Ухвала

від 03.02.2025 по справі 903/1067/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

03 лютого 2025 року Справа № 903/1067/24 Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., за участю секретаря судового засідання Назарова Н.В., розглянувши матеріали справи

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд"

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНАГРО"

про відкриття провадження у справі про банкрутство,

Представники учасників справи:

від заявника: Алексеєнко Андрій Анатолійович (поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів);

від боржника: Виш Анджела Анатоліївна;

Встановив: 27.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" звернулося до Господарського суду Волинської області із заявою від 27.12.2024 (вх.№01-52/1158/24 від 27.12.2024) про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи.

Ухвалою суду від 31.12.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" від 27.12.2024 (вх.№01-52/1158/24 від 27.12.2024) про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи, залишено без руху, запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" впродовж 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху усунути встановлені при поданні заяви недоліки, а саме: в вступній та прохальній частині заяви визначити повне найменування юридичної особи боржника.

01.01.2025 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" за вх.№01-75/4/25 від 01.01.2025 про усунення недоліків заяви.

Ухвалою суду від 06.01.2025 (з врахуванням ухвали суду від 09.01.2025 про виправлення описки) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНАГРО" прийнято до розгляду. Справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 22 січня 2025 року на 10:20 год.

08.01.2025 на адресу Господарського суду Волинської області від арбітражного керуючого Сокотуна В.А. надійшла заява за вх. №01-74/31/25 про долучення до матеріалів справи зави арбітражного керуючого від 24.12.2024 №02-01/330 про участь у справі про банкрутство.

15.01.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" надійшла заява за вх. №01-75/247/25 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою суду від 15.01.2025 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" від 15.01.2025 за вх. №01-75/247/25 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon у справі №903/1067/24.

20.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕНАГРО" через відділ діловодства суду подало відзив за вх. №01-87/46/25 на заяву про відкриття провадження у справі.

21.01.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" надійшли додаткові письмові пояснення за вх. №01-87/83/25 від 21.01.2025.

Ухвалою суду від 22.01.2025 розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладено на 03.02.2024. Проведення судового засідання здійснити в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/).

28.01.2025 на адресу суду від Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕНАГРО" через відділ діловодства суду надійшли додаткові пояснення за вх. №01-87/199/25 на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" про відкриття провадження у справі.

31.01.2025 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" надійшли додаткові письмові пояснення за вх. №01-87/272/25 від 31.01.2025 та клопотання за вх. №01-84/260/25 від 31.05.2025 про витребування доказів.

03.02.2025 на адресу суду від Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕНАГРО" через відділ діловодства суду надійшли додаткові пояснення/заперечення за вх. №01-87/282/25 щодо клопотання про витребування доказів та щодо додаткових письмових пояснень заявника.

Присутній в судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" з посиланнями на обставини, викладені у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВЕНАГРО", додаткових письмових поясненнях, а також на докази, долучені до справи, просить суд відкрити провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВЕНАГРО" та витребувати у ГУ ДПС у Волинській області відомості податкової звітності боржника, а саме податкову декларацію з податку на додану вартість з додатком 1 за період липня-грудня місяців 2022 року.

Присутня в судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНАГРО" посилаючись на обставини, викладені у відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВЕНАГРО", додаткових письмових поясненнях, щодо відкриття провадження заперечила, просить суд в задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" про відкриття провадження відмовити посилаючись на п. 6 ст. 39 КУзПБ, зокрема, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Доводить, що заявлені вимоги ТОВ «ВЕСТАВТОТРЕЙД» вказують про спірність виставлених у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство кредиторських вимог, по яких відсутнє судове рішення про стягнення та відповідно вважає, що наявність судового спору за позовом ТОВ «ВЕНАГРО» до ТОВ «ВЕСТАВТОТРЕЙД» про визнання недійсними в судовому порядку угод купівлі-продажу укладених спрощеним способом за яким ухвалою Господарського суду Волинської області від 24 січня 2025 року відкрито провадження у справі №903/75/25 є відповідно до ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

Щодо клопотання про витребування доказів заперечила, просить суд відмовити в його задоволенні, зазначає, що ТОВ «ВЕНАГРО» помилково включено до податкового кредиту за звітні періоди липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року суми податку на додану вартість виключено із складу податкового кредиту, що відображено у поданих товариством 07.01.2025 уточнюючих розрахунках податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок, які додані до матеріалів справи з Додатком 1 та відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов`язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування, з додатком 2 - Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Протокольною ухвалою Господарського суду Волинської області від 03.02.2025, суд залишив без задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" про витребування доказів, у зв`язку із долученням боржником до матеріалів справи уточнюючих розрахунках податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Частиною 1 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначається, що неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства не перешкоджають проведенню засідання, котре, згідно статті 35 Кодексу України з процедур банкрутства проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.

Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи, дослідивши надані докази, господарський суд встановив.

Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

При цьому грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора визначений статтею 39 КУзПБ.

Згідно з частинами 1-3 статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі. Зокрема, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (ч.ч. 5, 6 ст. 39 КУзПБ).

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення можливості задоволення таких вимог боржником до проведення підготовчого засідання у справі.

Зокрема, однією з обов`язкових умов для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника є встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, зокрема, викладеній у постановах від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 24.11.2021 у справі №910/16246/18.

Також Верховний Суд, зокрема у постанові від 15.10.2020 у справі №922/1174/20, неодноразово зазначав, що спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

Якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору.

Правова категорія "спір про право", яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника.

Верховний Суд неодноразово викладав висновки про застосування положень частини 6 статті 39 КУзПБ стосовно необхідності встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора як необхідної передумови для відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки доказів, а також наявності підстав для відмови у відкритті провадження за відповідною заявою ініціюючого кредитора в разі виникнення такого спору саме до подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У постанові від 19.08.2020 у справі №910/2522/20 Верховний Суд щодо застосування положень вказаної норми КУзПБ зауважив, що наявність заперечень боржника щодо кредиторських вимог ініціюючого кредитора, безспірність яких не підтверджується судовим рішенням, є свідченням наявності спору про право щодо таких вимог ініціюючого кредитора.

У вказаній постанові Верховний Суд наголосив, що суть підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство через те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, полягає в тому, що саме на час підготовчого засідання (тобто до відкриття провадження у справі) існує спір, який не був предметом судового розгляду, між ініціюючим кредитором та боржником щодо вимог, які є підставою для звернення кредитора з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Заперечуючи кредиторські вимоги боржник зазначає, що ТОВ «ВЕНАГРО» дизельне паливо по зазначених у заяві видаткових накладних не отримувало, видаткові накладні, №В-00000033 від 20.07.2022 на суму 475010,45грн., №В-00000034 від 25.07.2022 на суму 254981,00грн., №В-00000036 від 30.07.2022 на суму 336001,40грн., №00000062 від 10.08.2022 на суму 485031,00грн., №000000064 від 15.08.2022 на суму 485031,00грн., №В-00000070 від 18.08.2022 на суму 459993,00грн., №В-00000022 від 22.08.2022 на суму 436527,90грн., №000000084 від 24.08.2022 на суму 252996,15грн., №00000113 від 26.08.2022 на суму 314580грн., №В-00000115 від 27.08.2022 на суму 314580грн., №В-00000117 від 30.08.2022 на суму 383522,24грн., №00000120 від 04.09.2022 на суму 236354,44грн., №00000136 від 07.09.2022 на суму 492200,00грн., №00000164 від 16.09.2022 на суму 419440,00грн., №00000166 від 21.09.2022 на суму 256286,40грн., №В-00000176 від 28.09.2022 на суму 237486,50грн., №00000233 від 25.10.2022 на суму 74975,14грн., №В-00000235 від 03.11.2022 на суму 383797,40грн., №В-00000279 від 18.11.2022 на суму 367170,78грн., №В-00000305 від 20.11.2022 на суму 476150,00грн., №В-00000306 від 22.11.2022 на суму 333305,00грн., №В-00000308 від 26.11.2022 на суму 449400,00грн., №В-00000349 від 21.12.2022 на суму 142491,90грн., а також додані до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство товарно-транспортні накладні №20/07/1 від 20.07.2022, №25/07/1 від 25.07.2022, №30/07/1 від 30.07.2022, №10/08/6 від 10.08.2022, №15/08/4 від 15.08.2022, №18/08/1 від 18.08.2022, №22/08/2 від 22.08.2022, №26/08/4 від 24.08.2022, №26/08/7 від 26.08.2022, №30/08/6 від 30.08.2022, №04/09/4 від 04.09.2022, №07/09/5 від 07.09.2022, №16/09/2 від 16.09.2022, №21/09/3 від 21.09.2022, №28/09/9 від 28.09.2022, №25/10/6 від 25.10.2022, №03/11/12 від 03.11.2022, №18/11/7 від 18.11.2022, №20/11/1 від 20.11.2022, №22/11/10 від 22.11.2022, №26/11/6 від 26.11.2022, №21/12/5 від 21.12.2022 діючим у 2022 році керівником ТОВ «ВЕНАГРО» не підписувалися, печатка товариства на зазначених документах не проставлялась.

Відтак, ТОВ «ВЕНАГРО» не визнає та заперечує факт поставки та отримання від ТОВ «ВЕСТАВТОТРЕЙД» дизельного палива згідно вказаних видаткових накладних. По обставинах фальсифікації зі сторони посадових осіб ТОВ «ВЕСТАВТОТРЕЙД» видаткових та товарно-транспортних накладних керівником товариства ОСОБА_1 була подана заява до Луцького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області про вчинення кримінального правопорушення.

Відомості про вчинене кримінальне правопорушення за ч.3 ст.358 КК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Правоохоронними органами проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №1225030580000238 по факту здійснення невстановленою особою за попередньою змовою із працівниками ТОВ «ВЕСТАВТОТРЕЙД» умисної підробки документів, а саме видаткових та товаро-транспортних накладних за 2022 рік.

Також, ТОВ «ВЕНАГРО» подано до Господарського суду Волинської області позовну заяву до ТОВ «ВЕСТАВТОТРЕЙД» про визнання недійсними в судовому порядку угод купівлі-продажу укладених спрощеним способом шляхом виписки видаткових накладних №В-00000033 від 20.07.2022 на суму 475 010,45 грн.; №В-00000034 від 25.07.2022 на суму 254981,00 грн.; №В-00000036 від 30.07.2022 на суму 336 001,4 грн.; №В-00000062 від 10.08.2022 на суму 485 031,00 грн.; №В-00000064 від 15.08.2022 на суму 485 031,00 грн.; №В-00000070 від 18.08.2022 на суму 459 993,00 грн.; №В-00000022 від 22.08.2022 на суму 436 527,90 грн.; №В-00000084 від 24.08.2022 на суму 252 996,15 грн.; №В-00000113 від 26.08.2022 на суму 314 580,00 грн.; №В-00000115 від 27.08.2022 на суму 314 580,00 грн.; №В-00000117 від 30.08.2022 на суму 383 522,24 грн.; №В-00000120 від 04.09.2022 на суму 236 354,44 грн.; №В-00000136 від 07.09.2022 на суму 492 200,00 грн.; №В-00000164 від 16.09.2022 на суму 419 440,00 грн.; №В-00000166 від 21.09.2022 на суму 256 286,40 грн.; №В-00000176 від 28.09.2022 на суму 237 486,50 грн.; №В-00000233 від 25.10.2022 на суму 74 975,14 грн.; №В-00000235 від 03.11.2022 на суму 383 797,40 грн.; №В-00000279 від 18.11.2022 на суму 367 170,78 грн.; №В-00000305 від 20.11.2022 на суму 476 150,00 грн.; №В-00000306 від 22.11.2022 на суму 333 305,00 грн.; №В-00000308 від 26.11.2022 на суму 449 400,00 грн.; №В-00000349 від 21.12.2022 на суму 142 491,90 грн.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 24.01.2025 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНАГРО" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу укладені спрощеним способом відкрито провадження у справі №903/75/25.

Суд зазначає, що доказів неможливості виконати грошові зобов`язання боржника перед кредитором не інакше, як через застосування процедур банкрутства, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, заявником не надано.

Можливість застосування щодо боржника процедур, передбачених КУзПБ, є альтернативним способом задоволення грошових вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право щодо вимог кредитора.

Судом враховано, що після відкриття провадження у справі про банкрутство всі строки вважаються такими, що настали. Це ускладнить фінансовий стан боржника, не сприятиме цілям банкрутства відновлення платоспроможності, і лише у разі неможливості визнання банкрутом.

Згідно правових висновків Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 22.09.2021 у справі 911/2043/20, процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.

Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.

Вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

Якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкриті провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

Враховуючи вищевикладене, наявність між сторонами спору про право, заперечення боржника щодо заявлених вимог кредитора, враховуючи можливість виконання грошового зобов`язання, що свідчить про неоднозначність вимог ініціюючого кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Згідно частини 5 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу, зокрема, про відмову у відкритті провадження у справі.

У зв`язку з відмовою у відкритті провадження у справі, заява арбітражного керуючого про участь у даній справі про банкрутство підлягає залишенню судом без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 7 ЗУ Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 35, 36, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" за вх. №01-52/1158/24 від 27.12.2024 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНАГРО", відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно з моменту її прийняття відповідно до ч.4 ст. 9 КУзПБ.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.9 КУзПБ, ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Ухвала суду підписана 06.02.2025.

Суддя В. М. Дем`як