Ухвала

від 23.01.2025 по справі 911/2477/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" січня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2477/24

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Яковенко М.С., розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард"

04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 53, код ЄДРПОУ 42100015

до Бориспільської міської ради

08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 72, код ЄДРПОУ 04054903

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"

04136, м. Київ, вул. Північно-сирецька, буд. 1-3, код ЄДРПОУ 14349442

про визнання права власності

за участі представників сторін:

позивача: Безносик А.О., ордер серії АІ №1704318 від 22.03.2023, посвідчення адвоката №9145/10 від 31.07.2020;

відповідача: не з`явився;

третьої особи: не з`явився;

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх.№3571 від 17.09.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард" до Бориспільської міської ради про визнання права власності.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач як покупець, на підставі договору купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, від 16.11.2021, надалі договір купівлі-продажу від 16.11.2021, набув у Публічного акціонерного товариства Родовід Банк як продавця майнові права на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220886700:07:003:0050; 3220886700:07:003:0049; 3220886700:07:003:0020 та 3220886700:07:003:0051. Майнові права, що були предметом договору купівлі-продажу від 16.11.2021, належали Публічному акціонерному товариству Родовід Банк як продавцю, на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 28.12.2009, укладеного між Публічним акціонерним товариством Родовід Банк як іпотекодержателем та громадянином ОСОБА_1 як іпотекодавцем. Позивач зазначає, що Публічне акціонерне товариство Родовід Банк, набувши як іпотекодержатель право власності на земельні ділянки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 28.12.2009, не зареєструвало своє право власності на вказані земельні ділянки, а в подальшому на них був накладений арешт постановою від 23.05.2011 старшого слідчого в ОВС ГС УМВС України Харкевича В.І. про накладення арешту на майно у кримінальній справі №24-113. У подальшому, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25.12.2023 у справі №755/17807/13 вказаний арешт був скасований, і тому, як зазначає сам позивач в позовній заяві, на даний час, відсутні підстави для відмови в реєстрації права власності на земельні ділянки за позивачем як покупцем майнових прав на них за договором купівлі-продажу від 16.11.2021, як зазначає позивач саме Бориспільська міська рада є органом, що представляє територіальну громаду міста та здійснює від імені територіальної громади повноваження щодо розпорядження майном комунальної власності, а тому позивач вважає Бориспільську міську раду належним відповідачем у даному позові. З наведених підстав позивач у позовній заяві заявляє про визнання за позивачем права власності на спірні земельні ділянки.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.11.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард" залишено без руху та встановлений позивачу строк усунення недоліків позовної заяви.

У підсистемі ЄСІТС Електронний суд від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. №13066/24 від 19.11.2024).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2477/24 за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу, призначене підготовче засідання на 17.12.2024.

У підсистемі ЄСІТС Електронний суд надійшли пояснення третьої особи (вх. №13897/24 від 04.12.2024).

У підсистемі ЄСІТС Електронний суд надійшла заява третьої особи про проведення підготовчого засідання без участі представника третьої особи (вх. №13906/24 від 04.12.2024).

Підготовче засідання 17.12.2024 не відбулось у зв`язку із відпусткою судді.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.12.2024 проведення підготовчого засідання призначено на 23.01.2025.

У підсистемі ЄСІТС Електронний суд надійшла заява відповідача про ознайомлення з матеріалами справи (вх. №14281/24 від 12.12.2024).

У підсистемі ЄСІТС Електронний суд надійшла заява третьої особи про проведення підготовчого засідання без участі представника третьої особи (вх. №14487/24 від 18.12.2024).

У підсистемі ЄСІТС Електронний суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №14547/24 від 19.12.2024).

У підсистемі ЄСІТС Електронний суд надійшла заява відповідача про проведення підготовчого засідання без участі його представника (вх. №903/25 від 22.01.2025).

У підготовче засідання 23.01.2025 з`явився представник позивача, представники відповідача і третьої особи - не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені.

У судовому засіданні 23.01.2025 розглянуто заяву судді Саванчук С.О. про самовідвід від розгляду цієї справи від 23.01.2025, що обгрунтована тим, що суддя розглянула справу №910/2334/22 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард" до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про визнання права власності, позовні вимоги в якій були обґрунтовані тим, що позивач набув спірне право на земельні ділянки за договором купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності від 16.11.2021, що укладений між ним та відповідачем, проте, праву власності позивача перешкоджає арешт, що накладений на спірне нерухоме майно та прийняла рішення від 28.03.2023, в якому в позовних вимогах відмовлено повністю, з урахуванням предмета та учасників справи за позовною заявою (вх.№3571 від 17.09.2024) у справі №911/2477/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард" до Бориспільської міської ради про визнання права власності правовідносини є аналогічними до правовідносин у справі № 910/2334/22: стосовно того самого предмету позову, проте, до різних відповідачів.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Статтею 39 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих звязків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Відповідно до частини 1 пункту 4 частини 4 статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись, при цьому, принципом верховенства права. Незалежність судді забезпечується, зокрема, порядком здійснення судочинства, визначеним процесуальним законом.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

У рішенні в справі Європейського суду з прав людини "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", пункт 52).

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для самовідводу судді у справі №911/2477/24, з огляду на те, що суддя розглянула справу №910/2334/22 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард" до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про визнання права власності, позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач набув спірне право на земельні ділянки за договором купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності від 16.11.2021, що укладений між ним та відповідачем, проте, праву власності позивача перешкоджає арешт, що накладений на спірне нерухоме майно та прийняла рішення від 28.03.2023, в якому в позовних вимогах відмовлено повністю, з урахуванням предмета та учасників справи за позовною заявою (вх.№3571 від 17.09.2024) у справі №911/2477/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард" до Бориспільської міської ради про визнання права власності правовідносини є аналогічними до правовідносин у справі № 910/2334/22: стосовно того самого предмету позову, проте, до різних відповідачів, при цьому, в рішенні суду від 28.03.2023 у справі №910/2334/22 суддя наводила власну оцінку обставинам прав позивача на спірне майно та належного способу захисту цього права, що враховано в новому позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард" у справі №911/2477/24.

У рішенні суду у справі №910/2334/22 суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання права власності на спірні земельні ділянки у майбутньому, після усунення перешкод у вигляді накладеного на них арешту. Тож, належним способом захисту порушеного права для позивача є саме усунення перешкод у користуванні та розпорядженні спірними земельними ділянками шляхом скасування накладеного на них арешту, отже, у цього складу суду вже сформувались висновки про спірні правовідносини щодо права власності позивача, більше того, така позиція суду знайшла своє відображення в новій позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард" у справі №911/2477/24.

Зважаючи на вказане, може скластися враження, що суддя Саванчук С.О. може бути упередженою та необ`єктивною при розгляді справи №911/2477/24, що, у свою чергу, може порушити визначене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року право сторін на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відводу (самовідводу) судді.

Відповідно до частин 1, 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, перекладач зобов`язанні заявити самовідвід; відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 9 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Враховуючи викладене, судом, у нарадчій кімнаті, встановлено, що наведені у заяві судді Саванчук С.О. від 23.01.2025 обставини щодо самовідводу від розгляду справи №911/2477/24, можуть викликати сумніви у неупередженості судді при розгляді даної справи. Таким чином, з метою уникнення сумнівів у сторін та інших учасників судового процесу щодо неупередженості суду та забезпечення довіри до судової влади в Україні, зазначена заява про самовідвід судді підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 40, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Заяву судді Саванчук С.О. про самовідвід від 23.01.2025 задовольнити.

2.Відвести суддю Саванчук С.О. від розгляду справи №911/2477/24.

3.Матеріали справи № 911/2477/24 передати апарату Господарського суду Київської області для здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 911/2477/24 між суддями.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Суддя С.О. Саванчук