Рішення

від 30.01.2025 по справі 908/2311/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 3/54/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2025Справа № 908/2311/24

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,

за участю секретаря судового засідання Паскарь К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу:

за первісним позовом: Концерну «Міські теплові мережі» (вул. Героїв полку «Азов», 137, м. Запоріжжя, 69091; ідентифікаційний код юридичної особи 32121458)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНФІС» (бул. Центральний, 20, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи 25487836)

про стягнення коштів у розмірі 105 259,78 грн

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНФІС» (бул. Центральний, 20, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи 25487836)

до відповідача Концерну «Міські теплові мережі» (вул. Героїв полку «Азов», буд. 137 м. Запоріжжя, 69091; ідентифікаційний код юридичної особи 32121458)

про визнання незаконним дій щодо нарахування заборгованості

за участю представників учасників справи:

від концерну «МТМ»: Калініна-Заєць Юлія Михайлівна, довіреність № 912/20-25 від 29.12.2024;

Фарзаєва Кристина Алахмедівна, довіреність № 911/20-25 від 19.12.2024;

від ТОВ «ДАНФІС»: Козел Андрій Валентинович, довіреність від 21.09.2024;

РУХ СПРАВИ.

30.08.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну «Міські теплові мережі» (скорочене найменування Концерн «МТМ») до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНФІС» (скорочене найменування ТОВ «ДАНФІС») про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 158 297,00 грн та судові витрати в розмірі 2422,40 грн судового збору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2024 справу № 908/2311/24 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 02.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/2311/24 в порядку спрощеного позовного провадження; присвоєно справі номер провадження 3/54/24, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи; учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

16.09.2024 відповідачем (ТОВ «ДАНФІС») через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву.

Також 16.09.2024 відповідач (ТОВ «ДАНФІС») через систему «Електронний суд» подав зустрічну позовну заяву до Концерну «МТМ» про визнання незаконними дій Концерну «МТМ» щодо нарахування із застосуванням положень пункту 3 розділу ІІІ «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», яка затверджена Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315, Товариству з обмеженою відповідальністю «ДАНФІС» заборгованості за послуги з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення №82 по вул. Нижньодніпровська, 6 у м. Запоріжжі, за період з 01.11.2021 29.02.2024 на загальну суму 158 297,00 грн.

Ухвалою суду від 23.09.2024 прийнято до розгляду зустрічний позов ТОВ «ДАНФІС» до відповідача Концерну «МТМ» про визнання незаконним дій щодо нарахування заборгованості. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом. Прийнято здійснювати розгляд справи № 908/2311/24 зі стадії відкриття провадження у справі за правилами загального позивного провадження. Призначено засідання у справі № 908/2311/24 на 22.10.2024 о 10:00 год.

14.10.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання представника позивача про зменшення розміру позовних вимог.

15.10.2024 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому позивач просить долучити до матеріалів справи заяву свідка.

Ухвалою суду від 22.10.2024 відкладено підготовче судове засідання на 12.11.2024 об 11:00 год.

24.10.2024 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: пояснення щодо нарахування заборгованості з урахуванням зменшених позовних вимог, довіреність Казубек Л.Ю., посадова інструкція начальника групи з позовної та виконавчої роботи юридичного управління.

12.11.2024 через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно до якого відповідач за первісним позовом просить зупинити провадження у справі № 908/2311/24 на час проведення енергетичного аудиту за договором № 21 на проведення енергетичного аудиту приміщення від 11 листопада 2024 року.

Ухвалою суду від 12.11.2024 відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання до 28.11.2024 о 10:00 год.

Ухвалою суду від 28.11.2024 відкладено підготовче засідання до 17.12.2024 о 10:30 год.

16.12.2024 через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про доручення доказів, а саме: звіту з проведення аудиту енергетичної ефективності приміщення ТОВ «ДАНФІС», лист Концерну «МТМ» первинно, лист Концерну «МТМ» повторно, відповідь Державної регуляторної служби України.

Ухвалою суду від 17.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.01.2025 о 12:00.

Ухвалою суду від 08.01.2025 розгляд справи відкладено до 23.01.2025 об 11:00 год.

Ухвалою суду від 23.01.2025 розгляд справи відкладено до 30.01.2025 об 11:00 год.

У судовому засіданні 30.01.2025 здійснювався звукозапис судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Акорд».

У судовому засіданні представник Концерну «МТМ» підтримав первісний позов повністю, з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог, просить первісний позов задовольнити. Проти зустрічного позову заперечує повністю.

