Постанова

від 28.01.2025 по справі 910/8132/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2025 р. Справа№ 910/8132/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі: Овчинніковій Я.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: Кравченко О.П.;

від відповідача: Зелені В.М.;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 про повернення зустрічного позову

у справі №910/8132/23 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"

до Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про стягнення 196 625,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи у суді першої інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-реконструкція" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля про стягнення 196 625,00 грн, а саме 136 301,42 грн основного боргу, 10 042,57 грн процентів річних та 50 281,01 грн втрат від інфляції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору № 420291/2 юр про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 28.03.2017 в частині своєчасної та повної оплати послуг з постачання централізованого опалення, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у сумі 136 301,42 грн, за наявності якої позивачем нараховані проценти річних в сумі 10 042,57 грн та втрати від інфляції в сумі 50 281,01 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі №910/8132/23 в позові товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" відмовлено повністю.

06.05.2024 від Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" про визнання недійсним правочину та стягнення моральної шкоди у сумі 300 000,00 грн., спричиненої недійсністю правочину та спричинення моральних страждань.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" про визнання недійсним правочину та стягнення моральної шкоди у сумі 300 000,00 грн., спричиненої недійсністю правочину у справі №910/8132/23 повернуто заявнику.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що оскільки встановлений судом 15-денний строк для подання відзиву з моменту отримання ухвали суду сплинув 21.03.2024, а тому 21.03.2024 є, відповідно, останнім днем строку і для подання зустрічного позову в силу ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України.

В той же час, за висновком суду першої інстанції, зустрічна позовна заява була здана до відділу поштового зв`язку 02.05.2024 після ухвалення Господарським судом міста Києва (суддя Усатенко І.В.) рішення від 30.04.2024 у справі №910/8132/23, тобто з пропуском встановленого строку.

Також, за висновком суду першої інстанції, подаючи зустрічний позов від 01.05.2024, відповідач не заявляв клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для його подання після закінчення встановленого процесуального строку, та не наводив жодних підстав його неподання у встановлений законом строк.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець Зелені Валерій Міхаельович та ОСОБА_1 звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва у справі №910/8132/23 від 05.11.2024, зустрічний позов задовольнити, визнати недійним правочин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" та ФОП Зелені В.М., як співвласником приміщення 75 будинку АДРЕСА_1 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" на користь ФОП Зелені В.М. 300 000,00 грн. моральної шкоди, як наслідок недійсності цього правочину та спричинення моральних страждань.

Апеляційна скарга мотивована наступними доводами:

- частина 6 ст. 242 ГПК України не передбачає такої підстави для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи як повернення поштою кореспонденції у зв`язку із закінченням строку її зберігання;

- суд першої інстанції не врахував, що ухвалою від 15.02.2024 відповідачу був встановлений строк на подачу відзиву протягом 15 днів з дня вручення ухвали, правом на подачу якого відповідач скористався та подав відзив на позовну заяву разом із зустрічною позовною заявою;

- суд першої інстанції не врахував, що у відзиві на позовну заяву, до якого було додано зустрічний позов, містилось клопотання про поновлення строку на подачу відзиву.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді, апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 у справі №910/8132/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

15.11.2024 через відділ документального забезпечення суду від Зелені Валерія Міхаеля (поданих від імені фізичної особи та фізичної особи-підприємця) та ОСОБА_1 надійшли заяви про відвід суддів Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А. у справі № 910/8132/23 за апеляційною скаргою останніх на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 визнано заяви Зелені Валерія Міхаеля (поданих від імені фізичної особи та фізичної особи-підприємця) та ОСОБА_1 про відвід суддів Барсук М.А. (головуюча суддя), Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А. від участі у розгляді апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 у справі № 910/8132/23 необґрунтованими.

В порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, передано справу № 910/15182/23 для визначення складу суду, який розгляне заявлений відвід суддям Барсук М.А. (головуюча суддя), Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2024 заяви Зелені Валерія Міхаеля (поданих від імені фізичної особи та фізичної особи-підприємця), ОСОБА_1 про відвід суддям Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю. та Руденко М.А. передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Тищенко О.В.

Ухвалою суду від 04.12.2024 у задоволенні заяв Зелені Валерія Міхаеля (поданих від імені фізичної особи та фізичної особи-підприємця) та ОСОБА_1 про відвід суддів Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А. у справі № 910/8132/23 - відмовлено.

Ухвалою суду від 09.12.2024 відкрито апеляційне провадження в частині апеляційної скарги, поданої від імені ОСОБА_1, на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 у справі № 910/8132/23 та призначено на 28.01.2025.

Апеляційну скаргу в частині, поданої від імені Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаельовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 у справі №910/8132/23 залишено без руху, роз`яснено Фізичній особі-підприємцю Зелені Валерію Міхаельовичу, що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути її недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою суду від 23.01.2025 апеляційну скаргу в частині, поданій від імені Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаельовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 у справі №910/8132/23 визнано неподаною та повернуто скаржнику у зв`язку із не усуненням недоліків, про які було зазначено в ухвалі суду від 09.12.2024.

