Ухвала

від 06.02.2025 по справі 922/3921/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"06" лютого 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3921/21 (922/1371/22)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді: Прохорова С.А.

розглянувши заяву уповноваженої особи ТК ТОВ ІІ фірма "Харків-Москва" Дукер Лариси Олексіївни вх. №3199 від 05.02.2025 про відвід судді Прохорова С.А. від розгляду справи

за заявоюТовариство з обмеженою відповідальністю "Олівіт" доТоргівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" про розпорядник майна: уповноважена особа учасників боржника: кредитор: визнання банкрутом Венська Оксана Олександрівна Дукер Лариса Олексіївна ТОВ "Метінком" ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області у справі №922/3921/21 (922/1371/22) судом було завершено попереднє судове засідання у справі про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми Харків-Москва (63030, Харківська обл., Валківський р-н, с. Шарівка, ідентифікаційний код 14344275).

Визнані судом вимоги, а саме:

- вимоги заявлені ТОВ "Олівіт" в розмірі 761 372,24 грн. основного боргу, 24 810,00 грн судовий збір за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі та 58 500,00 грн витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства);

- вимоги заявлені ТОВ "Метінком" в розмірі 8 000 000,00 дол. США, що на момент подання заяви в перерахунку в національну валюту України за курсом НБУ складає 292 480 000,00 грн основного боргу, та судовий збір в сумі 4 962,00 грн;

- вимоги заявлені Новобаварською окружною прокуратурою міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради, у розмірі 682 654,88 грн заборгованості, та судовий збір в сумі 4 962,00 грн.

Грошові вимоги ОСОБА_1 , заявлені в заяві вх. №11614 від 11.10.2022, в розмірі 9 153 363,14 грн - відхилені судом в повному обсязі.

Призначено підсумкове засідання суду на "21" жовтня 2024 р.

21.10.2024 розпорядником майна подано до суду: клопотання вх. №26384 про затвердження та виплату грошової винагороди, фінансову звітність боржника (заява вх. №26412), клопотання про введення процедури ліквідації боржника (вх. №26382).

21.10.2024 підсумкове засідання не відбулося у зв`язку з направленням матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду.

З інформації, що внесена до програми Документообіг спеціалізованого суду судом було встановлено, що Східним апеляційним господарським судом розглянуті всі апеляційні скарги, подані у справі №922/3921/21 (922/1371/22), а тому ухвалою суду від 16.12.2024 Господарським судом Харківської області у складі судді Прохорова С.А. було призначено підсумкове засідання у справі на 20.01.2025.

20.01.2025 судді Прохорову С.А. ТК ТОВ фірма Харків-Москва було заявлено відвід, у зв`язку з чим судове засідання 20.01.2025 не було проведено.

Ухвалою від 21.01.2025 відмовлено в задоволенні заяви Боржника.

Після розгляду заяви про відвід судді, учасників справи було повідомлено про дату судового засідання, яке не відбулося 20.01.2025.

27.01.2025 від уповноваженої особи ТК ТОВ ІІ фірма "Харків-Москва" Дукер Лариси Олексіївни надійшла заява вх. №2275 від 27.01.2025 про відвід судді Прохорова С.А. від розгляду справи.

Ухвалою від 28.01.2025відмовлено в задоволенні заяви Дукер Л.О.

Після розгляду заяви про відвід судді, учасників справи було повідомлено про дату підсумкового засідання у справі - 10.02.2025.

05.02.2025 від уповноваженої особи ТК ТОВ ІІ фірма "Харків-Москва" Дукер Лариси Олексіївни повторно надійшла заява про відвід судді Прохорова С.А. від розгляду справи (вх. №3199).

Заява обґрунтована тим, що у заявника наявні сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді Прохорова С.А., посилаючись, як і у попередній заяві, на порушення судом загальних принципів рівності та змагальності сторін, порушення процедури призначення по справі судового засідання винесення відповідного процесуального документу (ухвали від 16.12.2024) за фізичної відсутності в розпорядженні такого судді матеріалів справи, а також на те, що вона та її представник отримали повідомлення про призначення справи до слухання на 27.01.2025 лише 23.01.2025 після 20 години вечора в особистому кабінеті, у зв`язку з чим вважає, що суд повідомив безпосереднього учасника справи уповноважену особу засновників менше, ніж за 5 календарних днів до судового засідання, чим порушив її доступ до правосуддя.

Додатково зазначає на порушення суддею Прохоровим С.А. процедури розгляду попередньої заяви про відвід, у зв`язку з не переданням вирішення цього питання на розгляд іншого складу суду.

Зазначає про пряме та явне порушення судом загальних принципів рівності та змагальності сторін, порушення процедури призначення по справі судового засідання, а саме не дотримання строків повідомлення, що дало змогу судді Прохорову С.А. на власний розсуд трактувати процесуальні норми щодо необхідності передання заяви про відвід іншому складу суду та, як наслідок, порушення процедури вирішення питання про відвід судді.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.

Статтею 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ст. 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше 2 днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Стосовно порядку розгляду заяви про відвід, суд зазначає, що нормами Господарського процесуального кодексу України чітко визначено порядок розгляду заяв про відвід судді.

Так, згідно ч. 2 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

В даному випадку справа розглядається Господарським судом Харківської області у складі судді Прохорова С.А.

Згідно ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч. 1 статті 32 цього Кодексу "Визначення складу господарського суду", визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Оскільки, розглянувши попередню заяву ОСОБА_2 про відвід судді Прохорову С.А., суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а відповідна заява надійшла до суду в день засідання у справі, вона не підлягала переданню на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді було вирішено саме судом, що розглядає справу.

Таким чином, в даному випадку не може йти мови про порушення процедури розгляду заяви про відвід, оскільки у суду були відсутні будь-які процесуальні підстави для передачі заяви ОСОБА_2 про відвід судді для розгляду судді, який не входить до складу суду по справі №922/3921/21 (922/1371/22).

В свою чергу, слід звернути увагу не те, що обізнаність судді щодо порядку роботи системи "Електронний суд" жодним чином не пов`язана з можливістю судді вплинути на строки надіслання повідомлень учасникам справи в їх електронні кабінети, а тим паче на відповідальність судді за цей процес. Так, наприклад, ухвала суду від 28.01.2025 про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді, була доставлена учасникам справи в їх електронні кабінети у цей самий день.

Посилання ж заявниці на неможливості вчинення відповідної процесуальної дії учасником справи, а саме подання заяви про відвід судді за 3 робочі дні до судового засідання у відповідності до ч. 3 ст. 39 ГПК України, базуються лише на власних припущеннях самої заявниці та не підтверджені будь-якими ґрунтовними доводами, оскільки, як вже зазначалося судом в ухвалі від 28.01.2025, ухвалою від 21.01.2025 не призначалося нових засідань, а було лише повідомлено про дату засідання, яке не відбулося 20.01.2025 у зв`язку з виходом суду до нарадчої кімнати для розгляду саме заяви про відвід судді, поданою до суду в день цього засідання представником боржника, який одночасно є й представником Дукер Л.О. (уповноваженої особи засновників боржника), а тому, в разі наявності у заявниці реальних, а не надуманих сумнівів щодо упередженості судді Прохорова С.А., як і у боржника, вони не були позбавлені права на звернення до суду з відповідною заявою за три дні до дати засідання у справі, яке було призначено на 20.01.2025 та про яке було повідомлено всіх учасників справи ще ухвалою від 16.12.2024.

Тобто, судом було надано учасникам справи достатньо часу для підготовки до розгляду справи та судового засідання, яке було призначено саме на 20.01.2025 з урахуванням розумних строків, а не відбулося у цей день та не відбулося й 27.01.2025 лише з поданням боржником та уповноваженою особою, представництво яких в суді здійснює одна особа, заяв про відвід.

А тому твердження заявниці про порушення судом загальних принципів рівності та змагальності сторін та фактичного необґрунтованого позбавлення уповноваженої особи права на участь в судових засіданнях та захист своїх прав та інтересів, спростовується дійсними обставинами справи.

При цьому, суд знов таки наголошує на тому, що ухвалою від 21.01.2025 учасники справи, в тому числі й заявниця, не викликалися в судове засідання, а зазначеною ухвалою було лише повідомлено про наступну дату судового засідання, яке було призначено саме на 20.01.2025 та для підготовки до якого учасники справи мали достатньо часу, а тому посилання заявниці на те, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії, є недоречним в даному випадку та зводяться до незгоди учасника справи з процесуальними діями судді в межах розгляду даної справи, що жодним чином не свідчить про упередженість або відсутність об`єктивності судді відносно учасників судової справи.

Таким чином, судом не було допущено будь-яких порушень як при призначенні судового засідання, оскільки ні нормами Господарського процесуального кодексу України ні нормами Кодексу України з процедур банкрутства не встановлено такого порядку повідомлення учасників справи про дату засідання саме у випадку коли таке засідання не було проведено, в тому числі й причин надходження заяви про відвід, так і про розгляді попередньої заяви ОСОБА_2 про відвід судді, оскільки такий порядок визначено нормами Господарського процесуального кодексу України, який й було дотримано судом при розгляді заяви.

Щодо посилання ОСОБА_2 на винесення ухвали від 16.12.2024 про призначення засідання у справі за фізичної відсутності в розпорядженні такого судді матеріалів справи, суд звертає увагу на те, що згідно ч. 5 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства оскарження судових рішень у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) не зупиняє провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність). До апеляційного або касаційного суду направляються матеріали справи у витребуваній ухвалою апеляційного чи касаційного суду частині. Суд, який розглядає апеляційну чи касаційну скаргу, може витребувати справу про банкрутство (неплатоспроможність) у повному обсязі за власною ініціативою. Належним чином засвідчені копії справи або частини справи залишаються в господарському суді для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Питання ж про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.

В даному випадку, обставини, які перешкоджали проведенню підсумкового засідання у справі відпали, оскільки, розгляд апеляційних скарг у справі було завершено, а тому судом винесено ухвалу про призначення підсумкового засідання у справі №922/3921/21 (922/1371/22).

В свою чергу, провадження у справі №922/3921/21 (922/1371/22) й не зупинялося судом, оскільки, згідно норм Кодексу України з процедур банкрутства зупинення провадження у справі про банкрутство не допускається, а наявність чи відсутність матеріалів справи в Господарському суді Харківської області, не перешкоджає розгляду справи про банкрутство, так як всі документи, подані до суду учасниками справи є відсканованими та наявні в матеріалах електронної справи.

Також суд зазначає, що розглядаючи кожну конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону.

Відтак, доводи уповноваженої особи засновників щодо сумнівів відносно упередженості судді Прохорова С.А. при розгляді даної справи не знайшли свого підтвердження під час розгляду заяви про відвід, а з поданого до суду відводу не встановлено яким саме чином судом було порушено принципи рівності та змагальності сторін.

Суд зазначає, що самі по собі процесуальні рішення не можуть бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів проявлення зазначеним суддею необ`єктивності чи упередженості при ухваленні судових рішень на користь однієї з сторін, в силу положень ч. 1 п. 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Будь-яких інших обставин та доказів зацікавленості судді у вирішенні спору на користь будь-якої сторони з особистих мотивів, або іншої упередженості відносно будь-якої сторони у справі, заявником відводу не наведено.

Як вказав Верховний Суд в ухвалі від 26.10.2020 у справі № 910/3480/20, істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ (аналогічний правовий висновок міститься в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2022р. у справі №916/442/21).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, де передбачено що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд наголошує, що суддя здійснюючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.

Таку, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка ним володіє, вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.

Згідно з частиною третьою статті 198 ГПК України, головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Одночасно суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях встановлює два виключення із поняття "належних сумнівів". Несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; не припустимі гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).

Таким чином, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості судді. Наявність припущень не є достатньою підставою для відводу судді.

Самі твердження та аргументи, заявленого ОСОБА_2 відводу, зводяться до незгоди учасника справи з процесуальними діями судді в межах розгляду даної справи, що жодним чином не свідчить про упередженість або відсутність об`єктивності судді відносно учасників судової справи, та робить висновок, що обґрунтованих доводів на доведення наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Прохорова С.А. заявником у заяві про відвід не наведено, а заявлений відвід є необґрунтованим.

Додатково, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України встановлено - якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Як зазначалося судом вище, підсумкове засідання у справі перенесено судом на 10.02.2025, а тому, оскільки вказана заява ОСОБА_2 про відвід судді Прохорову С.А. (вх. №3199 від 05.02.2025) подана до суду через систему "Електронний суд" 04.02.2025, тобто за три робочі дні до призначеного засідання у справі, вона підлягає переданню на розгляд суду в іншому складі, визначеному в порядку, передбаченому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 35, 39, 42, 43, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованим заявлений ОСОБА_2 (уповноваженою особою засновників ТОВ ІІ фірма "Харків-Москва") відвід судді Прохорову С.А. у справі №922/3921/21 (922/1371/22) (вх. №3199 від 05.02.2025).

Передати матеріали справи №922/3921/21 (922/1371/22) на автоматизований розподіл, для визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід, у порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвалу складено та підписано 06.02.2025.

Суддя Прохоров С.А.