У судовому засіданні ТОВ «ДАНФІС» проти первісного позову заперечив повністю, з мотивів його не доведеності. Зустрічний позов просив задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні 30.01.2025 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 30.01.2025 суд визнав наявні документи достатніми для об`єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після виходу з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та зустрічна позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ КОНЦЕРНУ «МТМ» - ПОЗИВАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.

Концерн «МТМ» (позивач) звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ «ДАНФІС» (відповідач) про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії за період з 01 листопада 2021 року до 29 лютого 2024 року в розмірі 105 259,78 грн (з урахуванням прийнятого судом клопотання про зменшення позовних вимог).

Позов обґрунтовано тим, що з 01.11.2021 набув чинності ТИПОВИЙ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ДОГОВІР №72210061 про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - Договір) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська буд. 6 прим. № 82, власником якого є ТОВ «ДАНФІС». На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачеві теплову енергію у період з 01 листопада 2021 року до 29 лютого 2024 року в розмірі 105 259,78 грн. Відповідачем не виконано обов`язкову з оплати теплової енергії, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 105 259,78грн, що сталою підставою для звернення до суду з даним позовом.

Позовні вимоги вмотивовані ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 322 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 № 830, Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315, умовами Типового індивідуального договору 72210061 про надання послуги з постачання теплової енергії, укладеного 01.11.2021.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ТОВ «ДАНФІС» - ВІДПОВІДАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.

Відповідач (ТОВ «ДАНФІС») надав відзив на позову заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнає.

Відповідач не погоджується, що Позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії Відповідачу за період з 01.11.2021 29.02.2024.

Посилається на ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», в якій передбачено, що споживач зобов`язаний сплатити гроші за фактично отриману теплову енергію, то у даному зобов`язальному правовідношенні, згідно імперативної норми, що передбачена ч. 1 ст. 509 ЦК України, Позивач має право вимагати від споживача виконання його обов`язку з оплати теплової енергії тільки в обсязі, що фактично отриманий споживачем. Відповідно, Позивач не має права вимагати оплату за послугу, яка теплопостачальною організацією не була надана, або надана в меншому обсязі.

Споживач (боржник) не може мати перед теплопостачальною організацією (кредитором) обов`язку зі «сплати грошей за теплову енергію, яку боржник фактично не отримував», а відповідно такий неіснуючий (вигаданий теплопостачальною організацією) «обов`язок» не може бути предметом захисту у суді, тобто не може існувати примусового виконання неіснуючого обов`язку.

Нежитлове приміщення 82 по вул. Нижньодніпровська, 6 у м. Запоріжжі оснащене вузлом розподільного обліку теплової енергії. Теплова енергія фактично не споживається багато років, показники вузла обліку теплової енергії зафіксовані на відмітці 0,058 Гдж.

У нежитловому приміщенні створено енергозберігаючі заходи, зокрема, зроблено утеплення зовнішніх стін (утеплювач ROCRWOOL 50 мм.), встановлення енергоефективних склопакетів на підставі затвердженого, у тому числі і Концерном «МТМ», проєкту реконструкції.

Нежитлове приміщення обігрівається за допомогою кондиціонерів та холодильників, які постійно працюють, виділяють тепло і фактично опалюють нежитлове приміщення за рахунок виділення тепла.

Посилається на Звіт з проведення аудиту енергоефективності приміщення складений фізичною особою підприємцем Соловйовим С.І. 12.12.2024.

На думку ТОВ «ДАНФІС», пункти 1-3 розділу VІ Методики 315 суперечать Закону України «Про теплопостачання», Постанові Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 «Про затвердження правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про з постачання теплової енергії».

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ТОВ «ДАНФІС» - ПОЗИВАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ.

ТОВ «ДАНФІС» подав зустрічну позовну заяву до Концерну «МТМ» про визнання незаконними дій Концерну «МТМ» щодо нарахування із застосуванням положень пункту 3 розділу ІІІ «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», яка затверджена Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315, Товариству з обмеженою відповідальністю «ДАНФІС» заборгованості за послуги з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення №82 по вул. Нижньодніпровська, 6 у м. Запоріжжі, за період з 01.11.2021 29.02.2024 на загальну суму 158 297,00 грн.

Обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом дублює обґрунтування заперечень за первісним позовом.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ КОНЦЕРНУ «МТМ» - ВІДПОВІДАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ.

Концерну «МТМ» відзиву на зустрічний позов не подав. Представник Концерну «МТМ» в судовому засіданні пояснила, що заперечує проти зустрічного позову в повному обсязі з мотивів, наведених в позовній заяві за первісним позовом. Зазначила, що нарахування за послуги з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення №82 по вул. Нижньодніпровська, 6 у м. Запоріжжі первісно були здійснені Концерном «МТМ» на підставі наявної на час нарахувань інформації. У подальшому, під час судового розгляду, була виявлена нова інформація про обладнання приміщення відповідача розподільним приладом обліку теплової енергії, що стало підставою для зменшення позовних вимог.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача за первісним позовом про стягнення суми вартості поставленої теплової енергії в розмірі 105 259,78 грн.

Предметом судового розгляду за зустрічним позовом є вимоги про визнання незаконними дій Концерну «МТМ» щодо нарахування заборгованості за послуги з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення №82 по вул. Нижньодніпровська, 6 у м. Запоріжжі, за період з 01.11.2021 29.02.2024 на загальну суму 158 297,00 грн.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи був укладений договір на постачання теплової енергії, чи була поставлена теплова енергія, на яку суму; в які строки і якому розмірі поставлена теплова енергія мала бути оплачена), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи була оплачена відповідачем теплова енергія), чи правомірні дії Концерну «МТМ» щодо нарахування заборгованості в сумі 158 270,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Концерн «Міські теплові мережі» (далі позивач за первісним позовом) діє на підставі Статуту за яким основною метою діяльності Концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут, та інше.

Відповідач (за первісним позовом) ТОВ «ДАНФІС», володіє нежитловим приміщенням № 82 по вулиці Нижньодніпровська буд. 6, загальною площею 244,9 кв. м на підставі Договору купівлі-продажу від 02.08.2019.

02.10.2021 на виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», концерн «МТМ» (позивачу справі, скорочене найменування концерн «МТМ») розмістив на офіційному вебсайті індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (за посиланням в мережі Інтернет http://teploseti.zp.ua, вкладка «Споживачам»).

Відповідне повідомлення про розміщення 02.10.2021 на сайті Концерну «МТМ» публічних договорів опубліковано також на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради (https://zp.gov.ua/uk, вкладка Новини, Всі новини, Місто, у вільному доступі в мережі Інтернет за посиланням: https://zp.gov.ua/uk/articles/item/10370/ukladannya-publichnih-dogovoriv-z-koncernom-miski-teplovi-merezhi-).

Вказані договори є публічними договорами приєднання і вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаних договорів будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.

Позивач за первісним позовом вважає, що станом на 01.11.2021 Типовий індивідуальний договір № 72210061 про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі Договір) до об`єкту нерухомості, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська буд. 6 прим. № 82 між Позивачем та Відповідачем з 01 листопада 2021 року є укладеним.

Згідно з пунктом 4 Договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

У пункті 5 Договору зазначено, що виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Враховуючи знаходження в багатоквартирному будинку та відсутність документів на підтвердження відключення від мережі опалення вказані приміщення є опалювальними.

Житловий будинок № 6 по вул. Нижньодніпровська оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії.

Відповідно до пункту 11 Договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315.

Відповідно до визначення наведеного в Методиці опалюване приміщення - приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря.

Нормами Розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.

Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць (п. 32 Договору).

Пунктом 34 Договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Позивач в позові вказує, що ним надано послугу з постачання теплової енергії в період з 01.11.2021-29.02.2024.

Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку, в якому знаходиться приміщення відповідача, підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі.

Нежитлове приміщення ТОВ «Данфіс» знаходиться в житловому будинку за адресою вул. Нижньодніпровська, 6 та обладнане розподільним приладом обліку теплової енергії, а саме: Лічильником кількості теплоти та води ULTRAHEAT 2WR, який пройшов повірку, що підтверджується Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №24-1-3К/4163 від 14.12.2022.

На думку представників концерну «МТМ», загальна сума нарахувань приміщення споживача ТОВ «Данфіс» за послугу постачання теплової енергії умовно-змінної (з урахуванням розподільного ПО), умовно-постійної частини тарифу та абонентської плати за період з листопада 2021 р. по лютий 2024 р. складає:

105 259,78 грн з ПДВ, а саме:

Умовно-змінна: 73 060,27 грн;

Умовно-постійна: 31 593,51грн;

Абонентська плата: 606,00 грн.

За період з листопада 2021р. по лютий 2024р. споживачу ТОВ «Данфіс» за адресою вул. Нижньодніпровська, 6 виконувались нарахування як для приміщення не оснащеного розподільним приладом обліку. Загальна сума нарахувань склала 158 297,00 грн з ПДВ.

У зв`язку з тим, що приміщення споживача обладнано розподільним приладом обліку теплової енергії, розрахунок теплової енергії на приміщення було скориговано, з урахуванням розподільного приладу обліку.

Сума корегування складає (-) 53 037,22 грн з ПДВ (158 297,00 грн 105 259,78 грн.).

Відповідачем за вказаний період не було сплачено жодних коштів.

ТОВ «ДАНФІС» замовило та надало до суду Звіт з проведення аудиту енергоефективності приміщення вул. Нижньодніпровська, будинок, 6 приміщення 82, м. Запоріжжя, Запорізька область, складений фізичною особою підприємцем Соловйовим С.І. 12.12.2024.

Відповідно до розділу 1 (Резюме) вказаного Звіту(а.с.162 зворотній бік):

«Нежитлове приміщення магазину продовольчих товарів будинок за адресою: вул. Нижньодніпровська, будинок 6, приміщення 82, м. Запоріжжя. Житлова будівля збудована в 1962 році із силікатної цегли. Нежитлове приміщення знаходиться на першому поверсі будівлі, зовнішні стіни виконані з силікатної цегли без утеплення, вітражи фасадів зі сторони входу в нежитлове приміщення закладені пінополістирольним утеплювачем.

Нежитлове приміщення споживає наступні паливно-енергетичні ресурси:

Електроенергію. Постачальник ТОВ «Запоріжжяелектропостачання»;

Теплову енергію на опалення. Постачальник Концерн «Міські теплові мережі»;

Холодну воду та водовідведення. Постачальник КП «Водоканал».

Нежитлове приміщення обладнано приладами комерційного обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів.

Система опалення нежитлового приміщення комбінована:

I.Приєднання від існуючої внутрішньої системи опалення житлового будинку. Точка приєднання 1 тепловий ввід, після вузла обліку теплової енергії житлового будинку;

II.Власні кондиціонери Panasonic CS-F50DTE5 (у кількості 2 шт.) загальна потужність в режимі обігріву 16,0 кВт кожний;

III.Власні локальні електричні конвектори потужністю 2,0 кВт;

IV.Технологічне обладнання нежитлового приміщення холодильні вітрини.

Основною системою опалення нежитлового приміщення визначено кондиціонери Panasonic CS-F50DTE5, в період низьких зовнішніх температур (від мінус 150С та нижче) використовується локальні електричні конвектори в якості догріву.

У нежитловому приміщенні прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення будівлі (зворотні трубопроводи мережі опалення будівлі). Трубопроводи ізольовані та прокладені відкрито, відповідно до п.6.1.5 даного Звіту теплопередача від ізольованих транзитних трубопроводів в нежитлове приміщення відсутнє.

З північно-східної сторони, південно-західної сторони та зверху нежитлове приміщення межує з опалювальними об`ємами.

За даними, наданими Замовником, та за показами лічильника теплової енергії приєднаного до внутрішньої системи опалення житлового будинку споживання тепла нежитловим приміщенням від центральних теплових мереж не здійснювалось з 2007 року.

Однак в зв`язку з тим, що система опалення комбінована та має підключення від внутрішньобудинковою системи опалення, відповідно на таке приміщення розповсюджується Наказ міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №315 від 22.11.2018 щодо розподілу між споживачами обсягів спожитих комунальних послуг (далі Методика №315)».

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

Щодо первісного позову.

Стосовно укладення договору на постачання теплової енергії.

Предметом діяльності Концерну «МТМ» є виробництво теплової енергії, постачання теплової енергії для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємства, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут та інше.

Концерн «МТМ», відповідно до положень Закону України «Про природні монополії», є суб`єктом природної монополії та діє на підставі виданих ліцензій на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, тому у своїй основній діяльності таке підприємство повинно дотримуватися законодавства, яке регулює відносини у сфері теплопостачання (виробництво, транспортування, постачання теплової енергії).

Для створення умов перебування та проживання осіб у жилих і нежилих приміщеннях, зокрема, шляхом забезпечення їх опаленням, законодавством України передбачено регулювання у сферах виробництва, транспортування постачання теплової енергії.

Регулювання та встановлення відносин у сфері теплопостачання (виробництво, постачання, транспортування теплової енергії) здійснюється відповідно до таких основних нормативно-правових актів: Господарський кодекс України; Законів України «Про теплопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про природні монополії»; «Про ліцензування видів господарської діяльності»; «Про житлово-комунальні послуги»; Постанов Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією».

Статтею ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання.

У частині 1 ст. 14 Закону України «Про ЖКП» (в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020) установлено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:

1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;

2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;

3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.

Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).

У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Згідно із частиною 7 статті 14 Закону України «Про ЖКП» до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною 1 цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини 5 статті 13 цього Закону.

За приписами ч. 5 ст. 13 цього Закону у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідно до п. 3 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ЖКП» № 2189-VIII від 09.11.2017 (в редакції від 01.05.2021) договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.

