Рішення

від 06.02.2025 по справі 922/4748/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2025 р. Справа № 922/4748/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (адреса: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Панютинський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (адреса: 64660, Харківська обл., м. Лозова, смт. Панютине, вул. Заводська, буд. 5; код ЄДРПОУ 40081305) Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство НАК Нафтогаз України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6; код ЄДРПОУ 20077720) про стягнення 153663,03 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Панютинський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) 153663,03 грн, з яких:

130349,16 грн - компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за період березень-квітень 2016 року;

5800,81 грн - 3% річних;

17169,72 грн - інфляційних втрат;

303,12 грн - компенсації з оплати вартості наданих послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за період березень 2016 року;

12,33 грн - 3% річних за березень 2016 року;

27,89 грн - інфляційних втрат.

Позов обґрунтовано з посиланням на те, що, у період березень-квітень 2016 року відповідач мав договірні відносини з постачання природного газу з Акціонерним товариством НАК Нафтогаз України, і таке постачання здійснювалося в обсягах вказаних в номінаціях. Однак, позивачем встановлено відсутність будь-якого замовника послуг транспортування та фактичної передачі в порядку, визначеному Кодексом ГТС будь-яким суб`єктом ринку природного газу (зокрема будь-яким постачальником) в обсязі 81,260 тис.м.куб у період березня-квітня 2016 на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування для Відповідача. Таким чином, АТ НАК Нафтогаз України у березні-квітні 2016 не здійснював постачання вказаних обсягів природного газу відповідачу понад обсяг вказаний в номінаціях за вказаний період, внаслідок чого відповідач здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи, з ресурсу позивача обсягом 81,260 тис. куб. м., без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування. З огляду на викладене, позивач вважає, що спожитий понад номінації обсяг природного газу, а також послуги з його транспортування мають бути оплачені відповідачем.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.12.2024 відкрито провадження у справі; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство НАК Нафтогаз України; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на позов; встановлено третій особі строк для подання письмових пояснень на позов.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

З метою повідомлення сторін про порядок розгляду справи та надання їм можливості реалізувати власні процесуальні права, судом направлено копії ухвали від 31.12.2024 до електронних кабінетів позивача, відповідача та третьої особи в системі Електронний суд, про що свідчать долучені до матеріалів справи довідки про доставку електронного листа від 31.12.2024 (а. с. 45-47).

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення сторін та третьої особи про розгляд справи, а останні в розумінні ст. 120, 242 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.

В процесі розгляду справи третя особа подала до суду письмові пояснення на позовну заяву (вх. № 660 від 10.01.2025), в яких вважає позовні вимоги обґрунтованими, та доводить до відома суду те, що вона не була постачальником природного газу відповідачу в обсязі 81,260 тис. куб. м. у березні - квітні 2016 року, тобто відбір природного газу було здійснено відповідачем без поданих номінацій та без підписаних актів приймання передачі природного газу, а тому спожитий природний газ має бути відповідачем оплачений.

Відповідач надіслав на адресу суду відзив на позов (вх. № 1511 від 20.01.2025), в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що позивачем не доведено отримання відповідачем природного газу в обсягах, які зазначені в позовній заяві, а особливо по категоріям споживачів теплової енергії, що впливає на вартість газу. Відповідач вказує, що реєстри обсягів газу, що були використані споживачами по договорам з НАК «Нафтогаз України» не містять дати їх складання, назви підприємства, установи, організації працівником якого є особа, що його підписала, та інших реквізитів для ідентифікації.

Також відповідач доводить до відома суду те, що позивач вже звертався до суду про стягнення з відповідача 62675,92 грн., за природний газ отриманий відповідачем в квітні 2016 в розмірі 11,086тис.куб.м., і в межах справи №922/2676/19 в рішенні від 19.10.2019 року, суд дійшов висновку що відповідачем не набуто у власність та не збережено природний газ в обсязі 1 1,086 тис. куб. м та в задоволені позову відмовив.

Окрім того, відповідач вважає, що позивач не довів того, що протягом спірного періоду він дійсно був оператором газотранспортної системи.

Позивач надав суду відповідь на відзив (вх. № 1820 від 23.01.2025) в якій спростовує доводи відповідача, та наполягає на обґрунтованості заявленого позову. Зокрема позивач зазначає, що реєстри ПАТ «Харківгаз» є належними доказами факту відбору природного газу відповідачем у період березня-квітня 2016, та підтверджують отримання природного газу відповідачем у визначених обсягах споживання. Позивач зазначає, що передусім на основі інформації Відповідача здійснено розрахунок вартості компенсації природного газу по категоріям споживання за березень 2016, тоді як за квітень 2016, з огляду на відсутність інформації про споживання за категоріями, позивачем визначено вартість компенсації природного газу за принципом найвищої ціни в межах цін реалізації природного газу «пільговим» категоріям споживачів, за якими НАК «Нафтогаз України» здійснював постачання природного газу. При цьому, оскільки відповідач здійснив відбір природного газу за межами укладених договорів з третьою особою, то лише відповідач володіє інформацією за якими саме категоріями споживання використані ним обсяги природного газу.

Також позивач вважає безпідставними посилання відповідача на висновки суду у справі №922/2676/19 оскільки вони не є преюдиціальними обставинами у розумінні ч. 4 ст. 75 ГПК України, адже суд не досліджував ані обставини набуття Відповідачем природного газу у власність, ані обставини здійснення ним відбору природного газу

Позивач зазначає, що оскільки відповідач спожив природний газ без номінації, без здійснення йому постачання необхідного обсягу будь-яким постачальником, тобто він відібрав природний газ, який закуповував позивач в межах заходів фізичного балансування, відповідно понесені витрати оператора ГТС на закупівлю природного газу підлягають відшкодуванню в той чи інший спосіб, зокрема відповідачем шляхом компенсації на підставі імперативної норми ч. 2 ст. 8 Закону 1730.

Відповідач не скористався своїм правом на подання заперечень в порядку, передбаченому ухвалою від 31.12.2024 у даній справі.

Розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття судового рішення по суті спору.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» створене відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 13.06.2012 №360-р, наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України «Про реорганізацію Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 18.07.2012 №530 внаслідок реорганізації шляхом перетворення у публічне акціонерне товариство Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», яка була створена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.1998 №1173 «Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу».

Відповідно до п. 1 постанови КМУ від 24.07.1998 №1173 «Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу» основними видами діяльності ПАТ «Укртрансгаз» є здійснення господарської діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами та зберігання природного газу.

Постановою НКРЕ від 28.02.2013 №211 «Про видачу ліцензії з транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами ПАТ "Укртрансгаз" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами на території України.

Відповідно до п. 1 наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02.12.2013 № 882 "Про покладення функцій оператора Єдиної газотранспортної системи України" на Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" покладено функції оператора Єдиної газотранспортної системи України. ПАТ «Укртрансгаз» є природним монополістом щодо транспортування природного газу магістральними газопроводами та його зберігання у підземних газосховищах.

У зв`язку зі зміною типу Товариства на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» від 16.11.2017 №2210-19 рішенням НАК «Нафтогаз України» №186 від 21.05.2018 було прийнято рішення про перейменування юридичної особи з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» на Акціонерне товариство «Укртрансгаз».

05 лютого 2019 року з метою забезпечення вимог з відокремлення та незалежності на базі філії АТ «Укртрансгаз» було створено ТОВ «Оператор ГТС України» (100 % статутного капіталу якого було передано АТ «Магістральні газопроводи України»), яке відповідно до постанови НКРЕКП від 24 грудня 2019 року №3011 з 01.01.2020 отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу.

Відповідно до пункту 6 розділу VII Закону України «Про ринок природного газу» ліцензія на провадження господарської діяльності з транспортування природного газу, видана АТ «Укртрансгаз» до набрання чинності Законом, діє до видачі відповідної ліцензії новому оператору газотранспортної системи. Отже, з отриманням ТОВ «Оператор ГТС України» ліцензії на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу, ліцензія АТ «Укртрансгаз» з транспортування природного газу була визнана такою, що втратила чинність.

Таким чином, АТ «Укртрансгаз» (яке є позивачем у даній справі) є тією особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 у розумінні Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення».

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Панютинський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (яке є відповідачем) у даній справі є споживачем - юридичною особою, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»).

Непрофільна діяльність відповідача пов`язана з централізованим опаленням житлових та інших приміщень. Для здійснення такої діяльності з виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, відповідач використовує природний газ, постачати який було зобов`язано ПАТ НАК «Нафтогаз України» відповідно до «Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» затвердженого постановами Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 742-р від 05.10.2016 «Деякі питання опалювального сезону 2016/17» покладено на НАК «Нафтогаз України» обов`язок разом з операторами газотранспортних та газорозподільних систем забезпечити протягом опалювальних сезонів 2016/17 безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню в необхідних обсягах, у тому числі, відповідачу.

Відповідач є захищеним споживачем природного газу у розумінні п. 10 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», оскільки здійснює надання важливих суспільних послуг та є виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.

Відповідно до п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року» на Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та постачальників природного газу до початку протягом опалювальних сезонів 2016/17 покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 357 «Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії» (Офіційний вісник України, 2016, № 46, ст. 1666), та з дотриманням принципу недискримінації.

Відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року» на Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та постачальників природного газу до початку протягом опалювальних сезонів 2016/17 (далі - опалювальний сезон) покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 р. № 357 «Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії» (Офіційний вісник України, 2016 р., № 46, ст. 1666), та з дотриманням принципу недискримінації.

Отже на підставі вказаних розпоряджень, які є обов`язковими до виконання, на Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та постачальників природного газу покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям ще на початку опалювального сезону.

Аналогічний висновок про обов`язок Публічного акціонерного товариства «НАК «Нафтогаз України» видати номінації відповідно до вказаного Розпорядження також викладено у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі № 926/680/17, від 21.03.2018 у справі № 911/656/17, від 04.04.2018 у справі № 904/5094/17, від 15.03.2018 у справі № 922/345/17.

Відповідно до ст. 1 Кодексу газотранспортної системи номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу.

Таким чином, зважаючи на викладені норми, саме на Позивача покладено обов`язок прийняти номінацію, а на замовника послуг транспортування - подати номінацію.

Як свідчать матеріали справи, на виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Деякі питання опалювального сезону 2016/17» мж Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Панютинський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця" були укладені договори № 2302/16-ТЕ-32 від 21.12.2015 та № 2302/16- БО-32 від 21.12.2015 на постачання природного газу.

Відповідно до п. 1.2 договорів визначено, що природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, бюджетним установам та іншим споживачам.

При цьому, відповідно до п.1 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС, замовники послуг транспортування зобов`язані подати Оператору ГТС номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу.

Як зазначає позивач, за результатом опрацювання поданих номінацій, ним встановлено відсутність поданих номінацій АТ «НАК «Нафтогаз України», у спірні періоди у вказаних обсягах для відповідача. Крім того, позивачем встановлено відсутність будь-якого замовника послуг транспортування та фактичної передачі в порядку, визначеному Кодексом ГТС будь-яким суб`єктом ринку природного газу (зокрема будь-яким постачальником) в обсязі 81,260 тис.м.куб у період березня-квітня 2016 на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування для відповідача.

Вказані обсяги відбору відповідачем природного газу підтверджуються:

1) реєстрами обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України» з мереж ПАТ «Харківгаз», згідно з якими в графі «Обсяг, алокації» зазначено про відбір відповідачем природного газу в наступних обсягах та періодах:

- за березень 2016 року обсягом 70,174 тис. куб. м.;

- за квітень 2016 року обсягом 11,086 тис. куб. м.

Зазначені обставини також підтверджуються АТ «НАК «Нафтогаз України», зокрема у наданих суду письмових поясненнях.

Листами Відповідача від 14.02.2022 №01-06/1373 та від 03.09.2024 №01-06/5009, якими у відповідь на адвокатські запити Відповідач підтвердив факт отримання обсягів природного газу та факт відсутності постачальника на відповідний обсяг.

Таким чином, у спірний період відповідач мав договірні відносини з постачання природного газу з АТ «НАК «Нафтогаз України», натомість постачальник не здійснив постачання вказаних обсягів природного газу відповідачу, внаслідок чого відповідач у березні-квітні 2016 здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи, з ресурсу позивача обсягом 81,260 тис. куб. м., без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування.

Позивач зазначає, що на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» відповідач зобов`язаний відшкодувати на його користь вартість відібраного природного газу з газотранспортної системи без номінацій, яка становить 260698,32 гривень протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами.

Відповідно, розмір щомісячної оплати (починаючи з 01.10.2021) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу складає 3 620,81 гривень.

Позивач вказує, що станом на 09.10.2024 строк оплати (за 10.2021 09.2024) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу є таким, що настав, а тому відповідач зобов`язаний був сплати 130349,16 гривень (3 620.81х 36 платежів).

Позивач також зазначає, що вартість послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу розраховуються із застосовування тарифів, установлених відповідно до території ліцензованої діяльності газорозподільного підприємства ПАТ «Харківгаз» постановою НКРЕКП від 29.12.2015р. №3159 «Про встановлення загального тарифу на транспортування природного газу, тарифів на транспортування природного газу магістральними трубопроводами»: - 7,20 грн. за 1000 куб. м. без ПДВ, що діяв з 01.01.2016

Таким чином, за розрахунком Позивача вартість послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу у березні 2016 у розмірі 70,174 тис. куб. м. за цінами НКРЕКП загалом складає 606,30 грн, яку Відповідач зобов`язаний протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами оплатити Позивачу. Відповідно розмір щомісячної оплати вартості послуг транспортування природного газу становить - 8,42 грн

Позивач вказує, що станом на 09.10.2024 строк оплати (за 10.2021 09.2024) вартості наданих послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу є таким, що настав, а тому Відповідач зобов`язаний був сплати 303,12 гривень (8,42х36 платежів).

Обставини щодо стягнення з відповідача 130349,16 грн - компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за період березень-квітень 2016 року та 303,12 грн - компенсації з оплати вартості наданих послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за період березень 2016 року стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Крім того, у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання, позивач на підставі ст. 625 ЦК України додатково нарахував до стягнення з відповідача 5800,81 грн - 3% річних та 17169,72 грн - інфляційних втрат за прострочення платежів щодо компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за період березень-квітень 2016 року, а також 12,33 грн - 3% річних та 27,89 грн - інфляційних втрат за прострочення платежів щодо компенсації з оплати вартості наданих послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за період березень 2016 року.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а такожзавдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. п. 1, 2 гл. 1 розділу XI Кодексу газотранспортної системи (Кодекс ГТС) в редакції, чинній на березень-квітень 2016 року визначено, що для отримання послуг із транспортування (фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою) замовник послуг транспортування подає оператору газотранспортної системи номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу в установленому цим розділом порядку.

Номінація повинна визначати обсяг природного газу по кожній точці входу та виходу (що може бути як фізичною, так і віртуальною), які замовляються замовником послуг транспортування. При цьому, якщо замовником послуг транспортування є постачальник, подана номінація повинна містити планові (замовлені) обсяги постачання природного газу у розрізі його споживачів та їх точок комерційного обліку (за необхідності) з визначенням їх ЕІС-кодів. Для побутових споживачів допускається визначення в номінації загального обсягу постачання газу, але із зазначенням їх ЕІС-кодів.

Відповідно до п. 5 гл. 1 розділу I Кодексу ГТС в редакції, чинній на березень-квітень 2016 року визначено, що номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності).

В даному випадку суд вважає доведеними належними доказами доводи позивача про те, що у березні-квітні 2016 відповідач здійснив відбір природного газу з ресурсу АТ «Укртрансгаз» обсягом 81, 260 тис. куб. м. без поданих постачальником газу номінацій будь-яким замовником послуг транспортування.

З цього приводу суд контактує відсутність будь-якого замовника послуг транспортування та фактичної передачі в порядку, визначеному Кодексом ГТС будь-яким суб`єктом ринку природного газу (зокрема будь-яким постачальником) в обсязі 81,260 тис.м.куб у період березня-квітня 2016 на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування для відповідача.

Вказані обсяги відбору відповідачем природного газу також підтверджуються:

1) реєстрами обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України» з мереж ПАТ «Харківгаз», згідно з якими в графі «Обсяг, алокації» зазначено про відбір відповідачем природного газу в наступних обсягах та періодах:

- за березень 2016 року обсягом 70,174 тис. куб. м.;

- за квітень 2016 року обсягом 11,086 тис. куб. м.

Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу ХІІ Кодексу ГРС (у редакції від 04.12.2015 чинній у спірний період) порядок визначення та підтвердження фактичного об`єму (обсягу) споживання природного газу по об`єктах споживачів, підключених до/через ГРМ, здійснюється відповідно до розділів VІ, IХ-ХІ цього Кодексу та договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем, у тому числі побутовим споживачем. За підсумками розрахункового періоду (місяця) Оператор ГРМ формує за кожним споживачем (у тому числі щодо об`єктів побутових споживачів) дані про його (їх) фактичне споживання природного газу (алокацію) та у порядку, визначеному Кодексом ГТС, передає їх до Оператора ГТС. Визначені Оператором ГРМ об`єми (обсяги) споживання природного газу по об`єктах споживачів є обов`язковими для його постачальника у відносинах між постачальником та Оператором ГТС при співставленні підтвердженого обсягу природного газу по об`єктах споживачів (затвердженої номінації) та його фактичного споживання (алокації).

Виходячи з того, що відповідач фізично приєднаний до газорозподільної системи ПАТ «Харківгаз» та відбір природного газу здійснював через таку газорозподільну систему, то саме до компетенції ПАТ «Харківгаз» входить зняття даних з приладів обліку та саме ПАТ «Харківгаз» як Оператор ГРМ є джерелом формування даних про фактичні обсяги споживання. Таким чином інформація за реєстрами обсягів споживання ПАТ «Харківгаз» є складовою частиною алокації та визначені Оператором ГРМ дані у таких реєстрах про обсяги споживання Відповідача є обов`язковими.

З огляду на вказане, реєстри ПАТ «Харківгаз» можуть бути належними доказами факту відбору природного газу відповідачем у період березня-квітня 2016, що підтверджують отримання природного газу відповідачем у визначених обсягах споживання

Крім того, зазначені обставини також підтверджуються АТ «НАК «Нафтогаз України», зокрема у наданих суду письмових поясненнях (вх. № 660 від 10.01.2025).

Листами Відповідача від 14.02.2022 №01-06/1373 та від 03.09.2024 №01-06/5009, якими у відповідь на адвокатські запити Відповідач підтвердив факт отримання обсягів природного газу та факт відсутності постачальника на відповідний обсяг.

Як зазначає третя особа у поясненнях (вх. № 660 від 10.01.2025), вона не була постачальником природного газу в обсязі 81,260 тис. куб. м. у березні - квітні 2016 року, тобто відбір природного газу було здійснено відповідачем без поданих номінацій та без підписаних актів приймання передачі природного газу.

Окремо третя особа звертає увагу на те, що ст. 8 Закону України від 03.11.2016 № 1730-VIII, держава встановила імперативне нормативне регулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, які протягом періоду з 1 грудня 2015 по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій та без підписаних актів приймання передачі природного газу, та визначила, що вартість таких обсягів природного газу компенсується АТ «Укртрансгаз».

Зазначене законодавче регулювання є доказом того, що оскільки третя особа не здійснювала постачання природного газу відповідачу, вартість спожитих обсягів природного газу має бути компенсована саме на користь позивача, а не третьої особи.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовується, що на відповідні обсяги природного газу за березень-квітень 2016 року (81,260 тис. куб. м.) НАК «Нафтогаз України» номінації не видавались,акти приймання-передачі не підписувались, природний газ не поставлявся і оплата не приймалась.

При цьому, питання щодо правомірності дій постачальника - НАК «Нафтогаз України» та причин невидачі номінацій, не підлягають дослідженню в межах даної справи і не впливають на наявність у відповідача обов`язку з оплати фактично спожитих обсягів природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» № 1730-VIII підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (далі - підприємства ПЕК), які протягом періоду з 01.12.2015 по 31.12.2019 здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов`язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акту звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 01.10.2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 року включно, вартістьвідібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів.

Різниця між вартістю природного газу за ціною компенсації, що визначена частиною другою цієї статті, та фактичною вартістю природного газу, яку відображено в бухгалтерському обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 року включно, у відповідні періоди відбору природного газу без поданих номінацій, підлягає списанню з обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 року включно.

Таким чином, ч. 2. ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» № 1730-VIII держава встановила імперативне нормативне регулювання правовідносин щодо врегулювання заборгованості підприємства ПЕК перед оператором ГТС, які протягом періоду з 01.12.2015 по 31.12.2019 здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій та визначила, що вартість вказаних обсягів природного газу компенсується оператору ГТС.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» № 1730-VIII дія цього Закону поширюється на відносини з врегулювання заборгованості підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з центрального опалення та централізованого постачання гарячої води, які протягом періоду з 01.12.2015 по 31.12.2019 здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій.

Також визначено порядок компенсації - оплата протягом 72 місяців починаючи з 01.10.2021 щомісяця рівними частинами вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу - особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Панютинський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця" здійснює діяльність з виробництва теплової енергії та відповідно здійснює постачання теплової енергії.

Позивач до 31.12.2019 виконував функції оператора газотранспортної системи відповідно до ліцензії НКРЕКП, серія АЕ № 194511 від 28.02.2013.

Таким чином, позивач і відповідач є суб`єктами господарювання, відносини яких щодо компенсації вартості природного газу, використаного за період з 01.12.2015 по 31.12.2019 без подання номінацій, унормовані Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» № 1730-VIII.

Згідно з ч. 3-4 ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» № 1730-VIII обсяги природного газу, зазначені в частині другій цієї статті, визначаються як різниця між обсягами фактично спожитого природного газу на підставі алокацій/звітів операторів газорозподільних систем та обсягами поставленого/придбаного природного газу на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу та актів приймання-передачі природного газу за відповідний період споживання.

Враховуючи, що відповідач здійснював відбір природного газу з газотранспортної системи в обсязі 81,260 тис. куб. м у березні-квітні 2016 року без поданих постачальником газу номінацій, вартість вказаних обсягів компенсується позивачу відповідно до порядку встановленого ч. 2 ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» № 1730-VIII.

У зв`язку з зазначеним, вартість відібраного без номінацій обсягу природного газу у березні-квітні 2017 року в обсязі 81,260 тис. куб. м. складає 260698,32 грн, яку відповідач зобов`язаний протягом 72 місяців, починаючи з 01.10.2021, щомісяця рівними частинами оплатити позивачу.

Відповідно, розмір щомісячної оплати (починаючи з 01.10.2021) вартості відібраного без номінацій обсягу природного газу складає 3620,81 грн.

Доводи відповідача щодо недоведеності позивачем обсягів відібраного природного газу спростовується вищевикладеним. Окрім того, як зазначає позивач, передусім на основі інформації відповідача ним здійснено розрахунок вартості компенсації природного газу по категоріям споживання за березень 2016, тоді як за квітень 2016, з огляду на відсутність інформації про споживання за категоріями, позивачем визначено вартість компенсації природного газу за принципом найвищої ціни в межах цін реалізації природного газу «пільговим» категоріям споживачів, за якими НАК «Нафтогаз України» здійснював постачання природного газу. При цьому, оскільки відповідач здійснив відбір природного газу за межами укладених договорів з третьою особою, то лише відповідач володіє інформацією за якими саме категоріями споживання використані ним обсяги природного газу. Однак, такої інформації відповідачем суду не надано, доказів в обґрунтування помилковості здійсненого розрахунку заборгованості, в т.ч. з підстав застосування при розрахунку невірної категорії споживання, суду також не надано.

Станом на вересень 2024 року строк оплати (за період з 01.10.2021 по 01.09.2024) вартості відібраного без номінацій обсягу природного газу є таким, що настав, а тому відповідач зобов`язаний був сплати 130349,16 грн, як заявлено в позові.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується існування у відповідача заборгованості в сумі 130349,16 грн з компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за період березень-квітень 2016 року, строк сплати якої настав.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» відповідач зобов`язаний відшкодувати вартість послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами, встановленими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, чинними протягом періоду таких відборів.

В даному випадку, вартість послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу розраховуються із застосовування тарифів, установлених відповідно до території ліцензованої діяльності газорозподільного підприємства ПАТ «Харківгаз» постановою НКРЕКП від 29.12.2015р. №3159 «Про встановлення загального тарифу на транспортування природного газу, тарифів на транспортування природного газу магістральними трубопроводами»: - 7,20 грн. за 1000 куб. м. без ПДВ, що діяв з 01.01.2016

Таким чином, вартість послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу у березні 2016 у розмірі 70,174 тис. куб. м. за цінами НКРЕКП загалом складає 606,30 грн, яку Відповідач зобов`язаний протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами оплатити Позивачу. Відповідно розмір щомісячної оплати вартості послуг транспортування природного газу становить - 8,42 грн

Станом на 09.10.2024 строк оплати (за 10.2021 09.2024) вартості наданих послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу є таким, що настав, а тому відповідач зобов`язаний був сплати 303,12 гривень (8,42х36 платежів).

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не надав суду будь-яких доказів сплати наведених платежів в порядку, визначеному ч. 2 ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», суд за наслідками розгляду справи приходить до висновку про задоволення позову в даній частині вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 130349,16 грн - компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за період березень-квітень 2016 року та 303,12 грн - компенсації з оплати вартості наданих послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за період березень 2016 року.

Щодо позову в часині стягнення інфляційних та річних, суд зазначає наступне.

Згіднозч. ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку, враховуючи встановлений під час розгляду справи факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання та періоди фактичного прострочення, суд також визнає законними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 5800,81 грн - 3% річних та 17169,72 грн - інфляційних втрат за прострочення внесення платежів щодо компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за період березень-квітень 2016 року, а також 12,33 грн - 3% річних та 27,89 грн - інфляційних втрат за прострочення внесення платежів щодо компенсації з оплати вартості наданих послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за період березень 2016 року.

За таких обставин, позов в даній частині вимог також підлягає задоволенню.

При винесенні даного рішення суд також зазначає.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27.09.2001).

У наведеній справі Європейський суд з прав людини наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З урахуванням вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ: 40075815) в особі філії "Панютинський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (адреса: 64660, Харківська обл., м. Лозова, смт. Панютине, вул. Заводська, буд. 5; код ЄДРПОУ: 40081305) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (адреса: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; код ЄДРПОУ: 30019801):

130349,16 грн - компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за період березень-квітень 2016 року;

5800,81 грн - 3% річних;

17169,72 грн - інфляційних втрат;

303,12 грн - компенсації з оплати вартості наданих послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за період березень 2016 року;

12,33 грн - 3% річних;

27,89 грн - інфляційних втрат;

2422,40 грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

СуддяО.І. Байбак