ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" лютого 2025 р. м. Київ Справа № 911/3259/24
Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Антоненко В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», м. Біла Церква Київської області,
до відповідачаКомунального підприємства «Аптека №113», м. Біла Церква Київської області
про стягнення 22 744,78 грн.
без виклику представників сторін;
СУТЬ СПОРУ:
позивач Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», м. Біла Церква Київської області (далі по тексту КП «Білоцерківтепломережа») 03.12.2024 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом №1442/04-1 від 28.11.2024 до відповідача Комунального підприємства «Аптека №113», м. Біла Церква Київської області (далі по тексту КП «Аптека №113»), у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 22 744,78 грн., з яких:
20 826,05 грн. сума основного боргу, нарахована за Договором на теплову енергію №925 від 24.11.2021 за період жовтень 2023 - квітень 2024 року, жовтень 2024 року,
454,49 грн. 3% річних, нарахованих у період з 06.11.2023 по 28.11.2024;
1 464,24 грн. сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, нарахована за сукупний період з лютого 2023 року по жовтень 2024 року.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідачів на користь позивач судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Позов обґрунтований тим, що позивач, на виконання умов Договору №925 від 24.11.2021, поставив відповідачеві теплову енергію на загальну суму 36 577,43 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви копіями рахунків-фактур та актів приймання-передачі за жовтень грудень 2023 року, січень жовтень 2024 року. Всупереч п.4.3, 4.5 Договору №925 від 24.11.2021, відповідач частково виконав свій обов`язок щодо оплати отриманої теплової енергії, в результаті чого утворилась прострочена заборгованість. 27.05.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою термінового погашення заборгованості, однак станом на 28.11.2024 сума основного боргу становить 20 826,05 грн.
У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання з оплати вартості поставленої теплової енергії позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача три відсотки річних та інфляційні втрати відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.12.2024 відкрито провадження у справі №911/3259/24 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Зобов`язано позивача подати до суду читабельні додатки до позовної заяви, у тому числі читабельні належним чином засвідчені копії або оригінали актів приймання-передачі за спірний період з доказами їх направлення або вручення відповідачу.
Зобов`язано відповідача КП «Аптека №113» невідкладно здійснити реєстрацію електронного кабінету юридичної особи Комунального підприємства «Аптека №113» (код ЄДРПОУ 20607508) в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, про що письмово повідомити суду; подати суду у строк п`ятнадцять днів з дати отримання цієї ухвали докази оплати заборгованості (платіжні документи, банківські виписки та/або фільтровану довідку банківської установи) за Договором №925 про теплову енергію від 24.11.2021 за період з жовтня 2023 року по жовтень 2024 в сумі 20 826,05 грн. (частина 2 ст. 74 ГПК України).
Вказану копію ухвали від 05.12.2024 про відкриття провадження у справі, відповідно до вимог процесуального закону, було надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням №0600990941480 на адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, поштове відправлення не було вручено адресату та 23.12.2024 повернуто підприємством зв`язку на адресу суду за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно із пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Встановлений статтею 165 ГПК України п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву сплив 07.01.2025.
17.12.2024 від позивача надійшло клопотання від 12.12.2024 №1502/04-1 про доручення доказів по справі №911/3259/24, зокрема надано читабельні додатки до позовної заяви.
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).
Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на 03.02.2025 відповідач відзив на позов та докази на його підтвердження не подав.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши позов КП «Білоцерківтепломережа» до КП «Аптека №113» про стягнення 22 744,78 грн., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд
УСТАНОВИВ:
відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.
Згідно із частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).
24.11.2021 між КП «Білоцерківтепломережа» (теплопостачальна організація) та КП «Аптека №113» (споживач) був укладений договір №925 на теплову енергію, за умовами якого:
- теплопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію, а споживач зобов`язується прийняти на межі балансової належності з найменшими втратами та оплатити за встановленими тарифами (п.1.2);
- розрахунки за надану теплову енергію здійснюються за встановленими тарифами, згідно норми та фактично опалювальної площі відповідно до розрахунку витрат тепла (теплового навантаження) (п.4.1);
- при наявності засобів обліку щомісячно 15 числа направляється представник споживача до теплопостачальної організації для оформлення акту про використану теплову енергію згідно з додатком №9, де розрахунковим періодом є період, рівний 30 календарним дням (п.4.2);
- оплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплової енергію здійснюється до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки теплової енергії (п.4.3);
- приймання-передача теплової енергії, поставленої теплопостачальною організацією споживачу, оформлюється щомісячним актом приймання-передачі. Теплопостачальна організація складає та передає контролером чи надсилає простим листом на адресу споживача пакет розрахункових документів: Акт приймання-передачі, рахунок-фактура щомісячно, акт звірки взаєморозрахунків щоквартально. Споживач зобов`язаний на протязі 3 робочих днів після отримання пакету документів підписати, скріпити печаткою та передати на адресу теплопостачальної організації один примірник акту приймання-передачі, акту звірки взаєморозрахунків або письмово надати обґрунтовані заперечення. У разі відсутності письмових заперечень Акти вважаються погодженими і підлягають відображенню у бухгалтерському обліку Теплопостачальної організації та споживача (п.5.4);
- цей договір набирає чинності з моменту укладення та діє в частині постачання теплової енергії та послуги з централізованого постачання гарячої води з 2021 року протягом 1 року і вважається щорічно поновленим, якщо за місяць до закінчення його дії не надійде заява від однієї із сторін про розірвання договору, але не раніше дати закінчення опалювального періоду, а в частині проведення остаточних розрахунків до повного здійснення останніх (п.10.1).
Додатком №1 сторони погодили вихідні дані для аналізу, обліку, обрахування необхідні для постачання теплової енергії.
Додатками №2 визначено схеми розмежування балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності між Учасником (теплопостачальною організацією) і замовником (споживачем), зокрема об`єктів споживача за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
Додатками №4 заповнено опитувальний лист споживача.
Додатками №5 визначено прогнозовані обсяги споживання теплової енергії за об`єктами споживача.
Відповідно до ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
На виконання умов договору у період жовтень 2023- квітень 2024, жовтень 2024 року позивач надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 36 577,43 грн., що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання-передачі робіт/послуг з теплопостачання, а саме:
за жовтень 2023 на суму 1862,62 грн.;
за листопад 2023 на суму 6104,20 грн.;
за грудень 2023 на суму 7784,56 грн.;
за січень 2024 на суму 8 243,62 грн.;
за лютий 2024 на суму 5 921,71 грн.;
за березень 2024 на суму 4 999,14 грн.;
за квітень 2024 на суму 57,92 грн.;
за жовтень 2024 на суму 1 603,66 грн.
Суд зазначає, що вказані акти не містять жодних зауважень чи заперечень з боку відповідача щодо якості, кількості або вартості отриманої від позивача теплової енергії, оформлення та повноти відображення відомостей щодо господарської операції.
Для сплати вказаних актів сформовано та надано відповідачу рахунки-фактури, копії яких долучено до матеріалів справи, а саме:
№925/23/10 за жовтень 2023 на суму 1 862,62 грн.
№925/23/11 за листопад 2023 на суму 6 104,20 грн.
№925/23/12 за грудень 2023 на суму 7 784,56 грн.
№925/24/01 за січень 2024 на суму 8 243,62 грн.
№925/24/02 за лютий 2024 на суму 5 921,71 грн.
№925/24/03 за березень 2024 на суму 4 999,14 грн.
№925/24/04 за квітень 2024 на суму 57,92 грн.
№925/24/10 за жовтень 2024 на суму 1 603,66 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони також підписали акт звірки взаємних розрахунків від 31.01.2024, відповідно до якого кінцеве сальдо станом на 01.01.2024 складає 8 288,76 грн. та акт звірки взаємних розрахунків від 02.05.2024, за яким сальдо станом на 01.04.2024 складає 19 164,47 грн.
Суд зазначає, що акт звірки взаєморозрахунків може бути доказом на підтвердження обставин, зокрема, наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звіряння розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Підписання акту звіряння, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18.
Приписами статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 4.3 Договору встановлено, що оплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплової енергію здійснюється до 5 числа місяця наступного за місяцем поставки теплової енергії.
Відповідно до ч.5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Відтак, відповідач мав обов`язок оплатити отриману теплову енергію за жовтень 2023 року до 06.11.2023 (перший робочий день після 05.11.2023), а з 07.11.2023 настало прострочення;
за листопад 2023 до 05.12.2023, а з 06.12.2023 настало прострочення;
за грудень 2023 до 05.01.2024, а з 06.01.2024 настало прострочення;
за січень 2024 до 05.02.2024, а з 06.02.2024 настало прострочення;
за лютий 2024 до 05.03.2024, а з 06.03.2024 настало прострочення;
за березень 2024 до 05.04.2024, а з 06.04.2024 настало прострочення;
за квітень 2024 до 06.05.2024, а з 07.05.2024 настало прострочення;
за жовтень 2024 до 05.11.2024, а з 06.11.2024 настало прострочення.
Відповідно до ч.1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Позивач визнає здійснену відповідачем часткову оплату на загальну суму 15 751,38 грн., а саме: 21.11.2023 у сумі 1 862,62 грн., 18.12.2023 у сумі 1 000,00 грн., 20.12.2023 у сумі 900,00 грн., 26.12.2023 у сумі 700,00 грн., 27.12.2023 у сумі 1 000,00 грн., 29.12.2023 у сумі 2 000,00 грн., 01.01.2024 у сумі 504,20 грн., 19.01.2024 у сумі 1 000,00 грн., 22.01.2024 у сумі 700,00 грн., 23.01.2024 у сумі 1 000,00 грн., 24.01.2024 у сумі 1 000,00 грн., 25.01.2024 у сумі 500,00 грн., 29.01.2024 у сумі 1 600,00 грн., 30.01.2024 у сумі 700,00 грн., 31.01.2024 у сумі 1 284,56 грн.
Частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
КП «Аптека №113» доказів оплати заборгованості за договором №925 про теплову енергію від 24.11.2021 за період з жовтня 2023 по жовтень 2024 року у розмірі більшому, ніж визнає та доводить суду позивач, суду не подало, у тому числі на вимогу п.3 ухвали від 05.12.2024 про відкриття провадження, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 20 826,05 грн. (36 577,43 грн. мінус 15 751,38 грн.), строк якої настав, є обґрунтованою, доведеною належними письмовими доказами та підлягає задоволенню повністю.
У зв`язку з прострочення грошового зобов`язання з оплати, відповідно до ст. 625 ЦК України, позивач нараховує та просить суд стягнути з відповідача три відсотки річних у розмірі 454,49 грн., нарахованих у період з 06.11.2023 по 28.11.2024 та інфляційні втрати у розмірі 1 464,24 грн., нараховані за сукупний період з лютого 2023 року по жовтень 2024 року.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому проценти річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України, відтак, обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України до процентів річних та інфляційних втрат не застосовується.
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Суд, перевіривши правильність розрахунку трьох процентів річних та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем, встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача за заявлений період процентів річних становить 454,33 грн., інфляційних втрат 1 464,24 грн., у зв`язку з чим вимогу про стягнення з відповідача 3% річних слід задовольнити частково, вимогу про стягнення інфляційних втрат слід задовольнити повністю заявленій сумі.
За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов КП «Білоцерківтепломережа» частково та ухвалює рішення про стягнення з КП «Аптека №113» 20 826,05 грн. основного боргу, 454,33 грн. процентів річних та 1 464,24 грн. інфляційних втрат.
У зв`язку з тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, який не оплатив спожиту теплову енергію, що призвело до необхідності позивачу звертатися до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у мінімальному законом встановленому розмірі 3 028,00 грн. повністю.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Аптека №113» (09100, Київська область, м. Біла Церква, бульвар 50-річчя Перемоги, буд. 137, ідентифікаційний код 20607508)на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Мережна, буд. 3, ідентифікаційний код 04654336)
20 826,05 грн. (двадцять тисяч вісімсот двадцять шість гривень п`ять копійок) основного боргу,
454,33 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні тридцять три копійки) процентів річних,
1 464,24 грн. (одну тисячу чотириста шістдесят чотири гривні двадцять чотири копійки) інфляційних втрат,
3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Конюх
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2025 |
Оприлюднено | 07.02.2025 |
Номер документу | 124963654 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Київської області
Конюх О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні