Рішення

від 06.02.2025 по справі 908/3153/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/223/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2025 Справа № 908/3153/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5), в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ», (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72, каб. 5)

про стягнення 6796,20 грн.

02.12.2024 до служби діловодства господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № НЮс-01/192 від 28.11.2024 (вх. № 3476/08-07/24 від 02.12.2024) Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ», м. Запоріжжя про стягнення 3360,00 грн. плати за використання власного вагону Перевізника та 3436,20 грн. компенсації витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону Перевізника, а всього 6796,20 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 справу № 908/3153/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3153/24 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/223/24, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 07.02.2025.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст.ст. 306, 307 ГК України, ст.ст. 908, 920 ЦК України, Статутом залізниць України, затвердженим постановою КМУ від 06.04.1998 № 457, Договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020., на підставі яких позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 3360,00 грн. плати за використання власного вагону Перевізника та 3436,20 грн. компенсації витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону Перевізника, а всього 6796,20 грн.

Ухвалою суду від 09.12.2024у справі № 908/3153/24 відповідачу запропоновано у строк до 26.12.2024, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, а також у строк до 20.01.2025 подати заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. Позивачу цією ж ухвалою суду запропоновано у строк до 08.01.2025 подати суду відповідь на відзив на позовну заяву.

19.12.2024 через підсистему «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» подано Відзив на позовну заяву б/н від 19.12.2024 (вх. № 24884/08-08/24 від 19.12.2024). Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач зазначив, що підстави для стягнення компенсаціі? витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону Перевізника відсутні, оскільки вагон не перевозився у порожньому стані. Зауважує, що позивач, встановивши, що з вини и?ого працівників замовнику не була в повному обсязі нарахована плата за використання власного вагону перевізника та компенсаціі? витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника, мав здіи?снити відповідне донарахування на підставі п. 4.7. укладеного між сторонами Договору. І лише у випадку підписання представником Відповідача документа з нарахованою сумою із запереченнями позивач мав право на звернення з позовом до суду, оскільки лише в такому випадку між сторонами виник би спір. Зазначає, що жодних порушень умов Договору Відповідачем допущено не було, та ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» не оспорювало права та законні інтереси Позивача, які потребують судового захисту, а отже вважає, що відсутніи? спір між ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» та АТ «Укрзалізниця» з приводу сплати 6 796,20 грн., які виникли внаслідок неправильного проставлення відмітки в програмному забезпеченні з боку працівників Позивача щодо подвіи?ноі? операціі?? . На підставі викладеного просить суд закрити провадження у справі.

07.01.2025 через підсистему «Електронний суд» Акціонерним товариством «Українська залізниця» подано відповідь на відзив на позовну заяву б/н від 07.01.2025 (вх. № 351/08-08/25 від 07.01.2025). У відповіді на відзив позивач зауважив, що оскільки під час оформлення пам`яток ф. ГУ-45 в програмному забезпеченні була наявна відмітка щодо подвіи?ноі? операціі? «ЗДВ», компенсація витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону Перевізника та плата за використання власного вагону Перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів у порожньому реи?сі не нараховувалися. Фактично вагон No68366467, що подавався під вантажні операціі?, не розвантажувався, а зважувався, тому не знаходився під подвіи?ними операціями. Внаслідок цього виник недобір провізних платежів, а саме: плати за використання власного вагону Перевізника та компенсаціі? витрат на перевезення у порожньому стані, що є порушенням вимог пункту 3.2 Договору про надання послуг.

09.01.2025 через підсистему «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ`подано запереченнями на відповідь на відзив б/н від 09.01.2025 (вх. № 556/08-08/25 від 09.01.2025), в яких останній зазначив, що підстав для звернення позивача до суду з позовом до відповідача за захистом своі?х порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів станом на теперішніи? час немає, через відсутність порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів позивача.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 08.01.2025 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, приймаючи до уваги військову агресію Російської Федерації проти України, ведення на території України режиму воєнного стану, складну безпекову ситуацією в місті Запоріжжі, постійні ракетні обстріли обласного центру і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, рішення прийнято без його проголошення 06.02.2025.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу Умови, які кореспондуються з положенням ч. 2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України, перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються кодексами, законами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 71 Статуту залізниць України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі Статут залізниць України) перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій, визначаються договором.

Відповідно до повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №48-31158623/2020-0001 від 30.06.2020 Акціонерним товариством «Українська залізниця» (перевізник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» (замовник, відповідач) укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі договір)

Відповідно до п. 1.1 договору його предметом є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

У п. 7.3 договору встановлено, що строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік.

Згідно з п. п. 8.2, 8.3 договору електронний документообіг між перевізником та змовником передбачає оформлення документів станційної комерційної звітності з накладенням КЕП, якщо їх оформлення в електронній системі реалізовано в інформаційних системах перевізника та нормативно-правовими актами не встановлено обов`язковість паперового оформлення. Для цілей договору датою та часом одержання однією стороною будь-яких документів (повідомлень), відправлених іншою стороною з використанням власних інформаційних систем перевізника, є дата та час підписання відправником такого документа (повідомлення) КЕП у власних інформаційних системах перевізника.

Пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2022 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України 08.06.2011 № 138), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084, встановлено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.

15.01.2024 за накладною №45363975 зі станції Мудрьона Придніпровської залізниці на станцію Кривий Ріг Сортувальний на адресу ВЧДР МУДРЬОНА прибув вагон з вантажем «Металобрухт вид №500».

Згідно телеграмного розпорядження №Н/384а від 27.05.2014 з метою виконання завдання залізниці із заготовки та відправки брухту чорних металів, який утворився в результаті діяльності залізничних підприємств та відправляється структурними підрозділами залізниці, останніх зобов`язано забезпечити визначення маси металобрухту, яка зазначається в перевізних документах на станційних вагонних вагах, а також по прибуттю і розкредитуванні перевізних документів за участю представників станції здійснювати зважування вагону з оформленням результатів у Книзі форми ГУ-36.

У вказаному телеграмному розпорядженні також зазначено, що в перевізних документах повинна бути зазначена найближча станція призначення, на якій встановлено вагонні ваги залізниці, та вказаний отримувач структурний підрозділ , який здійснював навантаження та відправлення

Відповідно до ст. 42 Статуту залізниць України та п. 1 Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №862/5083, одержувача було повідомлено про прибуття на його адресу вантажу, що підтверджується витягом з Книги повідомлень про прибуття вантажу.

16.01.2024 о 08 год. 40 хв. вагон №68366467 за накладною №45363975 з вантажем був поданий на місця загального користування для зважування, що підтверджується витягом з Книги зважування вантажів на вагонних вагах станції Кривий Ріг-Сортувальний ф. ГУ-36 та пам`яткою ф. ГУ-45 від 16.01.2024 №2.

Після зважування 16.01.2024 о 11 год. 00 хв. вагон №68366467 з цим же вантажем забрано з місць загального користування для відправлення за накладною №45380425 на станцію Правда на адресу ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ». Факт забирання вагону з місць загального користування підтверджено Пам`яткою про забирання вагонів ф. ГУ-45 від 16.01.2024 №2.

Платником перевезення за накладною №45380425 є Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» (відповідач, замовник).

За умовами п. 3.2 договору замовник зобов`язаний сплачувати провізні платежі за перевезення ватажу у власному вагоні перевізника (крім транспортерів перевізник, проїзду бригад супроводження транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад), які складаються з:

1) плати за перевезення (провізної плати) навантаженого власного вагону перевізника та інших платежів, які визначаються за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника;

2) компенсації витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 1-2 до договору. Якщо тарифна відстань за перевезення власних вагонів перевізника в порожньому стані перевищуватиме 2190 км, то плата визначається з використанням формул, наведених у пункті 2 розділу ІV Збірника тарифів, за фактичну відстань та коефіцієнту, що коригує вартість за операцію руху залежно від відстані перевезення, який має значення у тарифному поясі «від 2091 км до 2190». Під час визначення тарифної відстані за перевезення порожніх вагонів перевізника неповні кілометри округлюються до повних за загальними правилами математичного округлення.

У випадку оформлення відправки вантажу на експорт сплачуються додаткові збори, передбачені п. 5, 7 розділу ІІІ Збірника тарифів, окремо для завантаженого та порожнього вагонів.;

3) плати за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах).

У разі використання власного вагону перевізника після «подвійних операцій», передбачених Правилами користування вагонами, компенсація витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника та плата за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів у порожньому рейсі не нараховується.

Відповідно до абз. 19 п. 4 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 15.03.1999 за №165/3458, про зарахування для подвійних операцій (розвантаження одержувачем та наступне навантаження вагона цим же одержувачем або розвантаження та наступне навантаження вагона на одній під`їзній колії у разі проведення розрахунків із залізницею за користування вагонами власником під`їзної колії) у графі 14 "Примітки" Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) робиться відмітка "Подвійна операція".

Як вказує позивач, під час оформлення пам`яток ф. ГУ-45 у програмному забезпеченні проставлено відмітку щодо подвійної операції «ЗДВ», хоча фактично вагони, що подавалися під вантажні операції, не розвантажувалися, а тому не знаходилися під подвійними операціями. Внаслідок цього виник недобір провізних платежів, а саме: плати за використання власного вагону перевізника та компенсації витрат на перевезення у порожньому стані.

Згідно з п. 3.2.1 договору розмір плати за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) визначається в наступному порядку:

При перевезенні по території України, як сума плати за використання вагону в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) здійснюється за такими формулами:

В= Вван + Впор;

Вван = Спл х Тван ;

Впор = Спл х Тпор, де:

Вван плата за використання власного вагону Перевізника під час перевезення вантажу, грн / вагон;

Впор плата за використання власного вагону Перевізника під час перевезення порожнього вагону, грн / вагон;

Тван розрахункова кількість діб у вантажному рейсі;

Тпор розрахункова кількість діб у порожньому рейсі;

Спл ставка плати за використання власних вагонів Перевізника для відповідного типу, грн / вагон за добу, зазначена в Додатку 1-2 до Договору. Плата нараховується за ставками, що діють на дату приймання вантажу до перевезення.

Розрахункова кількість діб використання власного вагону Перевізника у вантажному або порожньому рейсах визначається за такими формулами:

Тван = Lван/ Vср,

Тпор = Lван х Кпп/ Vср, де:

Lван тарифна відстань перевезення вантажу, км;

Vср середня швидкість перевезення власного вагону Перевізника за одну добу (км/добу), відповідно до таблиці 3 Додатку 1-2 Договору залежно від типу рухомого складу, виду сполучення та виду відправки (за винятком розрахунку Тпор, у якому застосовується Vср, що зазначено у таблиці 3 Додатку 1-2 Договору, для вагонної/контейнерної відправки залежно від типу рухомого складу та виду сполучення).

У всіх випадках за кожне перевезення (за вантажний або порожній рейси) неповна доба використання округляється до повної; Кпп коефіцієнт порожнього пробігу, зазначено у Додатку 1-2 до Договору.

Оскільки подвійні операції не здійснювалися, враховуючи умови договору про надання послуг, позивач просить стягнути плату за використання власного вагону перевізника в сумі 3360,00 грн. та компенсацію витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника в розмірі 3436,20грн. (всього в сумі 6796,20 грн.) з платника провізних платежів відповідача, що й стало підставою для звернення з даним позовом.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Спірні правовідносини є господарськими та врегульовані договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу норми ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивачем доведено наявність підстав для стягнення з відповідача плати за використання власного вагону перевізника в сумі 3360,00 грн. та компенсації витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника в розмірі 3436,20грн., всього в сумі 6796,20грн.

Стосовно доводів відповідача щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача компенсації витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника, суд зазначає, що відповідно до пп. 2 п. 3.2 договору компенсація витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника та плата за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів у порожньому рейсі не нараховується тільки в разі використання власного вагону перевізника після «подвійних операцій», якими є розвантаження одержувачем та наступне навантаження вагона цим же одержувачем або розвантаження та наступне навантаження вагона на одній під`їзній колії.

Позивач надав пояснення про те, що фактично вагон №68366467, якй був поданий під вантажні операції, не розвантажувався, а зважувався, тому не знаходилися під подвійними операціями. Відповідач також зазначає про те, що вагон не розвантажувався. Отже, подвійні операції фактично не здійснювались.

Той факт, що недобір плати за використання власного вагону перевізника та компенсації витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника виник з вини позивача внаслідок неправильного проставлення відмітки в програмному забезпеченні з боку працівників позивача щодо подвійної операції, не звільняють відповідача від обов`язку оплати послуг, які фактично були надані відповідачу і щодо сплати яких у відповідача існує обов`язок за умовами пп. пп. 2, 3 п. 3.2 договору.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача суд визнав хибними.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають повному задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київв особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ», м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72, каб. 5, ідентифікаційний код 31158623) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237) плату за використання власного вагону перевізника в розмірі 3360 (три тисячі триста шістдесят) грн. 00 коп., компенсацію витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника в розмірі 3436 (три тисячі чотириста тридцять шість) грн. 20 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Повне судове рішення складено « 06» лютого 2025 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.