ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
28.01.2025Справа № 910/18202/23
Господарський суд міста Києва у складі:
Судді - Бондаренко-Легких Г. П.
за участю секретаря - Боровик В. В.
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/18202/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еверест» (03035, м. Київ, вул. Липківського Василя Митрополита, буд. 45)
До Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лазурний блюз» (02002, м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд. 15-а)
про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії
За участі представників сторін:
Представник позивача: Мурга О. Г. - адвокат, ордер серії АІ №1634528 від 01.07.2024;
Представник відповідача: Подоляко Н. П. - адвокат, ордер серії АА №1393094 від 17.1.2024;
Вільний слухач: Конченко Н. М. - посвідчення помічника адвоката;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еверест» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лазурний блюз» (відповідач) з позовними вимогами про:
- визнання незаконними дій ОСББ «Лазурний блюз» щодо нарахування ТОВ «ФК «Еверест» як співвласнику щомісячних внесків на утримання багатоквартирного будинку № 15-А по вулиці Ованеса Туманяна у місті Києві та прибудинкової території, експлуатацію неподільного та загального майна зазначеного будинку, внесків на охорону зазначеного будинку;
- визнання неправомірним нарахований ОСББ «Лазурний блюз» щодо ТОВ «ФК «Еверест» борг у загальному розмірі 495 073,76 грн;
- зобов`язання ОСББ «Лазурний блюз» списати нарахований ТОВ «ФК «Еверест» борг у розмірі 495 073,76 грн.
01.12.2023 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 01.12.2023 для усунення недоліків позовної заяви.
05.12.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки встановлені ухвалою суду від 01.12.2023.
15.01.2024 суд відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 26.03.2024.
31.01.2024 до суду від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач заявив клопотання про витребування доказів, а також клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
15.02.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, а також клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
26.03.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У судовому засіданні 26.03.2024 суд на місці ухвалив: (1) відмовити у задоволенні клопотання позивача про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, (2) відмовити у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, (3) оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні до 25.04.2024.
22.04.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів.
У судовому засіданні 25.04.2024 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 14.05.2024.
14.05.2024 до суду від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності.
У судовому засіданні 14.05.2024 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні по суті на 02.07.2024.
У судовому засіданні 02.07.2024 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні по суті на 29.08.2024.
У судовому засіданні 29.08.2024 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні по суті на 10.10.2024.
08.10.2024 суд ухвалою-викликом повідомив сторін про зняття з розгляду справи, розгляд якої призначався на 10.10.2024 та про визначення нової дати розгляду справи на 28.11.2024.
У судовому засіданні 28.11.2024 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні по суті на 28.01.2025.
28.01.2025 до суду від позивача та відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.
У судове засідання 28.01.2025 прибули представники сторін, які після завершення стадії дослідження доказів, оголосили свої слова у судових дебатах.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши виступи у судових дебатах представників сторін, які підтримали власні правові позиції, що викладені у заявах по суті справи, Суд -
ВСТАНОВИВ:
1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Лазурний блюз» (надалі - «ОСББ «Лазурний блюз», відповідач) було нараховано ТОВ «Фінансова компанія «Еверест» (надалі - «ТОВ «ФК «Еверест») борг щодо щомісячних внесків членів об`єднання та/або власників приміщень на утримання будинку та прибудинкової території, експлуатацію неподільного та загального майна, внески на охорону будинку (надалі - «внески на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території») стосовно квартир №1, №25, №29, №162, №172, №237, № 249, № 281, №299, та приміщень №643, №645, №651, №652, №653 (надалі також - спірне майно), розташованих за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд. 15-а, за період з 01.09.2016 року по 31.08.2020 року включно в загальній сумі 495 073,76 грн.
Зазначений борг з внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у загальному розмірі 495 073,76 грн виник на підставі розрахунків, виконаних ОСББ «Лазурний блюз», а саме:
- розрахунку заборгованості по квартирі №1 у розмірі 40 343,19 грн;
- розрахунку заборгованості по квартирі №25 у розмірі 39 190,25 грн;
- розрахунку заборгованості по квартирі №29 у розмірі 31 474,56 грн;
- розрахунку заборгованості по квартирі №162 у розмірі 22 519,68 грн;
- розрахунку заборгованості по квартирі № 172 у розмірі 31 094,40 грн;
- розрахунку заборгованості по квартирі №237 у розмірі 31 200,00 грн.;
- розрахунку заборгованості по квартирі №249 у розмірі 31 770,24 грн;
- розрахунку заборгованості по квартирі №281 у розмірі 32 129,28 грн.;
- розрахунку заборгованості по квартирі №299 у розмірі 17 112,96 грн.;
- розрахунку заборгованості по приміщенню №643 у розмірі 13 346,40 грн.;
- розрахунку заборгованості по приміщенню №645 у розмірі 63 859,20 грн.;
- розрахунку заборгованості по приміщенню №651 у розмірі 13 284,00 грн.;
- розрахунку заборгованості по приміщенню №652 у розмірі 63 765,60 грн.;
- розрахунку заборгованості по приміщенню №653 у розмірі 63 984,00 грн.
Натомість, ТОВ «ФК «Еверест» стверджує, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно слідує, що квартири №1, №25, №29, №162, №172, №237, №249, №281, №299 та приміщення №643, №645, №651, №652, №653 перебували у власності ТОВ «ФК «Еверест» лише 10 календарних днів з 31.08.2016 року по 09.09.2016 року а не 4 роки (з вересня 2016 року по серпень 2020 року), які прийняло ОСББ «Лазурний блюз» в якості розрахункового періоду при здійсненні розрахунку заборгованості. Тому за 10 календарних днів не могла утворитись заборгованість у розмірі 495 073,76 грн.
Крім того, ТОВ «ФК «Еверест» зазначає, що набуло право власності на вищезазначені квартири та приміщення на підставі заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.08.2016 року у справі № 202/5056/16-ц, відповідно до якого було звернуто стягнення на предмет іпотеки (квартири та приміщення) за договором іпотеки, посвідченим 07.09.2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А., та зареєстрованим в реєстрі за № 4941. Однак, вже 09.09.2016 року ТОВ «ФК «Еверест» передало дані квартири та приміщення до статутного капіталу ТОВ «Девелопмент Трейд» та ТОВ «Рітейл Сервіс Лтд» відповідно.
21.06.2017 року рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/16894/16, яке набрало законної сили 10.10.2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 року та постановою Верховного Суду від 28.02.2018 року, визнано:
- недійсним іпотечний договір від 07.09.2006 року, укладений між АТ «МІК» «ІСІ» та ПАТ «Банк Форум», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. за реєстровим № 4939; недійсним договір іпотеки від 07.09.2006 року, укладений між АТ «МІК» «ІСІ» та ПАТ «Банк Форум», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. за реєстровим № 4941;
- відсутніми у ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Еверест» прав іпотекодержателя згідно з договорами іпотеки від 07.09.2006 року, посвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. за реєстровими номерами № 4939 та № 4941, щодо наступних об`єктів нерухомого майна та майнових прав на них: квартири, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд. 15-а - №№ 3, 1, 25, 29, 65, 138, 172, 162, 235, 237, 291, 299, 308, 249, 281, 323, 359, 324, 332, 380, 396, 419, 427, 527; нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд. 15-а - №№ 643, 644, 645, 649, 651, 652, 653; машиномісця (гаражі) у підземному паркінгу, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд. 15-а - №№ 134, 131, 132, 157, 220, 136, 204, 138, 158, 210, 240, 205, 139, 165, 222, 201, 166, 223, 254, 202, 256, 203, 239, 258, 230, 241, 260,234,242,237,167;
- недійсним рішення загальних зборів ТОВ «ФК «Еверест», оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ФК «Еверест» № 10-2016 від 06.09.2016 року, щодо формування статутного капіталу ТОВ «Рітейл Сервіс Лтд» шляхом передачі майна (нерухомості): нежитлових приміщень №№ 643, 644, 645, 651, 652, 653;
- недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Рітейл Сервіс Лтд», оформлене Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Рітейл Сервіс Лтд» №2 від 07.09.2016 року, щодо прийняття від ТОВ «ФК «Еверест» в якості внеску до статутного капіталу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд. 15-а - нежитлових приміщень №№ 643, 644, 645, 651, 652, 653;
- недійсним рішення загальних зборів ТОВ «ФК «Еверест», оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ФК «Еверест» №11-2016 від 06.09.2016 року, щодо формування статутного капіталу ТОВ «Девелопмент Трейд» шляхом передачі майна (нерухомості): квартир №№ 3, 1, 25, 29, 65, 69, 172, 162, 235, 237, 299, 308, 249, 281, 323, 359, 324, 332, 380, 396, 419, 427, 527;
- недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Девелопмент Трейд», оформлене Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Девелопмент Трейд» №2 від 07.09.2016 року, щодо прийняття від ТОВ «ФК «Еверест» в якості внеску до статутного капіталу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд. 15-а - квартир №№ 3, 1, 25, 29, 65, 69, 172, 162, 235, 237, 299, 308, 249, 281, 323, 359, 324, 332, 380, 396,419,427, 527.
13.03.2018 постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/14436/16, яка вступила у законну силу 13.03.2018, судом встановлено, що заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.08.2016 року у справі № 202/5056/16 станом на час здійснення реєстраційних дій не набрало законної сили.
Цією ж постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 року у справі №826/14436/16 визнано протиправним та скасовані рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Еверест», ТОВ «Рітейл Сервіс Лтд» та ТОВ «Девелопмент Трейд» на квартири, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд 15-а - №№1, 3, 25, 29, 65, 172, 162, 235, 237, 299, 308, 249, 281, 323, 359, 324, 332, 380, 396, 419, 427, 527, 69; нежитлові приміщення №№643, 644, 645, 651, 652, 653; машиномісця (гаражі) у підземному паркінгу №№ 134, 131, 132, 157, 220, 136, 240, 205, 139, 165, 222, 254, 239, 260, 167, 201, 202, 258, 234, 166, 256, 230, 242,223, 203, 241, 237.
Державна реєстрація права власності на квартири за ТОВ «ФК «Еверест» (реєстрація права власності за ТОВ «ФК «Еверест») була скасована в Державному речових прав на нерухоме майно лише 25.09.2020 року на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/14436/16. Державна реєстрація права власності на нежитлові приміщення за ТОВ «ФК «Еверест» (реєстрація права власності за ТОВ «ФК «Еверест») була скасована в Державному речових прав на нерухоме майно лише 01.10.2020 року на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/14436/16.
18.12.2018 року ухвалою Дніпровського апеляційного суду у справі №202/5056/16-ц прийнято відмову ТОВ «ФК «Еверест» від зустрічного позову до про зняття арешту, звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання права власності, а заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.08.2016 року та додаткове рішення цього ж суду від 18.10.2016 року визнано нечинним, провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ «ФК «Еверест» про зняття арешту, звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання права власності - закрито.
Відтак, ТОВ «ФК «Еверест» вважає дії ОСББ «Лазурний блюз» щодо нарахування внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території за період з 01.09.2016 року по 31.08.2020 року у загальному розмірі 495 073,76 грн безпідставними та незаконними, оскільки, ТОВ «ФК «Еверест» ніколи не було власником спірного майна, а отже ніколи не було і співвласником багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд. 15-а.
2. Предмет позову.
Предметом позову є вимоги позивача до відповідача:
- визнати незаконними дії ОСББ «Лазурний блюз» щодо нарахування ТОВ «ФК «Еверест» як співвласнику щомісячних внесків на утримання багатоквартирного будинку № 15-А по вулиці Ованеса Туманяна у місті Києві та прибудинкової території, експлуатацію неподільного та загального майна зазначеного будинку, внесків на охорону зазначеного будинку;
- визнати неправомірним нарахований ОСББ «Лазурний блюз» щодо ТОВ «ФК «Еверест» борг у загальному розмірі 495 073,76 грн;
- зобов`язати ОСББ «Лазурний блюз» списати нарахований ТОВ «ФК «Еверест» борг у розмірі 495 073,76 грн;
3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.
- ОСББ «Лазурний блюз» неправомірно нарахував ТОВ «ФК «Еверест» борг по сплаті внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території за нерухоме майно, яке вже належало іншим власникам, а саме ТОВ «Рітейл Сервіс Лтд» та ТОВ «Девелопмент Трейд»;
- записи про державну реєстрацію права власності на вищезазначені квартири та нежитлові приміщення за ТОВ «ФК «Еверест» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що були відображені у період з 31.08.2016 року по 01.10.2020 року, не підтверджують той факт, що всі спірні об`єкти нерухомого майна належали на праві власності ТОВ «ФК «Еверест», оскільки, 18.12.2018 року ухвалою Дніпровського апеляційного суду у справі №202/5056/16-ц заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.08.2016 року та додаткове рішення цього ж суду від 18.10.2016 року визнано нечинним;
- ТОВ «ФК «Еверест» з посиланням на частину 1 статті 216 Цивільного кодексу України зазначає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язанні з його недійсністю, а договір іпотеки від 07.09.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. за реєстровим № 4941, відповідно до якого ТОВ «ФК «Еверест» набув право власності на квартири та нежитлові приміщення, рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2017 року у справі № 910/16894/16 визнаний недійсним;
У відповіді на відзив позивач додатково зазначає, що рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі №910/15120/20 у справі №910/15120/20 у розумінні статті 75 Господарського процесуального кодексу України не є преюдиційними, оскільки, у вказаній справі не досліджувалось питання щодо справжнього власника спірного майна, а відтак заборгованість, що встановлена у межах розгляду справи не стосується ТОВ «ФК «Еверест».
У додаткових поясненнях (надійшли до суду 28.01.2025) позивач також акцентує увагу на тому, що активно оскаржує рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі №910/15120/20 та категорично з ним не погоджується. Також ТОВ «ФК «Еверест» зазначає, що на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 26.03.2021 року у справі №910/15120/20 приватним виконавцем Яцишин А.М. були відкриті виконавчі провадження №65566647 та №65566828 від 25.05.2021 року.
4. Заперечення відповідача щодо суті позовних вимог.
- у жовтні 2020 року до Господарського суду міста Києва звернулось ОСББ «Лазурний блюз» з позовом до ТОВ «ФК «Еверест» про стягнення заборгованість за щомісячні внески на утримання багатоквартирного будинку № 15-А по вулиці Ованеса Туманяна в м. Києві та прибудинкової території, на експлуатацію неподільного та загального майна зазначеного будинку, внеску на охорону за період вересень 2016 - серпень 2020;
- рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі № 910/15120/20 позовні вимоги ОСББ "Лазурний блюз" задоволено повністю та вирішено стягнути із ТОВ «ФК «Еверест» в тому числі основну заборгованість у розмірі 495 073, 76 грн. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі № 910/15120/20 не скасовано судами вищих інстанцій;
- в межах розгляду справи № 910/15120/20 вже було надано оцінку правомірності нарахування ОСББ «Лазурний блюз» та стягнення з ТОВ «ФК «Еверест» заборгованості в розмірі 495 073, 76 грн, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати щомісячних внесків на утримання багатоквартирного будинку № 15-А по вулиці Ованеса Туманяна в м. Києві та прибудинкової території, на експлуатацію неподільного та загального майна зазначеного будинку, внеску на охорону за період вересень 2016р. - серпень 2020. Тобто, таким рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі № 910/15120/20 встановлено відповідність нарахованих ОСББ «Лазурний блюз» сумам вимогам законодавства;
- крім того, на виконання судового рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі № 910/15120/20 був виданий наказ від 23.04.2021, за яким відкрито виконавче провадження за №65566647 від 25.05.2021;
- отже, у даному випадку метою поданого ТОВ «ФК «Еверест» позову у межах справи №910/18202/23 є фактичний перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі № 910/15120/20, що набрало законної сили, що є порушеннями принципу остаточності та обов`язковості судового рішення, як складової частини принципу правової визначеності.
Також відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності, в якій зазначив, що строк позовної давності на момент звернення позивача з даним позовом до суду у листопаді 2023 року сплив, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
5. Оцінка доказів судом та висновки суду.
З урахуванням предмету та підстав позову, суд констатує, що суду належить надати відповіді на наступні питання:
- чи відповідає поданий позивачем позов ефективному способу захисту?
- чи не буде порушено, у випадку задоволення позову, принципу остаточності судового рішення, як елементу принципу правової визначеності?
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
З огляду на положення статті 4 Господарського процесуального кодексу України і статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, про захист якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (схожі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 5.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23) та від 16.11.2022 у справі №911/3135/20 (підпункт 8.47)).
У підпунктах 11.82-11.85 постанови від 09.02.2022 у справі №910/6939/20 та підпунктах 8.43-8.46 постанови від 16.11.2022 у справі №911/3135/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому, суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Судом встановлено, що у жовтні 2020 року до Господарського суду міста Києва звернулось ОСББ «Лазурний блюз» з позовом до ТОВ «ФК «Еверест» про стягнення заборгованості за щомісячні внески на утримання багатоквартирного будинку № 15-А по вулиці Ованеса Туманяна в м. Києві та прибудинкової території, на експлуатацію неподільного та загального майна зазначеного будинку, внеску на охорону за період вересень 2016 - серпень 2020, яка складається із суми основного зобов`язання - 495 073,76 грн, інфляційних втрат у розмірі 69 719,96 грн, 3% річних в розмірі 30 548, 46 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі №910/15120/20 позовні вимоги ОСББ "Лазурний Блюз" задоволено повністю та рішення набрало законної сили 22.04.2021, про що видано наказ від 23.04.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2023 у справі №910/15120/20 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пунктів 1, 2 частини другої статті 261 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.07.2023 року у справі №910/15120/20 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2023 залишено без змін, а касаційну скаргу ТОВ «ФК «Еверест» - без задоволення.
Задовольняючи позовні вимоги у справі №910/15120/20 Господарським судом міста Києва було встановлено, що на підставі рішення загальних зборів ОСББ «Лазурний блюз» від 28.04.2015 року з 01.06.2015 року щомісячні внески членів об`єднання та/або власників приміщень на утримання багатоквартирного будинку 15-А по вулиці О. Туманяна в місті Києві та прибудинкової території, експлуатацію неподільного та загального майна у наступних розмірах, а саме: 4 грн. 40 коп. за 1 метр квадратний площі житлових приміщень; 6 грн. 50 копійок за 1 (один) метр квадратний площі нежитлових приміщень. Протоколом засідання ОСББ «Лазурний блюз» від 10.10.2015 року, було прийнято рішення про зменшення "внеску на охорону" для нежитлових приміщень з 01.11.2015 та визначено його в розмірі 150 гривень місяць з квартири або нежитлового приміщення.
Також, судом у рішенні Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі №910/15120/20 зазначено, що відповідач (тобто ТОВ «ФК «Еверест») є власником об`єктів нерухомого майна - квартир за №1, №25, №29, №162, №172, №237, №249, №281, №299 в будинку №15-А по вулиці Ованеса Туманяна у м. Києві та приміщень за №643, №645, №651, №652, №653 в будинку №15-А по вулиці Ованеса Туманяна у м. Києві, що знаходиться у Дніпровському районі м. Києва.
Відтак, у рішенні Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі №910/15120/20 суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення основної заборгованості в розмірі 495 073,76 грн, встановлення факту відсутності якої (заборгованості) є предметом заявленого ТОВ «ФК «Еверест» позову у межах справи №910/18202/23.
Суд застосовує при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частина 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України).
Преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року в справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України» та від 28.11.1999 року в справі «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Також, базове тлумачення принципу res judicata вміщено в рішеннях ЄСПЛ від 03.12.2003 у справі «Рябих проти Росії» (заява N 52854/99), від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України» (заява N 41984/98), від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» (заява N 24465/04), від 03.04.2008 у справі «Понамарьов проти України» (заява № 3236/03), в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц звернула увагу, що правова визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи.
Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов`язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (рішення ЄСПЛ від 09.11.2004 у справі «Світлана Науменко проти України» (заява N 41984/98).
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (частина 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на те, що рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі №910/15120/20 набрало законної сили, тобто є остаточним, обставини, які встановлені у вказаному рішенні мають преюдиційне значення та повторного доведення не потребують в силу положень частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, факт наявності у ТОВ «ФК «Еверест» основної заборгованості у розмірі 495 073, 76 грн перед ОСББ «Лазурний блюз» є встановленим.
