.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяДіброва Г.І.

СуддяПринцевська Н.М.