Явка представників сторін та порядок розгляду апеляційної скарги

Представник третьої особи у судове засідання 28.01.2025 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони повідомлялись належним чином шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі ЄСІТС та на поштову адресу сторін.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), враховуючи рекомендації, викладені у пункті 2.2. Правил організації ефективного господарського судочинства, затверджених рішенням загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду № 5 від 29.05.2024, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 28.01.2025 за відсутності представника третьої особи.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з норм статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема на судовий захист, ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГГПК.

Частиною 1 ст. 46 ГПК України встановлено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Приписами п. 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Отже, право пред`явити зустрічний позов може бути реалізоване у строк, встановлений ГПК, а саме для надання відзиву, який є строком встановленим законом.

За нормою частини шостої статті 180 ГПК зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 справу № 910/8132/23 було прийнято до провадження суддею Усатенко І.В. після самовідводу судді Селівона А.М., вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) зі стадії відкриття провадження у справі та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Тобто, даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Відповідно до частини восьмої статті 165 ГПК відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить Відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Так, прямо з норми частини восьмої статті 165 ГПК вбачається, що для подачі відзиву строк встановлює суд в межах граничного строку - 15 днів з дня вручення ухвали.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 ГПК).

Частиною першою статті 116 ГПК визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно зі статтею 118 ГПК право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.12.2019 у справі №910/5172/19.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що справа слухалася у Господарському суді міста Києва суддею Селівоном А.М. з 21.06.2023, про що свідчить ухвала Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 і, як свідчать матеріали справи, 13.07.2023 ФОП Зелені В.М. реалізував своє право на подачу відзиву на позовну заяву.

За висновком суду першої інстанції, оскільки право на подання зустрічного позову може бути використано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а відповідач таке право реалізував ще 13.07.2023, наслідком чого є втрата останнім права на вчинення такої процесуальної дії, як подання зустрічного позову.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, дійсно, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 суддею Селівоном А.М. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8132/23, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено строк на подачу відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

07.07.2023 від відповідача - Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля надійшла заява про відвід судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/8132/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 заяву відповідача - Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля про відвід судді Господарського суду міста Києва Селівона А.М. від розгляду справи №910/8132/23 визнано необґрунтованою та передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа для розгляду заяви Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля про відвід судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/8132/23 була передана на розгляд судді Пукасу А.Ю.

Ухвалою Господарського суду від 12.07.2023 (суддя Пукас А.Ю.) відмовлено в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля про відвід судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/8132/23.

13.07.2023 відповідачем до Господарського суду міста Києва було подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 вирішено здійснювати розгляд справи № 910/8132/23 в порядку спрощеного позовного провадження із призначенням судового засідання для розгляду справи по суті на 21.09.2023.

У судовому засіданні 21.09.2023 протокольною ухвалою оголошено перерву на 11.10.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 у зв`язку з задоволенням клопотання відповідача в частині залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, а також для надання останнім пояснень щодо суті спору відкладено судове засідання (розгляд справи по суті) на 09.11.2023 року.

У судових засіданнях з розгляду справи по суті 09.11.2023 та 30.11.2023 року протокольними ухвалами оголошено перерви на 30.11.2023 та 28.12.2023 відповідно.

У зв`язку із перебування судді Селівона А.М. на лікарняному судове засідання 28.12.2023 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.01.2024 року судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 24.01.2024.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 24.01.2024 за клопотаннями позивача та відповідача судом протокольною ухвалою оголошено перерву до 07.02.2024.

26.01.2024 від Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля надійшла заява про відвід судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/8132/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 заяву відповідача визнано необґрунтованою та передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

За наслідками проведення 30.01.2024 автоматизованого розподілу судової справи № 910/8132/23 між суддями визначено суддю Мандичева Д.В. для розгляду заяви представника Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля про відвід судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/8132/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 (суддя Мандичев Д.В.) у задоволенні заяви представника відповідача - Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля про відвід судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/8132/23 відмовлено.

02.02.2024 відповідачем - Фізичною особою-підприємцем Зелені Валерієм Міхаелем подано заяву про відвід судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/8132/23.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.02.2024 року заяву ФОП Зелені В.М. б/н від 02.02.2024 року про відвід судді передано на розгляд судді Селівону АМ.

Також через канцелярію суду представником відповідача - ФОП Зелені В.М. 02.02.2024 року подано доповнення б/н від 02.02.2024 року до заяви про відвід судді Селівона А.М. б/н від 02.02.2024 року.

Окрім цього від відповідача - Фізичної особи - підприємця Зелені Валерія Міхаеля через канцелярію суду 05.02.2024 року надійшли доповнення б/н від 05.02.2024 року до заяви про відвід судді Селівона А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 у задоволенні заяви відповідача - Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля б/н від 02.02.2024 року про відвід судді Господарського суду міста Києва Селівона А.М. від розгляду справи №910/8132/23 відмовлено.

Ухвалою суду від 06.02.2024 задоволено самовідвід судді Селівона А.М.; відведено суддю Селівона А.М. від розгляду справи №910/8132/23; матеріали справи передано уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2024 справу № 910/8132/23 розподілено до розгляду судді Усатенко І.В.

Відповідно до приписів ст. 32 ГПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Так, суддя Усатенко І.В. в ухвалі від 15.02.2024, приймаючи справу до свого провадження, дійшла до висновку про необхідність її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) зі стадії відкриття провадження у справі, встановивши нові строки на подачу відзиву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Враховуючи встановлений ухвалою суду від 15.02.2024 повторний розгляд справи зі стадії відкриття провадження, надання відповідачу нового строку на подачу відзиву, колегія суддів дійшла до висновку, що посилання суду першої інстанції на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 та втрату відповідачем права на вчинення процесуальної дії з подачі зустрічного позову у зв`язку із подачею відзиву на позовну заяву 13.07.2023 є необґрунтованим.

А тому, у даному випадку обрахування строку на подання відзиву на позов та зустрічної позовної заяви для відповідача почався заново з наступного дня після дати отримання ним ухвали від 15.02.2024, в якій такий строк був встановлений новим складом суду.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що ухвалу суду від 15.02.2024 направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак поштове відправлення № 0600250302042 повернуто до суду 12.03.2024 разом з копією ухвали від 15.02.2024 за закінченням встановленого терміну зберігання.

Суд першої інстанції, з посиланням на постанову Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, вказав, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

З цих підстав суд першої інстанції виснував, що строк для подання зустрічної позовної заяви сплинув 21.03.2024, а тому здана 02.05.2024 до відділу поштового зв`язку зустрічна позовна заява подана із пропуском строків, встановлених ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів вважає такі висновки помилковими з наступних підстав.

Відповідно до частин 2-4 ст.120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу.

Згідно із частиною шостою статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення (зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 205/1129/19).

Положення Господарського процесуального кодексу України не дають підстав для висновку, що повернення до суду кореспонденції із зазначенням причин повернення "за закінченням терміну зберігання" або "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення", є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Повернення поштової кореспонденції з таких причин не свідчить ані про відмову сторони від одержання відправлення, ані про її відсутність за адресою, повідомленою суду.

Подібний правовий висновок наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду у постановах від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17 та від 12.02.2019 у справі № 906/142/18.

Отже, з огляду на зазначений перелік обставин не можна стверджувати, що ухвала суду від 15.02.2024 була вручена скаржнику з визначенням дня вручення судового рішення, оскільки ухвала була повернута "за закінченням терміну зберігання", що не підтверджує жодної з обставин, передбачених частиною шостою статті 242 ГПК України.

Досліджуючи дату, з якої відповідач міг дізнатись про ухвалу суду від 15.02.2024 колегія суддів встановила, що у справі № 910/8123/23 міститься заява відповідача, відповідно до якої останній ознайомився із матеріалами справи 17.04.2024.

Крім того, на ухвалі суду від 15.02.2024 є відмітка про отримання даної ухвали відповідачем особисто 17.04.2024.

Тобто, за відсутності в матеріалах справи інших доказів, колегія суддів констатує, що саме з 17.04.2024 ухвала суду від 15.02.2024 вважається врученою відповідачу, та саме із цього часу починається відлік строку на подачу відзиву на позов та зустрічної позовної заяви.

Як вже було зазначено вище, зустрічна позовна заява разом із відзивом на позов була здана до відділу поштового зв`язку 02.05.2024, тобто на 15 день після факту отримання відповідачем ухвали від 15.02.2024.

А тому висновок суду першої інстанції про подачу відповідачем зустрічного позову з порушенням строку, встановленим ч. 1 ст. 180 ГПК України, є помилковим.

Слід зазначити, що в силу приписів частини третьої статті 2 ГПК України рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та диспозитивність є одними з основних засад господарського судочинства. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до норм чинного ГПК України відповідач наділений правом пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву, яким він у даному випадку скористався.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому у рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 08.11.2018 у справі "Созонов та інші проти України" зазначено, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.

У рішенні від 04.12.1995 у справі "Bellet v. France" ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні питання стосовно прийняття зустрічної позовної заяви Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" про визнання недійсним правочину та стягнення моральної шкоди у сумі 300 000,00 грн не врахував в сукупності усіх обставин справи та необґрунтовано її повернув з посиланням на ч.ч. 1, 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали було невірно застосовано норми процесуального права, у зв`язку з чим ухвала Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 підлягає скасуванню, а матеріали зустрічної позовної заяви у справі № 910/8132/23 - передачі до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання про можливість прийняття її до розгляду.

Оскільки на розгляді Північного апеляційного господарського суду перебувають апеляційні скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у даній справі, розгляд яких станом на 28.01.2025 не закінчений, колегія суддів дійшла до висновку, що у зв`язку із скасуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 до Господарського суду міста Києва підлягають направленню виділені матеріали зустрічної позовної заяви у справі № 910/8132/23, які є необхідними для вирішення питання про можливість прийняття її до розгляду в окремому провадженні.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 280, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 у справі № 910/8132/23 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 у справі № 910/8132/23 скасувати.

3. Матеріали зустрічної позовної заяви у справі № 910/8132/23 направити до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання про можливість прийняття її до розгляду в окремому провадженні.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.02.2025

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко