Ухвала

від 03.02.2025 по справі 910/13420/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.02.2025Справа № 910/13420/24За первісним позовом Приватного підприємства "Сибез"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топстрім"

про стягнення 150007,52 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Топстрім"

до Приватне підприємство "Сибез"

про стягнення 124229,36 грн.

Суддя Усатенко І. В.

Представники сторін:

Від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не з`явився

Від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Лукашенко Ю.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Сибез" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топстрім" про стягнення 150007,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 16-21-П від 01.11.2021.

Ухвалою суду від 06.11.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

13.11.2024 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 06.11.2024.

Ухвалою суду від 21.11.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

26.11.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позовних вимог.

29.11.2024 до суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Топстрім" до Приватного підприємства "Сибез" про стягнення 124229,36 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.12.2024 року прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду та об`єднано зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Топстрім" до Приватного підприємства "Сибез" про стягнення 124229,36 грн в одне провадження з первісним позовом по справі № 910/13420/24.

Ухвалою суду від 09.12.2024 вирішено справу № 910/13420/24 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче засідання призначено на 23.01.2025.

16.01.2025 від позивача за первісним позовом надійшли пояснення, до яких долучено податкові накладні та докази їх реєстрації за зобов`язаннями за договором № 16-21-П від 01.11.2021.

22.01.2025 від відповідача за первісним позовом до суду надійшли заперечення, в яких він ставить під сумнів автентичні долучених до справи актів та вказує, що позивачем не було виконано роботи за договором № 16-21-П від 01.11.2021.

22.01.2025 відповідачем за первісним позовом подано клопотання про приєднання доказів.

23.01.2025 від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про витребування у податкової служби інформації з приводу реєстрації відповідачем за первісним позовом податкових накладних № 212 від 16.12.2021, № 217 від 22.12.2021 та з приводу формування податкового кредиту , як покупцем за фактом отриманих послуг. До клопотання долучена адвокатський запит до податкової служби та відповідь на нього.

В підготовчому засіданні 23.01.2025 оголошено перерву до 03.02.2025 та запропоновано сторонам надати примірний перелік питань для призначення у справі судової експертизи та свої пропозиції щодо експертної установи.

31.01.2025 від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про приєднання доказів та примірний перелік питань, який необхідно поставити експерту. Запропоновано в якості експертної установи Київський науково-дослідний інститут судових експертиз.

03.02.2025 від позивача за первісним позовом надійшло клопотання, в якому він підтримав клопотання про витребування доказів та просив його розглянути без участі представника позивача. Розгляд клопотання про призначення судової експертизи відкласти до надходження відповіді з податкової служби. Відкласти розгляд справи, оскільки, представник позивача за первісним позовом, перебуватиме в іншому судовому засіданні в Львівській області.

В підготовче засідання 03.02.2025 представник позивача за первісним позовом не з`явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Судом розглядається клопотання про витребування доказів, подане позивачем за первісним позовом.

Представник відповідача за первісним позовом проти задоволення клопотання про витребування доказів заперечував.

Позивач в поданих до суду документах посилається на постанову Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.06.2022 № 922/2115/15, в якій вказано, що з урахуванням наведеного Верховний Суд зазначає, що, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару. Якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором поставки за податковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною. У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом.

Суд відзначає, що вказана постанова прийнята у правовідносинах щодо поставки товару, а не підряду. Крім того, Верховний Суд вказав, що податкові накладні, їх реєстрація, відображення податкового кредиту можуть свідчити про прийняття товару, однак вони оцінюються в сукупності з іншими доказами.

Відповідно до ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Позивач за первісним позовом звертався з адвокатським запитом до податкової служби. Однак, запитувана ним інформація також є в наявності у сторони по справі - відповідача за первісним позовом, проте з клопотанням про надання доказів до останнього позивач не звертався. В зв`язку з чим не дотримався вимог ст. 81 ГПК України.

В підготовчому засіданні представник відповідача за первісним позовом не заперечував обставин оформлення податкових накладних та їх реєстрації.

Суд відмовляє позивачу за первісним позовом у задоволенні його клопотання про витребування доказів, в зв`язку з необґрунтованістю та невідповідності його приписам ст. 81 ГПК України.

Щодо клопотання позивача за первісним позовом про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача за первісним позовом заперечував проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Представнику позивача за первісним позовом ухвалою суду від 20.01.2025 було задоволено клопотання про його участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.

Позивач не надав суду доказів наявності технічних проблем, що унеможливили участь особи в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Отже, підстави передбачені ст. 202 ГПК України для відкладення підготовчого засідання відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З долученого до клопотання ордеру вбачається, що договір на представництво інтересів особи ОСОБА_1 був укладений 31.01.2025, після того, як представник був обізнаний про призначення підготовчого засідання у даній справі на 03.02.2025 та обізнаний про призначення розгляду справ у Пустомитівському районному суді Львівської області на 03.02.2025.

Позивач за первісним позовом був належним чином повідомлений про дату та час підготовчого засідання, мав можливість приймати участь у ньому в режимі відеоконференції. Також, керівник підприємства не позбавлений можливості представляти інтереси юридичної особи в порядку самопредставництва. За таких умов, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом вирішується питання з приводу призначення у справі судової експертизи.

Представником позивача за первісним позовом не було подано до суду заперечень, хоча про таку можливість було зазначено судом в підготовчому засіданні 23.01.2025.

Представник відповідача за первісним позовом підтримав необхідність призначення у справі судової експертизи, висловив свою пропозицію щодо експертної установи та примірного переліку питань.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Згідно зі ст. 100 ГПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Предметом розгляду даної справи є стягнення вартості виконаних будівельних робіт з улаштування системи протипожежного захисту ЦОД на об`єкті СБУ по вул. Бульварно-Кудрявська, 11 у Шевченківському районі міста Києва. Однак, відповідачем за первісним позовом заперечуються обставини, що позивач за первісним позовом виконував будівельні роботи, передбачені договором № 16-21-П від 01.11.2021, в зв`язку з чим існує необхідність з`ясувати обставини щодо виконання робіт, вартість яких просить стягнути позивач за первісним позовом.

Згідно п. 5.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами та доповненнями) основними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об`єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, тощо.

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті.

Крім того, суд відзначає, що долучені до позовної заяви та відзиву копії доказів не містять всього обсягу інформації для встановлення обставин у даній справі, якими сторони доводять та спростовують позовні вимоги. Зокрема з акту № 221 від 22.12.2021 на суму 193869,36 грн не вбачається, які саме роботи були виконані. Крім того, відповідач заперечує обставини підписання цього акту та наголошує на відсутності його оригіналу у сторін. Також позивачем за первісним позовом долучено акт № 280 від 14.06.2022 на суму 2200,00 грн (за договором № 295 від 07.06.2022, укладеним між ТОВ "Август системи безпеки" та ПП "Сибез"), який, як зазначає відповідач за первісним позовом, підтверджує виконання робіт обумовлених договором № 16-21-П від 01.11.2021 через пів року після нібито виконання і прийняття всього обсягу договірних робіт.

Для з`ясування обставин щодо проведення будівельних робіт з улаштуванню системи протипожежного захисту ЦОД на об`єкті СБУ по вул. Бульварно-Кудрявська, 11 у Шевченківському районі міста Києва, їх відповідність технічній документації та будівельним нормам необхідні спеціальні знання у галузі будівництва.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Судом було враховано запропоновані відповідачем за первісним позовом питання та визначено їх остаточний перелік та формулювання з урахуванням предмету доказування у даній справі та заявлених позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Так, за приписами ст. 10 Закону України "Про судову експертизу" судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом. Судовому експерту забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки та пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб. До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов`язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.

Таким чином, з`ясувавши обставини й дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що для об`єктивного та правильного вирішення спору потрібні спеціальні знання, а тому слід призначити у справі судовому експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Оскільки, відповідачем за первісним позовом заперечуються обставини виконання позивачем договірних робіт, то саме на нього судом покладається обов`язок здійснити попередню оплату вартості експертизи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Відтак, провадження у даній справі підлягає зупиненню на час проведення експертизи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 228, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Призначити у справі № 910/13420/24 судову експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6).

2. На вирішення експертизи поставити наступні питання:

2.1. Який перелік та об`єми фактично виконаних робіт з улаштування системи протипожежного захисту ЦОД на об`єкті СБУ по вул. Бульварно-Кудрявська, 11 у Шевченківському районі міста Києва виконано Приватним підприємством "Сибез" (80411, Львівська область, смт Добротвір, вул. Сагайдачного, 8, кв. 35, ідентифікаційний код 35603027) на підставі договору на виконання підрядних робіт № 16-21-П від 01.11.2021?

2.2. Чи відповідають виконані роботи з улаштування системи протипожежного захисту ЦОД на об`єкті СБУ по вул. Бульварно-Кудрявська, 11 у Шевченківському районі міста Києва умовам договору на виконання підрядних робіт № 16-21-П від 01.11.2021, проектній документації та нормативно-правовим документам? Якщо ні, то в якій саме частині?

3. Відповідно до статті 14 Закону України "Про судову експертизу", ст. 100 ГПК України попередити експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України.

4. Зобов`язати сторін надати експерту усі потрібні докази для проведення судової експертизи.

5 Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Топстрім" (03188, м. Київ, пр.. Глушкова Академіка, 9Д, офіс 502, ідентифікаційний код 41896872) оплатити вартість витрат по проведенню судової експертизи, докази чого надати суду.

6 Ухвалу суду разом зі справою № 910/13420/24 скерувати Київському науково - дослідному інституту судових експертиз, що находиться за адресою: 03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6.

7. Зобов`язати судового експерта направити сторонам копію висновку судового експерта.

8. Зупинити провадження у справі № 910/13420/24 на час проведення експертизи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та відповідно до ст. 256 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя І.В.Усатенко