У зв`язку із вище зазначеним, судом відхиляються доводи позивача щодо того, що рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі №910/15120/20 не має преюдиційного значення при розгляді справи №910/18202/23, оскільки, у вказаній справі не досліджувалося питання щодо справжнього власника спірного майна.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи №910/15120/20, що надані позивачем у копіях (том 2) ТОВ «ФК «Еверест» не отримувало документи суду (судові рішенні, в тому числі ухвали про виклик у судове засідання) та не надавало власних пояснень чи заперечень щодо суті спору (в тому числі заперечень щодо права власності на спірне майно). Обставини за яких ТОВ «ФК «Еверест» не отримував судових рішень у справі №910/15120/20 та не надавав власних заперечень щодо заявлених ОСББ «Лазурний блюз» вимог судом не встановлюються, оскільки, не входять до предмету доказування у даній справі, втім суд зазначає, що згідно частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У межах даної справи №910/18202/23 про визнання відсутнім заборгованості та зобов`язання вчинити дії, позивач наполягає на встановленні факту відсутності права власності у ТОВ «ФК «Еверест» на спірне майно, з огляду на:
- перебування спірного майна у власності ТО «ФК «Еверест» лише 10 днів з 31.08.2016 по 09.09.2016, у зв`язку з переданням майна до статутного капіталу ТОВ «Девелопмент Трейд» та ТОВ «Рітейл Сервіс ЛТД»
- визнання недійсним договору іпотеки, посвідченим 07.09.2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А., та зареєстрованим в реєстрі за № 4941 на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2017 у справі №910/16894/16.
- подальше визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Еверест», ТОВ «Рітейл Сервіс Лтд» та ТОВ «Девелопмент Трейд» на спірне майно на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 року у справі № 826/14436/16;
- визнання ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18.12.2018 у справі №202/5056/16-ц нечинним заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.08.2016 року на підставі якого позивач набув право власності на спірні приміщення у порядку звернення стягнення на предмет іпотеки (квартири та приміщення) за договором іпотеки, посвідченим 07.09.2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А., та зареєстрованим в реєстрі за № 4941;
Однак, вище викладені ТОВ «ФК «Еверест» обставини по суті спрямовані на перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі №910/15120/20 за нововиявленими обставинами, та встановленню нових фактів щодо спору між сторонами, що вже був вирішений у судовому порядку.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Христов проти України» від 19.02.2009 та «Пономарьов проти України» від 03.04.2008).
Тобто, принцип правової визначеності передбачає повагу до вирішеної справи і не припускає повторного її розгляду або екстраординарного перегляду без вагомих на те підстав.
Суд звертає увагу позивача, що перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами врегульовано Главою 3 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України та згідно частини 15 статті 32 та частини 4 статті 321 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, звернення з позовом про визнання дій ОСББ «Лазурний блюз» щодо нарахування заборгованості незаконними та про зобов`язання списати виниклу у ТОВ «ФК «Еверест» заборгованість в означеній ситуації не є ефективним способом захисту, оскільки, призведе до правової невизначеності у правовідносинах сторін, які вже були вирішені судом, тобто суперечить принципу остаточності судового рішення (res judicata), яким є рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі №910/15120/20, що набрало законної сили 22.04.2021.
За таких обставин, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими, а поданий позов таким, що суперечить принципу остаточності судового рішення (res judicata), яким вже було вирішено спір між сторонами з ідентичного питання (наявності заборгованості по внескам), а відтак не відповідає ефективному та належному способу захисту, з огляду на що у задоволенні позову слід відмовити.
Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності.
Відповідач подав до суду заяву у порядку частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України в якій просив суд застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.
Проте, заява відповідача про застосування строку позовної давності судом не розглядається, оскільки, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача, неефективність обраного ним способу захисту, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні позову із самостійних підстав.
6. Розподіл судових витрат.
У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, суд, враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає понесені позивачем судові витрати на останнього.
Відповідач у відзиві зазначив, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у орієнтовному розмірі 40 000, 00 грн та докази їх понесення будуть надані суду у порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Відтак, питання щодо розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу будуть вирішені судом, у випадку подання відповідних доказів в порядку статті 244 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еверест» - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 05.02.2025.
Суддя Г. П. Бондаренко - Легких
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2025 |
Оприлюднено | 07.02.2025 |
Номер документу | 124962516 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них спонукання виконати або припинити певні дії |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Бондаренко-Легких Г.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні