Ухвала

від 30.01.2025 по справі 202/8635/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/8635/24

Провадження № 2/202/730/2025

УХВАЛА

Іменем України

30 січня 2025 року 30 січня 2025 року м. Дніпро Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Дребот І.Я.,

за участі секретаря судового засідання Владимирова О.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивачів ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , треті особи: Друга дніпровська державна нотаріальна контора, Обслуговуючий кооператив "Гаражно-будівельний кооператив "Янтарний", приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко Світлана Олександрівна про визнання права власності в порядку спадкування та витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська перебуває справа №202/8635/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , треті особи: Друга дніпровська державна нотаріальна контора, Обслуговуючий кооператив "Гаражно-будівельний кооператив "Янтарний", приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко Світлана Олександрівна про визнання права власності в порядку спадкування та витребування майна.

Ухвалою суду від 29.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , треті особи: Друга дніпровська державна нотаріальна контора, Обслуговуючий кооператив "Гаражно-будівельний кооператив "Янтарний", приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко Світлана Олександрівна про визнання права власності в порядку спадкування та витребування майна.Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання було призначено на 29.08.2024 року.

Подальший рух справи викладено в процесуальних ухвалах суду.

В підготовчому судовому засіданні 30.01.2024 року представник позивача заявив клопотання про призначення по справі посмертної почеркознавчої експертизи документа - копії заяви ОСОБА_7 від 2019 року про виключення із членів обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Янтарний» (ГБК «Янтарний» за його підписом. На вирішення якої поставити наступне питання: чи дійсно підпис на заяві від 2019 року (22.01.2019) про виключення із членів обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Янтарний» (ГБК «Янтарний») та переоформлення гаражу № НОМЕР_1 виконаний особисто ОСОБА_7 , чи іншою особою? Проведення посмертної судової почеркознавчої експертизи просив доручити Дніпропетровському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, що знаходиться за адресою: 49033, Україна, Дніпропетровська область, місто Дніпро, Тупик Будівельний, будинок 1.

Відповідач та її представник в підготовчому судовому засіданні 30.01.2025 року проти задоволення клопотання про призначення посмертної почеркознавчої експертизи заперечили, зазначили про неможливість проведення такої на підставі копії заяви, на яку посилається позивач, оскільки оригінал такої відсутній. Отже експертизу провести неможливо.

Треті особи 30.01.2025 року в підготовче судове засідання не з`явились, хоча про час та місце розгляду підготовчого судового засідання були повідомлені належним чином .

Розглянувши клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, судом враховується наступне.

Судом враховується, що до 26.12.2012 почеркознавчі дослідження за копіями документів регламентувалися відповідними документами суб`єктів судово-експертної діяльності України, зокрема, трьома нормативно-методичними документами Міністерства юстиції України, а саме: 1) Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз (затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145), де п. 3.5 було визначено наступне: У виняткових випадках, коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта, його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законом порядку. Про проведення експертизи за такими матеріалами має бути вказано в постанові (ухвалі) про її призначення. 2) Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145), де було визначено наступне: 1. … У виняткових випадках, коли оригінали досліджуваних документів не можуть бути представленими експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями документа, приєднаними до справи у встановленому законом порядку. Про проведення експертизи за такими матеріалами має бути вказано у постанові (ухвалі) про її призначення. Почеркознавчі дослідження за копіями об`єктів можуть бути проведені лише після вирішення експертами в галузі технічного дослідження документів питання про відсутність монтажу. У таких випадках можуть вирішуватися такі питання: Чи виконано певною особою рукописний текст (рукописні записи) у документах, електрофотографічні копії яких надані на дослідження? Чи виконано підпис, зображення якого міститься в електрофотографічній копії документа, тією особою, від імені якої він зазначений? …. 3) Методичними рекомендаціями з питань призначення та проведення комплексних судових експертиз, що виконуються комісією експертів (внесено до Реєстру методик проведення судових експертиз у 2009 році за № 0.1.16), якими визначено наступне. 3.1. 1.1. Предмет комплексної судової почеркознавчої і судово-технічної експертизи документів фактичні дані і обставини справи, встановлювані на базі інтеграції спеціальних знань в галузях почеркознавства та технічного дослідження документів про виконавця (виконання) певних записів (підписів), можна диференціювати за чотирма групами: 1.1.1. Про виконавця певних записів (підписів) по копіях документів, виготовлених за допомогою копіювальних апаратів електрофотографічного і струминного способу утворення зображень (далі - копії)... 1.2. Об`єкти комплексної судової почеркознавчої і судово-технічної експертизи документів: копії документів; документи, записи (підписи) в яких виконані із застосуванням попередньої технічної підготовки; утворені за допомогою факсиміле-кліше; рукописні записи; вільні, умовно-вільні і експериментальні зразки почерку для порівняльного дослідження й ін. 1.3. Завдання комплексної судової почеркознавчої і судово-технічної експертизи документів можна диференціювати відповідно до її предмету на 4 групи: 1.3.1. Встановлення виконавців записів (підписів) по копіях документів… 1.6.1. У виняткових випадках, коли оригінали досліджуваних документів не можуть бути надані експертові, можливе проведення експертизи за копіями документів. У таких випадках почеркознавчі дослідження повинні проводитися тільки після вирішення експертами в галузі технічного дослідження документів питань про відсутність (наявність) монтажу… При встановленні експертом в галузі технічного дослідження документів факту монтажу, питання про виконавця підпису (запису), зображення якого міститься в копії змонтованого документа, не вирішується… При встановленні експертом в галузі технічного дослідження документів факту відсутності монтажу, питання про виконавця підпису (запису), зображення якого міститься в копії документа, розв`язується експертом-почеркознавцем… При неможливості встановлення експертом у галузі технічного дослідження документів факту монтажу, повинні проводитися дослідження зображення запису (підпису) експертом-почеркознавцем з метою встановлення виконавця підпису….

Аналізом положень Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень та змісту останнього речення п. 1.6.1. Методичних рекомендацій з питань призначення та проведення комплексних судових експертиз, що виконуються комісією експертів встановлені певні протиріччя: першим документом було визначено, що тільки у разі встановлення відсутності факту монтажу в копії наданого на дослідження документа можливо проведення почеркознавчих досліджень; другим документом визначено, що при неможливості встановлення факту монтажу в копії документа повинні проводитися почеркознавчі дослідження зображення запису (підпису) з метою встановлення виконавця.

З 26.12.2012 було внесено зміни до п. 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, який став нести наступний зміст: Коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта, його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив (ла) експерта).

Такий методичний підхід до проведення почеркознавчих експертиз та технічних експертиз документів був визначений одночасно із змінами до вищезазначеної Інструкції про призначення та проведення судових експертиз внесеними змінами до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень до переліку об`єктів, що підлягають дослідженню при проведенні зазначених експертиз, а саме: у підрозділі 1.1 розділу 1 Почеркознавча експертиза для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів; у підпункті 3.2.1 підрозділу 3.2 розділу 3 Технічна експертиза документів для проведення дослідження щодо встановлення факту внесення змін у первинний зміст документів надаються оригінали документів; у підпункті 3.3.5 підрозділу 3.3 розділу 3 Технічна експертиза документів для дослідження документів щодо ідентифікації печаток, штампів (у тому числі факсиміле) та встановлення відповідності часу нанесення відтисків печаток, штампів даті виготовлення документа надаються оригінали документів.

Крім того, станом на дату проведення судового засідання п. 3.5 зазначеної вище Інструкції про призначення та проведення судових експертиз має наступну редакцію:

"3.5. Коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта)." (пункт 3.5 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2015 N 1350/5).

Таким чином, на сьогоднішній день фактично копії документів виведені з переліку основних об`єктів дослідження почеркознавчих експертиз та технічних експертиз документів.

Відповідно до п. 3.13 ДСТУ 2732:2004 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять (затверджено наказом Держспоживстандарту України від 28 травня 2004 р. № 97), визначено поняття оригіналу документа як примірника документа, що першим набуває юридичної сили. Таким чином, з огляду на вище викладене можна визначити поняття оригіналу документа у наступній редакції: Оригінал документа офіційний документ, що першим набуває юридичної сили, складений відповідно до визначених нормативно вимог на певному матеріальному носії, виданий вперше, що містить інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, що спричинили чи здатні cпричинити наслідки правового характеру, та може бути використана як документ доказ у правозастосовній діяльності. Такий документ складається, видається чи посвідчується повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити. Тобто, іншими словами це справжній документ, виданий вперше. Оригіналів документа може бути декілька.

Відповідно до п. 3.14 ДСТУ 2732:2004 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять, дублікат оригіналу це повторно оформлений службовий документ для використовування, замість втраченого чи пошкодженого оригіналу документа, що має таку саму юридичну силу. При цьому, у правому верхньому куті лицьової сторони першого аркушу дублікату документа повинна наноситися відмітка Дублікат.

Визначення копії документа зазначено у п. 3.10 ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять, а саме: копія документа документ, що містить точне знакове відтворення змісту чи документальної інформації іншого документа і в окремих випадках деяких його зовнішніх ознак. Пунктами 3.15 та 3.16 цього ж стандарту визначено і види копій, відповідно: незасвідчена копія- копія документа, в якій немає реквізитів, що надають їй юридичної сили; засвідчена копія- копія документа, що містить реквізити, які в окремих випадках надають їй юридичної сили оригіналу. Копії документів у почеркознавчій експертизі та технічній експертизі документів отримали назву технічних зображень документів.

Тобто, копія документа повинна повністю відповідати оригіналу та мати, якнайменше, відмітку Копія, засвідчувальні написи, скріплені відбитком печатки.

Таким чином, об`єктами почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів апріорі можуть бути наступні документи: оригінал документа; дублікат оригіналу документа; засвідчена копія; незасвідчена копія, але, враховуючи викладені вище нормативно-методичні вимоги до об`єктів зазначених експертиз, на сьогоднішній день дослідженню підлягають лише оригінал документа та дублікат оригіналу документа.

При цьому слід мати на увазі, що статус документа (оригінал, дублікат, копія) визначається не експертом, а органом, що призначив експертизу в постанові (ухвалі) про призначення експертизи.

Однак, представником позивача не надано суду належний матеріал, що може бути досліджений на підставі судової експертизи. Копія заяви, по якій позивач просить провести почеркознавчу експертизу не є в розумінні вищезазначених приписів діючих норм ані оригіналом, ані дублікатом документа.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (п. 36). На це «право на суд», в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі «Салонтаджі-Дробняк проти Сербії» (п. 132).

Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства», (п. 57). Встановлюючи такі правила, держава користується певною свободою розсуду.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно я. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів..

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивачів ОСОБА_2 про призначення посмертної почеркознавчої експертизи.

Керуючись ст.ст. 12,78,89 , 103-110 ЦПК України-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивачів ОСОБА_2 про призначення у справі судової посмертної почеркознавчої експертизи - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 04.02.2025 року.

Суддя І.Я. Дребот