Ухвала

від 04.02.2025 по справі 916/5768/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5768/24Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.

розглядаючи справу № 916/5768/24

за позовом: керівника Херсонської окружної прокуратури (54000, м. Миколаїв, Корабельний р-н, просп., Богоявленський, 314) в інтересах держави в особі Херсонської міської ради Херсонської області (73003, м. Херсон, пр. Незалежності, 37, Код ЄДРПОУ 26347681) та Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області (73003, м. Херсон, пр. Незалежності, 37, Код ЄДРПОУ 44732846)

до відповідачів: Управління культури Херсонської міської ради (73000, м. Херсон, вул. Гімназична, буд. 7, Код ЄДРПОУ 05533356) та Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені ім. М. Куліша (73022, м. Херсон, вул. Театральна, буд. 7, Код ЄДРПОУ 02225855)

про визнання недійсним договору як такого, що суперечать інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони, застосування наслідків відповідної недійсності,

за участю представників учасників сторін:

від прокуратури : Зубік В.В.

від позивача 1 : Табакар Валерійй Сергійович

від позивача 2 : Гостєв Антон Володимирович

від відповідача 1 : не з`явився;

від відповідача 2: КОРСУН РОМАН АНДРІЙОВИЧ

встановив:

Керівник Херсонської окружної прокуратури використовуючи систему Електронний суд звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Херсонської міської ради Херсонської області та Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області із позовом до Управління культури Херсонської міської ради та Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені ім. М. Куліша, в якому просить:

визнати недійсним договір про закупівлю послуг № 7-П від 12.03.2021, укладений між Управлінням культури Херсонської міської ради та Херсонським обласним академічним музично-драматичним театром;

стягнути з Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша на користь Управління культури Херсонської міської 149800 грн, а з Управління культури Херсонської міської ради одержані ним за рішенням суду 149800 грн, стягнути в дохід держави.

Фактичними підставами звернення із позовом до суду визначено те, що після проведення відкритих торгів UA-2021-02-08-002374-c щодо закупівлі послуг з організації і проведення регіонального фестивалю Свято Масниці, участь в яких приймали Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕСТИВАЛЬНИЙ ЦЕНТР" та Херсонський обласний академічно музично-драматичний театр імені ім. М. Куліша, з останнім Управлінням культури Херсонської міської ради укладено 12.03.2021 договір № 7-П.

Відповідно до звіту про виконання договору, останній виконаний обома сторонами в повному обсязі, в тому числі Управлінням культури Херсонської міської ради перераховано 149800,00 грн у відповідності до платіжного доручення від 26.04.2021 № 428.

Поряд із цим за результатами розгляду адміністративною колегією Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України справи відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕСТИВАЛЬНИЙ ЦЕНТР" та Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені ім. М. Куліша 09.07.2024 прийнято рішення № 65/53-р/к, яким встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ФЕСТИВАЛЬНИЙ ЦЕНТР" та Херсонським обласним академічно музично-драматичним театром у імені ім. М. Куліша під час участі у закупівлі UA-2021-02-08-002374-c вчинено антиконкурентні узгоджені дії, що стосуються спотворення результатів торгів.

Внаслідок вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "ФЕСТИВАЛЬНИЙ ЦЕНТР" та Херсонським обласним академічно музично-драматичним театром імені ім. М. Куліша антиконкурентних узгоджених дій змагання між зазначеними суб`єктами господарювання під час підготовки та участі у торгах не відбувалося. Суб`єкти господарювання не намагалися здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів. Унаслідок цього, замовник був змушений обрати найкращу запропоновану цінову пропозицію, яка склалася не завдяки економічній конкуренції, а в результаті узгодженої неконкурентної поведінки.

Керівник Херсонської окружної прокуратури наголошує на тому, що дії Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені ім. М. Куліша спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору із замовником не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушують правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин.

Відтак, керівник Херсонської окружної прокуратури вважає наявними правові підстави для визнання недійсним, укладеного 12.03.2021 між Управлінням культури Херсонської міської ради та Херсонським обласним академічним музично-драматичним театром ім. М. Куліша договору № 7-П, та застосування приписів частини 3 статті 228 ЦК України стосовно зобов`язання повернути отримані Херсонським обласним академічним музично-драматичним театром ім. М. Куліша за договором № 7-П кошти Управлінню культури Херсонської міської ради.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 31.12.2024 позовній заяві керівника Херсонської окружної прокуратури присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/5768/24 та визначено суддю Гута С.Ф. для її розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.01.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5768/24, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.02.2025 р. о 10:40.

30.01.2025р. до канцелярії господарського суду Одеської області від Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду.

Ухвалою суду від 30.01.2025 року клопотання було задоволено.

30.01.2025р. до канцелярії господарського суду Одеської області від Херсонської міської ради Херсонської області надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду.

Ухвалою суду від 03.02.2025 року клопотання було задоволено.

31.01.2025р. до канцелярії господарського суду Одеської області від Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені ім. М. Куліша надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду.

Ухвалою суду від 03.02.2025 року клопотання було задоволено.

Як було встановлено судом предметом позову у справі №916/5768/24 є визнання недійсним договору про закупівлю послуг № 7-П від 12.03.2021, укладений між Управлінням культури Херсонської міської ради та Херсонським обласним академічним музично-драматичним театром;

стягнути з Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша на користь Управління культури Херсонської міської 149800 грн, а з Управління культури Херсонської міської ради одержані ним за рішенням суду 149800 грн, стягнути в дохід держави.

Підставою позову є, серед іншого, посилання на недійсність правочину з огляду на частини першу, третю статті 215, частину першу статті 203, частину третю статті 228 Цивільного кодексу України. Норма аналогічного змісту міститься у частині першій статті 208 Господарського кодексу України.

Як було встановлено судом, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 13.11.2024 передав справу №922/3456/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновків щодо застосування норм права (частини першої статті 203, частини першої статті 215, частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, частини першої статті 208 Господарського кодексу України, статей 6, 50, 51, 52, 55 Закону України Про захист економічної конкуренції), викладених в раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі №914/1507/23.

Верховний Суд зазначив, що вказаною постановою від 17.10.2024 у справі №914/1507/23 Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалив нове рішення про часткове задоволення позову: визнав недійсним договір поставки від 28.08.2018 №ЦЗВ-07-06718-01 та стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Мастак на користь Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Центр забезпечення виробництва грошові кошти у розмірі 2138079,60 грн, а з філії Укрзалізниці одержані нею за рішенням суду грошові кошти у вказаному розмірі стягнув в дохід держави в особі позивача.

Колегія суддів не погодилась з наведеними висновками щодо можливості визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції, з підстав, передбачених частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, а також щодо можливості застосування передбачених цією статтею наслідків недійсності правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, вважаючи, що до таких правовідносин сторін положення частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України та частини першої статті 208 Господарського кодексу України є незастосовними.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 20.12.2024 прийняла до розгляду справу №922/3456/23 та призначила її до розгляду на 07.02.2025.

Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників господарських відносин, об`єкта і предмета правового регулювання, підстав позову, фактичних обставин, що формують зміст спірних правовідносин, та їх матеріально-правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору), а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.

Оскільки правовідносини у справі №916/5768/24 і у справі №922/3456/23 стосуються застосування положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України з урахуванням статей 203, 216 цього Кодексу та статті 208 Господарського кодексу України, суд вважає, що правовідносини в цих справах є подібними.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 17 Закону України Про судоустрій і статус суддів єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

У відповідності до частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів та частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За змістом названої норми, вирішення питання про зупинення провадження у справі обумовлено необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні відносно конкретної категорії справ.

Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Суд безпосередньо застосовує Конституцію України, якщо зі змісту норм Конституції не випливає необхідності додаткової регламентації її положень законом або якщо закон, який був чинним до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України (далі - ЄСПЛ) та пункті 23 рішення ЄСПЛ Гурепка проти України № 2 наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У постанові ВСУ по справі №6-1957цс16 зазначено, що визначаючи наявність підстав за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Так, порядок та умови зупинення провадження у справі врегульованого нормами статті 227 ГПК України в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У разі застосування наведеної правової норми за вимогами ст. 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Крім цього, слід зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.

Подібний правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №904/3935/18 та від 29.04.2020 у справі №903/611/19, від 18.05.2020 року по справі № 905/1728/14-908/4808/14.

Неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які встановлюються іншим судом, у принципі не можуть бути встановлені господарським судом у даній справі з незалежних від нього (суду) законодавчо зумовлених причин.

При цьому наведена процесуальна норма (ст. 227 ГПК України) прямо встановлює, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 910/6674/19 та від 20 липня 2020 року по справі № 9190/11236/19,від 15.05.2019 у справі №904/3935/18, від 29.04.2020 у справі №903/611/19, від 18.05.2020 у справі № 905/1728/14-908/4808/14.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як саме справа, яка розглядається господарським судом, пов`язана зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлена неможливість розгляду справи.

Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у постановах від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17 і від 17.12.2019 у справі № 917/131/19, від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18 і від 17.12.2019 у справі № 917/131/19, від 23.01.2020 № 917/130/19.

У такому випадку згідно з приписами пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку іншої справи.

Враховуючи підстави подання позову, та з огляду на те, що правовідносини у цій справі №916/5768/24 та у справі №922/3456/23 є подібними, беручи до уваги, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №922/3456/23 може мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання у цій справі, з метою єдності судової практики, а також те, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №916/5768/24 до закінчення розгляду Верховним Судом справи №922/3456/23.

Керуючись п.п. 7 ч.1 ст.228, п.11 ч.1 ст.229, 234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі №916/5768/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23.

2.Запропонувати представникам сторін за результатами розгляду справи №922/3456/23 повідомити Господарський суд Одеської області.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Південно західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Повний текст ухвали буде складено 06 лютого 2025 р

Суддя С.Ф. Гут