Рішення

від 03.02.2025 по справі 916/2806/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2806/24Суддя Господарського суду Одеської області Пінтеліна Т.Г., розглянувши при секретарі судового засідання Боднарук І.В. справу № 916/2806/24 за позовом Компанії "МЕГАТРАНС" Дочірнє підприємство компанії "Палма Груп С.А." (Швейцарія) (65031, Одеська область, Біляївський район, 1665 км автошляху Санкт-Петербург - Київ - Одеса, код ЄДРПОУ 30267073)

до відповідача: російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації (вул. Житня, буд.14, буд. 1, Москва, Російська Федерація, 119991)

про стягнення 1 395 833 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

24.06.2024р. позивач звернувся до Господарського суду Одеської області та просить прийняти рішення, яким стягнути з Відповідача 1 395 833 грн. реальних збитків, завданих внаслідок російської збройної агресії на території України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від28.06.2024р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29 липня 2024р. о 10:00.

Ухвалою від 29.07.2024р. підготовче засідання відкладено на 23.09.2024р.

В судовому засіданні 23.09.2024р. суд розглянув та задовольнив клопотання представника позивача та відклав підготовче засідання на 21.10.2024 року.

Проте 21.10.2024р. судове засідання не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 21.10.2024р. призначено підготовче засідання на 19.11.2024р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.11.2024р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні на 17.12.2024р.

Ухвалою суду від 17.12.2024р. відкладено розгляд справи по суті на 03.02.2025р.

Відповідно до ч.1 ст.122 Закону України Про правовий режим воєнного стану в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

За зверненням Міністерства юстиції України Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно з листом Міністерства юстиції України Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами російської федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Відповідно до Закону України від 01.12.2022 (набрав чинності 23.12.2022) "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року" преамбули: 1. Керуючись положеннями статті 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", зупинити у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 26, ст.162).

Керуючись положеннями статті 54 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 84 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", вийти з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року №140/98-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 26, ст. 162).

Крім того, відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному вебсайті Акціонерного товариства Укрпошта, у зв`язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ Укрпошта припинило поштове співробітництво з Поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.

З огляду на вищенаведене, на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва у цивільних і кримінальних справах, у тому числі у зв`язку із припиненням поштового сполучення.

Отже приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи неможливість виконання судового доручення про вручення відповідачу судових документів про відкриття провадження у справі № 916/2806/24 дипломатичними каналами, суд дійшов висновку про повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи шляхом оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

01 травня 2023 року КОМПАНІЯ "МЕГАТРАНС" ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО КОМПАНІЇ "ПАЛМА ГРУП С.А." (ШВЕЙЦАРІЯ) уклало з ДОЧІРНІМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ІНТЕГРОВАНІ ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ" Договір оренди складської техніки №01/05/23.

Відповідно до умов вищезазначеного Договору, та на підставі Акту прийому-передачі складської техніки від 01.05.2023 року ДП "МЕГАТРАНС" передало ДП "ІЛС" в оренду наступну складську техніку:

- Електронавантажувач, 2003 р.в. Jungheinrich EFG -DH1OL, ідентифікаційний номер/шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

- Електронавантажувач, 2003 р.в. Jungheinrich EFG -DH1OL, ідентифікаційний номер/шасі НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 ;

- Електронавантажувач штабелер 2003 р.в. Jungheinrich ETM 214, ідентифікаційний номер/шасі НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 ;

- Електронавантажувач, 2003 р.в. Jungheinrich EFG - HIOL, ідентифікаційний номер/шасі НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 :

- Електронавантажувач, 2003 р.в. Jungheinrich EFG -DHIOL, ідентифікаційний номер/шасі НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_10 ;

- Електронавантажувач, 2003 р.в. Jungheinrich EFG -DH10, ідентифікаційний номер/шасі НОМЕР_11 , реєстраційний номер НОМЕР_12 ;

- Електронавантажувач штабелер, 2003 р.в. Jungheinrich ЕТМ 214, ідентифікаційний номер/шасі НОМЕР_13 , реєстраційний номер НОМЕР_14 ;

- Електронавантажувач штабелер, 2003 р.в. Jungheinrich ЕТМ 214, ідентифікаційний номер/шасі НОМЕР_15 , реєстраційний номер НОМЕР_16 .

Вищезазначена госполарської діяльності та зберігались на орендованому складі, розташованому за адресою: Одеська обл., Одеський район, Нерубайська сільська рада, масив 4, буд. 4а. (Примітка: Складські приміщення за адресою: Одеська обл., Одеський район, Нерубайська сільська рада, масив 4, буд. 4а, ДП "ІЛС" винайняло в суборенду у ТОВ "НІКА-ОДЕСА" за Договором суборенди нежатлового приміщення №01/11/22-2 від 01.11.2022 року. А ТОВ "НІКА-ОДЕСА", в свою чергу, орендувало вищевказані складські приміщення у ТОВ "ВЕРЕСЕНЬ-Л" по Договору оренди нежитлового примішення №31/10/22-10 від 31.10.2022 року, Вказані Договори додаються).

08 травня 2023 року ДП "МЕГАТРАНС" огримало від ДП "ІЛС" Повідомлення №08/05 про настання форс-мажорних обставин при виконанні Договору оренди складської техніки №01/05/23 від 01.05.2023 року зокрема, про те, що в ніч з 07.05.2023 на 08.05.2023 внаслідок ракетного удару рф по Одесі і області одна з ракет влучила в складський комплекс за адресою: Одеська обл., Біляївський р-н, Нерубайська сільрада, масив 4, буд. 4а, де знаходилась передана в оренда складська техніка; внаслідок цього сталась пожежа та нажаль склад повністю знищений, та що через пожежу було повністю знищено вищевказане майно (складську техніку), яке належало ДП "МЕГАТРАНС".

Згідно з актом ДСНС України в Одеській області про пожежу від 08.05.2023 року встановлено факт пошкодження складського комплексу за адресою Одеська обл., Біляївський р-н., Нерубайська сільрада, масив 4, буд. 4а через потрапляння снаряду під час ракетного обстрілу 07.05.2023 року о 23 год 30 хвил, наслідком чого пошкоджено/знищено майно ДП "ІЛС" та його контрагентів.

08 травня 2023 року ДП "ІЛС" та ДП "МЕГАТРАНС" було складено Акт про знищене майно №08/05/17, яким зафіксовано вищезгадані події та знищення вищевказаного майна (складської техніки).

Загальна балансова варгість знищеного майна (складської техніки) ДП "МЕГАТРАНС" становить 3 840 000.00 (три мільйони вісімсот сорок тисяч гривень 00 копійок) грн.

Відповідно до Висновка експерта №23-4868 від 16.11.2023 року Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, загальний розмір нанесених матеріальних збитків ДП "МЕГАТРАНС" внаслідок знищення вищезазначеного майна становить 1 395 833,00 грн.

Позивач зазначає, що КОМПАНІЯ "МЕГАТРАНС" ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО КОМПАНІЇ "ПАЛМА ГРУП С.А." (ШВЕЙЦАРІЯ) зазнало шкоди внаслідок збройної агресії російської федерації на території України, тому російська федерація є відповідачем у цій справі, Оскільки, держава є специфічним суб?єктом цивільно-правових відносин, то може виступати стороною як в міжнародних публічних, так і в міжнародних приватно-правових відносинах через відповідні компетентні органи. Таким органом є Міністерство юстиції російської федерації.

Відповідно до Указу президента російської федерації від 28.05.2018 року №271 «Про внесення змін до Положення про Міністерство юстиції російської федерації, затвердженого Указом президента російської федерації від 13.10.2004 №1313» внесено в Положення про Міністерство юстиції російської федерації, затверджене Указом президента російської федерації від 13.10.2004 №1313 «Питання Міністерства юстиції російської федерації» наступні зміни: а) пункт 1 доповнено підпунктом 5 наступного змісту: « 5) функції щодо забезпечення в межах своїх повноважень представництва і захисту інтересів російської федерації в судах іноземних держав і міжнародних судових (арбітражних) органах. включаючи Європейський Суд з прав людини і Суд Євразійського економічного розвитку».

Відтак, Міністерство юстиції російської федерації є тим компетентним органом. який

уповноважений здійснювати повноваження щодо представництва і захисту інтересів російської федерації в межах цього спору:

Отже, посилаючись на протиправні дії відповідача, що є загальновідомим фактом, позивач звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про відшкодування завданих збитків.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Суд зазначає що, повномасштабна збройна агресія проти України, здійснена російською федерацією в порушення основоположних принципів і норм міжнародного права, зокрема Статуту ООН, вчинені її збройними силами міжнародно-правові злочини в Україні виключають, з ініціативи російської федерації, питання ввічливості та добрих відносин між країнами, що позбавляє застосування судового імунітету російської федерації.

Загальновідомо, що російська федерація відкидає визнання будь-якої відповідальності за свою протиправну військову діяльність в Україні, включаючи повномасштабну збройну агресію. Тому, не існує жодної розумної підстави припустити, що порушене право позивача, за захистом якого він звернувся до українського суду, могло би бути захищене шляхом подання позову до суду, в якому би російська федерація не користувалася судовим імунітетом, тобто до суду російської федерації.

Загальновідомість цих фактів, а також неможливість захисту прав позивача у судах російської федерації, визнана Верховним Судом у постановах від 18.05.2022 року у справах № 428/11673/19 та 760/17232/20-ц, в яких Верховний Суд дійшов висновків, що у зв`язку з тим, що наразі відсутні будь-які механізми або інші міждержавні домовленості між Україною та російською федерацією щодо відшкодування збитків фізичним та юридичним особам, завданих внаслідок дій військової агресії російської федерації на території України, звернення до українського суду є єдиним ефективним засобом судового захисту порушених прав та законних інтересів позивача.

Також у постанові від 14.04.2022 року у справі № 308/9708/19 Верховний Суд дійшов висновку, що на російську федерацію не поширюється судовий імунітет, оскільки вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено в Статуті ООН.

За наслідками розгляду справи з наявних у ній матеріалів та фактичних обставин встановлено, що предметом позову є відшкодування майнової шкоди, завданої збройною агресією рф проти України; місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна; шкода завдана представниками рф, які порушили принципи та цілі, закріплені у Статуті ООН, щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави України; вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави України; національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом генерального делікту).

У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з росією, що у свою чергу з цієї дати унеможливлює направлення різних запитів та листів до посольства російської федерації в Україні у зв`язку із припиненням його роботи на території України. Відповідні обставини відображені також у висновках Верховного Суду у постанові від 14.04.2022 року у справі № 308/9708/19 та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.05.2022 року у справі № 635/6172/17.

В даній справі спір виник між юридичною особою приватного права - позивачем, та іноземною державою-агресором як особливим суб`єктом цивільного права.

Згідно з ч.8 ст.29 Господарського кодексу України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди. Майно, належне позивачу на праві власності, пошкоджене внаслідок військової агресії росії, знаходилось на території Київської області (смт. Ворзель), отже, належним судом для розгляду цієї справи є Господарський суд Київської області.

Позивач зазнав шкоди внаслідок збройної агресії рф на території України, тому рф є відповідачем у цій справі. Оскільки, держава є специфічним суб`єктом цивільно-правових відносин, то може виступати стороною як в міжнародних публічних, так і в міжнародних приватно-правових відносинах через відповідні компетентні органи. Таким органом є Міністерство юстиції російської федерації.

Відповідно до Указу президента російської федерації від 28.05.2018 року № 271 Про внесення змін до Положення про Міністерство юстиції російської федерації, затвердженого Указом президента російської федерації від 13.10.2004 № 1313 внесено в Положення про Міністерство юстиції російської федерації, затверджене Указом президента російської федерації від 13.10.2004 № 1313 Питання Міністерства юстиції російської федерації наступні зміни: а) пункт 1 доповнено підпунктом 5 наступного змісту: 5) функції щодо забезпечення в межах своїх повноважень представництва і захисту інтересів російської федерації в судах іноземних держав і міжнародних судових (арбітражних) органах, включаючи Європейський Суд з прав людини і Суд Євразійського економічного розвитку.

За таких обставин, Міністерство юстиції російської федерації є тим компетентним органом, який уповноважений здійснювати повноваження щодо представництва і захисту інтересів рф в межах цього спору.

Судом встановлено, що 8 травня 2023 року ДП "МЕГАТРАНС" огримало від ДП "ІЛС" Повідомлення №08/05 про настання форс-мажорних обставин при виконанні Договору оренди складської техніки №01/05/23 від 01.05.2023 року зокрема, про те, що в ніч з 07.05.2023 на 08.05.2023 внаслідок ракетного удару рф по Одесі і області одна з ракет влучила в складський комплекс за адресою: Одеська обл., Біляївський р-н, Нерубайська сільрада, масив 4, буд. 4а, де знаходилась передана в оренда складська техніка; внаслідок цього сталась пожежа та нажаль склад повністю знищений, та що через пожежу було повністю знищено вищевказане майно (складську техніку), яке належало ДП "МЕГАТРАНС".

Згідно з актом ДСНС України в Одеській області про пожежу від 08.05.2023 року встановлено факт пошкодження складського комплексу за адресою Одеська обл., Біляївський р-н., Нерубайська сільрада, масив 4, буд. 4а через потрапляння снаряду під час ракетного обстрілу 07.05.2023 року о 23 год 30 хвил, наслідком чого пошкоджено/знищено майно ДП "ІЛС" та його контрагентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України Про міжнародне приватне право права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 42 Конвенції про правову допомогу зобов`язання про відшкодування шкоди, крім тих, що випливають із договорів та інших правомірних дій, визначаються за законодавством Договірної Сторони, на території якої мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Поряд з цим, відповідно до пп. ж ст. 11 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992 права і обов`язки Сторін за зобов`язаннями, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, визначаються за законодавством держави, де відбулася подія або інша обставина, що стала підставою для вимог про відшкодування шкоди.

Таким чином, оскільки подія, яка стала підставою для вимог про відшкодування шкоди (знищення майна позивача) мала місце на території України, то застосовним матеріальним законом при розгляді даного спору є матеріальний закон України.

Одночасно, відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ст.10 Цивільного кодексу України чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України. Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

Також, згідно із ст.19 Закону України Про міжнародні договори України чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до ст.2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позивач зазначає, що 08 травня 2023 року ДП "ІЛС" та ДП "МЕГАТРАНС" було складено Акт про знищене майно №08/05/17, яким зафіксовано вищезгадані події та знищення вищевказаного майна (складської техніки).

Відповідно до Висновка експерта №23-4868 від 16.11.2023 року Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, загальний розмір нанесених матеріальних збитків ДП "МЕГАТРАНС" внаслідок знищення вищезазначеного майна становить 1 395 833,00 грн.

Суд констатує, що факт пошкодження майна позивача підтверджується наявними в матеріалах справи висновками експертів, а також фотоматеріалами.

Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, законодавством України не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах. Близький за змістом висновок викладений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 648/2035/17, постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 686/10520/15-ц.

Таким чином, на переконання суду, позивачем у даній справі на підставі належних та допустимих доказів доведено повний склад цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди.

При зверненні з позовом позивач не сплачував судовий збір, оскільки звільнений від його сплати в силу приписів п. 22 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір - від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Відповідно до частини 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно зі статтею 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028 гривні. Відтак, підлягає стягненню з відповідача до Державного бюджету України судовий збір, що дорівнює 1,5% від 1 395 833 грн, а саме 20 937, 49 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Компанії "МЕГАТРАНС" Дочірнє підприємство компанії "Палма Груп С.А." (Швейцарія) (65031, Одеська область, Біляївський район, 1665 км автошляху Санкт-Петербург - Київ - Одеса, код ЄДРПОУ 30267073) до російської федерації в особі Міністерства Юстиції рф (м. москва, вул. Житня, буд. 14, будівля 1) задовольнити повністю.

2. Стягнути з російської федерації в особі Міністерства Юстиції рф (м.москва, вул. Житня, буд. 14, будівля 1) на користь Компанії "МЕГАТРАНС" Дочірнє підприємство компанії "Палма Груп С.А." (Швейцарія) (65031, Одеська область, Біляївський район, 1665 км автошляху Санкт-Петербург - Київ - Одеса, код ЄДРПОУ 30267073) реальні збитки завдані внаслідок російської збройної агресії на території України, в розмірі 1 395 833 (Один мільйон триста дев`яносто п`ять тисяч вісімсот тридцять три) гривні .

3. Стягнути з держави російська федерація (в особі Міністерства юстиції російської федерації, 119991, російська федерація, м. москва, вул. Житня, 14, буд.1) на користь Державного бюджету України 20 937 (Двадцять тисяч дев`ятсот тридцять сім) грн. 49 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 05 лютого 2025 р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна