Рішення

від 22.01.2025 по справі 909/672/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/672/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТРАНС"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн"

про стягнення заборгованості в сумі 427 793 грн 11 коп.

за участю:

представники не з"явилися

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Вольтранс" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн" про стягнення заборгованості за Договором оренди майна №01/05-20 від 01.05.2020 у сумі 427793 грн 11 коп., з яких 198001 грн 87 коп. - основний борг, 196978 грн 49 коп. - інфляційні нарахування, 32812 грн 75 коп. - проценти за користування коштами.

Вирішення судом процесуальних питань.

17.07.2024 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 14.08.2024, яке відкладено на 17.10.2024.

17.10.2024 суд постановив підготовче провадження закрити та призначити розгляд справи по суті у судовому засіданні на 06.11.2024, яке суд відклав на 02.12.2024.

02.12.2024 суд постановив повернутися до стадії підготовчого провадження; підготовче засідання призначити на 23.12.2024.

03.12.2024 позивач через систему "Електронний суд" подав клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу вх.№19005/24.

05.12.2024 позивач через систему "Електронний суд" подав пояснення у справі вх.№19114/24, які суд прийняв до розгляду.

В судове засідання 23.12.2024 представники сторін не з"явилися; суд постановив підготовче провадження закрити, розгляд справи по суті призначити на 22.01.2025.

22.01.2025 представник позивача в судове засідання не з"явився; 14.08.2024 подав заяву про розгляд справи без його участі вх.№12989/24.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, причин нез"явлення суду не повідомив, відзиву на позов не подав, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів та дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи без його участі за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.01.2025 суд ухвалив вступну та резолютивну частину рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору не виконав зобов"язання щодо оплати орендної плати згідно договору оренди №01/05-20 від 01.05.2020. Внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 198001 грн 87 коп. За прострочення виконання грошового зобов"язання позивач на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу 32 812 грн 75 коп. - 3% річних та 196 978 грн 49 коп. - інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 509, 526, 611, 625 ЦК України.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

Обставини справи. Оцінювання доказів.

01.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вольтранс" (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн" (орендар) уклали договір оренди №01/05-20.

Відповідно до п.1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове, платне користування (оренду) техніку: вантажні автомобілі.

Орендар використовує техніку та обладнання для оперативної фінансово-господарської діяльності відповідно до її призначення (п.1.2.).

Орендар вступає у строкове платне користування технікою та обладнанням з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі техніки та обладнання. Техніка та обладнання, що передається в оренду, повинна бути передана орендодавцем та прийнята орендарем протягом 5(п"яти) календарних днів з моменту підписання сторонами цього договору (п.2.1.).

Орендар зобов"язаний повернути техніку та обладнання орендодавцю протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту припинення строку оренди. Техніка та обладнання вважається поверненою орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання -передачі техніки та обладнання (п.2.2.).

Строк оренди: з 01 травня 2020 року до 31 грудня 2020 року включно. Техніка може бути повернута орендодавцю з оренди до закінчення терміну оренди, про що сторони складають відповідний акт прийому -передачі (п.3.1.).

Орендна плата нараховується з дня підписання акта прийому -передачі техніки та обладнання в оренду до дня повернення техніки та обладнання з оренди орендодавцю згідно з відповідним актом прийому - передачі (п.4.3.).

Остаточний розрахунок здійснюється згідно актів наданих послуг відповідно до умов договору (п.4.6.).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2020 року, але в будь -якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов"язань згідно цього договору. Термін дії договору (оренди) автоматично пролонговується на той самий термін, якщо жодна із сторін не заявила про його припинення (п.8.1. в редакції додаткової угоди від 01.05.2020).

На виконання умов договору позивач за період з 23.07.2021 до 25.12.2021 передав відповідачу 9 одиниць техніки, що підтверджується Актами передачі техніки в оренду №11 від 23.07.2021, № 12 від 23.09.2021, № 13 від 13.10.2021, №15 від 09.12.2021, №20 від 21.12.2021, копії яких долучені до матеріалів справи.

В грудні 2021 року відповідач повернув з оренди техніку передану позивачем, що підтверджується актами передачі техніки з оренди №16 від 04.12.2021, №21 від 22.12.2021, №17 від 25.12.2021, №22 від 25.12.2021, №19 від 18.12.2021, копії яких містяться в матеріалах справи.

28.12.2021 сторони підписали акт надання послуг №81, відповідно до якого узгодили загальну вартість оренди отриманої техніки, яка становить 617 096 грн 44 коп., копія якого приєднана до матеріалів справи.

Відповідач в порушення умов договору орендну плату за користування технікою оплатив частково в сумі 419 094 грн 57 коп., що підтверджується виписками з рахунків. Внаслідок чого виникла заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 198 001 грн 87 коп., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін Актом звірки розрахунків за період січень 2021 року - грудень 2023 року.

