Рішення

від 04.02.2025 по справі 925/1295/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року Справа № 925/1295/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача Кушнір С.В. - адвокат,

від відповідача Кравчук С.І. - адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 , м. Черкаси

до товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро

Агро, с. Орловець, Черкаського району, Черкаської області

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернувся ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро про зобов`язання відповідача протягом десяти днів з дати набрання рішенням законної сили направити засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 :

- копії правочинів відповідно до яких утворилась заборгованість акціонерного товариства Укрвторчормет перед товариством з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро та/або копії правочинів на підставі яких товариство з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро набуло права вимагати стягнення наявної та непогашеної заборгованість з акціонерного товариства Укрвторчомет, копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують заборгованість акціонерного товариства Укрвторчормет перед товариством з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро, розгорнуту (деталізовану) оборотно-сальдову відомість станом на 10 вересня 2024 року по субрахунках: № 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями, розгорнуту (деталізовану) оборотно-сальдову відомість станом на 10 вересня 2024 року по субрахунках: № 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 год. 30 хв. 26 листопада 2024 року.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 26 листопада 2024 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 30 хв. 14 січня 2025 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 14 січня 2025 року суд оголосив перерву перед судовими дебатами до 12 год. 00 хв. 04 лютого 2025 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві та вказував, що в провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/9098/24 про визнання банкрутом акціонерного товариства Укрвторчомет.

Предмет позову стосується документів, що підтверджують заборгованість акціонерного товариства Укрвторчормет перед товариством з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро.

Проте, позивач - ОСОБА_1 не є учасником у справі про банкрутство №910/9098/24.

Нормами Господарського кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Цивільним Кодексом України, Законом України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю та Статутом товариства не передбачено обов`язку кредитора направлення на адресу свого учасника копії заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та додатків до вказаної заяви або інших документів, які стосуються відповідної заяви.

Позивач протягом тривалого часу не цікавиться діяльністю товариства, а саме: не відповідає на особисті дзвінки та повідомлення за допомогою телекомунікаційних мереж щодо вирішення комерційних питань підприємства, не відвідував його місцезнаходження.

В зв`язку з чим відповідач просив суд у позові відмовити повністю.

Водночас, відповідач вказував на неспівмірність та непропорційність заявлених витрат на професійну правничу (правову) допомогу.

У відповіді на відзив позивач вказував, що витребувані позивачем документи беззаперечно є документами бухгалтерського обліку, що слугують підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, контролю та впорядкування обробки інформації.

Посилання відповідача на ту обставину, що учасник товариства не є стороною по справі про банкрутство нівелює безумовний обов`язок відповідача визначений п. 13 ч. 1 ст. 43 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю щодо надання позивачу як учаснику товариства копій зазначених документів.

Витребувані позивачем у відповідача відповідні копії документів відносяться безпосередньо до господарської діяльності товариства, оскільки будь - які правочини були укладені товариством та/або директором товариства, що призвели до заборгованості контрагентів перед товариством є господарською діяльністю товариства.

Позивач є чинним учасником товариства і він має безумовне право на отримання визначених копій документі в яких міститься інформація щодо діяльності товариства з його покупцями та постачальниками, тощо.

Отже, позивач вважає наведені відповідачем заперечення у відзиві необґрунтованими.

В судовому засіданні, яке відбулося 04 лютого 2025 року згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1295/24.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:

Позовні вимоги обґрунтовані порушення відповідачем вимог ст. 5, 43 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю щодо права позивача, як учасника товариства, на доступ до документів товариства з обмеженою відповідальністю, що містять відомості про фінансово-господарську діяльність товариства.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань засновником (учасником) товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро є ОСОБА_1 , якому належить частка в статутному капіталі товариства у розмірі 25%.

За змістом п. 4.1. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро, ст. 116 ЦК України, ст. ст. 5, 43 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, учасники товариства мають гарантоване та безумовне право одержувати інформацію про діяльність товариства, брати участь в управлінні справами товариства.

Реалізовуючи своє корпоративне право на управління товариством та право на

отримання інформації, копій документів про діяльність товариства, позивач як його учасник, звернувся до відповідача з вимогою від 12 вересня 2024 року про надання копій документів та інформації (в порядку ст. 43 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю).

Зокрема, у вказаній вимозі, позивач зазначив, що у вересні 2024 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, йому стало відомо, що товариство з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство акціонерного товариства Укрвторчормет, у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю. Відповідно до ухвали вказаного суду від 29 липня 2024 року у справі №910/9098/24, заяву відповідача прийнято до розгляду.

Позивач просив директора товариства протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги, надати позивачу документи бухгалтерського обліку, а саме:

копію заяви ТОВ Черкаси-Дніпро Агро про відкриття провадження у справі про банкрутство акціонерного товариства Укрвторчормет, що була подана до Господарського суду міста Києва за наслідками якої була прийнята ухвала від 29 липня 2024 року у справі № 910/9098/24;

копії правочинів відповідно до яких утворилась заборгованість АТ Укрвторчормет перед ТОВ Черкаси-Дніпро Агро та/або копії правочинів на підставі яких ТОВ Черкаси-Дніпро Агро набуло права вимагати стягнення наявної та непогашеної заборгованість з АТ Укрвторчормет,

копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують заборгованість АТ Укрвторчормет перед ТОВ Черкаси-Дніпро Агро,

розгорнуту (деталізовану) оборотно-сальдову відомість станом на 10.09.2024 року по субрахунках: № 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями,

розгорнуту (деталізовану) оборотно-сальдову відомість станом на 10.09.2024 року по субрахунках: № 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками.

Вказана вимога була отримана відповідачем 24 вересня 2024 року, що підтверджується карткою відстеження поштових пересилань інтернет сайту АТ Укрпошта за штрих кодовим номером ідентифікатора поштового відправлення.

08 жовтня 2024 року позивач отримав від відповідача відповідь від 02 жовтня 2024 року за №02/10/24-1 на вищевказану вимогу в якій останній вказав, що ОСОБА_1 не є учасником у справі про банкрутство №910/9098/24, а нормами Господарського кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю та Статутом товариства не передбачено обов`язку кредитора направляти на адресу свого учасника копії заяви про відкриття провадження у справі про банкрутства та додатків до вказаної заяви або інших документів, які стосуються вказаної заяви.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю учасники товариства мають, зокрема, право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.

Відповідно до ч.ч. 1, 4, 5 ст. 43 вищевказаного Закону товариство зобов`язано зберігати такі документи:

1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника);

2) статут товариства та зміни до статуту;

3) протоколи загальних зборів учасників;

4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них;

5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття);

6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства;

7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг;

8) річну фінансову звітність;

9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам;

10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів;

11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства;

12) документи, що підтверджують права товариства на майно;

13) документи бухгалтерського обліку.

Товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.

Протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою.

Судом враховано, що при здійсненні своїх прав, особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Справедливість, добросовісність та розумність відноситься до загальних засад цивільного законодавства.

Праву учаснику на одержання інформації, яка міститься в документах кореспондує обов`язок товариства надати учаснику відповідну інформацію, а також документи на його вимогу.

Суд вважає, що отримання учасником від товариства документів, що містять інформацію про господарську діяльність товариства, є необхідним для реалізації ним своїх корпоративних прав, зокрема правомочностей на участь в управлінні товариством з обмеженою відповідальністю, а тому невиконання товариством свого обов`язку з надання учаснику товариства на його вимогу для ознайомлення копій документів, передбачених положеннями закону, можуть бути визнані порушенням права учасника товариства на інформацію.

При цьому, судом враховано, що оборотно-сальдова відомість - регістр бухгалтерського обліку, призначений для контролю операцій і сальдо по рахунках бухгалтерського обліку та складання бухгалтерської звітності. Оборотно-сальдова відомість містить сальдо (залишки) на початок і на кінець періоду і обороти по дебету і кредиту за даний період для кожного застосовуваного компанією рахунку (субрахунку) бухгалтерського обліку. Формується оборотно-сальдова відомість на підставі відповідних операцій (проводок по рахунках бухгалтерського обліку).

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні).

Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, оборотно-сальдові відомості (регістри бухгалтерського обліку) відносяться до зведених облікових документів бухгалтерського обліку, які складаються на підставі первинних документів, що призначені для контролю операцій і сальдо по рахунках та складання бухгалтерської звітності.

Водночас, ст. 43 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ, зокрема, до всіх документів бухгалтерського обліку, а не лише первинних.

Оскільки позивач просив йому надати копії правочинів, копії первинних бухгалтерських документів та оборотно-сальдові відомості станом на 10.09.2024 року, то відповідач в силу Закону був зобов`язаний надати своєму учаснику відповідні первинні бухгалтерські документи, а також оборотно-сальдові відомості, що містять сальдо (залишки) на початок і на кінець періоду і обороти по дебету і кредиту за період, що включає вказану позивачем календарну дату по субрахунках: № 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями, № 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками.

Положення чинного законодавства та статуту товариства не регламентують процедуру, а також форму отримання учасником товариства інформації щодо діяльності товариства.

Відсутність визначеного способу надання інформації, не може бути достатньою підставою для відмови товариства надати його учаснику інформацію про свою діяльність у спосіб, в який просить учасник, адже така відмова є за своєю суттю безпідставним обмеженням права особи у виборі форми одержання інформації всупереч вимогам статті 34 Конституції України, статті 7 Закону України Про інформацію.

При цьому судом враховано правові висновки викладенні у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зі справи №904/3679/17 від 26 червня 2018 року.

Отже, в даному випадку вимога позивача про зобов`язання відповідача протягом десяти днів з дати набрання рішенням законної сили направити документи саме засобами поштового не суперечить Закону.

Відповідно до положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України згадані права учасника підлягають захисту шляхом спонукання товариства до виконання його обов`язку - надання відповідних документів.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 14 000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат враховується наступне:

розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

21 вересня 2023 року між адвокатським об`єднанням Дефініція та позивачем було укладено договір про надання професійної правничої допомоги за №5/23.

Згідно п. 3.2. договору за надання професійної правничої допомоги, передбаченої даним договором та представництво в організаціях визначених п. 1.2. цього договору, замовник сплачує виконавцю винагороду (гонорар) в розмірі, що визначається на підставі додаткових угод.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30 грудня 2023 року (п. 4.1. договору №5/23).

Відповідно до додаткової угоди №21 від 31 грудня 2023 року укладеної між позивачем та адвокатським об`єднанням строк дії договору було продовжено до 30 грудня 2024 року.

Пунктом 1 додаткової угоди №30 від 25 листопада 2024 року відповідно до вимог п. 3.2. основного договору, сторони визначили, що розмір винагороди (гонорару), що сплачується виконавцю складає 14 000 грн. 00 коп. відповідно до переліку та сум, які визначені в акті прийому-передачі виконаних робіт №30 (опис робіт (наданих послуг) щодо ведення справи №925/1295/24 за позовною заявою про зобов`язання вчинити дії. Замовник сплачує зазначену в цьому пункті винагороду (гонорар) в строк до 30 січня 2025 року.

Згідно акту прийому-передачі виконаних робіт №30 від 25 листопада 2024 року виконавець виконав та передав, а замовник прийняв наступні послуги за розрахунком:

складення позовної заяви за предметом позову щодо зобов`язання ТОВ Черкаси-Дніпро Агро вчинити дії щодо надання належним чином завірених копій документів, які стосуються діяльності товариства, за наведеним позивачем переліком.

Проведення роботи по аналізу застосування відповідних правових норм, удової практики в подібних спорах (їх вивчення та можливість застосування). Подання до суду засобами ЄСІТС 9 год., вартістю 6 000 грн. 00 коп.;

відповідь на відзив - 4 год. вартістю 3 000 грн. 00 коп.;

представництво адвокатом в судовому засіданні в господарському суді (2 судових засідання) 2 500 грн. за 1 засідання, 2 год. вартістю 5 000 грн. 00 коп.

За положеннями п. 4 ст. 1, ч.ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).

При встановленні розміру гонорару відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви, пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Частина 4 ст. 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).

Як зазначалося вище, відповідач у відзиві на позовну заяву заявив клопотання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Так, відповідач зазначав, що заявлені витрати позивача є значно перевищеними, оскільки на думку відповідача, вимога позивача щодо сплати всієї суми правничої допомоги спрямована на зловживання правами потерпілої сторони та зумовлено грошовою винагородою у разі задоволення позовної заяви.

Також відповідач вказував, що позивач не надав документів, які підтверджували би фактичну оплату послуг за правничу допомогу, оскільки рахунок на оплату та акти виконаних робіт не являються першочерговим доказом здійснення оплати за надані послуги.

Відповідач вказував також на неспівмірність та непропорційність заявлених витрат на професійну правничу (правову) допомогу.

У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відповідача щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Розглянувши клопотання відповідача щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, судом враховано наступне:

Згідно ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, відповідач всупереч вимогам ч. 6 ст. 126 ГПК України, у своєму клопотанні не наводить інших розцінок, що склалися в регіоні за надання аналогічних послуг, які б могли свідчити про неспівмірність витрат позивача.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Матеріали справи не містять доказів нерозумності цих витрат, їх неспівмірності із значенням справи для позивача, а загальна сума витрат на адвокатські послуги, передбачена договором, не виходить за розумні межі розміру гонорару адвоката.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню 14 000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро (вул. Цвітківська, 44, с. Орловець, Черкаського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 38833440) протягом десяти днів з дати набрання рішенням законної сили направити засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 копії правочинів відповідно до яких утворилась заборгованість акціонерного товариства Укрвторчормет перед товариством з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро та/або копії правочинів на підставі яких товариство з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро набуло права вимагати стягнення наявної та непогашеної заборгованість з акціонерного товариства Укрвторчомет, копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують заборгованість акціонерного товариства Укрвторчормет перед товариством з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро, розгорнуту (деталізовану) оборотно-сальдову відомість станом на 10 вересня 2024 року по субрахунках: № 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями, розгорнуту (деталізовану) оборотно-сальдову відомість станом на 10 вересня 2024 року по субрахунках: № 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро, вул. Цвітківська, 44, с. Орловець, Черкаського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 38833440 на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 2 422 грн. 40 коп. судового збору та 14 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 06 лютого 2025 року.

Суддя А.В.Васянович