Рішення

від 05.02.2025 по справі 916/5137/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5137/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

справу № 916/5137/24

за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595)

до відповідача Приватного малого підприємства «Клуб «Тоде» (65016, м. Одеса, вул. Достоєвського, 15А, код ЄДРПОУ 23876189)

про стягнення 33 591,78 грн.

В С Т А Н О В И В:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Приватного малого підприємства «Клуб «Тоде» неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди в розмірі 33 591,78 грн., а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним поверненням відповідачем об`єкту оренди за договором оренди №129-С/06/07 від 01.11.2006.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.11.2024 позовну заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. В ухвалі сторонам встановлено строки на подання суду заяв по суті справи, а також роз`яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст.252 ГПК України.

Ухвалу суду від 26.11.2024, яка надіслана відповідачу на адресу, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, повернуто до суду органами поштового зв`язку з довідками про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Господарський суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.

Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Обставини справи, встановлені судом.

01.11.2006 між Відділом освіти Суворовської райадміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради (Орендодавець) та Приватним малим підприємством «Клуб «Тоде» (Орендар) укладений договір оренди нежитлового приміщення №129-с/06, згідно з яким Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване у закладі ЗОШ № 73 за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, 16, підвальне приміщення, загальною площею 192,7 кв.м. 105,0 годин на місяць на підставі подання директора ЗОШ № 73 під спортивно-оздоровчу роботу. Термін дії договору оренди встановлений у п.1.2. договору « 01» листопада 2006 до « 01» жовтня 2007.

В подальшому сторонами вносилися зміни у договір оренди нежитлового приміщення № 129-С/06 від 01.11.2006, про що між сторонами укладені відповідні додаткові угоди №3 від 01.10.2007, №5 від 01.10.2008, № 7 від 01.01.2010.

Крім того, сторонами укладались додаткові погодження до договору оренди нежитлового приміщення № 129-С/06 від 01.11.2006, відповідно до яких Сторони домовлялись переукладати договір оренди нежитлового приміщення № 129-С/06 від 01.11.2006 у новій редакції, а саме Додаткове погодження № 7 від 01.01.2010, № 9 від 11.02.2011, № 10 від 26.12.2011, № 12 від 15.02.2013.

Також між Відділом освіти Суворовської райадміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради (Орендодавець) та Приватним малим підприємством «Клуб «Тоде» (Орендар) були укладені додаткові договори про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень від 01.11.2006 № 129-С/06, а саме №14 від 01.09.2013, № 15 від 15.01.2014, №17 від 25.12.2014, № 22 від 21.09.2015, № 24 від 11.01.2016, № 28 від 11.01.2017.

Окрім того, додатковим договором №31 від 23.03.2018, який укладений між Департаментом комунальної власності ОМР та ПМП «Клуб «Тоде» внесені зміни у договір оренди нежитлового приміщення №129-с/06 від 01.11.2006 щодо об`єкту оренди, а саме нежитлових приміщень підвалу. Загальною площею 100,2 кв.м. у т.ч. 91,7 кв.м. 13.0 годин на місць. 8, 5 кв.м. постійно за адресою м. Одеса. Вул. Висоцького. 16.

Керуючись рішенням Одеської міської ради від 26.04.2017р. № 1962-VII «Про визнання таким, що втратило чинність, рішення Одеської ради від 27.06.2006 № 56-V «Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади міста Одеси», рішенням Одеської міської ради від 26.07.2017 № 2284-VII «Про визначення органу, уповноваженого майном, яке є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси», та на підставі акту приймання-передачі приміщення від 23.03.2018, внесені зміни у преамбулі та розділі «Місцезнаходження сторін» Договору - назву орендодавця змінено на «Департамент комунальної власності Одеської міської ради».

Термін дії договору продовжено до 31.05.2018 та встановлено, що з 01.01.2018 Орендар перераховує плату, у встановленому даним договором розмірі. з урахуванням індексу інфляції та ПДВ на поточний рахунок ДКВ ОМР.

Додатковим договором № 32 від 21.12.2018 про внесення змін до Договору оренди нежитлового приміщення від 01.11.2006 № 129-С/06 продовжено строк дії договору до 21.12.2019, встановлено новий розрахунок орендної плати, а також встановлено, що за орендоване приміщення Орендар зобов`язується сплачувати орендну плату: з 01.06.2018р. по 31.08.2018р. в розмірі 568,06 грн., що розрахована станом на 01.06.2018р. (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць; з 01.09.2018р. у розмірі 843,71 грн., що розрахована станом на 01.10.2018р. (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.08.2020 у справі №916/703/20 позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задоволено частково. Стягнуто з Приватного малого підприємства «Клуб «Тоде» на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заборгованість з орендної плати в сумі 17 905,62 грн., пеню за несвоєчасну сплату орендної плати у розмірі 1515,82 грн. та судовий збір у розмірі 3 622,45 грн. Виселено Приватне мале підприємство «Клуб «Тоде» з нежитлового підвального приміщення, загальною площею 100,2 кв.м., що розташоване в Одеській загальноосвітній школі № 73 за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, 16, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

12.03.2021 Господарським судом Одеської області на виконання рішення суду від 03.08.2020 у справі №916/703/20 видано наказ про виселення Приватного малого підприємства «Клуб «Тоде» з нежитлового підвального приміщення, загальною площею 100,2 кв.м., що розташоване в Одеській загальноосвітній школі № 73 за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, 16, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Згідно з актом державного виконавця від 25.05.2021 при примусовому виконанні наказу №916/703/20 від 13.03.2021, виданого Господарським судом Одеської області, встановлено, що боржник не займає вказане приміщення, вхід до приміщення вільний.

27.05.2021 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №65270012 з примусового виконання наказу №916/703/20 від 12.03.2021.

Висновки суду.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

Як вище встановлено судом, між сторонами у справі був укладений оренди №129-С/06/07 від 01.11.2006, за умовами якого, із врахуванням внесених змін і доповнень, відповідачу було передане в строкове платне користування нежитлове приміщення приміщень підвалу, загальною площею 100,2 кв.м., у т.ч. 91,7 кв.м. 13,0 годин на місяць, 8,5 кв.м. постійно, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, 16 (Одеська загальноосвітня школа № 73 І-ІІІ ступенів Одеської міського ради Одеської ради).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.08.2020 у справі №916/703/20 було задоволено Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та виселено Приватне мале підприємство «Клуб «Тоде» зі спірного орендованого приміщення, а також стягнуто з відповідача суму боргу станом на 01.03.2020.

У вказаному рішенні суду встановлені обставини припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.

В свою чергу припинення договору оренди свідчить про відсутність у орендаря правових підстав для подальшого користування об`єктом оренди, оскільки користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб`єктів договірних правовідносин.

Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов`язання у сфері орендних відносин.

Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду).

Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Так, в силу положень ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Водночас неустойка за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 915/1429/19, зі змісту частини четвертої статті 291 ГК України вбачається, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України. Аналіз частини першої статті 759 та частини першої статті 785 ЦК України дозволяє дійти висновку, що договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном впродовж строку дії договору із сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов`язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Невиконання наймачем обов`язку щодо поверненні речі є підставою для виникнення права наймодавця на застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, який полягає у сплаті наймачем, який прострочив виконання обов`язку щодо повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення відповідно до частини другої статті 785 ЦК України. Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди, і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України обов`язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди, та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.10.2019 у справі №904/3315/18, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2019 у справі №910/20370/17.

Зі змісту статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України. Законодавцем у частині першій статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, відповідно до вимог статті 614 ЦК України. Тобто, судам необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові 02.09.2014 у справі №3-85гс14, а також Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові 11.04.2018 у справі №914/4238/15, постанові 24.04.2018 у справі №910/14032/17 та у постанові 09.09.2019 у справі №910/16362/18.

До предмета доказування при вирішенні спорів щодо стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди входять обставини, пов`язані невжиттям орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин, за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисним ухиленням орендаря від обов`язку щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди; утриманням орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджанням орендарем у доступі орендодавця до належного йому об`єкта оренди; відсутністю з боку орендодавця бездіяльності та невчиненням ним дій, спрямованих на ухилення від обов`язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.

Обставини вчинення орендарем дій з повернення орендованого майна та відсутність у нього умислу на ухилення від повернення об`єкта оренди виключають можливість застосування орендодавцем до орендаря відповідальності у вигляді неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України.

Аналогічну правову позицію викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі №910/1806/17, Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2019 у справі №910/20370/17.

В даному випадку судом встановлено, що відповідач не виконав свій обов`язок щодо повернення орендованого майна та оформлення повернення наймачем орендованого майна шляхом підписання акту приймання-передачі нерухомого майна до дати складання акту державного виконавця від 25.05.2021.

Також матеріали справи не містять доказів вчинення орендодавцем Департаментом комунальної власності Одеської міської ради дій, спрямованих на ухилення від прийняття об`єкта оренди від орендаря після закінчення строку дії договору, або ухилення орендодавця від підписання акта приймання-передачі орендованого майна.

Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок неустойки, який здійснений позивачем за період з 01.03.2020 по 25.05.2021, та згідно з яким розмір неустойки становить 33 591,78 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про підставність, обґрунтованість, а отже задоволення позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задовольнити.

2.Стягнути з Приватного малого підприємства «Клуб «Тоде» (65016, м. Одеса, вул. Достоєвського, 15А, код ЄДРПОУ 23876189) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди в розмірі 33 591 (тридцять три тисячі п`ятсот дев`яносто одна) грн. 78 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 05.02.2025.

Суддя Г.Є. Смелянець