Постановами КМУ № 1022 від 08.09.2021 та № 1023 від 08.09.2021 внесено зміни до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових форм договорів, відповідно до яких згідно із Законом України «Про ЖКП» договори за новими правилами мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності зазначених постанов.

Відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови КМУ № 1022 від 08.09.2021) ці правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Відповідно до п. 13 цих Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про ЖКП». Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

02.10.2021 на виконання вимог Закону, Концерн «МТМ» оприлюднив на власному офіційному вебсайті типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання (http://teploseti.zp.ua/ua/for_consumers/Public_contracts/).

Відповідне повідомлення про розміщення на сайті Концерну «МТМ» публічних договорів опубліковано на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування - Запорізької міської ради 07.10.2021 (http://zp.gov.ua/uk/articeles/item/).

Доказів прийняття рішення про вибір моделі договірних відносин з надавачем послуг з постачання теплової енергії до матеріалів справи сторонами не надано, а отже з урахуванням аналізу вище наведених норм чинного законодавства, між Концерном «МТМ» та ТОВ «ДАНФІС» з 01.11.2021 укладено типовий індивідуальний договір №72210061 про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі Договір) до об`єкту нерухомості, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська буд. 6 прим. № 82.

Щодо обсягів споживання теплової енергії.

Нежитлове приміщення, власником якого є відповідач, є невід`ємною частиною житлового будинку. Об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку. Відсутність окремих елементів системи опалення в приміщенні не свідчить про те, що теплова енергія не споживається. Вказане приміщення не підпадає під термін неопалювальне приміщення.

Як вбачається з матеріалів справи, система опалення нежитлового приміщення відповідача комбінована:

1.Приєднання від існуючої внутрішньої системи опалення житлового будинку. Точка приєднання 1 тепловий ввід, після вузла обліку теплової енергії житлового будинку;

2.Власні кондиціонери Panasonic CS-F50DTE5 (у кількості 2 шт.) загальна потужність в режимі обігріву 16,0 кВт кожний;

3.Власні локальні електричні конвектори потужністю 2,0 кВт;

4.Технологічне обладнання нежитлового приміщення холодильні вітрини.

У нежитловому приміщенні прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення будівлі (зворотні трубопроводи мережі опалення будівлі). Трубопроводи ізольовані та прокладені відкрито, відповідно до п.6.1.5 даного Звіту теплопередача від ізольованих транзитних трубопроводів в нежитлове приміщення відсутнє.

У зв`язку з тим, що система опалення комбінована та має підключення від внутрішньобудинковою системи опалення, відповідно на таке приміщення розповсюджується Наказ міністерства регіонального розвитку, будівництва та житловокомунального господарства України №315 від 22.11.2018 щодо розподілу між споживачами обсягів спожитих комунальних послуг (далі методика №315)

Згідно Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою КМУ № 869 від 01.06.2011 Концерном «МТМ» для застосування протягом опалювального розраховано двоставкові тарифи на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії, які затверджені рішенням виконавчого комітету Запорізької Міської Ради № 374 від 11.10.2021 (https://zp.gov.ua/uk/documents/item/47678).

Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо, тобто двома ставками.

Перша ставка (умовно-змінні витрати) - плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише енергоресурсів (палива, електроенергії та покупної теплової енергії). Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн/Гкал). Тобто споживач, сплачуючи за теплову енергію на опалення за показаннями будинкового приладу обліку, сплачує лише вартість природного газу, електричної та покупної теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою лише протягом опалювального періоду та розмір платежу залежить від обсягів спожитої теплової енергії.

Друга ставка (умовно-постійні витрати) - плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуг з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам та визначається, виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/Гкал/годину). Тобто, споживач, сплачуючи за одиницю приєднаного теплового навантаження (абонентську плату), сплачує всі витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової, крім енергоносіїв. Оскільки ці витрати виникають у підприємства протягом всього року, то і тариф розраховано для місячної оплати протягом року, рівними частинами в опалювальний та міжопалювальний періоди.

Плата за абонентське обслуговування включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги , здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води. Концерном «Міські теплові мережі» абонентська плата розрахована відповідно до річних планових витрат на зазначені функції та не залежить від обсягів спожитих послуг. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця та не залежить від обсягів послуг.

Житловий будинок вул. Нижньодніпровська, 6 обладнано комерційним приладом обліку теплової енергії. Нежитлове приміщення ТОВ «Данфіс» розташоване в житловому будинку за адресою вул. Нижньодніпровська, 6 та обладнане розподільним приладом обліку теплової енергії.

У відповідності до п. 24 Правил №830 - розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється відповідно до «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315» (надалі-Методика №315).

Відповідно до вимог Методики № 315 для всіх споживачів будинку спочатку визначаються та розподіляються обсяги спожитої у будівлі теплової енергії на опалення місць загального користування (згідно п.2 розділу ІІІ методики) (далі МЗК) та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення(згідно п.2 розділу V методики). У житловому будинку за адресою вул. Нижньодніпровська, 6 обсяги теплової енергії на МЗК визначаються як частка 12% від загальних обсягів споживання теплової енергії в розрахунковому періоді. Функціонування - 8 % від обсягу теплової енергії, спожитої в будівлі в січні місяці, попереднього опалювального періоду).

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 №358 внесено зміни до Методики № 315, згідно яких змінено механізм визначення обсягу теплової енергії на загально-будинкові потреби (згідно п.8 розділу IV методики)(далі ЗБП). У житловому будинку за адресою вул. Нижньодніпровська, 6 обсяги теплової енергії на ЗБП визначаються як частка 25% від загальних обсягів споживання теплової енергії в розрахунковому періоді.

Згідно з п.3 розділу ІІІ методики для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, донараховується обсяг теплової енергії або , якщо фактичне споживання теплової енергії у такому приміщенні менше мінімальної частки середнього питомогоспоживання, яка визначається відповідно до пунктів 1 - 3 розділу VI цієї Методики.

Мінімальне питоме споживання теплової енергії в опалюваному приміщенні в розрахунку на 1 квадратний метр площі квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Середнє питоме споживання теплової енергії визначається згідно формули 30 (п.1 розділу VI методики).

Таким чином, споживачу у житловому будинку з власним розподільчим приладом обліку опалення нараховується ЗБП (загально-будинкові потреби), а також Гкал спожиті згідно свого власного приладу обліку або у разі, якщо Гкал по приладу менші, ніж мінімальна частка питомого споживання (50%), споживачу донараховується мінімальна частка.

Слід зауважити, за період з листопада 2021р. по лютий 2024р. споживачу ТОВ «Данфіс» за адресою вул. Нижньодніпровська, 6 виконувались нарахування як для приміщення не оснащеного розподільним приладом обліку. Загальна сума нарахувань склала 158 297,00 грн з ПДВ.

У зв`язку з тим, що приміщення споживача обладнано розподільним приладом обліку теплової енергії, розрахунок теплової енергії на приміщення було скориговано, з урахуванням розподільного приладу обліку, та позивачем подано клопотання про зменшення позовних вимог.

Сума корегування складає (-) 53 037,22 грн з ПДВ (158297,00 грн 105259,78 грн).

Загальна сума нарахувань приміщення споживача ТОВ «Данфіс» за послугу постачання теплової енергії умовно-змінної (з урахуванням розподільного ПО), умовно-постійної частини тарифу та абонентської плати за період з листопада 2021р. по лютий 2024р. становить:

105 259,78 грн з ПДВ, а саме: Умовно-змінна: 73 060,27 грн, Умовно-постійна: 31 593,51грн, Абонентська плата: 606,00 грн.

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази (відповідачем таких доказів також не надано) на підтвердження відключення від мережі теплопостачання позивача згідно з Порядком відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затвердженим наказом Мінрегіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №169 від 26.07.2019, тому, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що приміщення, що перебуває у користуванні відповідача є опалювальним.

Наведеним вище спростовуються доводи відповідача щодо того, що відповідач фактично не отримував теплову енергію для опалення нежитлового приміщення № 82 по вулиці Нижньодніпровська буд. 6.

Не погоджуючись із нарахованою позивачем сумою за спожиту теплоенергію, відповідач свого контррозрахунку не надав, правильність здійснення позивачем розрахунку не спростував.

Аргументи відповідача щодо незгоди з розрахунком позивача суми заборгованості відхиляються судом як такі, що знаходяться в межах обов`язку відповідача нести негативні наслідки, пов`язані з ухиленням від можливості користування своїми правами в господарському процесі, зокрема, надання доказів на спростування доводів іншої сторони. Що, в свою чергу, узгоджується з принципом диспозитивності господарського судочинства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що за ТОВ «ДАНФІС» виникла заборгованість за спожиту теплову енергію за період з листопада 2021р. по лютий 2024р. на загальну суму 105 259,78 грн з ПДВ, яка складається з умовно-змінної частини у розмірі 73 060,27 грн, умовно-постійної частини у розмірі 31 593,51 грн та Абонентської плата у розмірі 606,00 грн.

Факт наявності 105 529,78 грн заборгованості ТОВ «ДАНФІС» перед концерном «МТМ» підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов`язання. Зобов`язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

Враховуючи те, що станом на час розгляду спору в суді зобов`язання ТОВ «ДАНФІС» оплатити спожиту у період з 01.11.2021 по 29.02.2024 теплову енергію, а саме умовно-постійної, умовно-змінної частин тарифу та абонентського обслуговування не припинено, ТОВ «ДАНФІС» оплату спожитої теплової енергії суду не довів, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ТОВ «ДАНФІС» заборгованості в сумі 105 529,78 грн за вказаний період обґрунтованими, заснованими на законі, договорі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо посилань ТОВ «ДАНФІС» на неправомірність пунктів 1-3 розділу VІ Методики 315, у зв`язку з тим що вони суперечать Закону України «Про теплопостачання», Постанові Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 «Про затвердження правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про з постачання теплової енергії», суд зазначає що Наказ міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №315 від 22.11.2018 щодо розподілу між споживачами обсягів спожитих комунальних послуг прийнятий відповідно до статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», пункту 4 частини другої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункту 8 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року № 197. Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.12.2018 за № 1502/32954. На дату розгляду спору наказ є чинним та не скасованим в установленому порядку, а отже є частиною законодавства України та підлягає застосуванню.

Щодо зустрічного позову, суд зазначає наступне.

ТОВ «ДАНФІС» заявило зустрічний позов, в якому просить визнати незаконними дії Концерну «МТМ» щодо нарахування із застосуванням положень пункту 3 розділу ІІІ «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», яка затверджена Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315, Товариству з обмеженою відповідальністю «ДАНФІС» заборгованості за послуги з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення № 82 по вул. Нижньодніпровська, 6 у м. Запоріжжі за період з 01.11.2021 29.02.2024 на загальну суму 158 297,00 грн.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках

За частинами 1 та 2 ст. 20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Частинами 1 та 2 ст. 5 ГПК України унормовано, що здійснюючи правосуддя господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Судом при розгляді первісного позову було встановлено що ТОВ «ДАНФІС», володіє нежитловим приміщенням № 82 по вулиці Нижньодніпровська буд. 6, загальною площею 244,9 кв.м на підставі Договору купівлі-продажу від 02.08.2019.

Між Концерном «МТМ» та ТОВ «ДАНФІС» з 01.11.2021 укладено типовий індивідуальний договір № 72210061 про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі Договір) до об`єкту нерухомості, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Нижньодніпровська буд. 6, прим. № 82.

Нежитлове приміщення ТОВ «ДАНФІС» є невід`ємною частиною житлового будинку. Об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку. Відсутність окремих елементів системи опалення в приміщенні не свідчить про те, що теплова енергія не споживається. Вказане приміщення не підпадає під термін неопалювальне приміщення.

Концерном «МТМ» правомірно нараховано вартість спожитої теплової енергії за період з листопада 2021р. по лютий 2024р. на загальну суму 105 259,78 грн. з ПДВ, яка складається з умовно-змінної частини у розмірі 73 060,27 грн, умовно-постійної частини у розмірі 31 593,51 грн та Абонентської плата у розмірі 606,00 грн, з урахуванням Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, яка затверджена Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315.

Разом з тим, під час судового розгляду справи було встановлено, що приміщення споживача обладнано розподільним приладом обліку теплової енергії, у зв`язку з чим нарахування вартості спожитої теплової енергії у розмірі 53 037,22 грн з ПДВ було здійснено Концерном «МТМ» неправомірно, що визнано Концерном «МТМ» (відповідачем за зустрічним позовом) та подано клопотання про зменшення позовних вимог за первісним позовом разом з відповідним перерахунком суми заборгованості.

Враховуючи задоволення первісного позову в частині стягнення з ТОВ «ДАНФІС» на користь концерну «МТМ» 105 259,78 грн заборгованості за постачання теплової енергії саме за період з 01.11.2021 по 29.02.2024, а також фактичне визнання Концерном «МТМ» під час судового розгляду неправомірності нарахування вартості спожитої теплової енергії у розмірі 53 037,22 грн, суд вважає за необхідне зустрічний позов ТОВ «ДАНФІС» задовольнити частково та визнати незаконними дії Концерну «МТМ» щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «ДАНФІС» заборгованості за послуги з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення № 82 по вул. Нижньодніпровська, 6 у м. Запоріжжі за період з 01.11.2021 29.02.2024 на загальну суму 53 037,22 грн.

В іншій частині зустрічного позову слід відмовити.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається Концерн «МТМ», доводяться рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 382 від 23.10.2021 «Про початок опалювального періоду 2021-2022 років у м. Запоріжжя» (а.с. 11), рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 410 від 31.10.2022 «Про початок опалювального періоду 2022-2023 років у м. Запоріжжя» (а.с. 12), рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 665 від 09.10.2023 «Про початок опалювального періоду 2023-2024 років у м. Запоріжжя» (а.с. 13), Типовим індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії від 01.11.2021 (а.с. 14), Актом приймання в експлуатацію прибору обліку теплової енергії (а.с. 15), Актами обстеження теплового вузла та зняття показань комерційного/розподільчого приладу (а.с. 16-18), Актом стану готовності теплового господарства до роботи в опалювальний період (а.с. 19-21), Договір купівлі-продажу від 02.08.2019 (а.с. 38-39), Розрахунком основного боргу за договором №72210061 (а.с. 111), поясненнями щодо нарахувань за договором № 72210061 (а.с. 131).

Обставини, на які посилається ТОВ «ДАНФІС» доводяться Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 24-1-3К/4163 від 14.12.2022 (а.с. 70), Актом обстеження теплового вузла та зняття показань комерційного/розподільчого приладу обліку теплової енергії (а.с. 71), Звітом з проведення аудиту енергетичної ефективності приміщення ТОВ «ДАНФІС» вул. Нижньодніпровська, будинок 6, приміщення 82, м. Запоріжжя, Запорізька область 2024 р. (а.с. 162 - 176), листуванням ТОВ «Данфіс» (а.с. 177- 183).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачами підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги за первісним позовом, з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог, слід задовольнити у повному обсязі, та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНФІС» на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» суму заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 105 259,78 грн.

Позовні вимоги за зустрічним позовом слід задовольнити частково та визнати незаконними дії Концерну «МТМ» щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «ДАНФІС» заборгованості за послуги з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення № 82 по вул. Нижньодніпровська, 6 у м. Запоріжжі за період з 01.11.2021 29.02.2024 на загальну суму 53 037,22 грн.

В іншій частині зустрічного позову слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні первісного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн (мінімальний розмір судового збору передбаченого Закону України «Про судовий збір», враховуючи що позовна заява подана до суду через систему «Електронний суд» та до судового збору застосований коефіцієнт 0,8).

Тому судовий збір позивача за первісним позовом у розмірі 2422,40 грн слід покласти на відповідача за первісним позовом.

Вирішуючи питання щодо розподілу судового збору за зустрічним позовом суд враховує наступне.

При поданні зустрічного позову сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн (платіжна інструкція № 997 від 13.09.2024). Зустрічна позовна заява подана до суду через систему «Електронний суд».

З положень ч. 1, п.п.1, п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слідує, що судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року у розмірі 3028,00 грн.

За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем за зустрічним позовом сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, за клопотанням позивача за зустрічним позовом підлягає поверненню йому з Державного бюджету судовий збір в розмірі 605,60 грн (3028 грн 00 коп. - 2 422 грн 40 коп.), як сплачений в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи часткове задоволення зустрічного позову, судовий збір за зустрічним позовом стягненню з відповідача за зустрічним позовом підлягає в розмірі 811,50 грн (пропорційно частковому задоволенню зустрічних позовних вимог у розмірі 2 422,40 грн*33,50%=811,50 грн).

Відповідно до частини 11 статті 129 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для проведення зустрічного зарахування судових витрат, та стягненню з відповідача за первісним позовом 1610,90 грн (2422,4 грн-811,50 грн=1610,90 грн).

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНФІС» (бул. Центральний, 20, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи 25487836) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (вул. Героїв полку «Азов», буд. 137, м. Запоріжжя, 69091; ідентифікаційний код юридичної особи 32121458) суму заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.11.2021 29.02.2024 в розмірі 105 259,78 грн (сто п`ять тисяч двісті п`ятдесят дев`ять гривень 78 коп). Видати наказ.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Концерну «Міські Теплові Мережі» щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «ДАНФІС» заборгованості за послуги з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення № 82 по вул. Нижньодніпровська, 6 у м. Запоріжжі за період з 01.11.2021 29.02.2024 на загальну суму 53 037,22 грн.

В іншій частині зустрічного позову відмовити.

В порядку частини 11 статті 129 Господарського процесуального кодексу України провести зустрічне зарахування сум судового збору, що підлягають до стягнення за первісним та зустрічним позовами.

Після проведення зустрічного зарахування сум судового збору, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНФІС» (бул. Центральний, 20, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи 25487836) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (вул. Героїв полку «Азов», буд. 137, м. Запоріжжя, 69091; ідентифікаційний код юридичної особи 32121458) суму 1 610,90 грн (одна тисяча шістсот десять гривень 90 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 06.02.2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

СуддяС.І. Педорич