Станом на 12.07.2024 заборгованість залишилась непогашеною, у зв"язку з чим позивач, керуючись ст.625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов"язання, нарахував відповідачу 3% річних в сумі 32 812 грн 75 коп. (за період 31.07.2021 - 02.07.2024) та інфляційні втрати в сумі 196978 грн 49 коп. (за період серпень 2021 року - травень 2024 року) та звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 6 ст. 283 ГК України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) - ст.759 ЦК України.

Як передбачено в ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько - договірними зобов`язаннями.

За приписами ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) - ч. 1 ст. 610 ЦК України.

За приписами ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2).

За змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Висновок суду.

Факт порушення відповідачем зобов"язання щодо сплати орендних платежів за користування вантажними автомобілями в сумі 198 001 грн 87 коп. підтверджується матеріалами справи є обґрунтованими та належать до задоволення.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем суми інфляційних втрат, які згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом менші за суми заявлені позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 179355 грн 07 коп. В решті суми нарахованих інфляційних втрат належить відмовити ( розрахунок додається).

Також, суд перевірив правильність нарахування позивачем 3% річних, і задовольняє їх згідно розрахунку позивача, який є обґрунтованим та арифметично правильним.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 198 001 грн 87 коп. - основної заборгованості, 179 355 грн 07 коп. інфляційних втрат та 32 812 грн 75 коп. - 3% річних.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 6416 грн 90 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №3340 від 12 липня 2024року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову судовий збір в сумі 6152 грн 55 коп. суд покладає на відповідача. Судовий збір в сумі 264 грн 35 коп. - на позивача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

При поданні позовної заяви позивач вказав, що поніс витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн 00 коп. На підтвердження яких надав: договір про надання правової допомоги №1/7 від 01.07.2024, укладений адвокатом Гусаренко Оленою Миколаївною, яка діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №5099/10 від 03.10.2012 та ТОВ "Вольтранс", Ордер на надання правничої (правової) допомоги Серія ВІ №1228191 від 01.07.2024, акт приймання наданих послуг №б/н від 06.11.2024 на загальну суму 10 000 грн, видатковий касовий ордер від 07.08.2024.

Відповідно до п.1.1.договору, предметом цього договору є надання адвокатом необхідної правової допомоги та здійснення представництва його інтересів під час порушення провадження , розгляду та виконання рішень у справі за позовом ТОВ "Вольтранс" до ТОВ "Віта Констракшн" про стягнення грошових коштів.

В п.5.1. договору сторони погодили, що під час представництва інтересів замовника в судових органах України адвокату встановлюється гонорар у фіксованому розмірі , що становить 10000 (десять тисяч) грн під час представництва в суді першої інстанції. Оплата послуг здійснюється у безготівковій /готівковій формі після підписання акта здачі-приймання послуг протягом трьох банківських днів, згідно виставленого на адресу замовника рахунку виконавця (п.5.3.договору).

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 зазначеного Кодексу). Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України ).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5,6 ст. 126 ГПК України). Неспівмірність витрат має бути доведена стороною, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, а у судовому рішенні має бути наведена оцінка тим доказам та аргументам, про які було зазначено стороною як підставу для зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

З огляду на викладені положення процесуального законодавства, враховуючи відсутність клопотання про зменшення розміру витрат, підготовку адвокатом документів для подання до суду, підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості відповідними документами, а також часткове задоволення позову та приписи п.3 ч. 4 ст. 129 ГПК України , суд дійшов висновку про покладення таких витрат на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 9 588 грн 04 коп. на відповідача, 411 грн 96 коп. на позивача.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 126, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТРАНС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн" про стягнення заборгованості в сумі 427 793 грн 11 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн", участок Щивки, буд. 2, с. Паляниця, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78593 (код 35486251) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТРАНС" вул. Лугова, 13, офіс 201, м. Київ, 04074 (код 37896520) 198001 (сто дев"яносто вісім тисяч одна) грн 87 коп. заборгованості, 179355 (сто сімдесят дев"ять тисяч триста п"ятдесят п"ять) грн 07 коп. інфляційних втрат, 32812 (тридцять дві тисячі вісімсот дванадцять) грн 75 коп. - 3% річних, 9588 (дев"ять тисяч п"ятсот вісімдесят вісім) грн 04 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 6152 (шість тисяч сто п"ятдесят дві) грн 55 коп. судового збору.

В частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 17 623 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять три) грн 42 коп. відмовити.

Судовий збір в сумі 264 (двісті шістдесят чотири) грн 35 коп. та 411 (чотириста одинадцять) грн 96 витрат на професійну правничу допомогу покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.02.2025

Суддя Т. В. Максимів