Ухвала

від 28.01.2025 по справі 910/6218/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.01.2025Справа № 910/6218/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І. при секретарі судового засідання Петькун Д.О., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри буд.25, Київ, 01032, код ЄДРПОУ 00100227)

до Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (вул. Предславинська, буд. 34А, місто Київ, 03150, код 23343582)

про стягнення 91 065 044, 40 грн

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання;

ВСТАНОВИВ:

15.01.2025 Господарським судом міста Києва у справі №910/6218/22 видано судовий наказ.

До Господарського суду міста Києва 16.01.2025 із заявою звернулося Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню у справі.

Ухвалою від 20.01.2025 заяву Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, призначено до розгляду на 28.01.2025.

В судовому засіданні 28.01.2025 представник відповідача підтримав подану заяву, представник позивача підтвердив, що заборгованість відсутня та не заперечив проти задоволення заяви відповідача.

Розглянувши в судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку щодо її задоволення з урахуванням такого.

У ст.160 Господарського процесуального кодексу України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

За приписами ч.ч.1, 3 ст.328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Отже, ч. 2 ст. 328 Господарського-процесуального кодексу України містить такі підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано.

В постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №55/15479/15-ц зазначено, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання); процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Враховуючи імперативні приписи ст. 129-1 Конституції України, ст.ст. 18, 326 Господарського-процесуального кодексу України щодо обов`язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положення ст.328 Господарського-процесуального кодексу України визначають можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.

Відтак в даному випадку підлягають дослідженню обставини наявності визначених процесуальним законодавством підстав визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Як зазначалось раніше, процесуальним законодавством передбачено підстави, за якими наказ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зарахування зустрічних однорідних вимог, як односторонній правочин, є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин.

За змістом положень ч. 3 ст. 203 Господарського процесуального України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення закріплені також у статті 601 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Виходячи із зазначеного, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо). Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16.

За змістом положень ст. 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом.

За змістом положень ч. 5 ст. 203 Господарського кодексу України не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом.

Важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань. За відсутності безспірності вимог відповідний спір має бути вирішений у судовому порядку з дотриманням вимог процесуального закону.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №305/2082/14-ц, зазначалось, що спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб`єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, а за об`єктивним закріпленням такого виду заборгованості у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку і на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Боржник вказує, що до видачі Господарським судом міста Києва наказу від 15.01.2025 у справі № 910/6218/22, рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 виконано в добровільному порядку.

Як вказує заявник, 10.01.2025 ним на офіційну електронну адресу НЕК «Укренерго» направлено заяву від 10.01.2025 № 01-1.1/00047, на підставі якої з 10.01.2025 є припиненим, крім іншого, обов`язок ПАТ «Донбасенерго» зі сплати на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» за рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2023, залишеним без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024, у справі № 910/6218/22 зі сплати пені у розмірі 2 359 436,40 грн., 3% річних у розмірі 817 539,13 грн, інфляційних втрат у розмірі 5 363 724,18 грн., всього - 8 540 699 ,71 грн.

Обов`язок ПАТ «Донбасенерго» зі сплати на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» суми основного боргу (за період листопад 2021 року - серпень 2022 року), стягнутого за рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 у справі № 910/6218/22 (наказом Господарського суду міста Києва від 15.01.2025), припинено 22.06.2023 на підставі підписаного сторонами Акта зарахування зустрічних однорідних вимог згідно з Договором від 09.11.2022 №0112-16013 та Договором від 04.06.2019 № 0112-03015.

Сума судового збору, стягнута з ПАТ «Донбасенерго» за рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 у справі № 910/6218/22 (наказом Господарського суду міста Києва від 15.01.2025), в розмірі 837 943,70 грн сплачена ПАТ «Донбасенерго» - 13.12.2024. Зазначене підтверджується платіжною інструкцією від 13.12.2024 №7827 щодо сплати судового збору по справі № 910/6218/22 в сумі 837 943,70 грн.

Судом враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми.

Докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим критеріям: належності, допустимості, достовірності, вірогідності, що визначені статтями 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України. Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 2, 4 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Судом прийнято до уваги, що позивачем вказано на відсутність заборгованості.

За таких обставин, суд вважає заяву про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 по справі №910/6218/22 таким, що не підлягає виконанню належним чином обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 по справі № 910/6218/22 у повному обсязі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст складено та підписано 04.02.2025.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА