Ухвала

від 23.01.2025 по справі 915/721/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

23 січня 2025 року Справа № 915/721/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області, пров. Костенка, 2, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56501 (код ЄДРПОУ 02910048)

електронна пошта: voznes@myk.gp.gov.ua

в інтересах держави в особі Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, вул. Європейська, 48, м. Южноукраїнськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 55002 (код ЄДРПОУ 33850880)

електронна пошта: yuzhvk@gmail.com

в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012 (код ЄДРПОУ 40477150)

в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, вул. Спаська, 42-а, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 41168670)

електронна адреса: 151400@dasu.gov.ua

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 13», вул. Кам`яномостівська, 41, м. Первомайськ, Миколаївська обл., 55200 (код ЄДРПОУ 19292502)

до відповідача Департаменту інфраструктури міського господарства Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, вул. Європейська, буд. 23, кім. 93, м. Южноукраїнськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 55001 (код ЄДРПОУ 25936659)

про визнання недійсним договору на закупівлю товару як такого, що суперечить інтересам держави й суспільства, його моральним засадам з умислу однієї сторони, та застосування наслідків недійсності

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Левкович А. Є.

від позивача Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області: не з`явились

від позивача Южноукраїнської міської ради: не з`явились

від відповідачів: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернувся Керівник Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 13», до відповідача Департаменту інфраструктури міського господарства Южноукраїнської міської ради Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд:

1. Визнати недійсним договір від 17.08.2017 № 203-08/17, укладений між Департаментом інфраструктури міського господарства Южноукраїнської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 13».

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 13» на користь Департаменту інфраструктури міського господарства Южноукраїнської міської ради 560 025, 00 грн., а з Департаменту інфраструктури міського господарства Южноукраїнської міської ради одержані ним за рішенням суду 560 025, 00 грн. стягнути в дохід держави.

3. Стягнути з відповідачів на користь Миколаївської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подачу позовної заяви.

Підставою позову прокуратурою зазначено наступні обставини.

10.07.2017 Департаментом інфраструктури міського господарства Южноукраїнської міської ради в електронній системі закупівель опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів щодо придбання труб НПВХ, трійників, колін, буртових втулок для виконання ремонтних робіт на зовнішніх водопровідних мережах міста Южноукраїнська Миколаївської області (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2017- 07-10-000574-b). Очікувана вартість предмета закупівлі становила 564 651, 00 грн.

З метою участі у відкритих торгах, серед інших, тендерну пропозицію подало ТОВ «БМУ-13», яке в подальшому було визнано переможцем вказаних торгів з остаточною ціною пропозицією 560 025, 00 грн.

В подальшому між Департаментом та ТОВ «БМУ-13» укладено договір про закупівлю товару за кошти міського бюджету № 203-08/17 від 17.08.2017 на загальну суму 560 025, 00 грн. з ПДВ.

Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю від 02.01.2018 відповідачі взяті на себе зобов`язання виконали. ТОВ «БМУ-13» за поставлений товар сплачено суму 560 025, 00 грн. з ПДВ.

Рішенням тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 20.11.2019 № 84-р/тк визнано, що ТОВ «Дедал-Профі» та ТОВ «БМУ-13» вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6 пункту 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів із закупівлі труб НПВХ, трійників, колін, буртових втулок для виконання ремонтних робіт на зовнішніх водопровідних мережах міста Южноукраїнська Миколаївської області, проведених Департаментом інфраструктури міського господарства Южноукраїнської міської ради за допомогою електронних закупівель «Prozorro» (оголошення UA-2017-07-10-000574-b).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2020 у справі № 910/2223/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020, в задоволенні позовної заяви ТОВ «БМУ-13» до Антимонопольного комітету України про визнання частково недійсним рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 20.11.2019 № 84-р/тк в частині, що стосується позивача, відмовлено.

Договір, укладений за підсумками тендера, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасниками, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ «БМУ-13» на підставі ст. 203, 215, 228 ЦК України.

Щодо наслідків недійсності правочину, то прокуратура зазначає, що враховуючи наявність умислу лише у ТОВ «БМУ-13» як сторони оспорюваного договору, одержані ним кошти в сумі 560 025, 00 грн. за цим правочином повинні бути повернуті іншій стороні договору Департаменту, а отримані нею за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави (ст. 216, 228 ЦК України).

Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 16, 202, 203, 215, 216, 228, 256, 267 ЦК України, ст. 5, 20 ГК України, Законом України «Про захист економічної конкуренції», Законом України «Про публічні закупівлі».

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 13.08.2024.

Підготовче засідання з розгляду даної справи, яке було призначено на 13.08.2024, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Олейняш Е.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2024 призначено підготовче засідання по справі на 26.11.2024.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.11.2024 задоволено заяву про участь представника позивача в засіданнях суду по цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.11.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 23.01.2025.

Сторони явку повноважних представників в судове засідання 23.01.2025 не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином в порядку ст. 120 ГПК України.

16.01.2025 до Господарського суду Миколаївської області від представника позивача Южноукраїнської міської ради надійшла заява (вх. №682/25 від 17.01.2025) про проведення засідання за відсутності учасника справи.

Керуючись ч. 3 ст. 196 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення клопотання.

Інші заяви та клопотання відсутні.

Судом встановлено наступне. Предметом спору у даній справі № 915/721/24 є вимоги про визнання недійсним договору, а також застосування наслідків недійсності правочину, який, як вказує прокуратура, завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Підставою позову прокуратурою зазначені обставини, які полягають в тому, що договір, укладений за підсумками тендера, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасниками, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ «БМУ-13» на підставі ст. 203, 215, 228 ЦК України. Щодо наслідків недійсності правочину, то прокуратура зазначає, що враховуючи наявність умислу лише у ТОВ «БМУ-13» як сторони оспорюваного договору, одержані ним кошти в сумі 560 025, 00 грн. за цим правочином повинні бути повернуті іншій стороні договору Департаменту, а отримані нею за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави (ст. 216, 228 ЦК України).

Судом встановлено, що в провадженні Верховного Суду знаходиться справа № 922/3456/23 за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Північно-Східного офісу Держаудитслужби до відповідача Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради, до відповідача Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт" про визнання недійсним рішення тендерного комітету, договору про закупівлю товарів та стягнення коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП "ЛСВ Моноліт" порушило законодавство про захист економічної конкуренції шляхом вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що спрямовані на спотворення результатів тендера (торгів) та укладення договору про закупівлю товарів від 25.11.2019 № 627 на неконкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель. За таких обставин, за твердженнями прокурора, рішення тендерного комітету, оформлене протоколом від 13.11.2019 № 338, та договір про закупівлю товарів від 25.11.2019 № 627, укладений за результатами відкритих торгів, підлягають визнанню недійсними відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК). Посилаючись на ч. 3 ст. 228 ЦК прокурор просив застосувати наслідки недійсності укладеного договору, що суперечить інтересам держави та суспільства, та стягнути з ПП "ЛСВ "Моноліт" на користь СКП "Харківзеленбуд" кошти, сплачені останнім на виконання договору, у розмірі 2 370 000,00 грн, а далі - отримані СКП "Харківзеленбуд" за рішенням суду кошти у вказаному розмірі - стягнути в дохід держави.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 13.11.2024 передав справу № 922/3456/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновків щодо застосування норм права (ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК, ч. 1 ст. 208 ГК, статей 6, 50, 51, 52, 55 Закону "Про захист економічної конкуренції"), викладених в раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23.

Так, колегія суддів КГС ВС вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23, щодо можливості застосування передбачених положеннями ч. 3 ст. 228 ЦК наслідків недійсності договору, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, у разі визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції.

Таку необхідність мотивує тим, що майнові санкції, передбачені положеннями ч. 3 ст. 228 ЦК, ч. 1 ст. 208 ГК в разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не підлягають застосуванню як такі, що порушують критерій сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у світлі практики Європейського суду з прав людини. У разі визнання судом на підставі зазначених норм недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, підлягають застосуванню наслідки виконання недійсного правочину, передбачені ч. 1 ст. 216, п. 1 ч. 1 ст. 1212 ЦК.

Також колегія суддів зазначає, що як у справі № 922/3456/23, так і у справі № 914/1507/23, єдиним доказом того, що оспорюваний договір завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є рішення Антимонопольного комітету України в антимонопольній справі, яким визнано дії відповідачів як учасників спірної закупівлі, щодо узгодження ним своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлю, яким встановлений факт порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів.

Колегія суддів пропонує відступити від висновку, викладеного у постанові від 17.10.2024 у cправі № 914/1507/23, про те, що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК, а також про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Необхідність відступу мотивує тим, що сам лише факт вчинення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням АМК, не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Крім того, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції Законом "Про захист економічної конкуренції" передбачена відповідальність, зокрема, у вигляді штрафу (ст. 51, ч. 2 ст. 52 Закону "Про захист економічної конкуренції"). Згідно з частинами 1 і 2 ст. 55 Закону "Про захист економічної конкуренції" особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування. Положення Закону "Про захист економічної конкуренції" є спеціальними у випадку порушення його норм. Прокурор, у разі завдання, на його думку, шкоди інтересам держави і суспільства внаслідок укладення і виконання договору, не позбавлений можливості розрахувати завдані таким порушенням збитки та пред`явити вимогу про їх стягнення з винної особи, як це передбачено ст. 55 Закону "Про захист економічної конкуренції".

Ухвалою Об`єднаної палати КГС ВС від 20.12.2024 у справі № 922/3456/23 прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 922/3456/23 за касаційними скаргами Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради та Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт" на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2024.

Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом господарських спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Тобто, виходячи з цієї норми, в першу чергу, суд має справедливо, тобто з дотриманням принципу верховенства права, вирішити господарський спір.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує процесуальну справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом узагалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Mirolubovs and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), § 103).

З огляду на практику ЄСПЛ, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності.

Ідея справедливого судового розгляду включає основоположне право на змагальні провадження.

Бажання економити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 30).

В той же час обґрунтованість тривалості проваджень повинна бути оцінена з урахування наступних критеріїв, заснованих практикою Суду: складність справи, внесок заявника і відповідних органів влади, а також предмет спору (Comingersoll S.A. v. Portugal [GC] (Комінгерсоль проти Португалії) [ВП]; Frydlender v. France [GC] (Фрайдлендер проти Франції) [ВП], § 43; Sьrmeli v. Germany [GC] (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 128).

Складність справи стосується як фактичної, так і правової сторони (Katte Katte Klitsche de la Grange v. Italy (Катте Клітше де ла Грандж проти Італії), § 55; Papachelas v. Greece [GC] (Папахелас проти Греції) [ВП] § 39). Вона може стосуватись, наприклад, втручання декількох сторін у справу (H. v. the United Kingdom (Х. проти Сполученого Королівства), § 72), або різноманітних доказів, що мають бути досліджені (Humen v. Poland [GC] (Гумен проти Польщі) [ВП], § 63). Складність національних проваджень може виправдати їх тривалість (Tierce v. San Marino (Тьєрс проти Сан-Марино), § 31).

Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 183, і Sьrmeli v. Germany (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 129).

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою палатою Верховного Суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 228 ГПК України з питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується: єдністю судової практики.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на вищевикладене, з метою забезпечення єдності судової практики, дотримання принципу верховенства права, складовою якого є юридична визначеність, та принципу пропорційності, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній господарській справі № 915/721/24 до перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду Верховного Суду рішення у подібних правовідносинах у іншій справі № 922/3456/23.

Керуючись ст. 177, 181-182, 228, 229, 233-235, 254-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у даній справі № 915/721/24 до закінчення перегляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку справи № 922/3456/23.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253-259 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 05.02.2025

Суддя Е.М. Олейняш