Ухвала

від 06.02.2025 по справі 921/2/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 921/2/21(921/461/22)

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023

у справі № 921/2/21(921/461/22)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" особі ліквідатора Шимечка А.Я.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1"

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Кооператив "Союз",

2) ОСОБА_1

про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки та визнання права власності

в межах справи №921/2/21

про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод"?

ВСТАНОВИВ:

11.10.2024 через систему «Електронний Суд» до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" за підписом адвоката Магдич Ольги Олександрівни надійшла касаційна скарга на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі №921/2/21(921/461/22), в якій скаржник просить суд поновити строк на касаційне оскарження; скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023, рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.03.2023 залишити в силі.

Ухвалою Верховного Суду від 07.11.2024 відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження, повернення без розгляду касаційної скарги або залишення касаційної скарги без руху за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 до надходження до матеріалів справи до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 10.12.2024 визнано неповажними наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі № 921/2/21(921/461/22), касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 залишено без руху, надано строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме

- навести інші поважні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження та подати до суду належні докази поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження;

- зазначити конкретні підстави касаційного оскарження, викладені у пункті 5 частини другої статті 290 ГПК України, на яких подається касаційна скарга з їх належним обґрунтуванням;

- надати суду оригінал документа про доплату судового збору на суму 288 334,80 грн.

24.12.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якій викладено нову редакцію касаційної скарги з зазначенням підстави касаційного оскарження, а саме п. 1ч. 2 ст. 287 ГПК України, клопотання про поновлення строку на оскарження вказаного судового рішення в новій редакції, клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, скаржник зазначає, що ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_1" не здійснює жодної господарської діяльності з 2021 року по даний час, на підприємстві відсутній обіг грошових коштів та відсутні активи, за рахунок яких товариство могло б сплатити судовий збір; фактично сплачені касатором згідно платіжної інструкції № 32 від 11.10.2024 року 9 924,00 грн судового збору (документ долучений до первинної редакції касаційної скарги) є коштами, які власниця Товариства ОСОБА_2 сплатила за рахунок власних заощаджень; сума доплати судового збору в розмірі 288 334,80 грн є неспіврозмірна із платіжездатністю ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» та її власниці ОСОБА_2 ; на балансі товариства відсутні будь-які матеріальні активи, на товаристві є непокритий збиток, про що свідчить довідка про фінансовий стан ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_1" №3 від 23.12.2024, підписана директором Людмилою Угрин.

Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2025 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі № 921/2/21(921/461/22), касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України у зв`язку з тим, що скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

На підставі статей 174, 292 ГПК України Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали, шляхом надання суду оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 278 410,80 грн.

27.01.2025 через систему «Електронний суд» до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" надійшло клопотання з додатковими аргументами про відстрочення сплати судового збору, з посиланням на практику Верховного Суду, яке мотивоване тим, що суди першої та апеляційної інстанції ухвалювали відстрочення сплати судового збору позивачу ПАТ «ТЕМЗА», дотримуючись принципу рівності сторін, скаржник буде посталений у нерівні умови та позбавлений права на касаційне оскарження.

28.01.2025 від ОСОБА_1 на дійшли міркування щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" у справі №921/2/21(921/461/22).

03.02.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" надійшла заява-відповідь на міркування ОСОБА_1.

Вирішуючи клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, Суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18.

Отже, із системного аналізу змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" убачається, що положення цієї статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів та узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою однією з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див. рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, № 32).

Обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див. рішення ЄСПЛ від 28.11.2006 у справі "Апостол проти Грузії", заява № 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дію в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (див. рішення ЄСПЛ від 12.06.2007 у справі "Станков проти Болгарії", заява № 68490/01).

ЄСПЛ в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Оцінивши доводи скаржника, наведені в обґрунтування наявності підстав для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" про відстрочення сплати судового збору, оскільки скаржником не надано доказів на підтвердження того, що його матеріальне становище покращиться протягом строку розгляду касаційної скарги та скаржник буде спроможний сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі за результатами розгляду касаційної скарги по суті.

З огляду на зазначене, Верховний Суд відмовляє скаржнику у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі №921/2/21(921/461/22).

Відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до частини п`ятої статті 292 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Оскільки заявником касаційної скарги недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору у строк, встановлений судом не усунено, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі №921/2/21(921/461/22) вважається неподаною та підлягає поверненню скаржнику без розгляду на підставі ч. 5 ст. 292 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, частиною 5 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі №921/2/21(921/461/22).

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі №921/2/21(921/461/22) повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк