Ухвала

від 03.02.2025 по справі 905/901/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 905/901/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-дозвільний центр "Ніка" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 (колегія суддів: Плахов О. В., Терещенко О. І., суддя Тихий П. В.) та ухвалу Господарського суду Донецької області від 21.10.2024 (суддя Шилова О. М.) у справі

за позовом Краматорської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-дозвільний центр "Ніка" про стягнення 1 049 837,08 грн заборгованості з орендної плати, 28 069,85 грн - 3 % річних, 75 355,11 грн інфляційних,

ВСТАНОВИВ:

Краматорська міська рада звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-дозвільний центр "Ніка" про стягнення 1 049 837,08 грн заборгованості з орендної плати, 28 069,85 грн - 3 % річних, 75 355,11 грн інфляційних.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; запропоновано відповідачу протягом 15-ти днів з дня отримання цієї ухвали надати суду, зокрема, відзив на позов (в т.ч. контррозрахунок позовних вимог) і всі письмові докази на підтвердження своєї позиції у справі.

11.10.2024 через систему "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "Культурно-дозвільний центр "Ніка" подано до господарського суду Донецької області зустрічну позовну заяву про тлумачення змісту пункту 9 договору б/н від 05.11.2021 оренди землі.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.10.2024 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Культурно-дозвільний центр "Ніка" зустрічну позовну заяву б/н від 11.10.2024 в порядку частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що зустрічний позов подано із порушенням строку, встановленого для вчинення такої процесуальної дії, а саме строку, визначеного в ухвалі суду від 23.01.2024, без клопотання про поновлення такого строку.

Крім того, додатковою підставою для повернення зустрічного позову в порядку частини третьої статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судом було визнано подання відповідного позову зловживанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Культурно-дозвільний центр "Ніка" процесуальними правами, що про свідчать подібність зустрічного позову та відзиву на первісний позов за викладенням фактичних обставин і правовим обґрунтуванням; відсутність доказів направлення зустрічного позову і відзиву на позов іншій стороні; спосіб оформлення вступної частини зустрічної позовної заяви, а саме ігнорування вимог пункту 2 частини третьої статті 162 ГПК України.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2024, повний текст якої складено 11.12.2024, ухвалу Господарського суду Донецької області від 21.10.2024 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про те, що зустрічна позовна заява була подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Культурно-дозвільний центр "Ніка" поза межами встановленого строку для її подання. Питання про поновлення пропущеного процесуального строку відповідачем перед судом не ставилось.

Також цей суд зазначив, що вважає передчасними висновки місцевого господарського суду про зловживання заявником зустрічного позову процесуальними правами, та як наслідок визнання вказаних обставин додатковою підставою для повернення зустрічної позовної заяви.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Культурно-дозвільний центр "Ніка" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці судові рішення, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з приписами частини першої статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про повернення зустрічної позовної заяви.

Приписами пункту 3 частини другої статті 46 ГПК України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

За приписами частини шостої цієї ж статті зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

Частиною восьмою статті 165 ГПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Отже, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Таким чином у разі подання зустрічного позову поза межами строку встановленого судом для подання відзиву, суд повертає заяву заявнику.

Верховний Суд також враховує, що відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суди попередніх інстанцій встановили, що вперше відповідач отримав ухвалу від 25.09.2024 про відкриття провадження у справі о 16:15 год 25.09.2024 на свою офіційну (вказану як засіб зв`язку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) електронну адресу і таке отримання є належним врученням ухвали за умов відсутності у відповідача електронного кабінету і повідомлення ним про неможливість отримати поштову кореспонденцію за адресою державної реєстрації без повідомлення будь-яких інших засобів зв`язку станом на 25.09.2024.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 30.08.2024 у справі № 908/3731/23 вказав на те, що єдина судова інформаційно-комунікаційна система може ефективно та повноцінно функціонувати, якщо всі учасники справи будуть мати електронні кабінети, це дозволить значно пришвидшити процес обміну документами та робить його менш витратним як для учасників справи, так і для суду. Саме тому законодавець після певного перехідного етапу, коли реєстрація електронного кабінету була добровільною, перейшов до запровадження обов`язкової реєстрації електронних кабінетів для певних категорій осіб.

Зміни до статті 6 ГПК України дозволяють зрозуміти логіку законодавця, спрямовану на те, щоб зробити комунікацію з судом та учасниками господарського процесу через ЄСІКС обов`язковою, а це можливо лише якщо всі юридичні особи та фізичні особи - підприємці матимуть електронні кабінети (як обов`язковий реквізит, наприклад, рахунок у банку).

Електронний кабінет є сервісом, який розроблений та запропонований державою всім учасникам судових процесів. Особливістю повноцінного онлайн судочинства (електронного суду) є те, що особа - учасник справи повинна мати можливість вчинити будь-які процесуальні дії онлайн, у режимі 24/7, без необхідності фізичного відвідування пошти, банку чи суду.

Судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За змістом частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Отже, заявник як юридична особа, зареєстрована за законодавством України, згідно з приписами статті 6 ГПК України, зобов`язаний зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) в обов`язковому порядку.

Частиною 1 статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, з урахуванням положень частини першої статті 116, частини першої статті 180 ГПК України та змісту пункту 6 резолютивної частини ухвали від 25.09.2024 відповідач мав право пред`явити зустрічний позов до 10.10.2024, однак з відповідним позовом звернувся через систему "Електронний суд" 11.10.2024 о 15:57 год.

Таким чином, зустрічна позовна заява була подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Культурно-дозвільний центр "Ніка" поза межами встановленого строку для її подання. Питання про поновлення пропущеного процесуального строку відповідачем перед судом не ставилось.

Згідно із пунктом 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до статті 114 ГПК України з метою виконання завдань господарського процесу та завдань підготовчого провадження, суд встановлює розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Приписами статті 118 ГПК України унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному вчиненню відповідної процесуальної дії, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Статтею 180 ГПК України про пред`явлення зустрічного позову не встановлюється неможливість поновлення строку на подання зустрічного позову.

Пропущений учасником процесуальний строк, який встановлений законом, може бути поновлений судом, зокрема, за умови подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів погоджується з висновком суддів апеляційного господарського суду про те, що оскільки відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) у зустрічній позовній заяві не заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на подання зустрічного позову, встановленого частиною першою статті 180 ГПК України для подання зустрічної позовної заяви, господарський суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви згідно з частиною шостою статті 180 ГПК України через недотримання частини першої статті 180 ГПК України.

Аналізуючи висновки місцевого господарського суду про зловживання заявником зустрічного позову процесуальними правами, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано зауважив про передчасність висновку місцевого господарського суду про зловживання заявником зустрічного позову процесуальними правами, та як наслідок визнання вказаних обставин додатковою підставою для повернення зустрічної позовної заяви.

З огляду на зазначене правильне застосування судами попередніх інстанцій вказаних вище норм ГПК України під час ухвалення оскаржуваних судових рішень є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.

Аргументи, викладені у касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-дозвільний центр "Ніка" зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Фактично скаржник веде до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, й в цілому до заперечення результату розгляду справи. Однак в контексті повноважень суду касаційної інстанції як "суду права", а не "суду фактів" та положень статті 300 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені доводи є необґрунтованими, а тому відсутні підстави для відкриття провадження у справі.

Крім того, доводи, викладені у касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-дозвільний центр "Ніка" так само не викликають розумних сумнівів у правильності висновків судів попередніх інстанцій у цій справі та у застосуванні ними зазначених вище норм права.

Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-дозвільний центр "Ніка" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 21.10.2024 у цій справі.

Касаційний суд також наголошує, що повернення зустрічного позову в межах цієї справи не є перешкодою у доступі до правосуддя або порушення права на захист, адже учасник справи не позбавляється можливості подання такого позову як (самостійного) на загальних підставах.

Керуючись статтями 234, 293, 304 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 905/901/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-дозвільний центр "Ніка" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 21.10.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач